Постанова

від 04.11.2020 по справі 120/642/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/642/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

04 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,

представника позивача: Олексюк Т. С.,

відповідача: Химича М. Д.,

представника третьої особи: Вороновського В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (складене 01 червня 2020 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство власників гаражів "Зв`язківець" (далі - третя особа) про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач 22.07.2019 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж по АДРЕСА_1 .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позов задоволено повністю.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано містобудівну документацію надану відповідачем, не досліджено доказів, які б підтвердили межі м. Вінниці проходять в лісовій зоні, де знаходиться гараж. Також судом не враховано того, що у Департаменту не було повноважень на здійснення перевірки. Крім того, місце для будівництва гаражів виділене третьою особою не лише відповідачу, а й іншим трьом членам товариства.

Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.

03.11.2020 ОСОБА_1 подав заяву про долучення до справи документів, а саме: довідки від 20.04.2015, довідки 25.04.2015, квитанцій до прибуткового касового ордеру (№3 від 02.02.2012, №130016 від 27.11.2013, №98 від 20.03.2015), заяви щодо надання земельної ділянки від 18.02.2015, розпорядження від 11.05.90 №222, плану дільниць ТОВ індивідуальних власників гаражів "Зв`язківець", постанови №138 від 28.04.2015, постанови №28 10.02.2016, відповіді Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради на звернення, листа ТВГ "Зв`язківець" до Вінницької філії КРРТ, плану розташування земельних ділянок ТВГ "Зв`язківець", відповіді Вінницької філії КРРТ ТВГ "Зв`язківець".

Відповідач та представник третьої особи в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд задовольнити її повністю.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

В судовому засіданні протокольною ухвалою долучено копію заяви ТВГ "Зв`язківець", протоколу №1 від 29.05.2020, відповіді Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради на звернення, план земельних ділянок, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

21.04.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва гаражів біля житлових будинків АДРЕСА_2 .

За результатами перевірки складено акт № 375-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Під час перевірки встановлено, що на території в лісовій зоні знаходяться гаражі, які відповідно до довідок, виданих Товариством власників гаражів "Зв`язківець", були збудовані забудовниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 2008 року по 2010 рік. Дані роботи є порушенням статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV. Також виявлено, що з моменту проведення попередньої перевірки Департаменту (акт № 184-ПП від 13.03.2015) забудовниками гаражів розпочалися виконання будівельних робіт з будівництва другого поверху гаражів, про що свідчить відповідна фото фіксація.

За наслідками перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією відповідачу винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 21.04.2015, яким проінформовано відповідача, щодо порушення ним статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Також, за матеріалами перевірки по факту вчиненого правопорушення, постановою по справі про адміністративне правопорушення № 138 від 28.04.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

10.02.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та повторно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 5100,00 грн., який він сплатив у добровільному порядку.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № Х-01-26571/01-37 від 04.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до рішення міської ради № 288 від 27.05.2016 Товариству власників гаражів "Зв`язківець" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у власність), розташованих по АДРЕСА_2 , ділянка № НОМЕР_1 - орієнтовною площею 0,5138 га, ділянка № НОМЕР_2 - орієнтовною площею 0,0493 га, ділянка № 3 - орієнтовною площею 0,0322 га та ділянка № НОМЕР_3 - орієнтовною площею 0,0318 га, для колективного гаражного будівництва. Крім того, відповідача повідомлено, що станом на 27.04.2018 на адресу Департаменту земельних ресурсів не надходило звернення від Товариства власників гаражів "Зв`язківець" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у власність).

Також зі змісту листа Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № К-01-24055/01-37 від 08.04.2019 слідує, що представник Товариства власників гаражів "Зв`язківець" звернувся з відповідним клопотанням до Вінницької міської ради щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок.

Разом із тим, на виконання вимог, викладених у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 21.04.2015, відповідач уклав договір на проведення технічного обстеження будівлі гаража з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНБУД-ТЕХНАГЛЯД". Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження 2-12-17-О будівлі гаража № НОМЕР_4 недоліків (дефектів, пошкоджень) не виявлено та встановлено готовність до експлуатації.

Листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № Х-01-16321/01-20 від 27.03.2018 відповідача повідомлено, що земельні ділянки в гаражних кооперативах окремо для кожного гаража не передаються у власність. Відповідно до статті 41 Земельного кодексу України гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Вважаючи, що ОСОБА_1 систематично ігнорує та порушує законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил, Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено факт здійснення відповідачем роботи з будівництва гаражу без розробленої проектної документації, що порушує законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил, а тому позов підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Факт самочинного зведення відповідачем гаражу по АДРЕСА_2 в районні житлових будинків АДРЕСА_1 , підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується відповідачем та третьою особою ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2).

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч. 7).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Частиною 1 статті 38 Закону № 3038-VI встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 № 1704-VI застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Разом з тим, пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" вказано, що під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Отже, з наведених норм слідує, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання, а особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради став виявлений перевіркою факт, що відповідач без розробленої чинним законодавством проектної документації, здійснив роботи з будівництва гаражу.

При цьому, позивачем складався акт № 375-ПП від 21.04.2015, виносився припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 21.04.2015, неодноразово складались протоколи про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, відповідачем не вжито жодних заходів для усунення порушень законодавства в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил.

Стосовно наданих відповідачем документів, зокрема, довідки від 20.04.2015, довідки 25.04.2015, квитанцій до прибуткового касового ордеру (№3 від 02.02.2012, №130016 від 27.11.2013, №98 від 20.03.2015), заяви щодо надання земельної ділянки від 18.02.2015, розпорядження від 11.05.90 №222, плану дільниць ТОВ індивідуальних власників гаражів "Зв`язківець", постанови №138 від 28.04.2015, постанови №28 10.02.2016, відповіді Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради на звернення, листа ТВГ "Зв`язківець" до Вінницької філії КРРТ, плану розташування земельних ділянок ТВГ "Зв`язківець", відповіді Вінницької філії КРРТ ТВГ "Зв`язківець" колегія суддів зазначає, що вказані документи не підтверджують наявність містобудівної документації на будівництво гаража по АДРЕСА_2 .

Твердження відповідачем про не дослідження судом першої інстанції містобудівної документації є необгрунтованими, відповідачем не вказано які саме документи суд не оцінив та не врахував при прийнятті оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не досліджено доказів, які б підтвердили, що межі м. Вінниці проходять в лісовій зоні, де знаходиться гараж не спростовують факту здійснення відповідачем самочинного будівництва гаража.

Щодо тверджень скаржника про те, що у Департаменту не було повноважень на здійснення перевірки колегія суддів зазначає, що позивачем проведено перевірку відповідно до вимог ст. 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 на підставі звернення ОСОБА_4 від 24.02.2015.

Відносно твердження відповідача про те, що місце для будівництва гаражів виділене третьою особою не лише відповідачу, а й іншим трьом членам товариства, апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є здійснення самочинного будівництва ОСОБА_1 . Питання щодо будівництва гаражів іншими трьома членами товариства не є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж по АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 листопада 2020 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.