Рішення

від 27.04.2020 по справі 160/911/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року Справа № 160/911/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТБЦ ОПТІМУС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

23.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ТБЦ ОПТІМУС (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 29.10.2019 № 0004491418 за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 162 648,75 грн. (в тому числі 930 119,00 грн. податкового зобов`язання за основним платежем та 232 529,75 грн. штрафних санкцій).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки зроблені відповідачем в акті перевірки, які слугували передумовою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення не відповідають дійсності. Первинні документи, надані до перевірки, відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . На момент здійснення господарських операцій ТОВ ТБЦ ОПТІМУС та його контрагенти ТОВ Фірма Картал , ПП Імпульс та ТОВ Полібуд Центр були зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами та платіжними дорученнями, тощо, а податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавством та зареєстровані у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення від 29.10.2019 № 0004401418 є протиправним та його слід скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі № 160/911/20 та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

17.02.2020 підготовче засідання по справі № 160/911/20 відкладено на 24.02.2020.

18.02.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ТОВ ТБЦ Оптімус здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ Фірма Картал (код ЄДРПОУ 42079958), ПП Імпульс (код ЄДРПОУ 31858123), ТОВ Полібуд Центр (код ЄДРПОУ 42282440) і складено первинні документи всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

24.02.2020 представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи № 160/911/20 в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 13.08.2019 по 19.08.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТБЦ ОПТІМУС з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Фірма Картал за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ПП Імпульс за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, ТОВ Полібуд Центр за період з 01.12.2018 по 31.12.2018.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 27.08.2019 № 48008/04-36-14-18/40615317, а саме: порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 1 п. 4 розділу V, п.п. 1, п.п. 2, п.п. 5 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 930 119,00 грн., в тому числі: за листопад 2018 - 169 357,00 грн.; за грудень 2018 - 760 762,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту від 27.08.2019 № 48008/04-36-14-18/40615317, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.10.2019 № 0004491418, яким ТОВ ТБЦ ОПТІМУС донараховано зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 162 648,75 грн. (930 119,00 грн. - за основним платежем, 232 529,75 грн. - за штрафними санкціями).

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 29.10.2019 № 0004491418, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1. статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В період, що перевірявся ТОВ ТБЦ ОПТІМУС мало господарські відносини з ТОВ Фірма Картал (код ЄДРПОУ 42079958), ПП Імпульс (код ЄДРПОУ 31858123) та ТОВ Полібуд Центр (код ЄДРПОУ 42282440).

Так, між ТОВ ТБЦ ОПТІМУС (Покупець) та ТОВ Фірма Картал (Постачальник) було укладено договір поставки № 2611 від 26.11.2018, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказані у рахунку-фактурі на підставі поданої Заявки, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити цей товар на умовах даного Договору.

Загальна вартість Договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії Товару за всіма видатковими накладними до даного Договору.

Оплата здійснюється в порядку узгодженому сторонами у відповідній Специфікації.

Постачальник одночасно з Товаром, який поставляється за цим договором зобов`язаний передати Покупцеві всі необхідні документи, а саме: рахунок-фактуру; видаткову накладну; за вимогою покупця надаються також: сертифікат якості; сертифікат відповідності.

На підтвердження виконання умов означеного Договору, позивачем було надано такі первинні бухгалтерські документи:

- рахунок-фактуру № 30/01-11 від 3011.2018;

- видаткові накладні: № РН-0230 від 30.11.2018 на суму 280 987,77 грн; № РН-0328 від 28.11.2018 на суму 164 164,64 грн.; № РН-0228 від 28.11.2018 на суму 183 071,83 грн.; № РН-0126 від 26.11.2018 на суму 100 076,78 грн.; № РН-0128 від 28.11.2018 на суму 87 409,81 грн.;

- податкові накладні: 1251 від 26.11.2018 на суму 100 076,78 грн.; № 1352 від 28.11.2018 на суму 87 409,81 грн.; № 1351 від 28.11.2018 на суму 183 071,83 грн.; № 1354 від 28.11.2018 на суму 164 164,64 грн.; № 1462 від 30.11.2018 на суму 200 453,16 грн.; № 1470 від 30.11.2018 на суму 280 966,98 грн.

Придбані у ТОВ Фірма Картал товари було використано під час здійснення монтажно-будівельних робіт згідно з договорами, укладеними із ТОВ Полібуд Центр , а саме: № 211101 від 21.11.2018, № 261101 від 26.11.2018 та № 301101 від 30.11.2018.

Транспортування товару на територію ТОВ ТБЦ ОПТІМУС відбувались силами Постачальника. Оплата товару відбувалась безготівково у повному обсязі, та підтверджується банківськими виписками.

Також, між ТОВ ТБЦ ОПТІМУС (Покупець) та ПП Імпульс (Постачальник) укладено договір поставки № 17/12-18 від 17.12.2018, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказані у рахунку-фактурі на підставі поданої Заявки, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити цей товар на умовах даного Договору.

Загальна вартість Договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії Товару за всіма видатковими накладними до даного Договору.

Оплата здійснюється в порядку узгодженому сторонами у відповідній Специфікації.

Постачальник одночасно з Товаром, який поставляється за цим договором зобов`язаний передати Покупцеві всі необхідні документи, а саме: рахунок-фактуру; видаткову накладну; за вимогою покупця надаються також: сертифікат якості; сертифікат відповідності.

На підтвердження виконання умов означеного Договору, позивачем було надано такі первинні бухгалтерські документи:

- видаткові накладні: № РН-0224 від 24.12.2018 на суму 383 944,18 грн.; № РН-0124 від 24.12.2018 на суму 162 128,18 грн.; № РН-0121 від 21.12.2018 на суму 172 048,61 грн.; № РН-0125 від 25.12.2018 на суму 453 840,19 грн.; № РН-0118 від 18.12.2018 на суму 566 972,42 грн.; № РН-0119 від 19.12.2018 на суму 435 919,38 грн.; № РН-0220 від 20.12.2018 на суму 707 613,48 грн.; № РН-0120 від 20.12.2018 на суму 613 589,93 грн.;

- податкові накладні: 858 від 18.12.2018 на суму 566 972,42 грн.; № 901 від 19.12.2018 на суму 435 919,38 грн.; № 958 від 20.12.2018 на суму 613 589,93 грн.; № 959 від 20.12.2018 на суму 707 613,48 грн.; № 1001 від 21.12.2018 на суму 172 048,61 грн.; № 1155 від 24.12.2018 на суму 162 128,18 грн.; № 1154 від 24.12.2018 на суму 383 944,18 грн.; № 1201 від 25.12.2018 на суму 453 840,19 грн.

Придбані у ПП Імпульс товари було використано під час здійснення монтажно-будівельних робіт згідно з договорами, укладеними із ТОВ Полібуд Центр , а саме: № 211101 від 21.11.2018, № 261101 від 26.11.2018 та № 301101 від 30.11.2018.

Транспортування товару на територію ТОВ ТБЦ ОПТІМУС відбувались силами Постачальника. Оплата товару відбувалась безготівково, та підтверджується банківськими виписками.

Крім того, між ТОВ ТБЦ ОПТІМУС (Замовник) та ТОВ Полібуд Центр (Підрядник) було укладено договори будівельного підряду із виконанням робіт з матеріалів замовника, а саме:

- № 211101 від 21.11.2018 із виконання робіт із реконструкції будівлі дитячого садка з облаштуванням автономної котельні за адресою: вул. Народна, б. 9 у сел. Горького на суму 790 780,19 грн.;

- № 261101 від 26.11.2018 із виконання монтажно-будівельних робіт за адресою: Яворницького, б. 40 у м. Дніпро на суму 110 897,54 грн.;

- № 301101 від 30.11.2018 із виконанням робіт поточного ремонту котельні за адресою: вул. Гоголя, б. 29 у м. Дніпро на суму 116 840,00 грн.

Відповідно до умов означених договорів будівельного підряду, Підрядник зобов`язується провести будівельні роботи на об`єктах Замовника в строк і в порядку, визначених Замовником , а Замовник зобов`язується надати Підрядникові фронт робіт, прийняти закінчені ремонтні роботи в строк до 5 календарних днів з дня отримання Акту виконаних робіт, та оплатити їх.

Всі роботи проведені в повному обсязі, про що складено Акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1 від 27.12.2018; № 2 від 28.12.2018; № 3 від 28.12.2018; № 4 від 28.12.2018; № 5 від 28.12.2018.

Крім того, було складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, зокрема, за договором № 211101 від 21.11.2018 на суму 790 780,19 грн., за договором № 261101 від 26.11.2018 на суму 110 897,54 грн., за договором № 301101 від 30.11.2018 на суму 166 840,00 грн.

За правилами першої події, ТОВ Полібуд Центр виписало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: № 535 від 28.12.2018 на суму 790 780,19 грн.; № 539 від 27.12.2018 на суму 110 897,54 грн.; № 540 від 28.12.2018 на суму 166 840,00 грн., кожна з яких була зареєстрована.

В рахунок оплати за отримані монтажно-будівельні роботи - ТОВ ТБЦ ОПТІМУС перерахувало грошові кошти на загальну суму 1 068 517,73 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Фірма Картал , ПП Імпульс та ТОВ Полібуд Центр , оскільки правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про недотримання цими контрагентами вимог податкового законодавства та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів товарних запасів, а також складських приміщень тощо, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог чинного законодавства відповідальність за правильність та повноту сплати податків є індивідуальною. Повноваження перевірки повноти і сплати податків щодо інших суб`єктів господарювання не належить позивачу. А тому, наявність певних порушень податкового законодавства контрагентами позивача можуть слугувати лише підставою відповідальності відповідних контрагентів, а не позивача, у разі дотримання ним відповідних норм та відсутності підтверджень змови. Таких підтверджень відповідачем надано не було.

Отже зазначені посилання відповідача не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Чинним законодавством не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів має бути предметом перевірки відповідних контрагентів щодо дотримання саме ними податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16.

Норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

При цьому слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 у справі № 817/1339/17.

У свою чергу, ст. 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів з ТОВ Фірма Картал , ПП Імпульс та ТОВ Полібуд Центр . Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 ЦК України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ Фірма Картал , ПП Імпульс та ТОВ Полібуд Центр договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наведені вище обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість зазначених в акті перевірки № 48008/04-36-14-18/40615317 від 27.08.2019 висновків відповідача, а також про протиправність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення № 0004491418 від 29.10.2019.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 17 439,73 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 163 від 16.01.2020.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 17 439,73 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТБЦ ОПТІМУС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 29.10.2019 № 0004491418 за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 162 648,75 грн. (в тому числі 930 119,00 грн. податкового зобов`язання за основним платежем та 232 529,75 грн. штрафних санкцій).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБЦ ОПТІМУС (51900, м. Кам`янське, пр. Свободи, буд. 43, код ЄДРПОУ 40615317) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 17 439,73 грн. відповідно до платіжного доручення № 163 від 16.01.2020.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 27 квітня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко