Ухвала

від 29.05.2020 по справі 156/374/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/374/20

провадження №2/165/457/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі головуючого судді Ференс-Піжук О.Р., з участю секретаря Пилипчук М.В., розглянувши заяву адвоката Чайки О.Ф. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації "Свято-Миколаївська релігійна громада Православної церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області", Управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про скасування рішення та протоколу зборів ,

встановив :

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2020 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до релігійної організації "Свято-Миколаївська релігійна громада Православної церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області", Управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про скасування рішення та протоколу зборів, яка надійшла з Іваничівського районного суду Волинської області, призначено до розгляду судді Ференс-Піжук О.Р.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 22.05.2020 дану справу прийнято до свого провадження.

27 травня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чайка О.Ф. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом ухвалення заборони перебування на території земельної ділянки кадастровим номером 0721187702:02:001:0178 до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заяви вказує, що такі обмеження будуть відповідати інтересам охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення та захисту прав і свобод інших людей. Наголошує, що предметом спору є визнання недійсним, складеного у порушення законодавства та статуту юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 23250946 документу під назвою Протокол №2 . Зазначає, що недостовірна інформація про назву юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 23250946 була внесена до Державного реєстру речових та майнових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1555272707211, за яким зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0721187702:02:001:0178, де розміщена ОСОБА_2 споруда, незареєстрована у Державному реєстрі речових та майнових прав. Зазначає, що відповідачі, вказані у заяві представника позивача від 18.05.2020, спровокували конфлікт між жителями сіл Будятичі та Космівка Іваничівського району Волинської області щодо користування храмовою спорудою.

Вирішуючи заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до такого висновку.

Частиною 1 статті 149 Цивільного- процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цивільній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі зазначеного, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту цивільного процесуального права у тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення позову можливе виключно за наявності вказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що у позові оспорюється законність прийнятого загальними зборами Релігійної організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної Церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області Протокольного рішення №2 від 17.03.2019 , на підставі якого видано розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 16.04.2019 №214 , та проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Релігійної громади щодо зміни повного найменування, скороченого найменування, зміни складу або інформації про засновників. Як зазначалося вище, у заяві представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони перебування на території земельної ділянки кадастровим номером 0721187702:02:001:0178.

На думку суду, відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову, що вказаний у заяві та предметом позовну. Представником позивача не наведено обставин за яких існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що забезпечення позову у спосіб, що вказаний у заяві, не впливає на фактичність виконання судового рішення у разі задоволення позову та не утруднить виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150 , 151 , 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Відмовити представнику позивача - адвокату Чайці О.Ф. у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук