Постанова

від 27.05.2020 по справі 263/14704/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1489/20

263/14704/17

Головуючий у 1-й інстанції Шатілова Л.Г.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Шатілової Л.Г., повний текст рішення складено 06 лютого 2020 року,

у цивільній справі

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Азовське АТП ,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, уточнивши в подальшому редакцію позовних вимог (а.с. 125-126, 147-148, 216-217), що зводиться до наступних обставин.

17.12.2016р. приблизно о 12-40год. сталася дорожньо-транспортна пригода в Центральному районі міста Маріуполя Донецької області по проспекту Миру, 96 за участю автомобіля марки ЗАЗ 110307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності позивачу і під його керуванням, та автобусом марки ATAMAN , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 і під керуванням ОСОБА_3 , який не забезпечив безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом позивача, чим порушив п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, і в подальшому був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП згідно постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10.01.2017р. (справа № 263/16457/16-п).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому, як власнику автомобіля марки ЗАЗ 110307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно висновків експерта, було завдано матеріальну шкоду у розмірі - 17885,96грн, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Вартість роботи спеціаліста-автотоварознавця з оцінки обсягу пошкоджень складає 1200грн.

Крім того, позивач посилається на завдання йому під час зіткнення автомобілів моральної шкоди, що вмотивована фізичним травмуванням, негативними наслідками для здоров`я (підвищився тиск, тремор, виникла тимчасова боязнь керувати автомобілем). Немайнову шкоду оцінює в розмірі 8000грн, яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 поряд із спричиненими матеріальними збитками в загальному розмірі 19085,96грн, а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 1280грн.

В остаточній редакції позовних вимог позивач ОСОБА_2 (а.с. 216-217) виключив з числа співвідповідачів ПрАТ Європейський страховий союз і МТСБУ, пред`являючи всі вищенаведені вимоги суто до ОСОБА_1 .

В ході розгляду справи первісно залучений до участі у якості співвідповідача МТСБУ в своєму відзиві (а.с. 165) вказував, що за даним позовом має відповідати визнана винуватою в ДТП особа - ОСОБА_3 . Оскільки на момент подачі позову ПрАТ Європейський страховий союз , що застрахував згідно полісу АК 0713865 цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП не ліквідований, не виключений з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то позивачем невірно визначено суб`єкт відповідальності і передчасно залучено в якості співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди в розмірі 19085,96грн, суму моральної шкоди в розмірі 8000грн, а всього 27085,96грн.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України та виходив з того, що саме ОСОБА_1 на відповідних правових підставах на момент дорожньо-транспортної пригоди володіла транспортним засобом, яке створило підвищену небезпеку, що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, суд констатував, що неправомірними діями відповідача, ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, яка полягала у зміні нормального ритму його життя через пошкодження транспортного засобу; суд погодився із заявленим розміром немайнової шкоди в обсязі 8000грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 1-5), посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована наступними доводами, що кореспондуються із доводами заяви про перегляд заочного рішення (т. 1 а.с. 238-242). Зокрема, вказує, що позивачем невірно визначено суб`єкт відповідальності за завдану шкоду. Так, в дорожньо-транспортній пригоді 17.12.2016р. має нести відповідальність винна в скоєнні ДТП особа - водій автомобіля ATAMAN д/н НОМЕР_4 ОСОБА_3 , провину якого за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10.01.2017р. (справа № 263/16457/16-п).

Крім того, станом на момент ДТП діяв поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0713865 від 04.08.2016р., за яким страхувальником відповідальності власника автобуса ATAMAN є відповідачка ОСОБА_1 , а страховиком - ПАТ Європейський Страховий Союз , який не був позбавлений ліцензії та по теперішній час не знаходиться в стадії припинення чи банкрутства, і тому має відповідати за даним позовом у межах суми страхового відшкодування за вказаним договором страхування.

Згідно розпорядження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 4061 від 12.10.2017р. ПАТ Європейський Страховий Союз виключено з Державного реєстру фінансових установ у зв`язку з анулюванням ліцензій Товариства на провадження страхової діяльності. Страховик (компанія) чию ліцензію анулювали, не зможе укладати нові договори страхування і вносити зміни до діючих договорів. Однак зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхових відшкодувань повинні проводитися в повному обсязі, в тому числі за рахунок резервних фондів страховика.

28.03.2017 року транспортний засіб ATAMAN був проданий. А 28.02.2020р. внесено запис ЄДРЮОФОП про припинення її, як ФОП, підприємницької діяльності.

Вважає заявлену ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 8тис.грн не доведеною, доказів щодо його звернення до установ охорони здоров`я не представлено, психологічної експертизи не проведено.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Процедура розгляду справи апеляційним судом

Враховуючи положення ч. 13 ст. 7, ч. 4 ст. 274, ч. 1 ст. 368 ЦПК України, розгляд даної справи в силу ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 17.12.2016 року, близько 12-40год. відбулась дорожньо-транспортна пригода по проспекту Миру , 96 в Центральному районі міста Маріуполя Донецької області за участю належного ОСОБА_2 на праві власності автомобіля марки ЗАЗ 110307 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і під керуванням позивача (т. 1 а.с. 131), та транспортного засобу марки ATAMAN , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10.01.2017р. ОСОБА_3 було визнано винним в порушенні п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу (т. 1 а.с. 14).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача ЗАЗ 110307 склала 17885,96грн, що підтверджується звітом № 910/17 від 18.04.2017р., виготовленим суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача. Вартість робіт з проведення автотоварознавчої оцінки пошкоджень замовником сплачено 1200грн (т. 1 а.с. 9-11, 154зв).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 06.03.2014 року, в графі особа або організація, на яку здійснювалася реєстрація транспортного засобу ATAMAN , д/н НОМЕР_2 , зазначено ТОВ АЗОВСЬКЕ АТП 875222 . А згідно тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_6 від 26.11.2014р. цей транспортний засіб ATAMAN перебуває у користуванні ОСОБА_1 з 2014 року, дійсний до 25.11.2024р. (т. 1 а.с. 60).

На момент ДТП автомобіль ATAMAN , модель А-09206, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі - НОМЕР_7 , 2014р.в., яким керував ОСОБА_3 , був застрахований ОСОБА_1 згідно із полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АК/0713865 від 04.08.2016р. в ПрАТ Європейський страховий союз . Відповідно до вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну складає 100000грн, заподіяну життю і здоров`ю - 200000грн, франшиза - 1000 грн (т. 1 а.с.61).

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 4061 від 12.10.2017р., ПрАТ Європейський Страховий Союз виключено з державного реєстру фінансових установ, у зв`язку з анулюванням ліцензій товариства на провадження страхової діяльності (т. 1 а.с. 134).

Згідно відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України від 12.06.2018р. № 3.1-05/18985 на заяву ОСОБА_2 від 24.02.2018р., затверджено граничну суму виплати за зобов`язаннями ПрАТ Європейський страховий союз у розмірі 6000грн (т. 1 а.с. 149, 150).

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Як встановлено, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ATAMAN , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , була застрахована станом на момент ДТП у ПрАТ Європейський страховий союз .

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Відповідно до статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

А згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну в ДТП шкоду, суд врахував те, що відповідачка на відповідних правових підставах на момент дорожньо-транспортної пригоди володіла та розпоряджалась транспортним засобом, що грунтувалося на полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Разом з тим, поза увагою суду залишились базові обставини, які мали істотне значення, але які не з`ясовані в достатньому обсязі, та які передрішували коло учасників судового розгляду і визначали належного суб`єкта відповідальності.

Так, постановою суду від 10.01.2017р. у справі про адміністративне правопорушення встановлено вину водія ОСОБА_3 у настання ДТП 17.12.2016р.

Разом з тим, винувата особа, безпосередньо діями якої заподіяно пошкодження автомобіля позивача, не була притягнута до участі в розгляді даної справи, але ж її права і обов`язки чіпаються ухваленим рішенням, з огляду на відзначений факт роботи його водієм ТОВ Азовське АТП , що породжує у роботодавця право пред`явити винуватому водію регресні вимоги.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових обов`язків.

Зважаючи на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення і визнання винним у настанні ДТП ОСОБА_3 містить відомості про роботу його водієм в ТОВ Азовське АТП (т. 1 а.с. 14), то вбачаються у виниклих по справі правовідносинах ознаки відповідальності роботодавця.

До того ж, власником автомобіля ATAMAN , реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ТОВ Азовське АТП (т. 1 а.с. 39-42, 60, 127).

Разом з тим, в матеріалах справи є тимчасовий реєстраційний талон, виданий ОСОБА_1 на підставі доручення від 25.11.2014р (т. 1 а.с. 130). За відсутності в цій справі даного доручення, відсутності даних про правовий зв`язок водія ОСОБА_3 із особою, що застрахувала відповідальність водія транспортного засобу ATAMAN .

Тимчасовий реєстраційний талон на право керування транспортним засобом за своєю правовою природою є тимчасовим реєстраційним документом, який підтверджує право фізичної або юридичної особи на користування транспортним засобом, надане їй власником (в даному випадку - власником автомобіля є ТОВ Азовське АТП ) в установленому порядку на визначений строк, зазначений у тимчасовому реєстраційному талоні (в даній справі - до 25.11.2024р.).

Між тим, судом не притягнуто до участі в розгляді справи у якості відповідача ТОВ Азовське АТП . При цьому залучення до участі в розгляді справи цієї юридичної особи у якості третьої особи (ст. 53 ЦПК) не є тотожнім за своєю процесуальною наповненістю із статусом відповідача, що має відповідати за позовом в тій частині, що не охоплюється страховими відносинами.

Судом першої інстанції не учинені дії в порядку п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦК України щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з роз`яснення права позивача заявляти клопотання про участь у справі співвідповідача, заміни неналежного відповідача (ст. 51 ЦПК).

Крім того, в ході розгляду справи не здобуто документів таких, що спростовують вказаний в постанові про адміністративне правопорушення факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_3 із ТОВ Азовське АТП . Також судом не витребувано інформації, на якій правовій підставі керував транспортним засобом в момент ДТП ОСОБА_3 , в чому вбачається неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Також в межах даної справи, покладаючи на відповідачку ОСОБА_1 цивільно-правову відповідальність з відшкодування позивачеві ОСОБА_2 шкоди в повному обсязі, суд не витребував доказів в обґрунтування передбачених законом підстав, за яких ОСОБА_1 має нести відповідальність за винуватого у ДТП водія ОСОБА_3 . Судом не з`ясовано, чи перебував у трудових відносинах із ОСОБА_1 водій ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин (ДТП 17.12.2016р.) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ATAMAN застрахована у ПрАТ Європейський страховий союз , який письмово 21.12.2016р. повідомлено позивачем про настання страхового випадку, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування прийнято не було (т. 1 а.с. 128, 129).

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди покладається на страховика в межах страхової суми в розумінні ст. 9 Закону України Про страхування (що зменшується за правилами ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на суму франшизи).

Проте, суд першої інстанції, поклавши майнову відповідальність з відшкодування шкоди на відповідачку ОСОБА_1 , не врахував наведеного страхового законодавства і знівелював умови договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у полісі № АК/0713865, відомості щодо нечинності (недійсності) якого станом на момент ДТП 17.12.2016р. відсутні.

Зазначене має суттєве значення при подальшій оцінці наданих суду доказів та встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи.

Таким чином, суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, характеру спірних правовідносин та позовних вимог, не вирішив питання про притягнення до участі в розгляді справи страховика ПрАТ Європейський страховий союз (не перебуває у стані ліквідації і його не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що призвело до передчасного висновку про відшкодування позивачеві майнової і моральної шкоди за рахунок ОСОБА_1 .

За системним зв`язком положень в абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст. 1194 ЦК України власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, то обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відомості про відмову страховика ПрАТ Європейський Страховий Союз у виплаті страхового відшкодування позивачеві, як потерпілій в ДТП особі за участю забезпеченого транспортного засобу, у даній справі відстуні.

За таких обставин, за відсутності інформації про призначення страховиком страхового відшкодування і його виплати, не встановлено правових підстав, за яких виникає у ОСОБА_1 цивільно-правова відповіальність за позовними вимогами, заявленими ОСОБА_2 у даному спорі, в тому числі й тих обставин в сенсі ст. 1194 ЦК України, за яких в неї породжується обов`язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що розпорядженням від 12.10.2017р. № 4061 "Про виключення ПрАТ "Європейський Страховий Союз" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи", страхова компанія припинила діяльність, проте, зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються і виплати страхових відшкодувань повинні проводитися в повному обсязі, в тому числі за рахунок резервних фондів страховика є слушними, оскільки на час ДТП страховий поліс діяв, наявності відповідних обмежень не було.

Страховик (компанія) чию ліцензію анулювали, не зможе укладати нові договори страхування і вносити зміни до діючих договорів. Однак зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхових відшкодувань повинні проводитися в повному обсязі, в тому числі за рахунок резервних фондів страховика. З такими доводами у апеляційній скарзі відповідачки колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають чинному законодавству.

Крім того, з листа Моторно-транспортного страхового бюро України від 12.06.2018р. вбачається прийняття рішення Президії МТ СБУ від 22.03.2018р. (протокол № 418/2018) проводити виплати страхового відшкодування за невиконаними зобов`язаннями ПрАТ Європейський страховий союз за рахунок коштів резервного фонду МТСБУ і поінформовано позивача про затверджену граничну суму виплати в розмірі 6000грн (т. 1 а.с. 149). Дані обставини відзначені і у відзиві МТСБУ на позовну заяву (т. 1 а.с. 165-172). У справі також відсутні відомості про виплату вказаної суми позивачеві.

За таких обставин, позивачеві і суду слідувало вирішити питання про залучення до участі в розгляді справи у якості співвідповідача, поряд із страховиком ПрАТ Європейський Страховий Союз , і МТСБУ (в межах взятої на себе вищеокресленої часткової відповідальності).

Суд апеляційної інстанції в силу обмежених процесуальних повноважень позбавлений можливості на стадії апеляційного перегляду справи залучати до участі в розгляді справи вказаних відповідачів.

Право позивача на відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої дорожно-транспортною пригодою, може бути реалізоване за умови розгляду справи з іншим суб`єктним складом відповідачів з урахуванням вищенаведеного мотивування.

За таких обставин при апеляційному перегляді даної справи колегія суддів не вдається до обговорення обґрунтованості розміру заявленого майнового відшкодування і немайнових збитків, що потягла для позивача дорожньо-транспортна пригода 17.12.2016р.

Враховуючи ухвалення рішення внаслідок неповного з`ясування обставин по справі, що мають значення, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, таке рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову згідно вищенаведеного мотивування.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга задоволена в повному обсязі, то наявні підстави для відшкодування відповідачеві за рахунок позивача витрат з оплати судового збору, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1920грн. (т. 2 а.с. 10).

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2020 року скасувати і прийняти нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Азовське АТП , про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення судових витрат - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір з оплати судового збору, пов`язаного з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01 червня 2020 року.

Судді: С.А.Попова

Л.М.Кочегарова

О.М.Пономарьова