Ухвала

від 29.05.2020 по справі 730/284/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 730/284/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/462/20 Категорія - ч.1 ст. 358 КК України. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020270090000127 від 24 березня 2020 року, за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Олександрія Кіровоградської області, громадянка України, працююча продавцем ФОП ОСОБА_9 , одружена, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрована та проживаюча по АДРЕСА_1 , раніше не судима, обвинувачена у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження щодо неї закрите.

Згідно з ухвалою суду, ОСОБА_8 будучи з 02 лютого 2020 року членом фермерського товариства «Надія», маючи умисел на незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами з Державного бюджету України, переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення, достовірно знаючи про вимогу Управління соціального захисту населення Борзнянської РДА, що ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» про надання достовірних відомостей, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, діючи протиправно та умисно, 18 березня 2016 року склала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, зазначивши в ній завідомо неправдиві відомості, а саме: приховала факт членства у ФГ «Надія» та отримання прибутку в сумі 55 000 гривень її чоловіком ОСОБА_10 , який останній отримав на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги від 28.01.2016 №270116/01 в день його підписання від ТОВ «Агро-Регіон Борзна». Таким чином, ОСОБА_8 умисно підробила вказаний документ, який надала до Управління соціального захисту населення Борзнянської РДА з метою подальшого незаконного отримання грошових коштів з Державного бюджету України у вигляді соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Крім того, 18 березня 2016 року ОСОБА_8 подала до Управління соціального захисту населення Борзнянської РДА заздалегідь підроблений посвідчений нею документ декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, з приховуванням в ньому фактів членства у ФГ «Надія» та отримання прибутку в сумі 55 000 грн. її чоловіком ОСОБА_10 , який надає певне право, а саме: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. На підставі поданої ОСОБА_8 декларації та інших документів на її користь Управлінням соціального захисту населення Борзнянської РДА винесено рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 15 квітня 2016 року.

Внаслідок умисних та протиправних шахрайських дій ОСОБА_8 заволоділа грошовими коштами Державного бюджету станом на 30 березня 2020 року в сумі 10 197,83 грн.

Закриваючи кримінальне провадження у зв`язку із зміною обстановки, суд вказав на те, що вчинені ОСОБА_8 кримінальні правопорушення становлять собою ідеальну сукупність, оскільки вчинені однією дією і в один час, не утворюють повторності злочинів, так як особа вчиняє одне діяння, що лише кваліфікується за двома статтями закону України про кримінальну відповідальність, кожна з яких передбачає злочин невеликої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_8 уперше притягується до кримінальної відповідальності, з часу вчинення злочинів минуло понад 2,5 роки, повністю визнала свою вину та відшкодувала завдані збитки, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно працевлаштована та позитивно характеризується, а тому на час розгляду кримінального провадження, внаслідок зміни обстановки, обвинувачена перестала бути суспільно небезпечною і наявні правові підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності.

В апеляційній скарзі заступник прокурор області просить ухвалу суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінально- процесуального закону, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Аргументує тим, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, оскільки остання вчинила злочини, які утворюють реальну сукупність, а тому для застосування положень ст. 48 КК України у суду не було законних підстав через відсутність такої обов`язкової умови, як вчинення злочину вперше.

Вказує на те, що ОСОБА_8 спочатку склала декларацію про доходи та майновий стан осіб, зазначивши в ній завідомо неправдиві відомості, чим умисно підробила офіційний документ, а в подальшому, разом з іншими документами, подала підроблену декларацію до Управління соціального захисту населення та внаслідок обману щодо наявності в неї законних підстав для отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям заволоділа грошовими коштами Державного бюджету на суму 10197,83 грн.

На думку апелянта, ОСОБА_8 вчинила два злочини з різними юридичними складами, вчинила їх у різний час, в той час як ідеальна сукупність вважається така сукупність злочинів, при якій усі злочини, що її утворюють, особа вчиняє одним діянням. Тобто, ідеальна сукупність злочинів має місце лише тоді, коли одне і те саме діяння містить одночасно склади двох чи більше самостійних одиничних злочинів.

У даному кримінальному провадженні відсутні підстави стверджувати, що мала місце ідеальна сукупність злочинів, у зв`язку з чим суд безпідставно звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, а тому рішення суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив про скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу заступника прокурора області залишити без задоволення.

Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК України.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК України і статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин.

Зокрема, використання при шахрайстві завідомо підробленого потребує додаткової кваліфікації за відповідною статею КК України.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 190 КК України, які є злочинами невеликої тяжкості, вчинені обидва 18 березня 2016 року.

У даному випадку дії ОСОБА_8 не утворюють повторності злочинів, обвинувачена вчинила одне діяння, направлене на заволодіння грошовими коштами, що кваліфікується за двома статями кримінального кодексу України, а саме за ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 190 КК України, кожна з яких передбачає відповідальність за злочин невеликої тяжкості (ідеальна сукупність).

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 в декларацію про майновий стан сім`ї не внесла відомості про отримання її чоловіком грошових коштів та приховала факт свого перебування у складі фермерського господарства. На підставі цього недостовірного документу, з урахуванням інших документів, які відповідали дійсності, ОСОБА_8 було нараховано грошову допомогу від Держави, як малозабезпеченій родині.

Використання підробленого документа у цьому випадку має вузьке цільове призначення - забезпечити перехід майна (грошей) у власність обвинуваченої, надати цій передачі майна (грошей) правомірний вигляд. Винна особа мала намір та використала підроблений документ для вчинення злочину проти власності лише один раз. При цьому інші суспільні відносини не зазнали значної шкоди.

Диспозиція ст. 190 КК України визначає головний спосіб вчинення цього злочину обман, а використання документа з неповними чи недостовірними даними є різновидом обману та способом шахрайства.

Оскільки без використання підробленого документа за відповідних обставин такий злочин не міг бути вчинений, має місце саме ідеальна сукупність злочинів, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Про наявність ідеальної сукупності злочинів та правових підстав для застосування ст. ст. 44, 48 КК України, вказував і прокурор у кримінальному провадженні, з чим погодився і суд, звільнивши багатодітну матір, яка працевлаштувалася і повернула державі надану соціальну допомогу, від кримінальної відповідальності .

Коли кримінальний та кримінально-процесуальний закони застосовані правильно, підстав для зміни або скасування ухвали суду не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 539 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2020 року щодо ОСОБА_8 , без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13