Рішення

від 04.09.2015 по справі 488/5030/14-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5030/14-ц

Провадження № 2/488/186/15 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2015 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої у справі судді - Циганок В. Г.,

при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,

за участю прокурора - Корзун В.С.,

представників позивачів - Латишевої К.С., Димитрової М.В., Гресь І.А. ,

представника відповідача - Обухової Ю.В., Хорошева В.В.,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства Миколаївське лісове господарство до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування пунктів рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку, скасування запису про право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу та повернення земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства Миколаївське лісове господарство , звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради,ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив поновити строк звернення до суду із позовом, визнати незаконними пункт 30 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/39 від 25.04.2008 року тапунктів 16, 16.3 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради №33/48 від 25.03.2009 року та їх скасувати, визнати недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки,скасувати запис про право власності на земельну ділянку та повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею її у постійне користування ДП Миколаївське лісове господарство .

Прокурор зазначив, що пунктом 30 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/39 від 25.04.2008 року тапунктами 16, 16.3 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради №33/48 від 25.03.2009 року ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення та передання у власність земельної ділянки, площею 1000кв.м. за рахунок земель лісового фонду урочища Жовтневе для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаних рішень, 15.05.2009 року, ОСОБА_4 тримав Державний на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 865789 з кадастровим номером 4810136600:05:001:0049. Зазначений державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900100823. ( а. с 32 )

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки № 572 від 21.10.2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , остання набула право власності на земельну ділянку, площею 1000кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Євтушенко А.М., №7010922 від 21.10.2013р. Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис №2974256 про право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку.

Посилаючись на те, що Миколаївською міською радою прийнято рішення про відчуження вказаної земельної ділянки з перевищенням повноважень, оскільки зазначена земельна ділянка незаконно вилучена із земель Державного лісового фонду України та без попереднього вилучення у належного землекористувача,державного підприємства Миколаївське лісове господарство , тобто без відома держави в особі уповноваженого органу та постійного землекористувача, в якого земельна ділянка перебувала в постійному користуванні згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 21 березня 1966 року № 234 та без зміни його цільового призначення, просив визнатинедійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 , визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Парнюком та ОСОБА_5 , скасувати у Державному реєстрі речових прав запис №2974256 про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку ї повернути спірну земельну ділянку державі, кадастровий номер 4810136600:05:001:0081, вартістю 97485,70грн.з передачею у постійне користування ДП Миколаївське лісове господарство .

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позові і просив поновити строки позовної давності, оскільки вони пропущені з поважних причин т.я. порушення виявлені прокуратурою під час проведеної у серпні 2014р. перевірки додержання вимог земельного законодавства та незаконної передачі державної землі у приватну власність громадян, а також її незаконної продажі, про що було відкрите кримінальне провадження.

Представники Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства Миколаївське лісове господарство підтримали позов прокурора у повному обсязі з підстав, викладених у ньому та просили його задовольнити, а строки позовної давності просили поновити.

Представник відповідача - Миколаївської міської ради - позов визнав у повному обсязі і не заперечував проти поновлення строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_5 у суд не з`явилася, однак направила свого представника.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , позов не визнав і звернувся з завою про застосування строків позовної давності до позову прокурора вважаючи, що прокурор не довів поважність причини пропуску строку позовної давності звернення до суду з позовом, оскільки перевірка додержання вимог земельного законодавства щодо відведення земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство в урочище Жовтневе , органами обласної прокуратури перевірялися раніше, у 2009-2010р.р., що підтверджуються ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду за 2011 роки. Тоді Миколаївською обласною прокуратурою вже проводилися перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо відведення цих земельних ділянок. Також про відведення земельної ділянки було відомо ДП Миколаївське лісове господарство , оскільки вони приймали участь у розгляді, підготовки проектної документації з відведення земельної ділянки, яка знаходилася у їх користуванні. .

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з`явився, свого представника не направив, заяв про слухання справи за його відсутності до суду не надавав, однак належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать численні повідомлення про вручення судових повісток.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 1000кв.м. по АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_4 за рахунок земель Державного підприємства Миколаївське лісове господарство , яка є державною власністю та розташована в урочище Жовтневе Миколаївського лісництва з категорією захисності - ліси населених пунктів. Також спірній земельній ділянці змінено її цільове призначення, а саме із земель лісогосподарського призначення вона віднесена до земель житлової забудови.

У відповідності до пункту 30 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/39 від 25.04.2008 року тапунктами 16, 16.3 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради №33/48 від 25.03.2009 року ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення та передано у власність земельну ділянку, площею 1000кв.м. за рахунок земель лісового фонду урочища Жовтневе для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаних рішень, 15.05.2009 року, ОСОБА_4 тримав Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії ЯЖ № 865789 з кадастровим номером 4810136600:05:001:0049. Зазначений державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900100823. ( а. с 32 )

Із наявної у матеріалах справи копії договору купівлі-продажу земельної ділянки № 572 від 21.10.2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , остання набула право власності на земельну ділянку, площею 1000кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Євтушенко А.М., №7010922 від 21.10.2013р., а Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис №2974256 про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При затверджені проекту землеустрою Миколаївською міською радою не враховано, що спірна земельна ділянка є державною, а не комунальною власністю і в ньому відсутній висновок державної експертизи землевпорядної документації у відповідності до ч.4 ст.35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , також не перевірено відповідність згоди на такий відвід уповноваженого органу лісового господарства, оскільки наявний у проекті висновок Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавався.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок тільки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, виділення земель із земель лісогосподарського призначення можливо у відповідності до норм ст.ст. 56-57,117, 149 ЗК України та ст.ст.5, 24 ЛК України з обов`язковим попереднім їх вилученням із категорії державних земель, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Знаходження державних лісових земель в межах населених пунктів не є підставою для переходу права власності на них територіальної громади і зміни їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою. Однак, відповідно до довідки Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 11.09.2014р. №896 та ДП Миколаївське лісове господарство від 12.09.2014р. №540 висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 спірної земельної ділянки не надавався 01.04.2008р. за №636, проте 30.12.2008р. відкликаний за №2280.

Виходячи із такого, суд приходить до висновку, що розпоряджатись спірною земельною ділянкою, яка належить до державної власності, Миколаївська міськрада не мала повноважень і тим більше, що на час існування таких правовідносин діяв мораторій, визначений розпорядженням КМУ від 10.04.2008 р. за № 610-р .

Відповідно до пункту 12 розділу X Перехідні положення ЗК України (який був чинним на час прийняття міською радою рішення) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до пункту 10 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 06.11.2009 №9, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що Миколаївською міськрадою в односторонньому порядку, всупереч діючому законодавству, з порушенням своїх повноважень, та за відсутності висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, було вилучено у законного землекористувача - ДП "Миколаївське лісове господарство", спірну земельну ділянку поза волею останнього, та прийнято рішення про розпорядження цією земельною ділянкою, то суд вважає, що оспорювані прокурором рішення Миколаївської міськради підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім цього, відповідно до п. 2.3. Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (із внесеними змінами) - державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов`язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Частиною першою ст.155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає визнанню недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка була незаконно вилучена із державної власності і перебувала у постійному користуванні державного підприємства - ДП "Миколаївське лісове господарство", повноваження щодо розпоряджатися нею мала право від імені держави Миколаївська обласна державна адміністрація, то суд вважає необхідним відновити таке положення, що існувало до незаконного вилучення спірної земельної ділянки. Згідно до вимог ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У відповідності до пункту 27 порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Отже запис у Державному реєстрі речових прав про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, а отже у цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка була незаконно вилучена із державної власності та перебувала у постійному користуванні державного підприємства - ДП "Миколаївське лісове господарство", і повноваження щодо розпоряджатися нею мала право від імені держави Миколаївська обласна державна адміністрація, то суд вважає необхіднимержаві спірної земельної ділянки, а тому ці вимоги також підлягають задоволенню.

Стаття 15 ЦК України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Проте захист цивільних прав обмежується позовною давністю. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ( ст. 257 ЦК України)

Наслідки спливу позовної давності зазначені в статті 267 ЦК України, де в частині четвертій вказаної статті передбачено, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Норма про позовну давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

В наданій до суду заяві в порядку ч.3 ст.267 ЦК України, представник відповідача, просить суд застосувати до вказаного спору строк позовної давності, визнати цей строк пропущеним без поважних причин та відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що прокурор не довів поважність причини пропуску строку позовної давності звернення до суду з позовом, оскільки перевірка додержання вимог земельного законодавства щодо відведення земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство в урочище Жовтневе , органами обласної прокуратури перевірялися у 2009-2010р.р., що підтверджуються ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду за 2011 роки. Тоді Миколаївською обласною прокуратурою вже проводилися перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо відведення земельних ділянок по урочищу Жовтневе . Також, зазначив, що про відведення земельних ділянок було відомо і ДП Миколаївське лісове господарство , оскільки вони приймали участь у розгляді та підготовці проектної документації з відведення земельних ділянок, які знаходилися у їх користуванні..

Судом встановлено, що прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся до суду з таким позовом 23.09.2014р., коли прокуратура самостійно виявила правопорушення за результатами перевірки у порядку нагляду та відкрила кримінальне провадження за ч.2ст.364 КК України. ( а. с.33 ) Тобто перебіг строку позовної давності розпочався з дня порушення кримінального провадження 05.08.2014р. і на момент звернення позивача до суду з даним позовом не сплив, а тому суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності, а тому у заяві про застосування строків позовної давності відмовити.

Зупинення чи переривання перебігу позовної давності судом не встановлено.

Посилання представника відповідача на те, що прокуратура Корабельного району м. Миколаєва зверталася саме по цій земельній ділянці до іншого суду у 2011р. не відповідає дійсності.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про застосування строків позовної давності до позовних вимог прокурора Корабельного район м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства Миколаївське лісове господарство - відмовити.

Позов прокурора Корабельного району міста Миколаєва в інтересах держави, в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства „ Миколаївське лісове господарство " до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування пунктів рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку, скасування запису про право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки-задовольнити частково. В іншій частині позову відмовити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 30 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/39 від 25.04.2008р., яким ОСОБА_4 надано дозвіл для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, площею до 1000кв.м. з наданням адреси: АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати пункти 16, 16.3 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради № 47/51 від 25.03.2009р., яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку лісового фонду урочища Жовтневе для будівництва індивідуального житлового будинку, площею 1000кв.м. по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №865789 від 15.05.2009 року, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010900100823, виданий на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 1000кв.м.по АДРЕСА_1 .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав запис №2974256 від 21.10.2013р. про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 1000кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136600:05:001:0049.

Витребувати у ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 1000 кв.м ,кадастровий номер 4810136600:05:001:0049, вартістю 143780 грн., розташовану по АДРЕСА_1 , та передати у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею у постійне користування Державному підприємству Миколаївське лісове господарство .

Стягнути з Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір по 243,60грн. з кожного.

На рішення суду може бути надана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В. Г. Циганок