Постанова

від 27.05.2020 по справі 756/7260/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/7260/19 головуючий у суді І інстанції Диба О.В.

провадження № 22-ц/824/6325/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 травня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Фенікс Оболонь на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року про закриття провадження в частині позовних вимог до Комунального підприємства Путрівське у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу Фенікс Оболонь до ОСОБА_1 , Комунального підприємства Путрівське про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння , -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОК Фенікс Оболонь звернувся до суду з позовом та просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесене державним реєстратором філії КП Путрівське у місті Києві Тимошенко А.В. від 14 листопада 2018 року стосовно нежитлового приміщення в„– 61 в блоці Ж будинку АДРЕСА_2 загальною площею 21,0 кв.м.; скасувати запис про державну реєстрацію права власності ТОВ Оболонь-Сервіс на вищезазначене нежитлове приміщення; витребувати вказане нерухоме майно з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОК Фенікс Оболонь .

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 рокузакрито провадження у справі в частині позовних вимог до Комунального підприємства Путрівське на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОК Фенікс Оболонь просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що предметом спору є відновлення порушеного права власності на нерухоме майно. У даному випадку вимоги про скасування державної реєстрації, пов`язані з ухваленням рішення по суті спору щодо витребування майна з чужого незаконного володіння з метою відновлення порушеного права власності. Позивач посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 13 лютого 2019 року (провадження № 11-1093апп18), від 30 жовтня 2018 року (провадження № 11-858апп18), від 11 грудня 2018 року (провадження № 11-994апп18), а також постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 363/5273/18 та від 06 лютого 2020 року у справі № 367/3877/15-ц.

У відзиві на апеляційну скаргу, який поданий у встановлений апеляційним судом строк, представник ОСОБА_1 вказує на те, що позивач оскаржує не незаконні дії реєстратора, а підставу. Реєстрація права власності є господарською операцією, пов`язана з господарською діяльністю ТОВ Оболонь-Сервіс , який є господарюючим суб`єктом. У даному випадку ТОВ Фенікс-Оболонь заявляє позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності за ТОВ Оболонь-Сервіс на спірне майно до КП Путрівське . І позивач, і відповідач-реєстратор є юридичними особами. Позивач зазначив у позовній заяві, що представляє в суді інтереси його членів. Однак, Законом України Про кооперацію не передбачено представлення інтересів членів кооперативу. Отже, сам позивач визначає, що він звернувся до суду у зв`язку не з порушеним правом, а як він вважає у зв`язку з порушеним інтересом. Дослідженням у даній справі є виконання вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . На підставі заявлених позовних вимог та їх обґрунтування даний спір не є цивільно-правовим спором, а тому не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог до КП Путрівське , суд першої інстанції виходив з того, що спір між ОК Фенікс Оболонь та КП Путрівське є господарсько-правовим і належить до юрисдикції господарських судів.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Проте, поряд із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій.

Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до вимог статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОК Фенікс Оболонь звернувся до суду за захистом порушеного права власності на нерухоме майно. Позивачем були заявлені позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно нежитлового приміщення, скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Оболонь-Сервіс на нежитлове приміщення та витребування вказаного нерухомого майна з незаконного володіння ОСОБА_1 . Вимога про витребування нерухомого майна пред`явлена позивачем до фізичної особи, як до особи, яка на час звернення з позовом володіє спірним майном та перешкоджає у здійсненні відповідних речових прав позивачем.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до КП Путрівське , суд першої інстанції не звернув увагу на те, що правовою підставою для витребування нежитлового приміщення від ОСОБА_1 є саме скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Оболонь-Сервіс на нього. Фактично вимога про витребування майна є похідною від двох попередніх вимог і підлягає задоволенню лише у разі встановлення незаконності рішення про державну реєстрацію та незаконності внесення запису про державну реєстрацію речових прав за попереднім власником, а саме ТОВ Оболонь-Сервіс . Отже, зазначені вимоги є взаємопов`язаними та направлені на припинення права власності фізичної особи ОСОБА_1 на спірне майно.

Таким чином, оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції фактично позбавив позивача можливості довести наявність законних підстав для витребування нерухомого майна, яким, на думку позивача, незаконно заволодів відповідач ОСОБА_1 . Суд не звернув увагу, що витребування зазначеного майна у відповідача, за відсутності доведеного факту незаконності набуття права власності попереднім власником, є неможливим, а, відтак, розгляд судом лише однієї вимоги про витребування майна у відповідача в будь-якому разі не буде направлений на реальний захист права позивача, якщо таке було порушено.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі Безимянная проти Росії (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене та помилково вважав, що вказаний спір в частині позовних вимог ОК Фенікс Оболонь до КП Путрівське має розглядатися у порядку господарського судочинства окремо від вимог про витребування майна у відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, апеляційний суд не може взяти до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 , наведені ним у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Фенікс Оболонь задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 01 червня 2020 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.