Ухвала

від 26.05.2020 по справі 381/979/15-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

6/381/16/20

381/979/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Фастові цивільну справу за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про заміну у виконавчому провадженні сторони (боржника) з виконання рішення суду у цивільній справі № 381/979/15-ц за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ Діяр про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про заміну у виконавчому провадженні сторони (боржника). Заява мотивована тим, що 14 травня 2015 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було задоволено позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальність ДІЯР про звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі даного рішення, 28 грудня 2015 року Фастівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист №381/979/15-ц. Однак, під час вчинення виконавчих дій з підготовки предмету іпотеки до примусової реалізації приватний виконавець встановив, що на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на - Ѕ частину магазину-кафетерію та земельної ділянки (предмет іпотеки), а інша Ѕ частина заставного майна залишилася зареєстрованою за боржником ОСОБА_1 . Не зважаючи на той факт, що рішення суду у справі № 381/979/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, на даний час існує можливість здійснити виконавчі дії (примусова реалізація) лише на Ѕ частину майна, оскільки інша частина належить дружині боржника, яка не є боржником у справі, а відповідно і у виконавчому провадженні. Між тим, з врахуванням вимог Закону України Про іпотеку та судової практики у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача такого нерухомого майна і він несе усі права та обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому ж обсязі і на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. У цій справі предмет іпотеки поділено по Ѕ частині з ініціативи одного з подружжя, що призвело до ускладнення з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому та свідчить про очевидну недобросовісність і зловживання своїм правом, що впливає на права кредитора - ТОВ ФК Форінт , а тому виконавець звертається до суду і просить суд замінити в цивільній справі №381/979/15 боржника ОСОБА_1 на двох боржників, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як власників по 1/2 частин предмета іпотеки.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом вчасно та належним чином. Між тим, на електронну адресу суду направив клопотання, в якому просив розглянути дану справу без його участі у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Представник стягувача в судовому засіданні 10 березня 2020 року заяву підтримала, суду надала пояснення аналогічні письмовим поясненням директора ТОВ ФК Форінт Островського В.А., які надійшли на електронну адресу суду 10 березня 2020 року та в яких останній просив суд заяву задовольнити. Зазначені пояснення аналогічні поданій приватним виконавцем заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні. Окрім того, 25 травня 2020 року від стягувача на електронну адресу суду надійшла заява, в якій директора ТОВ ФК Форінт просив суд задовольнити дану заяву.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом вчасно та належним чином. Через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутністю, зазначивши про заперечення проти задоволення заяви в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася судом вчасно та належним чином. До суду подала заперечення, які судом не прийнято до уваги, оскільки останньою не було додано доказів (відсутність квитанції з укрпошти), які б свідчили про направлення копії заперечень усім учасникам справи для відому та подання на них відповіді .

Представник ТОВ ДІЯР в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом вчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2015 року, було задоволено позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ДІЯР про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості у сумі 502 919,50 грн. за кредитним договором № 010/14/664 від 17.01.2011 року, що укладений між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ДІЯР було звернуто стягнення на майно - предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.01.2011 року, що належить ОСОБА_1 а саме: магазин-кафетерій, загальною площею: 283,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого Фастівецькою сільською радою, Фастівського району, Київської області 19.11.2009 року на підставі рішення виконкому Фастівецької сільської ради від 17.11.2009 за №11/3 та зареєстроване в Комунальному підприємстві Київської обласної ради Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації за №400, книга 6; земельна ділянка для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ №243327, що виданий Фастівецькою сільською радою, Фастівського району, Київської області на підставі рішення Фастівської сільської ради №4-20-У від 03.06.2008 року і який зареєстрований в Книзі записів державних актів права приватної власності на землю 25.06.2008 року за №01:08:032:00097. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі встановленому у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

На підставі вказаного рішення, 28 грудня 2015 року Фастівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист № 381/979/15-ц (2/381/482/15).

Між тим, 04 жовтня 2018 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було задоволено заяву АТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача за виконавчим листом № 381/979/15-ц виданим Фастівським міськрайонним судом Київської області 28 грудня 2015 року, у цивільній справі № 381/979/15-ц (провадження № 2/381/482/15) з Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальність ФК Форінт .

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадженні і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів. (ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження - далі Закон).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви стягувача ТОВ ФК Форінт приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. 15 жовтня 2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області № 381/979/15-ц від 28 грудня 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.01.2011 року, що належить ОСОБА_1 а саме: магазин-кафетерій, загальною площею: 283,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за вищевикладених обставин.

Вказані обставини підтверджено постановою про відкриття виконавчого провадження №60313285 від 15.10.2019 приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. (а.с.207 т. ІІ).

В той же час, матеріалами цивільної справи № 381/3467/16-ц (провадження № 2/381/1296/16) встановлено, що 18 жовтня 2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було задоволено позов ОСОБА_2 до ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції, ПАТ Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна та звільнення її з під арешту та визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину магазину-кафетерію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер: 3224986901:01:002:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., а також виключено 1/2 частину вищезазначених магазину-кафетерію та земельної ділянки з акту опису й арешту майна, складеного 22 серпня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції.

Вказане рішення суду набуло законного сили згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року та постановою Верховного суду від 18 вересня 2019 року - залишено без змін.

Як вбачається з наявних у матеріалах заяви Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 198139655 та № 198139921 від 29 січня 2020 року, за ОСОБА_2 на підставі рішення суду 2/381/1296/16 зареєстровано право спільної часткової власності на Ѕ частину магазину-кафетерію та на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер: 3224986901:01:002:0015, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на частину предмета іпотеки за вищевказаним іпотечним договором від 20.01.2011 року.

Звертаючись до суду з даною заявою, приватний виконавець зазначив, що реєстрація права власності на Ѕ частину предмета іпотеки за третьою особою, яка не є боржником, виключає можливість виконання такого судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому, а отже не дає можливості здійснити виконавчі дії (примусова реалізація) щодо реалізації такого майна в рахунок погашення боргу. У зв`язку з цим, необхідно замінити боржника ОСОБА_1 (іпотекодавця за договором іпотеки) на боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників по Ѕ частині предмета іпотека.

Вказану позицію виконавця суд вважає частково вірною з огляду на наступне.

Згідно ч.1,2 ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Абзацом 1 ч. 5 ст. 15 Закону встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно якої, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), тобто є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника. При цьому у таких випадках не підлягають застосуванню положення частини другої статті 619 ЦК України, дані положення підлягають застосуванню до інших обставин, а саме коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

Велика палата Верховного суду у своїй правовій позиції від 26 червня 2019 року по справі № 905/1956/18, вважає, що забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності. За аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (у цій справі - основним і субсидіарним боржниками). Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Згідно статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй Постанові від 15 травня 2017 року у справі № 718/585/16-ц, при поділі нерухомого майна між подружжям, до одного із подружжя переходять обов`язки та права іпотекодавця на аналогічних умовах, а з одного титульного власника стає два.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи в сукупності зазначені правові норми, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що до ОСОБА_2 при поділі нерухомого майна згідно рішення Фастівським міськрайонним судом Київської області від 18.10.2016 року перейшло право власності на Ѕ частину предмету іпотеки та одночасно перейшли усі права і обов`язки іпотекодавця на визначених у цьому іпотечному договорі умовах, а тому така іпотека є дійсною для нового набувача частини такого нерухомого майна - ОСОБА_2 ..

Приймаючи рішення про можливість заміни боржника у зобов`язанні у відповідності до вимог ст.55 ЦПК України судом враховано те, що це єдиний можливий спосіб реального виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 6 Конвенції закріплює за кожним право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема, урішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України (заява N 60750/00), від 27.07.2004 по справі "Ромашов проти України" (заява N 67534/01), від 19.03.97 "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява N 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Положення конвенційних стандартів знайшли своє продовження у практиці Конституційного Суду України. У рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 по справі № 1-7/2013 Конституційний Суд України зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушення прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

В той же час, суд вважає за необхідне заяву приватного виконавця Голяченка І.П. задовольнити частково, виклавши резолютивну частину ухвали у спосіб, що надасть можливість виконанати таку ухвалу, а саме шляхом заміни у виконавчому провадженні №60313285 з виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015 р. у цивільній справі № 381/979/15-ц - боржника ОСОБА_1 , як попереднього власника - Ѕ частини магазину-кафетерію, загальною площею 283,1 кв.м., та Ѕ частини земельної ділянки, для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на боржника - ОСОБА_2 , як нового власника - Ѕ частини майна за іпотечним договором від 20.01.2011 року, якій на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2016 року належить Ѕ частина магазину - кафетерію, загальною площею 283,1 кв.м., та Ѕ частини земельної ділянки, для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи подану заява частково, суд виходить з того, що виконавче провадження №60313285 з виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015 р. у цивільній справі № 381/979/15-ц стосовно боржника ОСОБА_1 відкрито, він не вибув із виконавчого провадження та у приватного виконавця наявні всі передбачені Законом підстави для реалізації належної на даний час боржнику ОСОБА_1 - Ѕ частини предмету іпотеки. В той же час, інша Ѕ частина предмету іпотеки у відповідності до рішення від 18 жовтня 2016 року Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі № 381/3467/16-ц на даний час на праві власності належить іншому власнику - ОСОБА_2 , що вказує на можливість заміни цієї Ѕ частини предмета іпотеки з попереднього власника ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ..

Відповідно до Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттею 354 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі викладеного, керуючись ст. 619 ЦК України, ст. ст. 55, 247, 259, 260, 353, 354, 369, 442 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , Законом України Про іпотеку суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про заміну у виконавчому провадженні сторони (боржника) з виконання рішення суду у цивільній справі № 381/979/15-ц за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ Діяр про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити частково.

Замінити боржника у виконавчому провадженні № 60313285 з виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015 р. у цивільній справі № 381/979/15-ц, а саме боржника ОСОБА_1 , як попереднього власника - Ѕ частини майна за іпотечним договором від 20.01.2011 року, а саме Ѕ частини магазину - кафетерію, загальною площею 283,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належали останньому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 виданого Фастівецькою сільською радою Фастівського району Київської області 19.11.2009 року та Ѕ частини земельної ділянки, для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ №243327 на боржника - ОСОБА_2 , як нового власника - Ѕ частини майна за іпотечним договором від 20.01.2011 року, якій на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2016 року належить Ѕ частина магазину - кафетерію, загальною площею 283,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки, для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Строк встановлений судом відповідно до Прикінцевих положень ЦПК України продовжується на час дії карантину.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , код ЄДРПОУ 40658146, адреса місця знаходження: вулиця Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010.

Боржник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Осаулова Н.А.

Повний текст виготовлено 01.06.2020 р.