Постанова

від 29.09.2020 по справі 381/979/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 381/979/15-ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Осаулова Н.А.

29 вересня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

секретаря судового засідання: Сидоренко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 року в справі за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Діяр про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити у виконавчому провадженні сторони (боржника) ОСОБА_2 на двох боржників: боржник-1 - ОСОБА_2 , боржник-2 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 заяву задоволено частково.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10609/2020 Замінено боржника у виконавчому провадженні № 60313285 з виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015 у цивільній справі № 381/979/15-ц, а саме боржника ОСОБА_2 , як попереднього власника - 1/2 частини майна за іпотечним договором від 20.01.2011 року, а саме 1/2 частини магазину - кафетерію, загальною площею 283,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належали останньому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 виданого Фастівецькою сільською радою Фастівського району Київської області 19.11.2009 та 1/2 частини земельної ділянки, для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ №243327 на боржника - ОСОБА_1 , як нового власника - 1/2 частини майна за іпотечним договором від 20.01.2011, якій на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2016 року належить 1/2 частина магазину - кафетерію, загальною площею 283,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки, для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні заяви.

Посилається на порушення судом норм матеріально та процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що ОСОБА_1 була власником частини спірного майна з моменту набуття його у спільну сумісну власність подружжя, та як співвласник надавала нотаріально посвідчену згоду на передання цього майна в іпотеку банку. Зазначає, що правонаступництво ОСОБА_1 у цих відносинах є незаконним.

Звертає увагу на те, що суд невірно вказав номер постанови Великої палати Верховного суду України, яка не може застосовуватися до наявних правовідносин у цій справі, тому що в ній вирішувалося питання правонаступництва внаслідок реорганізації юридичної особи.

Зазначає, що звернення стягнення на частину майна ОСОБА_3 у межах виконавчого провадження можливо лише на підставі судового рішення, прийнятого внаслідок розгляду справи в якій остання була відповідачем.

Вважає, що оскаржувана ухвала фактично є рішенням про звернення стягнення на частину майна ОСОБА_1 , яке має ухвалюватися внаслідок розгляду відповідного позову, а не заяви приватного виконавця.

Відмічає, що оскаржувана ухвала направлена на протиправне позбавлення ОСОБА_1 власності.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу залишити без змін. Зазначає, що у цій справі предмет іпотеки поділено по Ѕ частині з ініціативи одного з подружжя, що призвело до ускладнення з виконання рішення суду пр. звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому, що свідчить про очевидну недобросовісність і зловживання своїм правом, що впливає на права кредитора ТОВ ФК Форінт .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ФК ФОРІНТ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу без змін.

Вказує, що ОСОБА_1 набула статусу іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на 1/2 частину іпотеки.

Звертає увагу на те, що процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, наприклад, у зв`язку з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.

У судовому засіданні ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просив останню задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили.

Київським апеляційним судом здійснювалося оголошення про виклик до суду - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Діяр на офіційному веб-порталі судової влади України.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інших учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення частково заяви, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження №60313285 з виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015 р. у цивільній справі № 381/979/15-ц стосовно боржника ОСОБА_2 відкрито, він не вибув із виконавчого провадження та у приватного виконавця наявні всі передбачені Законом підстави для реалізації належної на даний час боржнику ОСОБА_2 - Ѕ частини предмету іпотеки. В той же час, інша Ѕ частина предмету іпотеки у відповідності до рішення від 18 жовтня 2016 року Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі №381/3467/16-ц на даний час на праві власності належить іншому власнику - ОСОБА_1 , що вказує на можливість заміни цієї Ѕ частини предмета іпотеки з попереднього власника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, щозаочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2015 року, було задоволено позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ДІЯР про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості у сумі 502 919,50 грн. за кредитним договором № 010/14/664 від 17.01.2011, що укладений між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ДІЯР було звернуто стягнення на майно - предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.01.2011, що належить ОСОБА_2 , а саме: магазин-кафетерій, загальною площею: 283,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого Фастівецькою сільською радою, Фастівського району, Київської області 19.11.2009 року на підставі рішення виконкому Фастівецької сільської ради від 17.11.2009 за №11/3 та зареєстроване в Комунальному підприємстві Київської обласної ради Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації за №400, книга 6; земельна ділянка для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ №243327, що виданий Фастівецькою сільською радою, Фастівського району, Київської області на підставі рішення Фастівської сільської ради №4-20-У від 03.06.2008 року і який зареєстрований в Книзі записів державних актів права приватної власності на землю 25.06.2008 року за №01:08:032:00097.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі встановленому у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

На підставі вказаного рішення, 28 грудня 2015 року Фастівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист № 381/979/15-ц (2/381/482/15).

04 жовтня 2018 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було задоволено заяву АТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача за виконавчим листом № 381/979/15-ц виданим Фастівським міськрайонним судом Київської області 28 грудня 2015 року, у цивільній справі № 381/979/15-ц (провадження № 2/381/482/15) з Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальність ФК Форінт .

На підставі заяви стягувача ТОВ ФК Форінт приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. 15 жовтня 2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області № 381/979/15-ц від 28 грудня 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.01.2011 року, що належить ОСОБА_2 а саме: магазин-кафетерій, загальною площею: 283,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для комерційної діяльності, кадастровий номер 3224986901:01:002:0015, загальною площею 0,0933 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за вищевикладених обставин.

Вказані обставини підтверджено постановою про відкриття виконавчого провадження №60313285 від 15.10.2019 приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. (т. 2, а. с. 207).

В той же час, матеріалами цивільної справи №381/3467/16-ц (провадження № 2/381/1296/16) встановлено, що 18 жовтня 2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було задоволено позов ОСОБА_1 до ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції, ПАТ Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_2 про визнання права власності на частину майна та звільнення її з під арешту та визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину магазину-кафетерію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер: 3224986901:01:002:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., а також виключено 1/2 частину вищезазначених магазину-кафетерію та земельної ділянки з акту опису й арешту майна, складеного 22 серпня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції.

Вказане рішення суду набуло законного сили згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року та постановою Верховного суду від 18 вересня 2019 року - залишено без змін.

Як вбачається з наявних у матеріалах заяви Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 198139655 та № 198139921 від 29 січня 2020 року, за ОСОБА_1 на підставі рішення суду 2/381/1296/16 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частину магазину-кафетерію та на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер: 3224986901:01:002:0015, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на частину предмета іпотеки за вищевказаним іпотечним договором від 20.01.2011.

Звертаючись до суду з даною заявою, приватний виконавець зазначив, що реєстрація права власності на Ѕ частину предмета іпотеки за третьою особою, яка не є боржником, виключає можливість виконання такого судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому, а отже не дає можливості здійснити виконавчі дії (примусова реалізація) щодо реалізації такого майна в рахунок погашення боргу. У зв`язку з цим, необхідно замінити боржника ОСОБА_2 (іпотекодавця за договором іпотеки) на боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як власників по 1/2 частині предмета іпотека.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону N 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони.

При цьому процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цього правовідношення і не вибуває.

Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

При цьому у таких випадках не підлягають застосуванню положення частини другої статті 619 ЦК України (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність). Ці положення підлягають застосуванню до інших обставин, а саме коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

Забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності.

Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (у цій справі - основним і субсидіарним боржниками).

Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Згідно статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Встановлено, що на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року та постановою Верховного суду від 18 вересня 2019 року - залишено без змін ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на Ѕ частину магазину-кафетерію та на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0933 га, кадастровий номер: 3224986901:01:002:0015, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на частину предмета іпотеки за вищевказаним іпотечним договором від 20.01.2011.

Зазначене майно є предметом іпотеки, на яке звернено стягнення відповідно до рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Встановлено, що виконавче провадження №60313285 з виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2015 у цивільній справі № 381/979/15-ц стосовно боржника ОСОБА_2 відкрито, він не вибув із виконавчого провадження та у приватного виконавця наявні всі передбачені Законом підстави для реалізації належної на даний час боржнику ОСОБА_2 - 1/2 частини предмету іпотеки.

Інша 1/2 частина предмету іпотеки у відповідності до рішення від 18 жовтня 2016 року Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі №381/3467/16-ц на даний час на праві власності належить іншому власнику - ОСОБА_1 .

За наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про можливість заміни 1/2 частини предмета іпотеки з попереднього власника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що заміну боржника у виконавчому провадженні є незаконним не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи вищевикладене.

Також не спростовують висновків суду першої інстанції посилання на те, що ОСОБА_1 була власником частини спірного майна з моменту набуття його у спільну сумісну власність подружжя, оскільки майно є предметом іпотеки, на яке звернено стягнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно вказав номер постанови Великої палати Верховного суду України, яка не може застосовуватися до наявних правовідносин у цій справі, тому що в ній вирішувалося питання правонаступництва внаслідок реорганізації юридичної особи є хибними, оскільки підлягають застосуванню за аналогіє, враховуючи обов`язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції.

При цьому, колегія суддів враховує Рішення у справі ЄСПЛ Кривіцька та Кривіцький проти України від 02.12.2010 відповідно до якого … Втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві . Інакше кажучи, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності , зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою. Концепція житла має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві. Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, Суд надає особливої ваги процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції.

За наведеного, посилання на протиправне позбавлення ОСОБА_1 власності є необґрунтованими.

Отже, вимоги апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 01.10.2020.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова