Рішення

від 01.06.2020 по справі 140/4662/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4662/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 132089,33 грн., в тому числі до Державного бюджету - 58417,10 грн., до місцевого бюджету м. Володимир-Волинський - 61735,89 грн. та до місцевого бюджету Устилузької ОТГ - 11936,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України), внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент рахується податковий борг з податку на прибуток у сумі 58417,10 грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 61735,89 грн. та з земельного податку з юридичних осіб у сумі 11936,34 грн. Таким чином загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент по платежах до бюджету становить 132089,33 грн. З метою погашення податкового боргу боржнику сформована і надіслана податкова вимога від 04.11.2014 №1223-25. У свою чергу, з моменту направлення податкової вимоги податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент не переривався.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив про часткову сплату податкового боргу, зокрема, вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент сплачено податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 31000,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб 24000,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб 4000,00 грн. Таким чином, відповідачем в рахунок погашення податкового боргу сплачено кошти в сумі 59000,00 грн. Вказує, що відповідач сплати податкового боргу не уникає, a навпаки, шукає шляхи систематичного часткового погашення заборгованості перед позивачем, попри перешкоди та обмеження, які виникають. Така поведінка відповідача свідчить про добросовісність намірів сплати всієї суми податкового боргу. Зазначає, що погашення податкового боргу в повному обсязі є їхньої прерогативою, адже наявність даної заборгованості створює негативну історію підприємства, підриває його репутацію, a також спричиняє додаткові витрати у вигляді пені та штрафних санкцій, що систематично нараховуються та збільшують загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем.

Крім того, представник відповідача просить розстрочити суму податкового боргу, оскільки тоді у Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент з`явиться можливість продовжувати працювати та виконувати підписані контракти, забезпечувати працевлаштування більшої кількості людей та виплату їм гідної заробітної плати.

Вказує, що у випадку винесення судом рішення про стягнення з відповідача всієї суми податкового боргу, рахунки підприємства будуть заблоковані, підприємство не зможе забезпечити придбання потрібної кількості сировини для вигoтoвлeння продукції згідно контрактів, a також ПММ, не зможе оплачувати послуги з електропостачання, здійснювати поточні платежі дo бюджету, a головне не зможе закінчити підготовку підприємства для здійснення пoвнoгo циклу робіт для виготовлення цілісних ящиків, в зв`язку з чим перспектива погашення податкового боргу зникне, натомість це стане загрозою виникнення заборгованості по заробітній платі та повної зупинки poбoти підприємства і як наслідок - неплатоспроможності (банкрутства) відповідача. Надання такого розстрочення дасть змогу підприємству зміцнитися, збільшити обсяги виробництва, працевлаштувати більшу кількість громадян, щo автоматично призведе дo збільшення надходження дo державного бюджету. З наведених підстав просить суд прийняти рішення про стягнення податкового боргу з урахуванням усіх оплат та надати розстрочку на виконання рішення суду протягом 12 місяців.

01.06.2020 представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою сплатою відповідачем наявного податкового боргу. Зокрема вказує, що станом на 31.05.2020 сума боргу змінилась внаслідок частково погашення грошових зобов`язань та нарахування пені за несвоєчасну сплату. Таким чином, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент , що підлягає стягненню, станом на 31.05.2020 року з податку на прибуток підприємств становить 28 561,85 грн.; з орендної плати з юридичних осіб становить 47 837,24 грн; з земельного податку з юридичних осіб становить 9 155,61 грн. Отже, загальна заборгованість ТзОВ Іст-Менеджмент по платежах до бюджету, що підлягає стягненню, становить 85 554,70 грн.

Крім того, представник позивача просить поновити строк для подання заяви про зменшення позовних вимог, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Згідно статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-ІХ внесено зміни до процесуальних кодексів. Зокрема, внесено зміни до КАС України, доповнивши Розділ VI Прикінцеві положення пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) . Таким чином, враховуючи вищезазначене суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог та прийняти вказану заяву до розгляду.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.07.1994 ТзОВ Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент зареєстроване як юридична особа, місцезнаходженням якої є: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вул. Княгині Ольги, 54А. Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2020 року № 1006507753 (а. с. 68-72).

Згідно довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, податковий борг за Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент станом на 18.03.2020 становить 132089,33 грн. (а.с.9-10).

Як вбачається з розрахунку новоствореного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент , податковий борг з податку на прибуток підприємств на суму 58 417,10 грн. виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, визначених на підставі винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 24.06.2019 №0031905012 на суму 7 431,63 грн. Крім того, збільшення податкового боргу відбулося внаслідок несплати самостійно нарахованого платником грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 10.02.2020 №9334210042 на суму 50 986,00 грн. З урахуванням наявної переплати в сумі 0,53 грн., сума податкового боргу з податку на прибуток підприємств становить 58 417,10 грн.

У свою чергу, щодо податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 61735,89 грн., то згідно рішення ГУ ДФC у Волинській області про розстрочення податкового боргу від 25.04.2019 №90 ТзОВ Іст-Менеджмент надано розстрочення сплати податкового боргу під проценти за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб на суму 221 946,36 грн. з 25.04.2019 по 27.12.2019. Однак, у зв`язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу (несплатою) на підставі статті 19 розділу I та статті 100 глави 9 розділу II ПK України було скасовано розстрочення податкового боргу (рішення ГУ ДПC від 28.10.2019 №90/1). У зв`язку з скасування розстрочки та наступної часткової сплати в IKП ТзОВ Іст-Менеджмент відображено боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 2 884,59 грн. (несплачена нарахована пеня на борг минулих років на рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №90 від 25.04.2019). Крім того, сума податкового боргу збільшилась в результаті самостійного нарахування платником грошового зобов`язання за податковими деклараціями з орендної плати: від 29.01.2019 в загальному розмірі 28 991,17 грн. (несплачені грошові зобов`язання за жовтень 2019 в сумі 9 663,71 грн., за листопад 2019-9663,71 грн. та за грудень 2019-9663,75 грн.); від 19.02.2020 в poзмipi 9663,71 грн. Крім того, податковий борг збільшився в результаті нарахування грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.12.2019 №0077805004 в сумі 19138,53 грн та від 21.12.2019 №0077825004 в сумі 201,55 грн. Крім того, було нараховано пеню на борг минулих років згідно п.п 129.1.1 ст. 129 ПK України на суму 856,34 грн. Таким чином, сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що підлягає стягненню становить 61 735,89 грн.

Щодо податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, то згідно рішення ГУ ДФC у Волинській області пpo розстрочення податкового боргу від 25.04.2019 №90 ТзОВ Іст-Менеджмент надано розстрочення сплати податкового боргу під проценти за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб на суму 29 977,08 грн. з 25.04.2019 пo 27.12.2019. Однак, у зв`язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового боргу (несплатою) на підставі статті 191 розділу I та статті 100 глави 9 розділу II ПK України скасовано розстрочення податкового боргу (рішення ГУ ДПC від 28.11.2019 №89/1). У зв`язку з скасування розстрочки в IKП ТзОВ Іст-Менеджмент було поновлено суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, a caмe: грошове зобов`язання за січень 2019 року згідно податкової декларації з плати за землю від 30.01.2019 №9024896914 в залишковій сумі 286,70 грн.; грошове зобов`язання за лютий 2019 року згідно податкової декларації з плати за землю від 01.02.2019 №795 в загальному розмірі 3 707,86 грн; штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2019 №0013995012 на суму 1 031,59 грн; штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2019 №0014005012 на сум 182,13 грн; пені на борг минулих років на суму 448,98 грн. Також, сума податкового боргу збільшилась в результаті самостійного нарахування платником грошового зобов`язання за податковою декларацією з плати за землю від 01.02.2019 №795 з ypaxyвaнням уточнюючої декларації від 11.06.2019 №2944 в загальному розмірі 741,59 грн. (несплачені грошові зобов`язання за вересень-листопад 2019 в сумі 185,39 грн, за грудень 2019 - 185,42 грн.); за податковою декларацією з плати за землю від 20.02.2019 №1522 в розмірі 185,39 грн. Крім того, податковий борг збільшився в результаті нарахування грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями: від 11.11.2019 №0055695004 в сумі 169,31 грн; від 11.11.2019 №0055685004 в сумі 4104,49 грн; від 21.11.2019 №0077815004 в сумі 1 059,03 грн. Крім того, було нараховано пеню згідно п.п. 129.1.1 ст. 129 ПK України на суму 19,27 гривень. Таким чином, грошове зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, що підлягає стягненню становить 11936,34 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім того, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була сформована та направлена податкова вимога від 04.11.2014 № 1223-25 (а. с. 13). Проте, вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

Як встановлено судом, станом на день подачі позовної заяви податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент складав 132089,33 грн.

Однак, відповідачем до відзиву було надано платіжні доручення про часткову сплату відповідачем наявного податкового боргу.

Зокрема, представником відповідача надано платіжні доручення про сплату податкового боргу з податку на прибуток підприємств на загальну суму 31000,00 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №333 від 01.04.2020 на суму 10000,00 грн.; платіжним дорученням №341 від 15.04.2020 на суму 10000,00 грн.; платіжним дорученням №346 від 13.05.2020 на суму 10000,00 грн.; платіжним дорученням №361 від 18.05.2020 на суму 1000,00 грн.

Також надано платіжні доручення про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 24 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №316 від 16.03.2020 на суму 10000,00 грн.; платіжним дорученням №326 від 30.03.2020 на суму 10000,00 грн.; платіжним дорученням №351 від 13.05.2020 на суму 2000,00 грн.; платіжним дорученням №359 від 18.05.2020 року на суму 2000,00 грн.

Крім того, сума сплаченого відповідачем податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб становить 4 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №317 від 16.03.2020 на суму 1000,00 грн.; платіжним дорученням №327 від 30.03.2020 на суму 1000,00 грн.; платіжним дорученням №352 від 13.05.2020 на суму 1000,00 грн.; платіжним дорученням №360 від 18.05.2020 на суму 1000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, станом на 31.05.2020 сума боргу змінилась внаслідок частково погашення грошових зобов`язань та нарахування пені за несвоєчасну сплату: з податку на прибуток підприємств згідно платіжних доручень №333 від 01.04.2020, №341 від 15.04.2020, №346 від 13.05.2020 та №361 від 18.05.2020 погашено податкового боргу на загальну суму 31 000 грн та нараховано пені на суму 1 144,75 грн; з орендної плати з юридичних осіб згідно платіжних доручень №326 від 30.03.2020, №351 від 13.05.2020 та №359 від 18.05.2020 погашено податкового боргу на загальну суму 14 000 грн та нараховано пені на суму 101,35 грн; з земельного податку з юридичних осіб згідно платіжних доручень №327 від 30.03.2020, №352 від 13.05.2020 та №360 від 18.05.2020 погашено податкового боргу на загальну суму 3 000 грн та нараховано пені на суму 219,27 грн.

Таким чином, з урахуванням заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент , що підлягає стягненню, станом на 31.05.2020 року з податку на прибуток підприємств становить 28 561,85 грн; з орендної плати з юридичних осіб становить 47 837,24 грн; з земельного податку з юридичних осіб становить 9 155,61 грн. Загальна заборгованість ТзОВ Іст-Менеджмент по платежах до бюджету, що підлягає стягненню, становить 85 554,70 грн. Крім того, суд звертає увагу, що сплату відповідачем податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, згідно платіжного доручення від 16.03.2020 №316 та з земельного податку з юридичних осіб, згідно платіжного доручення від 16.03.2020 №317 було враховано позивачем при подачі позовної заяви про стягнення податкового боргу у розмірі 132089,33 грн. Дані обставини підтверджуються зворотнім боком облікової картки платника податків.

Згідно із пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент відкритих рахунків у банках свідчить довідка ГУ ДПС у Волинській області (а.с.9).

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 85 554,70 грн., позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент у банках, що обслуговують такого платника податків в рахунок погашення даного податкового боргу.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення стягнення цього податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо..

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 378 КАС України).

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

Положення статті 378 КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Натомість інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 ПК України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії ПК України.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).

За наведеного, суд вважає, що інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року у справі №2а- 25767/10/0570 адміністративне провадження №К/9901/4093 8/18.

Із системного аналізу статті 378 КАС України слідує, що розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Виходячи з наведеного, вирішуючи питання про можливість розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості, в першу чергу підлягають встановленню наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення і впливають на спроможність оплатити вказану заборгованість.

На думку суду, відповідачем у ході судового розгляду не надано доказів, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

На стадії ухвалення рішення суд не вбачає підстав для розстрочення його виконання, про що просить відповідач. А тому клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі є передчасним та задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачу згідно рішень ГУ ДФС у Волинській області від 25.04.2019 №90 та від 25.04.2019 №89 надавались розстрочення щодо сплати податкового боргу, однак у зв`язку з порушеннями умов погашення розстроченого податкового боргу дані рішення було скасовано.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство Іст-Менеджмент (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Княгині Ольги, будинок 54А, код ЄДРПОУ 20139020) податковий борг в сумі 85 554,70 грн. (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири грн. 70 коп.), в тому числі до Державного бюджету України у сумі 28 561,85 грн. (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят одна грн. 85 коп.), до місцевого бюджету м. Володимир-Волинський - 47 837,24 грн. (сорок сім тисяч вісімсот тридцять сім грн. 24 коп.) та до місцевого бюджету Устилузької ОТГ - 9 155,61 грн. (дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять грн. 61 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко