Ухвала

від 02.06.2020 по справі 560/2657/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2657/20

УХВАЛА

02 червня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в праві на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Кутковецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до ст. 118 ЗКУ надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Кутковецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом цього позову є одна вимога немайнового характеру. Тому, за подання позову ставка судового збору становить 840,80 грн.

Позивач не надав документ про сплату судового збору.

У позовній заяві позивач заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи по суті.

Оцінюючи це клопотання позивача, необхідно зазначити наступне.

Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказана норма кореспондується з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік умов за яких, стороні можливо відстрочити сплату судового збору.

З наведеного слідує, що відстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

За правилами частин 1, 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 26 рішення у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, безпідставне відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Разом з цим, позивач не навів жодної з умов, визначених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", та не надав жодних доказів, що свідчили б про його незадовільний майновий стан.

Наведене зумовлює відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому, в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи по суті необхідно відмовити.

Реквізитами для сплати судового збору є: повна назва одержувача коштів - УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (ДСА, 050), код одержувача (код за ЄДРПОУ) - 38045529, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок одержувача - UA248999980313151206084022002, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - Судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Хмельницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційний код відповідача, номери засобів зв`язку сторін, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти сторін. Застереження про те, що ідентифікаційний код відповідача позивачу не відомі відсутнє.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У додатках до позовної заяви вказано оригінал квитанції про сплату судового збору. Проте, позивач його не надав.

Разом з тим, згідно з частиною 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеного, до позовної заяви додані не засвідчені належним чином письмові докази. Також позивач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 назву і текст вказаної постанови викладено в новій редакції, зокрема, "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 внесено зміни до постанови від 11.03.2020 №211, якими продовжений період карантину до 24.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 внесено зміни до постанови від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин в Україні до 11.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 внесено зміни до постанови від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин в Україні до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території, зокрема, Хмельницької області із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

При цьому, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

1) позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням:

- реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;

- ідентифікаційного коду відповідача;

- номерів засобів зв`язку сторін, якщо такі наявні та відомі позивачу;

- офіційної електронна адреса або адреси електронної пошти сторін, якщо такі наявні та відомі позивачу;

- осіб, в яких наявні оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви;

2) доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір";

3) належним чином засвідчених копій доданих до адміністративного позову документів, з урахуванням вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в двох примірниках).

Керуючись статтями 169, 248, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше, ніж 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяД.Л. Фелонюк