Рішення

від 01.06.2020 по справі 580/3271/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року справа № 580/3271/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ант - Капітель до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: - від 30.09.2019 № 0000781410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 406 495,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 325 196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 81 299,00 грн.;

- від 30.09.2019 № 0000791410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 102 499,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Ант-Капітель за результатом якої складено акт від 31.07.2019 №275/23-00-14-1007/36446471 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ант-Капітель (код за ЄДРПОУ 36446471) (далі - Акт перевірки) на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення; на думку позивача висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства України та не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач вказує на хибний висновок відповідача, щодо нереальності господарських операцій з ТОВ Техенергомаш і ТОВ Укрснабобладнання , оскільки взаємовідносини з зазначеними контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документи, які є підставою віднесення відповідних сум до складу витрат. Зазначені контрагенти на момент здійснення господарських операцій зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та платники податку на додану вартість. ТОВ Ант-Капітель стверджує, що такі висновки ГУ ДПС у Черкаській області є безпідставними, не грунтуються на нормах чинного законодавства України, базуються на припущеннях, не підтверджуються доказами, сформовані без урахування змісту первинних документів та господарських операцій, та використання їх у господарській діяльності. Крім того позивач зазначив, що чинне законодавство України не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності основних фондів та об`єктів оподаткування. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань. Крім того, позивачем надано пояснення та документальне підтвердження подальшої поставки послуг, отриманих від вказаних контрагентів на адресу ТОВ Ювента Інжирінг . Також, позивач зазначає, про не включення до складу витрат за 2017 рік суму будівельних послуг, отриманих від ТОВ Тера Гарант , що свідчить про те, що виконання останнім робіт з реконструкції будівлі їдальні не вплинуло на фінансовий результат податкової декларації з податку на прибуто позивача за 2017 рік, в зв`язку з чим відсутні підстави для зменшення витрат по вказаній господарській операції.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №580/3237/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року поновлено провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено 04.05.2020 о 10 год. 00 хв.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2020, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10 год. 00 хв. 13.05.2020.

13.05.2020 представник позивача подав клопотання, в якому він просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, в письмовому провадженні, за наявними у справі документами.

13.05.2020 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління ДПС у Черкаській області, в письмовому провадженні.

Також, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що відповідно до акту від 31.07.2019 №275/23-00-14-1007/36446471 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ант-Капітель не підтверджується реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Техенергомаш , ТОВ Укрснабобладнання та ТОВ Тера Гарант , позивачем до перевірки не надано документального підтвердження щодо взаємовідносин з переліченими суб`єктами господарювання, зазначені СГД фігурують в кримінальних провадженнях, в них відсутні трудові ресурси, основні засоби та об`єкти оподаткування, а тому останній позбавлений права формування витрат по податку на прибуток.

У відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою суду від 13.05.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ант - Капітель до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель , (код ЄДРПОУ 36446471), зареєстровано 08.04.2009 року департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради, реєстраційний № 10261020000009915, здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі наказу останнього від 11.06.2019 №1194, проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Ант-Капітель" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Техенергомаш" (код за ЄДРПОУ 32048415) за січень, червень - серпень 2016 року, з ТОВ Тера Гарант (код за ЄДРПОУ 40091910) за лютий 2017 року та податку на прибуток за 2016 рік та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2016 рік по взаємовідносинах з ТОВ "Укрснабобладнання" (код за ЄДРПОУ 39416832), з ТОВ "Любарт Авто" (код за ЄДРПОУ 38989385), з ТОВ "Техенергомаш" (код за ЄДРПОУ 32048415), податку на прибуток за 2017 рік та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2017 рік по взаємовідносинах з ТОВ Тера Гарант (код за ЄДРПОУ 40091910) роки, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2019 № 275/23-00-14-1007/36446471 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами, вимог п.3.10. Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п.6, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 325 196 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 268 359 грн. та за 2017 рік на суму 56 837 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування (збиток) у сумі 102 499 грн. за 2017 рік.

На підставі акту перевірки від 31.07.2019 № 275/23-00-14-1007/36446471 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 30.09.2019 № 0000781410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 406 495,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 325 196 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 81 299,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 30.09.2019 № 0000791410 яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 102 499,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, вважаючи їх таким, що прийняті не у відповідності до вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів позивач звернувся до суду за їх оскарженням.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ випливає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктом 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Розділу 2 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із зазначених правових норм вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Крім того, згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку.

Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, формування суб`єктом господарювання витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку права на витрати від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права включення складу витрат з податку на прибуток, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ Тера Гарант .

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказом ДФС України від 1 червня 2017 року N 396 затверджено Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень (далі - Методичні рекомендації)

Відповідно до р. 5 Методичних рекомендацій Рекомендації щодо оформлення розділу III "Описова частина" акту (довідки) перевірки , встановлено, розділ III акту (довідки) перевірки містить дані щодо задекларованих показників, загальні підсумки встановлених порушень при проведенні перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати податків, зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, детальний опис використаних при проведенні перевірки документів із зазначенням періодів, що підлягали перевірці, встановлених порушень та реєстрів встановлених однотипних порушень.

Будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов`язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Кодексу належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.

Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків (наприклад, "приховування об`єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо) при оформленні встановлених порушень не допускається. (пп. 5.1.1 п. 5.1 р. 5 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 р. 5 Методичних рекомендацій Рекомендації щодо оформлення підпункту 3.1.1 "Податок на прибуток" пункту 3.1 розділу III акта (довідки) перевірки , встановлено, при цьому у ході перевірки складаються Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (форма N 2), які складаються за відповідні звітні періоди, що підлягають перевірці, на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності платника податків. Зазначені реєстри підписуються посадовими особами платника податків та посадовими особами контролюючого органу, що здійснювали перевірку, та додаються до акта перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору субпідряду ТОВ Тера Гарант на адресу позивача виконано роботи з реконструкції будівлі їдальні з трансформаторною підстанцією під спортивний комплекс з добудовою басейнової зони по вул. Рози Люксембург, 72 в м. Полтава, що відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2017 рік, становить 250 030,00 грн.

Як свідчать бухгалтерські документи, надані позивачем до суду, вказана операція не вплинула на фінансовий результат податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік. ТОВ Ант-Капітель суму будівельних послуг отриману від ТОВ Тера Гарант не включало до складу витрат. Вказане підтверджується складом витрат за 2017 рік, який наданий суду.

В свою чергу, податковий орган ні у відзиві на позовну заяву, ні в судових засіданнях не спростував доводи позивача, щодо не включення до складу витрат відповідних сум по господарським взаємовідносинам з вказаним контрагентом, і не довів вплив фінансово-господарських взаємовідносин щодо документального придбання послуг у ТОВ Тера Гарант на фінансовий результат податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Техенергомаш та ТОВ Укрснабобладнання .

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ Ант-Капітель (підрядник), з однієї сторони, та ТОВ Техенергомаш (субпідрядник), з іншої сторони, укладено договори підряди від 03.11.2015 р. № 03/11-15 та від 27.04.2016 р. №27/04-16 на виконання робіт з реконструкції будівлі їдальні з трансформаторною підстанцією під спортивний комплекс з добудовою басейнової зони по вул. Рози Люксембург, 72 в м. Полтава.

Факт виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною від 14.06.2016 р. №1401, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № б/н за січень 2016 року від 29.01.2016 р., № 904 за серпень 2016 року від 09.08.2016 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальними кошторисами на будівельні роботи, видатковими накладними № 2601 від 26.07.2016 р., № 50208 від 05.08.2016 р., платіжними дорученнями від 19.01.2016 р. № 21, від 14.06.2016 р. № 150, від 26.07.2016 р. № 200.

Також, між ТОВ Ант-Капітель (підрядник), з однієї сторони, та ТОВ Укрснабобладнання (субпідрядник), з іншої сторони, укладено договір підряду від 17.10.2016 №17/10-16 на виконання робіт з Реконструкції будівлі їдальні з трансформаторною підстанцією під спортивний комплекс з добудовою басейнової зони по вул. Рози Люксембург, 72 в м.Полтава

Факт виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 3001 за листопад 2016 року від 30.11.2016 р., № 2001 за грудень 2016 року від 20.12.2016 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальними кошторисами на будівельні роботи, видатковою накладною від 07.10.2016 р. №701.

Розрахунки між ТОВ "Ант-Капітель" та ТОВ Укрснабобладнання проведено у безготівковій формі з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 відкритого у АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у АТ "Пiвденний" на підставі наступних платіжних доручень: від 07.10.2016 р. № 265, від 28.11.2016 р. № 343, від 09.12.2016 р. № 349, від 22.12.2016 р. № 369, від 22.12.2016 р. № 368.

Відтак, позивачем до перевірки і до суду надані всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які вказують на виконання договірних зобов`язань з ТОВ Техенергомаш і ТОВ Укрснабобладнання щодо вионання будівельних робіт.

Зазначені документи, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Крім того, позивачем надано документальне підтвердження використання придбаних будівельних послуг у власній господарській діяльності. Так, вказані роботи (послуги) були надані ТОВ Ювента Інжирінг , відповідно до договору №17/11-1 від 17.11.2015 року. В підтвердження виконання умов Договору між сторонами було складено акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.11.2016 р. № 1 за листопад 2016 р., від 30.11.2016 р. № 2 за листопад 2016 р., від 31.12.2016 р. № 1 за грудень 2016 року, від 31.12.2016 р. № 2 за грудень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальні кошториси на будівельні роботи, та інші первинні документи пов`язані із будівельними нормами, які містяться в матеріалах справи.

В даному випадку, із зібраних доказів вбачається, що факт отримання позивачем будівельних робіт (послуг) і товару за вказаними договорами підтверджується наданими податковому органу та до суду первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства та які вказують на реальність проведених операцій.

Таким чином, фактичні обставини та первинні бухгалтерські документи підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу витрат.

Крім того, під час розгляду справи суд встановив, що позивач здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Тобто, укладені договори позивача із зазначеними вище контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тим видам діяльності, які здійснює позивач.

Також, суд звертає увагу, що зазначені вище договори, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами є чинними, не скасовані, не визнані недійсними, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач не надав доказів визнання недійсними договорів укладених позивачем із вказаними контрагентами.

У свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, мали статуси платників ПДВ, вказана обставина також не оспорювалась і не спростовувалась відповідачем.

Отже, у позивача виникли господарські відносини із ТОВ Техенергомаш та ТОВ Укрснабобладнання , які мали реальну ділову мету, що полягала в забезпеченні діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку.

Щодо зазначення в акті перевірки про недоліки в оформленні актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд в своїх постановах від 03.09.2019 р. у справі № 810/3790/17, від 05.02.2019 р. у справі № 816/652/15-а, від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а, від 12.06.2018 р. у справі № 825/3419/14.

Товарно-транспортні накладні не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника).

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортних накладних, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, як наслідок, не може бути підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигод.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 р. у справі № 821/589/17, від 11.12.2018 р. у справі № 807/143/16, від 12.06.2018 р. у справі № 815/3310/17 та № 826/11879/13-а, від 11.09.2018 р. у справі № 804/4787/16 .

Не надання до перевірки наказів про відрядження директора ТОВ "Ант-Капітель" ОСОБА_1 , авансових звітів про відрядження з підтверджуючими документами, сертифікатів якості будівельних матеріалів, не може бути доказом безтоварності господарських операцій, оскільки вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та Податкового кодексу України і не підтверджують реальність/нереальність господарської операції.

З даного приводу в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року по справі № 802/1155/17-а зазначено, що відсутність трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчать про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган ставить під сумнів реальність операцій із зазначеними контрагентами із підстав відсутності у контрагентів наявного трудового ресурсу, основних засобів і обєктів оподаткування, однак податкове законодавство не ставить у залежність податковий стан певного платника податків - покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тим паче, вказана інформація отримана не за результатами документальних перевірок контрагентів та аналізу фінансово-господарської діяльності; без перевірки та дослідження первинних документів та фактичних обставин господарських операцій.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність господарських операцій. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення субпідрядниками матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок послуг і ТМЦ (постанова ВС від 16.01.18 № 820/4648/13-а, від 27.11.18 № 810/1499/17).

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів контролюючим органом не доведено, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2016 у справі №4842/11/2670, а саме: за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Зазначені відповідачем факти порушення кримінальних проваджень та отримання пояснень посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальних проваджень, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних наслідків господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, які зазначені вище.

В постанові Верховного Суду від 02.10.18 по справі № 826/6146/16 суд касаційної інстанції зазначає, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.18 по справі № 816/809/17 безпідставним є посилання контролюючого органу на інформацію отриману в межах кримінального провадження, згідно якої первинні документи підписані від імені директорів товариств, які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності зазначених товариств. В даному випадку колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Проте, Акт перевірки ТОВ Ант-Капітель не містить такого доказу як вирок стосовно посадових осіб ТОВ Техенергомаш та ТОВ Укрснабобладнання . Не надані такі докази відповідачем і під час розгляду даної справи.

Також, в даній постанові колегія суддів вказує на те, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд зауважує, що за змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В рішенні від 05.07.2016 по справі № 21-1793а16 Верховний суд України вказав, що сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів, за умови, що на час встановлення фактичних взаємовідносин сторін керівником цього товариства в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України значився саме цей директор, не може бути, на думку суду, свідченням безтоварності спірних операцій, за умови скасування щодо нього постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Однак, доказів наявності вироку суду відносно позивача та його контрагентів за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205, 212 Кримінального кодексу України контролюючим органом не надано, а договори, укладений Товариством з його контрагентами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.08.2018 по справі № 826/11298/14 (№К/9901/48398/18), від 25.05.2018 по справі № 2а-8687/09/2270/16 (№К/9901/2772/18).

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Суд зазначає, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем відповідних сум до складу витрат за господарськими операціями з наведеними контрагентами.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено податок на прибуток підприємств на суму 325 196 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 268 359 грн. та за 2017 рік на суму 56 837 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування (збиток) у сумі 102 499 грн. за 2017 рік.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджено наявними в справі матеріалами, господарські правовідносини між позивачем та ТОВ Техенергомаш і ТОВ Укрснабобладнання у перевіряємому періоді мали реальний характер, позивачем по бухгалтерському та податковому обліку було відображено придбанні у вказаних контрагентів послуги і товари, які використані позивачем у власній господарській діяльності.

В ході розгляду справи відповідач не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Отже висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи. Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток та завищення від`ємне значення об`єкта оподаткування (збиток).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими а вимоги такими, які належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України , перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 6 , 9 , 14 , 72 , 76 , 90 , 241-246,255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Ант - Капітель до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.09.2019 № 0000781410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 406 495,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 325 196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 81 299,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.09.2019 № 0000791410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 102 499,00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель (18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 10, кв. 8, код ЄДРПОУ 36446471) витрати зі сплати судового збору 7 634,91 (сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 91 коп.

5. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України .

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель (18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 10, кв. 8, код ЄДРПОУ 36446471);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Суддя О.А. Рідзель