Постанова

від 25.01.2021 по справі 580/3271/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3271/19 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: - від 30.09.2019 № 0000781410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 406 495,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 325 196,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 81 299,00 грн.; від 30.09.2019 № 0000791410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 102 499,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що господарські операції між позивачем і з ТОВ Техенергомаш і ТОВ Укрснабобладнання документально підтверджується первинним бухгалтерськими документами.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 адміністративний позов задоволений повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися, про апеляційний розгляд повідомлені належним чином.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель , зареєстровано 08.04.2009 року департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради, реєстраційний № 10261020000009915, здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі наказу останнього від 11.06.2019 №1194, проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Ант-Капітель з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Техенергомаш (код за ЄДРПОУ 32048415) за січень, червень - серпень 2016 року, з ТОВ Тера Гарант (код за ЄДРПОУ 40091910) за лютий 2017 року та податку на прибуток за 2016 рік та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2016 рік по взаємовідносинах з ТОВ Укрснабобладнання (код за ЄДРПОУ 39416832), з ТОВ Любарт Авто (код за ЄДРПОУ 38989385), з ТОВ Техенергомаш (код за ЄДРПОУ 32048415), податку на прибуток за 2017 рік та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2017 рік по взаємовідносинах з ТОВ Тера Гарант (код за ЄДРПОУ 40091910) роки, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2019 № 275/23-00-14-1007/36446471 яким зафіксовано порушення п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами, вимог п.3.10. Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п.6, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 325 196 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 268 359 грн. та за 2017 рік на суму 56 837 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування (збиток) у сумі 102 499 грн. за 2017 рік.

На підставі акту перевірки від 31.07.2019 № 275/23-00-14-1007/36446471 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 30.09.2019 № 0000781410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 406 495,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 325 196 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 81 299,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 30.09.2019 № 0000791410 яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 102 499,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаними контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Техенергомаш , ТОВ Укрснабобладнання та ТОВ Тера Гарант , позивачем не надано документального підтвердження щодо взаємовідносин з переліченими суб`єктами господарювання, зазначені СГД фігурують в кримінальних провадженнях, в них відсутні трудові ресурси, основні засоби та об`єкти оподаткування, а тому останній позбавлений права формування витрат по податку на прибуток.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В розумінні ст. 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право податкового обліку у платника податків виникає за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено податок на прибуток підприємств на суму 325 196 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 268 359 грн. та за 2017 рік на суму 56 837 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування (збиток) у сумі 102 499 грн. за 2017 рік.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

-зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

-збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

-збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

-зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов`язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

У ході апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до договору субпідряду ТОВ Тера Гарант на адресу позивача виконано роботи з реконструкції будівлі їдальні з трансформаторною підстанцією під спортивний комплекс з добудовою басейнової зони по вул. Рози Люксембург, 72 в м. Полтава, що відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2017 рік, становить 250 030,00 грн.

Відповідно до наданих позивачем документів до суду, вказана операція не вплинула на фінансовий результат податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік. ТОВ Ант-Капітель суму будівельних послуг отриману від ТОВ Тера Гарант не включало до складу витрат. Вказане підтверджується складом витрат за 2017 рік.

Водночас, податковий орган ні у відзиві на позовну заяву, ні в судових засіданнях не спростував доводи позивача, щодо не включення до складу витрат відповідних сум по господарським взаємовідносинам з вказаним контрагентом, і не довів вплив фінансово-господарських взаємовідносин щодо документального придбання послуг у ТОВ Тера Гарант на фінансовий результат податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік.

Крім того, між ТОВ Ант-Капітель (підрядник), з однієї сторони, та ТОВ Техенергомаш (субпідрядник), з іншої сторони, укладено договори підряди від 03.11.2015 р. № 03/11-15 та від 27.04.2016 р. №27/04-16 на виконання робіт з реконструкції будівлі їдальні з трансформаторною підстанцією під спортивний комплекс з добудовою басейнової зони по вул. Рози Люксембург, 72 в м. Полтава.

Виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною від 14.06.2016 р. №1401, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № б/н за січень 2016 року від 29.01.2016 р., № 904 за серпень 2016 року від 09.08.2016 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальними кошторисами на будівельні роботи, видатковими накладними № 2601 від 26.07.2016 р., № 50208 від 05.08.2016 р., платіжними дорученнями від 19.01.2016 р. № 21, від 14.06.2016 р. № 150, від 26.07.2016 р. № 200.

Також, між ТОВ Ант-Капітель (підрядник), з однієї сторони, та ТОВ Укрснабобладнання (субпідрядник), з іншої сторони, укладено договір підряду від 17.10.2016 №17/10-16 на виконання робіт з Реконструкції будівлі їдальні з трансформаторною підстанцією під спортивний комплекс з добудовою басейнової зони по вул. Рози Люксембург, 72 в м.Полтава

Виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 3001 за листопад 2016 року від 30.11.2016 р., № 2001 за грудень 2016 року від 20.12.2016 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальними кошторисами на будівельні роботи, видатковою накладною від 07.10.2016 р. №701.

Розрахунки між ТОВ Ант-Капітель та ТОВ Укрснабобладнання проведено у безготівковій формі з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 відкритого у АТ ПРОКРЕДИТ БАНК на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у АТ Пiвденний на підставі платіжних доручень: від 07.10.2016 р. № 265, від 28.11.2016 р. № 343, від 09.12.2016 р. № 349, від 22.12.2016 р. № 369, від 22.12.2016 р. № 368.

Подані позивачем до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, вказують на виконання договірних зобов`язань з ТОВ Техенергомаш і ТОВ Укрснабобладнання щодо виконання будівельних робіт.

Позивачем надано документальне підтвердження використання придбаних будівельних послуг у власній господарській діяльності.

Вказані роботи (послуги) були надані ТОВ Ювента Інжирінг , відповідно до договору №17/11-1 від 17.11.2015 року. В підтвердження виконання умов Договору між сторонами було складено акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.11.2016 р. № 1 за листопад 2016 р., від 30.11.2016 р. № 2 за листопад 2016 р., від 31.12.2016 р. № 1 за грудень 2016 року, від 31.12.2016 р. № 2 за грудень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, локальні кошториси на будівельні роботи, та інші первинні документи пов`язані із будівельними нормами, які містяться в матеріалах справи.

Укладені договори позивача із зазначеними контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тим видам діяльності, які здійснює позивач відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД господарської діяльності.

На момент укладення договорів та проведення господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, мали статуси платників ПДВ, вказана обставина також не оспорювалась і не спростовувалась відповідачем.

Неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або ж наявність певних недоліків у її заповненні, не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податкове законодавство не ставить право платника на формування податкових вигод у залежність від наявності таких документів, а тому їх ненадання, за умови підтвердження поставки продукції іншими первинними документами, не є підставою для висновку про нездійснення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справі № 808/2519/15 від 04.04.2018.

Не надання до перевірки наказів про відрядження директора ТОВ Ант-Капітель ОСОБА_1 , авансових звітів про відрядження з підтверджуючими документами, сертифікатів якості будівельних матеріалів, не може бути доказом безтоварності господарських операцій, оскільки вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та Податкового кодексу України і не підтверджують реальність/нереальність господарської операції.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність господарських операцій. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення субпідрядниками матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок послуг і ТМЦ (постанова ВС від 16.01.18 № 820/4648/13-а, від 27.11.18 № 810/1499/17).

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів контролюючим органом не доведено, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

В свою чергу надані підприємством документи у повній мірі розкривають суть господарських відносин позивача з контрагентами.

Апелянт також вказує на порушення кримінальних справ за фактом вчинення злочину, однак, при наданні оцінки щодо кримінального провадження колегія суддів враховує, що за правовою позицією Верховного суду викладеної у постанові від 26.06.2018 № 826/5522/14, факт порушення кримінальної справи не доводить складу податкового правопорушення за наявності факту подальшого використання придбаного товару.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.18 по справі № 816/809/17 безпідставним є посилання контролюючого органу на інформацію отриману в межах кримінального провадження, згідно якої первинні документи підписані від імені директорів товариств, які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності зазначених товариств. В даному випадку колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Проте, Акт перевірки ТОВ Ант-Капітель не містить такого доказу як вирок стосовно посадових осіб ТОВ Техенергомаш та ТОВ Укрснабобладнання . Не надані такі докази відповідачем і під час розгляду даної справи.

Сам по собі факт того, що контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення не є доказом протиправного формування витрат чи податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для позивача.

В свою чергу, надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, первинні документи, копії яких містяться у матеріалах справи, повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій, відповідають господарським цілям та завданням статутної діяльності підприємств, що є свідченням добросовісності дій позивача при здійсненні вказаних операцій.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. Інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Капітель до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 25.01.2021