Постанова

від 26.05.2020 по справі 910/14528/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. Справа№ 910/14528/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Огірко А.О.

За участю представників учасників процесу:

від позивача (скаржника): представник Чехоєва Н.М. - за довіреністю № 19 від 20.02.2020;

від відповідача-1: головний спеціаліст відділу захисту речових прав юридичного управління Савченко Т.А. - відповідно до наказу № 66-ос від 26.03.2019;

від відповідача-2: керівник Сірик С.І. - відповідно до наказу № 6 від 04.12.2017, виписки з ЄДРПОУ, протоколу загальних зборів учасників ТОВ Похоронний дім Пам`ять № 1 від 01.12.2017.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 (суддя Баранов Д.О., м. Київ, повний текст рішення складено 23.03.2020)

за позовом Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), м. Київ

до 1) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять", м. Київ

про визнання недійсним договору

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

16.10.2019 Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач/скаржник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" (надалі - відповідач-2), в якому просить суд визнати недійним договір № 3049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.09.2019, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" у зв`язку з тим, що вказаний договір містить дефекти суб`єктного складу, а саме відсутність при укладанні волі сторони балансоутримувача (позивача).

В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначає, що п. 12.7. Положення рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" (зі змінами від 20.12.2018 № 507/6558) визначено, якщо балансоутримувач відмовляється від підписання договору оренди, то цей договір підписується орендодавцем та орендарем, а оренда плата у повному обсязі сплачується до бюджету міста.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач-1 та відповідач-2, користуючись діючими нормами визначеними у Положенні про оренду майна територіальної громади міста Києва, грубо порушуючи права Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як балансоутримувача, за результатами конкурсу 2017 року, порушуючи вимоги принципу про зворотну дію в часі, уклали договір № 3049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.09.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 (суддя Баранов Д.О., м. Київ, повний текст рішення складено 23.03.2020) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення прийнято з посиланням ст.ст. 20, 180-181, 207 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 11, 15-16, 202-204, 215-216, 626-629 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), ст. 12 Закону України Про оренду державного і коммунального майна та мотивоване тим, що в протоколі № 41 від 01.09.2017 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за наслідками проведення якого й був підписаний спірний договір, не визначено конкретного строку, в який має бути підписаний договір.

Разом з тим, Ритуальною служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту договору не було підписано. В той час, подано позов про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування протоколу конкурсної комісії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 № 826/12084/17 провадження у справі закрито.

Однак, позивачем при зверненні до суду з вимогою про визнання недійсним договору № 3049 від 19.09.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" не доведено наявності підстав з відповідними засобами доказування щодо недійсності такого договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що з 20.12.2018 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) не звертався до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) з пропозицією укласти Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" нежитлове приміщення площею 18,50 кв.м., що розташоване на вул. Бульварно-Кудрявській, 47/14.

Разом з тим, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) керуючись новою редакцією Положення рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва на підставі протоколу № 41 від 01.09.2017 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2017, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.09.2019.

Таким чином, відповідач-1 та відповідач-2, керуючись діючими нормами визначеними у Положенні про оренду майна територіальної громади міста Києва, порушуючи права позивача як балансоутримувача, за результатами конкурсу 2017 року, порушуючи вимоги принципу про зворотну дію в часі, уклали Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.09.2019.

Крім того, договір містить дефекти суб`єктного складу, а саме відсутність при укладанні волі сторони балансоутримувача як Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

13.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач-1 просить апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 - залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 зазначає, зокрема, що Ритуальною службою спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) не доведено наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Договору № 3049 від 19.09.2019 недійсним на момент його укладання і настання відповідних наслідків, та не зазначила, в чому полягає неправомірність дій відповідача-1 та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний Договір оренди, не доведено належними доказами порушення прав та інтересів позивача укладанням спірного Договору.

26.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" надійшла судова промова, згідно якої відповідач 2 просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) - без задоволення.

У судовій промові відповідач-2 вказує на те, що чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, то відповідно Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) не вправі укладати договори про оренду приміщення, а відтак згода останньої не є обов`язковою.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2020 у справі № 910/14528/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 призначено на 26.05.2020.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 26.05.2020 з`явилися представники Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять".

26.05.2020 в судовому засіданні представник Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав викладених у ній, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 - скасувати.

В судовому засіданні 26.05.2020 представник Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 - без змін.

26.05.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" у судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) та просив залишити її без задоволення з підстав викладених у судовій промові, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2002 розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 74 "Про передачу основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва", закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (рішення Київської міської ради № 876/0286 від 23.12.2004 про реорганізацію Комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" у ритуальну службу Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)) двоповерховий з цокольним поверхом нежитловий будинок загальною площею 880,00 кв.м по вул. Воровського 47/14 (назву вулиці змінено на вул. Бульварно-Кудрявська) (а.с. 14).

Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) вказує на те, що протоколом № 41 від 01.09.2017 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2017 визначено переможця конкурсу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять", на право оренди нежитлового приміщення площею 18,50 кв.м, що розташоване на вул. Бульварно-Кудрявській, 47/14 (а.с. 16-21).

Однак позивач, з рішенням затвердженим протоколом № 41 від 01.09.2017 не згоден, стосовно даних обставин у Господарському суді міста Києва розглядається справа № 910/12070/19 за позовом Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" про визнання недійсним рішення.

Так, Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) звертаючись до суду з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" просить суд визнати недійним договір № 3049 від 19.09.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, вказуючи, що спірний договір є недійсний, оскільки, суперечить нормам законодавства.

Як зазначалось вище, позовні вимоги обґрунтовані тим, що п. 12.7. Положення рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" (зі змінами від 20.12.2018 № 507/6558) визначено, якщо балансоутримувач відмовляється від підписання договору оренди, то цей договір підписується орендодавцем та орендарем, а оренда плата у повному обсязі сплачується до бюджету міста.

Таким чином, позивач зазначає, що станом на дату підписання договору, а саме, вересень 2019 року Положення передбачало право орендодавця підписати договір без погодження з балансоутримувачем, тоді як на дату проведення конкурсу - вересень 2017 року, Положення не містило даного пункту, та відповідно до затвердженої Типової форми договору передбачало укладання трьохстороннього договору між орендодавцем, підприємством - балансоутримувачем та орендарем.

Також позивач вказує на те, що користуючись новою редакцією Положення, відповідач-1 на підставі протоколу № 41 від 01.09.2017 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2017, уклав з відповідачем-2 договір № 3049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.09.2019.

Однак, на думку позивача, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять", користуючись діючими нормами визначеними у Положенні про оренду майна територіальної громади міста Києва, грубо порушуючи права Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як балансоутримувача, за результатами конкурсу 2017 року, порушуючи вимоги принципу про зворотну дію в часі, уклали договір № 3049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.09.2019.

Відтак, на переконання Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) договір містить дефекти суб`єктного складу, а саме, відсутність при укладанні волі сторони балансоутримувача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно із приписами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу у, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За змістом статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Пунктом 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Також, у відповідності до п. 2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст. 215 ЦК України та 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 228 ЦК України, ч. 2 ст. 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Отже, з урахуванням положення ЦК України та ГПК України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Згідно приписів статей 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вищевказані положення містяться також і в ст. 180 ГК України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Таким чином, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як зазначалось вище, протоколом № 41 від 01.09.2017 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2017 визначено переможця конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" на право оренди нежитлового приміщення площею 18,50 кв.м, що розташоване на вул. Бульварно-Кудрявській, 47/14.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" (надалі - орендар) укладено договір № 3049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір), (а.с. 38-46).

У відповідності до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі рішення конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.08.2017 № 41 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою вул. Бульварно-Кудрявській, 47/14 для розміщення офісу.

Об`єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею: 18,50 кв.м, в тому числі цокольний поверх - 18,50 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 9.1. Договору сторонами погоджено, що цей договір є укладений з моменту підписання сторонами з 19.04.2019 і діє до 17.09.2022.

Вищевказаний договір підписано уповноваженими на це особами та скріплено печатками установ.

Проте, як зазначає позивач, спірний договір містить дефекти суб`єктного складу, зокрема, відсутність при укладанні волі сторони балансоутримувача - Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Поміж іншого, на переконання позивача, договір № 3049 від 19.09.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 порушуючи вимоги принципу про зворотню дію в часі, відтак вказаний договір суперечить нормам законодавства, а отже, має бути визнаний недійсним.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент підписання спірного договору відносини в сфері передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва було врегульовано рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1535/5599 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва").

Пунктом 12.7. Положення визначено, якщо балансоутримувач відмовляється від підписання договору оренди, то цей договір підписується орендодавцем та орендарем, а орендна плата у повному обсязі сплачується до бюджету міста.

Крім того, в протоколі № 41 від 01.09.2017 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за наслідками проведення якого й був підписаний спірний договір, не визначено конкретного строку, в який має бути підписаний договір.

Також, матеріали справи містять листи Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Департаменту комунальної власності м. Києва № 205 від 23.02.2017 та № 472 від 06.04.2017, в яких просила Департамент надати згоду на орендне користування спірного приміщення ФОП Піндзіна Л.В. (а.с. 82-83).

Зазначені листи свідчать про те, що позивач ще у лютому 2017 року виявив бажання укласти договір оренди з одним із претендентів - ФОП Піндзіної Л.В., а відтак твердження позивача про те, що відсутня воля балансоутримувача під час укладення договору оренди не відповідає дійсності.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2017 Департамент комунальної власності м. Києва звертався з листом № 062/05/19-9395 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з яким, відповідач-1 надав для підписання проект договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (а.с. 84).

Проте, Ритуальною служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту договору не було підписано.

В той час, подано позов про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування протоколу конкурсної комісії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 № 826/12084/17 провадження у справі закрито.

З урахуванням вищевикладених обставин, на момент укладення Договору № 3049 від 19.09.2019 Департамент комунальної власності м. Києва діяв у межах чинного законодавства.

Відтак, позивачем не доведено наявності підстав з відповідними засобами доказування щодо недійсності договору № 3049 від 19.09.2019.

Таким чином, місцевий господарський суд, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі, прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається із положень Закону України Про оренду державного та комунального майна учасниками договору оренди комунального майна є саме орендодавець та орендар, тоді як скаржник є балансоутримувачем приміщення.

Крім того, чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, то відповідно Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) не вправі укладати договори про оренду приміщення, а відтак згода останньої не є обов`язковою.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19, та, відповідно апеляційна скарга Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі № 910/14528/19 залишити без змін.

3. Справу № 910/14528/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 01.06.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова