Рішення

від 21.05.2020 по справі 906/43/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/43/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

прокурор: Шевчук М.М. - посвідчення №038611 від 11.01.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська льняна мануфактура"

про повернення земельної ділянки

Заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом, згідно якого просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська льняна мануфактура" повернути Житомирській міській раді земельну ділянку площею 20,3532 га кадастровий номер 1810136600:07:004:0041, що розташована в м. Житомирі, вул. Параджанова (Баранова), 125.

Ухвалою від 13.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.02.2020.

Згідно ухвали від 10.02.2020, суд, зокрема, відмовив у задоволенні заяви про залучення фізичної особи підприємця Томчук А.М. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відклав підготовче засідання на 03.03.2020.

Ухвалою від 03.03.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 31.03.2020.

Ухвалою від 31.03.2020 суд відклав підготовче засідання на 28.04.2020.

Ухвалою від 28.04.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/43/20 до судового розгляду по суті на 21.05.2020.

12.05.2020 на адресу суду, з поштовою відміткою "за відсутністю адресата", повернулася копія ухвали від 28.04.2020, яка направлялася відповідачу.

З метою уточнення інформації щодо відповідача, суд здійснив пошуковий запит та отримав електронний витяг з ЄДРПОУ, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", згідно якого адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Аналогічні приписи містить п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали Господарського суду Житомирської області у справі №906/43/20 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому відповідач міг ознайомитися з текстом останніх.

Таким чином, ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" не було позбавлене об`єктивної можливості дізнатися про рух справи №906/145/19, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористалося.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

20.05.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній позов підтримує та просить справу розглядати без участі представника Житомирської міської ради. При цьому, позивач повідомляє, що земельна ділянка по теперішній час Житомирській міській раді не повернута та перебуває у користуванні відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис . Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

У п.п.1.5.6, 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 №28, зазначено, що електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних, у разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки вказане клопотання не підписано електронним цифровим підписом, останнє долучено до матеріалів справи, однак судом не розглядається.

В судовому засіданні 21.05.2020 прокурор позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, в порядку ст. 165 ГПК України відзиву на позовну заяву не подав.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача про продовження строку на подання відзиву на час розгляду справи до суду також не надходило.

Згідно ч.9. ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Житомирською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації Житомирської міської ради було встановлено, що 01.08.2008 між Житомирською міською радою (орендодавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Житомирська льняна мануфактура" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,3532га кадастровий номер 1810136600:07:004:0041, що розташовується по вул. Параджанова (Баранова), 125 в м. Житомирі .

В подальшому, як вказує прокурор, ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура" було перетворено на ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" (далі - відповідач, орендар), до якої, в силу дії ч. 2 ст. 108 ЦК України, перейшли всі права та обов`язки за вищевказаним договором оренди землі.

За умовами п. 4 Договору, останній укладено строком на 5 років.

Враховуючи, що після закінчення строку Договору оренди відповідачем орендована земельна ділянка не повернута, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Порушення інтересів держави, на думку прокурора, полягає у неповерненні суб`єктом приватного права у володіння територіальної громади земель комунальної власності, володіння та користування земельною ділянкою без відповідних правових підстав та несплати коштів до бюджету за її використання.

Оскільки орендодавцем за договором заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень інтересів держави не вжито, прокурор, звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Житомирської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зсилається на ст. 1311 Конституції України, ст. 53-55, 236-238 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 11, 530, 610, 611, 759, 762 ЦК України, Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі".

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до п.п. 3,4 ст. 23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом про захист порушених інтересів держави, що полягають у неповерненні суб`єктом приватного права у володіння територіальної громади земель комунальної власності, володіння та користування нею без відповідних правових підстав та несплати коштів до бюджету за її використання і позов заявлено в особі Житомирської міської ради, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі є обґрунтованою.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 року у справі №903/129/18, сам факт не звернення відповідного органу до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави в даному випадку, може свідчити про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з листа Житомирської міської ради від 18.10.2019№21/6598 (а.с. 25), відповідні заходи щодо повернення земельної ділянки не вживалися, у зв`язку із відсутністю фінансування для здійснення претензійно-позовної роботи.

Крім того, прокурором дотримано вимоги закону в частині повідомлення та з`ясування позиції позивача у справі до моменту його звернення до суду з таким позовом (а.с. 29).

Що стосується вимоги прокурора зобов`язати повернути Житомирській міській раді земельну ділянку площею 20,3532 га кадастровий номер 1810136600:07:004:0041, що розташована в м. Житомирі, вул. Параджанова (Баранова), 125, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення 23 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 28.03.2008 №588 між Житомирською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Житомирська льняна мануфактура" (орендар) 01.08.2008 укладено договір оренди землі, за п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове користування земельну ділянку для іншої промисловості за адресою: м . Житомир, вул. Баранова, 125.

За п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,3532 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 10,7731 га, під проїздами, проходами та площадками - 9,5801 га. Кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:07:004:0041.

Вищевказану земельну ділянку передано орендодавцем орендарю, про що було складено акти приймання-передачі земельних ділянок від 01.08.2008 (а.с. 17 (зворотній бік)).

Відповідно до п. 4 Договору, останній укладено строком на 5 (п`ять) років.

За умовами п. 30 Договору, дія останнього припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За ч. 1, 2 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі...

Відповідно до листа Житомирської міської ради від 12.12.2019 №15/7863 (а.с. 28), Житомирською міською радою рішень про поновлення договору оренди землі за вищевказаною адресою не приймалось, додаткові угоди до договору оренди землі від 01.08.2008 №040820900347 з Житомирською міською радою не укладались.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

За вказаного, строк дії Договору оренди землі від 01.08.2008 закінчився 01.08.2013.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У п. 17 Договору сторони визначили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.12.2011 внесено запис про припинення ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура". Правонаступником ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура" є ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" (а.с. 31-38).

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 N 118, Ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

У ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура" та ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" один ідентифікаційний код, що додатково свідчить про те, що правонаступником ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура" є ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" (а.с. 31-38).

Статтею 108 ЦК України визначено, що зміна організаційно-правової форми юридичної особи є перетворенням. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права й обов`язки попередньої юридичної особи.

З огляду на вказане, до ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" перейшли всі права та обов`язки за Договором оренди землі від 01.08.2008.

Отже, у відповідача виник обов`язок повернути орендодавцю орендовану земельну ділянку, у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 01.08.2008.

Матеріали справи містять копію заяви директора ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" №78 від 15.07.2014 (а.с. 22), адресовану секретарю міської ради Цимбалюк Л.В., згідно якого відповідач просив виготовити та підписати акт повернення земельної ділянки, площею 20,3532 га по вул. Баранова, 125, у зв`язку із закінченням договору оренди земельної ділянки від 01.08.2008 №040820900347 та переходом права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на даній земельній ділянці, до ВАТ "Льонотекс".

У відповіді на вказану заяву Виконавчий комітет Житомирської міської ради було повідомлено, що для укладання акта прийому-передачі об`єкта оренди йому необхідно звернутися до управління регулювання земельних відносин (а.с. 23).

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до управління регулювання земельних відносин. При цьому, згідно інформації, наданої Житомирською міською радою (а.с.152), земельна ділянка площею 20,3532 га кадастровий номер 1810136600:07:004:0041, що розташована в м. Житомирі, вул. Параджанова (Баранова), 125, на час розгляду справи в суді, Житомирській міській раді не повернута.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд враховує приписи п. 9.10 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 Про судове рішення , згідно якого у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська льняна мануфактура" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Баранова, буд. 125, ід. код 33864673) повернути Житомирській міській раді ( 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, ід. код 13576954) земельну ділянку площею 20,3532 га кадастровий номер 1810136600:07:004:0041, що розташовується по вул. Параджанова (Баранова), буд. 125 в м. Житомирі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська льняна мануфактура" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Баранова, буд. 125, ід. код 33864673) на користь прокуратури Житомирської області (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11 код ЄДРПОУ 02909950) 1921,00 судового збору.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.06.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- у справу;

2 - Прокуратурі Житомирської обл.;

3 - Житомирській міській раді (рек.);

4 - ТОВ "Житомирська льняна мануфактура" (10001, м. Житомир, вул. Баранова, буд.125 (рек.).