Рішення

від 26.05.2020 по справі 908/443/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/41/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020 Справа № 908/443/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 48, ідентифікаційний номер юридичної особи 25765426)

до відповідача: ПАТ "Союз-В" (72316 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3, ідентифікаційний номер юридичної особи)

про стягнення суми

за участю

представника позивача: Хінельов А.Ф., довіреність б/н від 12.02.2020,

Мальцева Ю.А., протокол б/н від 02.03.2020

представника відповідача: Гуревський Д.В., довіреність № 1 від 18.03.2020

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ПАТ "Союз-В" 2900 грн. 00 коп. заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 195 грн. 00 коп. 3 % річних та 518 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/443/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху, надано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" строк для усунення недоліків - не пізніше 12.03.2020.

05.03.2020 р на адресу суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/443/20, присвоєно справі номер провадження 27/41/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 31.03.2020.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідач 26.03.2020 надіслав на адресу суд письмовий відзив № 90/03/01 від 23.03.2020 (вх. № 6408/08-08/20 від 26.03.2020) з якого вбачається, що проти позову він заперечує, просить відмовити позивачу у його задоволені, вказавши на те, що позивачем не було надано відповідачу послуги за Договором, що підтверджується відсутністю актів виконаних робіт за період з лютого 2018 по січень 2020.

31.03.2020 представником позивача надано до канцелярії Господарського суду заперечення № 52 від 27.03.2020 (вх.. № 6630/08-08/20 від 31.03.2020) на відзив відповідача. Позов підтримав у повному обсязі, зазначивши, що 16.02.2018 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку № 48 розглядалось питання про оплату ПАТ Союз-В внесків на утримання та ремонт будинку та прибудинкової території власником нежитлових приміщень ПАТ Союз-В . Зокрема, прийнято рішення щодо п. 9.2, а саме: затвердити загальний розрахунок на площу вбудованих та прибудинкових приміщень 1 поверху та підвалів площею 720,10 кв.м., згідно встановленого взносу на утримання та ремонт будинку та прибудинкової території власникам нежитлових площ з лютого 2018 у розмірі 3,00 грн. за 1 кв.м та 100 грн. за спільне використання технологічних мереж.

Ухвалою суду від 31.03.2020, на підставі ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 29.04.2020 р., у зв`язку із запровадженням карантину та обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, з урахуванням обумовленої суспільною необхідністю легітимної межі обмеження законного права громадян на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, а також у зв`язку з тим, що в Господарському суді Запорізької області тимчасово з 17.03.2020 року до 11.05.2020 року запроваджено особливий режим роботи, зокрема, тимчасово суд відтерміновує, шляхом перенесення або відкладення, розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та обмежує їх пропуск до залів судових засідань до 11.05.2020 року.

27.04.2020 на поштову адресу Господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення № 58 від 23.04.2020 (вх. № 8350/08-08/20 від 27.04.2020) до позовної заяви, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що посилання відповідача є безпідставними та не відповідають чинному законодавству України.

Ухвалою суду від 29.04.2020, відповідно до постанови Верховної ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19), якою внесено зміни до деяких законодавчих актів України, а також відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, строк розгляду справи № 908/443/20 продовжено, судове засідання відкладено до скасування карантину, судове засідання призначено на 13.05.2020.

Кабінетом Міністрів України 11.03.2020 р. було прийнято Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343) якою було установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на всій території України карантин через спалах у світі коронавірусу та визначено заборонні (обмежувальні) заходи, а листом Голови Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20 встановлено особливий режим роботи судів України та надано рекомендації громадянам та іншим особам в т.ч. з проханням до учасників процесів в період дії карантину, запровадженого на виконання вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), утриматися від участі у судових засіданнях, а також утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

У зв`язку з чим, Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів від 11.03.2020 р.).

Крім того, Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 3 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам (http://rsu.gov.ua/uploads/news/no9rs-18620-vid-16032020-verhovn-92b86c6546.pdf).

Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020 по 22.05.2020 карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд ухвалою від 13.05.2020 відклав судове засідання на 26.05.2020.

Від позивача 25.05.2020 (вих. № 73 від 21.05.2020) надійшло уточнення до позовної заяви, відповідно до якого останній просив суд стягнути з відповідача 2 900 грн. заборгованість за оплату про спільне використання технологічних мереж, 195 грн. 3 % річних, 515,50 грн. інфляційні витрати. Вказане уточнення прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 26.05.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 26.05.2020, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Технічна фіксація здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг .

26.05.2020 представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2020 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Як встановлено судом, 27.08.2008 проведено державну реєстрацію юридичної особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48", ідентифікаційний код: 25765426 (далі - ОСББ "Квітень 48").

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Відповідно до статті 1 даного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі Статутом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 48, (далі - житловий комплекс) на вулиці Кірова в місті Мелітополі . Власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та статуту об`єднання. Метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (п.п. 1.1, 1.3 р. 1, п. 2.1 р. 2 Статуту).

Завданням та предметом діяльності об`єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об`єднання; забезпечення сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (п. 2.2 р. 2 Статуту). Кошти об`єднання складаються, зокрема з обов`язкових платежів членів об`єднання (п. 7.4 р. 7 Статуту).

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктами 5.2, 5.5 розділу 5, пунктами 6.8, 6.9 розділу 6 Статуту ОСББ "Квітень 48" передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членів об`єднання. Рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковими для всіх членів об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

До житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (ст. 5 даного Закону).

Згідно приписів ст. 7 Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця (ст. 9 Закону).

Умовами Статуту ОСББ "Квітень 48" (п.п. 9.1 р. 9) встановлено, що між об`єднанням та кожним власником (орендарем) житлового чи нежитлового приміщення укладається договір дольової участі (надання послуг) в витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Власники приміщень будинку сплачують добову участь (оплату послуг з утримання будинку) незалежно від набуття членства в об`єднанні. Відмова власника приміщення від підписання договору дольової участі (надання послуг) в витратах на утримання будинку та прибудинкової території не звільняє такого власника від участі в витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Як зазначено ч. 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14 травня 2015 року, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Частиною 2 даної статті передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Абзацом 6) ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Багатоквартирний житловий будинок як цілісний майновий комплекс є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень у ньому, що виключає можливість його перебування у власності держави чи територіальної громади.

Судом встановлено, що між ОСББ "Квітень 48" (представник власників мереж) та ПАТ "Союз-В" (Користувач) укладено Договір про спільне використання технологічних мереж від 01.01.2017, предметом якого є забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі. Пунктом 4 частини 2 вказаної статті визначено, що балансоутримувач зобов`язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квітень 48 власними силами, а також із залученням відповідних підприємств на договірній основі забезпечує утримання будинку і прибудинкової території, виступаючи колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг.

Як посилається позивач та вбачається судом, що матеріали справи містять рахунки, що були виставлені відповідачу та акти виконаних робіт за період з січня 2017 по грудень 2019, відповідно до яких включена вартість на спільне використання технологічних мереж, що складає 100 грн. в місяць. Частина з таких актів та рахунків підписана відповідачем без заперечень та без зауважень.

03.01.2020 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 1 з вимогою сплати суму заборгованості у строк до 30.01.2020. Однак, відповіді на дану претензії матеріали справи не містять.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що даний Договір підписаний сторонами, не був розірваний, пункти його не були оскаржені, він є діючим.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача.

Судом встановлено, що загальними зборами ОСББ "Квітень 48" було прийнято рішення, оформлене протоколом від 16.02.2018 (пункт 9.2), яким затверджено загальний розрахунок на площу вбудовано них та прибудинкових приміщень 1 поверху та підвалів площею 720,10 кв.м, згідно встановленого взносу на утримання та ремонт будинку та прибудинкових територій власникам нежитлових площ з лютого 2017 в розмірі 3,00 грн. за 1 кв.м та 100 грн. на спільне використання технологічних мереж.

У період з січня 2017 по грудень 2019 позивачем на підставі Договору надано послуги відповідачу зі спільного використання технологічних мереж на загальну суму 2900 грн. 00 коп.

Пунктом 1.1 Договору, представник власників мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача , а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що Користувач здійснює оплату за розміщення, технічне обслуговування, зберігання пломб та обладнання Користувача, яке розміщено в приміщеннях Представника власників мереж на підставі рахунка, одержаного від Представника власників мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить десять днів.

Вартість послуг, вказаних в п. 4.5 даного Договору становить 100 (сто) гривень на момент підписання договору та підлягає коригуванню внаслідок зміни рівня мінімальної заробітної платні, рівня інфляції та інших чинників шляхом домовленості між сторонами.

Відповідач немає доступу до загальнобудинкових технологічних мереж у електрощитовій №1 багатоквартирного будинку. Спільні технологічні мережі в будинку обслуговуються найнятим на роботу в ОСББ Квітень 48 кваліфікованим інженером - електриком - особа, відповідальна за електрогосподарство.

Позивачем направлялись відповідачу акти прийому-передачі виконаних робіт за період з січня 2017 по грудень 2019 загальною сумою 3600 грн., відповідно до банківських виписок 11.05.2017 та 10.08.2017 відповідачем було сплачено 700 грн., отже сума боргу відповідача склала 2900 грн.

Слід зазначити, що відповідач наполягає на тому, що ним не було підписані акти прийому-передачі виконаних робіт, однак не підписання їх з боку відповідача не свідчить про неотримання відповідних послуг. Враховуючи, що заперечень з боку відповідача щодо неотримання послуг матеріали справи не містять.

Крім того, слід зазначити, що твердження відповідача стосовно того, що заборгованість має бути нараховуватись після 25.01.2017, оскільки останній підписав Договір 25.01.2017, спростовується платіжними дорученнями № 582 від 10.05.2017, № 633 від 10.08.2017, яким відповідач здійснив оплату на користь позивача, в призначенні платежу вказано, що оплата згідно Договору б/н від 01.01.2017 та період оплати зазначено з січня по квітень 2017 р.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за період з січня 2017 по грудень 2019 в сумі 2900 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що позовна заява подана 20.02.2020, натомість як період заборгованості починається з січня 2017, однак, відповідачем не подано заяву про застосування строків позовної давності, в зв`язку з чим судом вона не застосовується.

Відповідач доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за спільне використання технологічних мереж в розмірі 2900 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 518 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 195 грн. 00 коп. за період з 31.12.2017 по 31.12.2019.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунки 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконані вірно.

На підставі вищевикладених норм чинного законодавства, стягненню з відповідача підлягає 518 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 195 грн. 00 коп. за період з 31.12.2017 по 31.12.2019.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48", Запорізька область, м. Мелітополь до Приватного акціонерного товариства "Союз-В", Запорізька область, м. Мелітополь задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Союз-В" (72316 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3, ідентифікаційний номер юридичної особи 22140888) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квітень 48" (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 48, ідентифікаційний номер юридичної особи 25765426) 2 900 (дві тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп. заборгованості за оплату про спільне використання технологічних мереж, 195 (сто дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. 3 % річних, 518 (п`ятсот вісімнадцять) грн. 50 коп. інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 01.06.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова