Постанова

від 02.06.2020 по справі 803/71/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2020 року

м. Київ

справа №803/71/18

адміністративне провадження №К/9901/62346/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018р. (судді - Качмар В.Я., Богаченко С.І., Судова- Хомюк Н.М.) у справі за її позовом до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними та нечинними рішень,

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та нечинними рішення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради Про затвердження детального плану території будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і споруд від 28.01.2016 №4 (далі - Рішення №4), рішення сесії Сільської ради Про затвердження детального плану території від 08.04.2016 №5/19 (далі - Рішення №5/19) та пункту 1 рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) від 06.05.2016 №6/11 (далі - Рішення №6/11).

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є власником житлового будинку, а також земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 . В червні 2017 року поряд з належним їй на праві приватної власності житловим будинком почалися здійснюватися підготовчі будівельні роботи, які полягають в розчищені земельної ділянки, встановлення тимчасових споруд, тощо. Вважаючи, що дані роботи проводяться з порушенням містобудівного законодавства та створюють певні незручності, позивач звернулась в органи державної влади та місцевого самоврядування для отримання інформації щодо правомірності здійснення відповідної діяльності. З отриманої інформації позивач дізналась про прийняті відповідачем оскаржувані рішення, які на її думку прийняті з порушенням ряду норм чинного законодавства у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 28.01.2016р. №4 Про затвердження детального плану території будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і споруд , рішення сесії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 08.04.2016р. №5/19 Про затвердження детального плану території та пункт 1 рішення сесії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 06.05.2016р. №6/11 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) .

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018р. рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2018р. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

З рішеннями суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проектні містобудівні документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні вищевказаної містобудівної документації без проведення громадських слухань забороняється.

В свою чергу, оскаржувані рішення прийнято відповідачем без проведення громадських слухань щодо містобудівної документації на місцевому рівні, водночас такі безпосередньо впливають на її права та охоронювані інтереси, як суб`єкта, який наділений правом подання пропозицій до проекту містобудівної документації.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 28.01.2016р. виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області прийняв рішення №4 Про затвердження детального плану території будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і споруд , згідно з яким затверджено детальний план території земельної ділянки площею 0,489 га громадянину ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Луцького району.

Відповідно до рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 08.04.2016р. №5/19 Про затвердження детального плану території затверджено гр. ОСОБА_4 розроблений детальний план території під комерційне використання і будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Струмівка Луцького району Волинської області.

06.05.2016р. Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області прийняла рішення №6/11 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) , відповідно до пункту 1 якого затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) гр. ОСОБА_4 , площею 0,2833 га, яка розташована в с. Струмівка Луцького району (кадастровий номер 0722884800:03:001:8254) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,2833 га, яка розташована в с. Струмівка Луцького району і знаходить у власності гр. ОСОБА_4 .

Позивач вважаючи, що рішення відповідача прийняті з грубим порушенням норм містобудівного та земельного законодавства, крім того при їх прийняті порушено її право вносити пропозиції до проекту детального плану території, звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржувані рішення сільської ради від 28.01.2016р. №4 Про затвердження детального плану території будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і споруд та від 08.04.2016р. №5/19 прийняті з порушенням вимог статті 21 Закону №3038-VI та Порядку №555. В свою чергу прийняття зазначених незаконних рішень потягло за собою наслідки щодо незаконності прийнятого на їх підставі оскаржуваного рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 06.05.2016р. №6/11 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) .

Суд дійшов висновку, що виходячи із місця розташування земельної ділянки, на якій проживає ОСОБА_1 , та земельної ділянки, щодо якої прийнято оскаржувані рішення сільської ради, місця реєстрації позивача та її статусу власника земельної ділянки та житлового будинку, на якій він розміщений, позивач в розумінні пункту 3 частини сьомої статті 21 Закону №3038-VI є особою, яка вправі надавати пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Водночас, не проведення громадських слухань щодо детального плану території перед прийняттям оскаржуваних рішень позбавило позивача права на участь в обговоренні та прийнятті відповідних рішень.

Суд дійшов висновку, що можливі зауваження та пропозиції позивача ОСОБА_1 (у випадку проведення громадських слухань) щодо дотримання вимог законодавства в частині проектування житлового будинку у санітарно-захисній зоні, забезпечення пожежної безпеки, дотримання вимог ДБН були б обґрунтованими та потребували надання відповіді про їх врахування або обґрунтованої відмови.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача стосуються іншої особи та земельної ділянки, яка на час прийняття таких рішень, належала на праві власності ОСОБА_4 , і будь-яких негативних наслідків для позивача, у вигляді обмежень щодо користування земельною ділянкою, на якій позивач проживає, вказані рішення не породжують.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваними рішеннями Сільської ради охоронювані законом права та інтереси позивача порушені не були, що свідчить про безпідставність її позовних вимог.

Крім того, апеляційний суд, з посиланням на рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018р. у справі №803/1254/17, дійшов висновку, що позивач не віднесена до кола осіб, які вправі подавати пропозиції до проектів містобудівної документації, оскільки поняття суміжний означає такий, який межує з ким-, чим-небудь, прилеглий до чогось, водночас в ході розгляду справи встановлено, що земельна ділянка позивача розташована через дорогу від земельної ділянки, щодо якої прийнято спірні рішення, тобто вказані земельні ділянки розділені землями загального користування.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини 1-2 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Відповідно до частини 1-3 статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.

Відповідно до частини 1-2 статті 21 Закону №3038-VІ громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач зареєстрована і проживає в селі Струмівка Луцького району Волинської області, належна позивачу земельна ділянка і житловий будинок розташовані навпроти тієї частини території села Струмівка, щодо якої розроблено оскаржуваний у цій справі детальний план, а тому відповідно до статті 21 Закону №3038-VІ позивач вправі брати участь в громадських обговореннях та надавати свої пропозиції щодо спірної містобудівної документації.

Крім того, за визначенням статті 19 Закону №3038-VІ детальний план розробляється щодо території, на якій розташовано ту чи іншу земельну ділянку чи земельні ділянки.

За змістом пункту 3 частини 7 статті 21 Закону №3038-VІ правом надання пропозицій щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні наділені, зокрема, власники земельних ділянок, розташованих на території суміжній з територією, щодо якої розробляється документація.

Розташування належної позивачу земельної ділянки через дорогу навпроти належних ОСОБА_4 земельних ділянок не спростовує того факту, що такі земельні ділянки хоч і не межують одна з одною безпосередньо, однак розташовані на суміжних територіях, що відповідно до пункту 3 частини 7 статті 21 Закону №3038-VІ наділяє позивача правом надавати свої пропозиції до проекту детального плану суміжної території.

За таких обставин висновки апеляційного суду, що позивач позбавлена права надавати свої пропозиції, а відповідно і права звернення до суду, не грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Схожих висновків щодо застосування норм матеріального права дійшов Верховний Суд у постанові від 13.04.2020р. у справі №803/1254/17 між тими ж сторонами щодо тих самих правовідносин, яким за наслідками касаційного перегляду скасовано рішення суду апеляційної інстанції, на яке зроблено посилання апеляційним судом під час розгляду цієї справи.

Водночас, в ході розгляду справи судами встановлено, що громадські слухання оскаржуваного детального плану території не проводилось, рішення про його затвердження прийняте відповідачем без врахування громадської думки з цього питання і в подальшому на підставі цього детального плану затверджено проект землеустрою.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень і наявністю підстав для задоволення позовних вимог.

Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає за відсутності визначених частиною 6 статті 346 КАС України підстав для такої передачі.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018р. підлягає скасуванню, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2018р. залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018р. скасувати, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2018р. - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук