Постанова

від 27.05.2020 по справі 640/18967/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2020 року

Київ

справа №640/18967/18

адміністративне провадження №К/9901/34827/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Хлуд Т.Ю.,

за участі:

представника позивача - Маліновської А.А.,

представника відповідача - Ткача С.С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Головного управління ДПС у м.Києві,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство Київенерго (далі також - позивач, Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у м.Києві, Головного управління ДФС у м.Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м.Києві, далі також - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо нескладання та неподання до відповідного органу висновку про перерахування на поточний рахунок суми надміру сплачених грошових зобов`язань та зобов`язати скласти і подати відповідний висновок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після отримання податкової консультації щодо застосування до ставки рентної плати за обсяги води, використаної платником податків на виробництво житлово-комунальних послуг, понижуючого коефіцієнта 0,3, відокремленими підрозділами позивача, а саме СВП Київські теплові мережі та СВП Київські ТЕЦ , подано уточнюючі розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води за період 2 квартал 2014 - 1 квартал 2017 року на зменшення податкових зобов`язань, у зв`язку із чим у них виникла переплата. Однак за наслідками звернення останніх щодо повернення надмірно сплачених коштів відповідно на підставі статті 43 Податкового кодексу України контролюючим органом не здійснено дій, передбачених пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, а саме: не підготовлено висновку про повернення сум переплати з рентної плати за спеціальне використання води та не надано його для виконання третій особі. Не погоджуючись із наведеними діями відповідачів, Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулося із позовом до суду.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства Київенерго задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у м. Києві щодо нескладання та неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про перерахування на поточний рахунок платника податків № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ , сум надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються в інтегрованих картках СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго , а саме: за кодом 13020100 - в розмірі 300000 грн. (триста тисяч гривень), за кодом 13020401 - в розмірі 22512085, 17 грн. (двадцять два мільйони п`ятсот дванадцять тисяч вісімдесят п`ять гривень 17 коп.) на підставі заяв від 13 квітня 2018 року №029/53/12/1743 та від 31 травня 2018 року №029/53/12/2031, №029/53/12/2030 та сум надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються в інтегрованих картках СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго , а саме: за кодом 13020401 - в розмірі 300000 грн. (триста тисяч гривень), на підставі заяв від 13 квітня 2018 року №028/1/1030 та від 31 травня 2018 року №028/1/1381. Зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві та Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у м. Києві скласти та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновки про перерахування на поточний рахунок платника податків № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ , сум надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються в інтегрованих картках СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго , а саме: за кодом 13020100 - в розмірі 300000 грн. (триста тисяч гривень), за кодом 13020401 - в розмірі 22512085, 17 грн. (двадцять два мільйони п`ятсот дванадцять тисяч вісімдесят п`ять гривень 17 коп.) на підставі заяв від 13 квітня 2018 року №029/53/12/1743 та від 31 травня 2018 року №029/53/12/2031, №029/53/12/2030 та сум надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються в інтегрованих картках СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго , а саме: за кодом 13020401 - в розмірі 300000 грн. (триста тисяч гривень), на підставі заяв від 13 квітня 2018 року №028/1/1030 та від 31 травня 2018 року №028/1/1381.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відмова відповідачів у вчиненні дій, передбачених статтею 43 Податкового кодексу України, Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 15 грудня 2015 року №1146, за результатами отримання заяв від СВП Київські теплові мережі , СВП Київська ТЕЦ ПАТ Київенерго , є протиправною. Під час розгляду та вирішення справи відповідачами не надано доказів наявності у позивача податкового боргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за поверненням грошових коштів зверталися особи, які не відповідають вимогам Податкового кодексу України, та не визначені як платники податків, а отже, контролюючі органи не порушували прав ПАТ Київенерго , оскільки не отримали від нього заяв про повернення коштів. Крім того, апеляційний суд вказав, що надані до матеріалів справи платіжні доручення свідчать, що кошти за рентною платою сплачувалися до бюджету по коду бюджетної класифікації 13020100, разом з тим позивач просить повернути кошти з рахунку коду бюджетної класифікації 13020401.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство К.ЕНЕРГО звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДПС у м.Києві з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції ? без змін. Вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі отриманої індивідуальної податкової консультації Офісу ВПП ДФС від 12 травня 2017 року №136/ІКП28-10-01-03-11 для ПАТ Київенерго з урахуванням висновків суду відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року у справі №826/27478/15, в серпні 2017 року структурні відокремлені підрозділи позивача, а саме СВП Київські теплові мережі та СВП Київські ТЕЦ подано уточнюючі розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води за період 2 квартал 2014 - 1 квартал 2017 року на зменшення податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води.

До ставки рентної плати за обсяги води, використаної платником податків на виробництво житлово-комунальних послуг, застосовано понижуючий коефіцієнт 0,3.

Після подання уточнюючих розрахунків у СВП Київські теплові мережі виникла переплата, яка згідно з даними електронного кабінету платника станом на 26 липня 2018 року складає: за кодом 13020401 - 22 536 024,08 грн., за кодом 13020100 - 1 393 572, 80 грн., всього - 23 929 596,88 грн.

Після подання уточнюючих розрахунків у СВП Київські ТЕЦ виникла переплата, яка згідно даних електронного кабінету платника станом на 26 липня 2018 року, складає: за кодом 13020401 - 1 671 230,90 грн.

Керуючись статтею 43 Податкового кодексу України СВП Київські теплові мережі 13 квітня 2018 року подало заяву №029/53/12/1743, в якій зазначило, що в інтегрованих картках платника податків обліковується переплата, а саме: за кодом 13020100 - 1 394 252,36 грн., за кодом 13020401 - 22 717 001,48 грн. і просило повернути надмірно сплачені кошти в сумі 23 866 567, 21 грн.: за кодом 13020100 в сумі 1 393 543, 13 грн., за кодом 13020401 у сумі 22 473 024, 08 грн. на поточний рахунок платника податків № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ .

Також, на підставі статті 43 Податкового кодексу України СВП Київські ТЕЦ 13 квітня 2018 року подало відповідачу-1 та відповідачу-2 заяву №028/1/1030, в якій зазначило, що в інтегрованих картках платника податків обліковується переплата, а саме: за кодом 13020401 в розмірі 1 767 216, 87 грн. і просило повернути надмірно сплачені кошти в сумі 1 581 230,90 грн. на поточний рахунок платника податків № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ .

Водночас відповідачем-1 та відповідачем-2 не здійснено дій, передбачених пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, а саме: не підготовлено висновку про повернення сум переплати з рентної плати за спеціальне використання води та не надано його для виконання третій особі.

СВП Київській теплові мережі 31 травня 2018 року направило повторні заяви №029/53/12/2030, №029/53/12/2031, в яких зазначило, що в інтегрованій картці платника податків обліковується переплата, а саме: за кодом 13020100 - 1 393 572, 80 грн., за кодом 13020401 - 22 536 024,08 грн. і просило повернути надмірно сплачені кошти за кодом 13020100 в сумі 300000,00 грн., за кодом 13020401 в сумі 22 512 085,17 грн. на поточний рахунок платника податків № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ .

У той же час, незважаючи на повторне подання структурним підрозділом заяви, контролюючий орган не підготував та не надав третій особі висновку про перерахування на поточний рахунок платника податків ПАТ Київенерго № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ , переплати, що обліковується в інтегрованих картках платника податків, а саме: за кодом 13020100 - 1 393 543, 13 грн., за кодом 13020401 - в розмірі 22 512 085,17 грн., всього - 23 905 628, 30 грн. на підставі заяв від 13 квітня 2014 року №029/53/12/1743 та від 31 травня 2018 року №029/53/12/2030, №029/53/12/2031.

СВП Київські ТЕЦ 31 травня 2018 року направило повторну заяву №028/1/1381, в якій зазначило, що в інтегрованій картці платника податків обліковується переплата, а саме: за кодом 13020401 - 1 671 230,90 грн. і просило повернути надмірно сплачені кошти в сумі 300 000,00 грн. на поточний рахунок платника податків № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ .

У той же час, незважаючи на повторне подання структурним підрозділом заяви, контролюючим органом не підготовано та не надано третій особі висновку про перерахування на поточний рахунок платника податків ПАТ Київенерго № 2600223590 , відкритий у ПАТ ПУМБ , переплати, що обліковується в інтегрованих картках платника податків, а саме: за кодом 13020401 - 1 581 230, 909 грн. на підставі заяв від 13 квітня 2018 року №028/1/1030 та від 31 травня 2018 року №028/1/1381.

Не погоджуючись із бездіяльністю контролюючого органу, ПАТ Київенерго звернувся до адміністративного суду з позовною заявою.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі позивач вказує: - платник податків, який сплачував до Державного бюджету України з 2014 року по 2017 рік рентну плату за спеціальне водокористування, що підтверджено перевіркою цього питання податковим органом, має право на отримання надміру сплачених сум з рентної плати за умови здійснення дій передбачених статтею 43 Податкового кодексу України; - висновок суду апеляційної інстанції про необхідність перенесення коштів на новий рахунок є помилковим, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право платника податків на повернення переплати чи надмірно сплачених грошових зобов`язань, передбачене підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статі 17 Податкового кодексу України, від порядку здійснення податкового обліку контролюючими органами, у тому числі відображення ними в інтегрованих картках сплати платником податків своїх податкових зобов`язань, перекиду коштів, сплачених до державного бюджету, з одного рахунку на інший; - сплата зобов`язань за структурні підрозділи здійснювалась АТ К.ЕНЕРГО , однак код ЄДРПОУ вказано структурних підрозділів (цьому факту не приділено уваги судом апеляційної інстанції); - відповідно до висновків довідок та акта перевірки контролюючим органом не встановлено порушень у зв`язку із застосуванням СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго понижуючого коефіцієнту 0,3 до ставки рентної плати за обсяги води, використаної на виробництво житлово-комунальних послуг, та з уточненням платником податків сум грошових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за період 2 кварталу 2014 року - 1 кварталу 2017 року; - відповідно до даних ІКП, що наявні у матеріалах справи, коштів на рахунках за кодами класифікації 13020100 та 13020401 достатньо для повернення надміру сплачених коштів, наведених у заявах; - ані положеннями про структурні підрозділи АТ К.ЕНЕРГО , ані Кодексом адміністративного судочинства України не передбачене право на звернення до суду структурних підрозділів юридичної особи, відтак висновок суду апеляційної інстанції про те, що права АТ К.ЕНЕРГО не порушені та те, що в АТ К.ЕНЕРГО відсутнє право на звернення до суду з цим позовом є помилковим; - листи контролюючого органу містять інформацію щодо неможливості перерахування коштів з рахунків структурних підрозділів на рахунок юридичної особи, у той час як заяви подавалися про повернення коштів грошима на рахунок у банку. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції: - не досліджено витяг з акта перевірки та довідки, складеної за результатами податкової перевірки про відсутність порушень структурних підрозділів зі сплати рентної плати; - не проаналізовано платіжні доручення, де зазначені коди ЄДРПОУ безпосередніх платників - сплата відбувалась юридичною особою за структурні підрозділи; - не досліджено правовий статус структурних підрозділів, які відповідно до положень не є самостійними юридичними особами, а отже, враховуючи КАС України, не мають права подавати позови до судових органів з метою захисту своїх прав; - не досліджено податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання води за періоди 2014, 2015, 2016, 2017 років на 121 арк. та платіжні доручення на предмет виконання задекларованих зобов`язань; - не проаналізовано ІКП СП АТ К.ЕНЕРГО , де на дати подання заяв на відповідних кодах класифікації наявні відповідні суми переплати, визначені в таких заявах, як і пояснення позивача, де послідовно досліджено та роз`яснено цей факт.

3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що: - в матеріалах справи відсутня інформація про дату та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету, а також докази такого перерахування саме позивачем, у той час як за поверненням коштів зверталися інші особи - СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго ; - при цьому структурні відокремлені підрозділи (СВП) ПАТ Київенерго , до яких належать Київські теплові мережі та Київські ТЕЦ , нараховували та сплачували рентну плату за кодом бюджетної класифікації 13020100 (рентна плата за використання води, крім рентної плати водних об`єктів місцевого значення), а уточнюючі декларації подані із застосуванням коефіцієнту 0,3, який застосовується до ЖКГ і обліковується на картці з кодом бюджетної класифікації 13020400 (надходження збору за спеціальне використання води від підприємства ЖКГ), внаслідок чого виникла переплата; - відсутня інформація про те, на підставі чого виникає переплата: на підставі фактичної сплати коштів, чи за рахунок уточнюючих розрахунків з рентної плати; - контролюючий орган не має права здійснювати будь-які дії відносно коштів платників податків без його на те згоди.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787) та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядок №1146).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу надміру сплачені грошові зобов`язання - сума коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нарахованої суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, з контексту наведеного визначення слідує, що якщо до бюджету зараховано за певний період більше ніж узгоджено сум податку, то таке перевищення слід вважати надмірною сплатою грошових зобов`язань.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені положеннями статті 43 ПК України.

Пунктами 43.3, 43.4, 43.5, 43.6 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Порядок №787 визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Пунктом 3 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили (пункт 5 Порядку 787).

Порядок №1146 регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

Орган ДФС несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за несвоєчаснiсть передачi висновку органу Казначейства для виконання. Якщо висновок підготовлено на частину вказаної у заяві суми, то у день його направлення до органу Казначейства орган ДФС направляє платнику письмове повідомлення з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем (пункт 9 Порядку №1146).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий борг, в тому числі у період на момент звернення із відповідними заявами, так і станом на день розгляду справи в суді, у позивача відсутній і відповідачем не надано доказів зворотнього.

Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, яким відхилено доводи контролюючого органу про те, що вказана переплата обліковується за позивачем як переплата, сплачена небезготівковим розрахунком, а тому підстави повернути кошти саме на рахунок позивача - відсутні, адже матеріалами справи підтверджується, що кошти сплачувалися позивачем саме на підставі платіжних доручень, проведених банком. За наведеного, у відповідача були відсутні підстави їх зарахувати без згоди позивача в рахунок погашення податкових зобов`язань, натомість поточні платежі переводити в електронну переплату , оскільки податкові зобов`язання оплачувались позивачем вчасно.

Таким чином, Суд вважає, що позивач виконав усі умови, передбачені статтею 43 ПК України, які необхідні для повернення надміру сплачених сум.

Контролюючим органом не встановлено порушень у зв`язку із застосуванням СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго понижуючого коефіцієнту 0,3 до ставки рентної плати за обсяги води, використаної на виробництво житлово-комунальних послуг, та з уточненням платником податків сум грошових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за період 2 кварталу 2014 року - 1 кварталу 2017 року.

Крім того, у відзиві на касаційну скаргу відповідачем не наведено жодних нормативно та документально обґрунтованих обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань та, відповідно, підставою для неподання ними до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відмова контролюючого органу у вчиненні дій, передбачених статтею 43 ПК України, Порядком №787 та Порядком №1146, за результатами отримання заяв СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та СВП Київську ТЕЦ ПАТ Київенерго є протиправною.

Щодо висновків апеляційного суду про відсутність факту порушення прав позивача ? як юридичної особи ПАТ Київенерго (код 00131305), оскільки за поверненням коштів звертались інші особи, які мають інший ідентифікаційний код ?? СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго (код 38346492) та СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго (код 38346508), Суд вважає за необхідне врахувати таке.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 255.1 статті 255 ПК України встановлено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Оскільки СВП Київські теплові мережі та СВП Київські ТЕЦ не є юридичними особами, не мають банківських рахунків, то рентна плата за них сплачувалася ПАТ Київенерго . При цьому, керуючись наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12 серпня 2015 року за №974/27419, у платіжних дорученнях позивачем вказувався також код ЄДРПОУ відповідних структурних підрозділів, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.

Крім того, з урахуванням сукупності усіх обставин справи, слід також зауважити про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що права АТ К.ЕНЕРГО не порушені та те, що в АТ К.ЕНЕРГО відсутнє право на звернення до суду з цим позовом.

Так, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Визначення особи надано в розділі ІІ Цивільного кодексу України. Це: фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи. Перелік є вичерпним.

Отже, відокремлений підрозділ, що діє без статусу юридичної особи, не може бути позивачем у суді.

Статтею 43 КАС України встановлено здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

За наведеного, відокремлений підрозділ, що діє без статусу юридичної особи, не наділено адміністративною процесуальною правосуб`єктністю та не наділено здатністю мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві.

Також Верховний Суд не погоджується і з доводами контролюючого органу, які були взяті до уваги судом апеляційної інстанції, про відсутність підстав для повернення надміру сплачених коштів позивачу з огляду на те, що структурними відокремленими підрозділами Київські теплові мережі та Київські ТЕЦ подано уточнюючі розрахунки з рентної плати за період з 3 кварталу 2014 року по 1 квартал 2017 року на зменшення податкових зобов`язань за кодами бюджетної класифікації 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, які відповідають коду бюджетної класифікації 13020401 (надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунальних господарств (за платежами, що розподіляються між державними та місцевими бюджетами), натомість нарахування за вказаний звітний період здійснено за кодами водних об`єктів 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, які відповідають коду бюджетної класифікації 13020100 (рентна плата за спеціальне використання води, крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення).

Здійснюючи корегування свої податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючих розрахунків, відокремлені підрозділи ? Київські теплові мережі та Київські ТЕЦ діяли у відповідності до отриманої індивідуальної податкової консультації Офісу ВПП ДФС від 12 травня 2017 року №136/ІКП28-10-01-03-11, що надана з урахуванням висновків постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року у справі №826/27478/15.

Зміст вказаної податкової консультації полягав у тому, що позивач, як виробник та постачальник комунальних послуг у частині централізованого постачання гарячої води, має право обчислювати податкові зобов`язання з рентної плати за обсяги води, які використовуються на виробництво послуг гарячого водопостачання та поповнення системи централізованого опалення, із застосуванням коефіцієнта, передбаченого пунктом 255.7 статті 255 ПК України, тобто в розмірах, передбачених для рентної плати житлово-комунальних підприємств.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на повернення переплати чи надмірно сплачених грошових зобов`язань, передбачене підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статі 17 ПК України, від порядку здійснення податкового обліку контролюючими органами, у тому числі відображення ними в інтегрованих картках сплати платником податків своїх податкових зобов`язань, перекиду коштів, сплачених до державного бюджету, з одного рахунку на інший.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 5 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Відзив на касаційну скаргу не містить доводів та заперечень контролюючого органу щодо обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.

При цьому Суд враховує правозастосування Верховного Суду у подібних правовідносинах, що міститься у постановах від 11 березня 2020 року у справі №812/614/17, від 27 квітня 2020 року у справі №640/7371/19.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення коштів, надміру сплачених позивачем, а тому відмова контролюючого органу у вчиненні дій, передбачених статтею 43 ПК України, Порядком №787 та Порядком №1146, за результатами отримання заяв СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та СВП Київську ТЕЦ ПАТ Київенерго , є протиправною.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 344, 349, 352, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №640/18967/18 скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх

Повний текст постанови складено 1 червня 2020 року.