Постанова

від 27.05.2020 по справі 924/1110/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Справа № 924/1110/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у справі №924/1110/19 ухвалене суддею Димбовським В.В., повний текст рішення складено та підписано 27.02.2020 р.

за позовом Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд", м. Хмельницький

про стягнення заборгованості згідно укладених договорів про виконання робіт №95 від 14.09.2017р., №85 від 06.10.2017р., №38 від 30.05.2017р. в розмірі 2883,01 грн., 419,12 грн. - інфляції, 156,00 грн. - 3% річних

Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно укладених договорів про виконання робіт №95 від 14.09.2017р., №85 від 06.10.2017р., №38 від 30.05.2017р. в розмірі 2883,01 грн., 419,12 грн. - інфляції, 156,00 грн. - 3% річних (з урахуванням поданої 23.01.2020р. заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. позов Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" на користь Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2 726,00 грн. заборгованості, 151,46 грн., 3% річних, 419,12 грн. інфляції, 1828,09 грн. витрат по сплаті судового збору. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 157,01 грн. заборгованості та 4,54 грн. 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у справі №924/1110/19, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області по справі №924/1110/19 від 18.02.2020 р. та прийняти по справі нове рішення, яким в позовних вимогах Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" про стягнення заборгованості згідно укладених договорів про виконання робіт №95 від 14.09.2017р., №85 від 06.10.2017р., №38 від 30.05.2017р. в розмірі 2883,01 грн., 419,12 грн. - інфляції, 156,00 грн. - 3% річних - відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу, на те, що суд першої інстанції при розгляді справи помилково вирішив, що вартість перегону автогрейдером має бути сплачено окремим платіжним дорученням.

Оскільки, згідно п.1.1. договору №95 від 14.09.2017р., укладеного між сторонами, в порядку і на умовах, визначених цим договором замовник (генпідрядник) доручає, а підрядник (субпідрядник) зобов`язується виконати роботи по плануванню земляного полотна автогрейдером, а замовник (генпідрядник) зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи. Тобто, предметом договору є виконання робіт автогрейдером.

Крім того, згідно акту виконаних робіт №135, на який посилається суд першої інстанції у своєму рішенні, перегон автогрейдера визначено в сумі 414,80 грн., а не 2 726.00 грн., як вказав суд в своєму рішенні.

Також, скаржник акцентує увагу на тому, що ТОВ Єврошляхбуд , як слідує із документів наданих позивачем і не заперечується відповідачем, перерахував 17.10.2017р. на адресу позивача 6 726,0 грн. із призначенням платежу: за роботу автогрейдером. Це призначення платежу відповідає предмету договору №95 від 14.09.2017р.

Таким чином, роботи, які виконані позивачем за договором №95 повністю оплачено. Однак, судом першої інстанції цей факт не встановлено, а відтак безпідставно прийнято рішення про несплату вартості перегону автогрейдера, хоча ця дія не була предметом договору між сторонами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у справі №924/1110/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у справі №924/1110/19 в порядку письмового провадження, зупинено дію рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020р. у справі №924/1110/19 та запропоновано Дочірньому підприємству "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у строк до 17.04.2020 р. надати до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи ( абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у справі №924/1110/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції сторони були повідомленні належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення які знаходяться в матеріалах справи.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті позивач Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі суду від 02.04.2020 р., що згідно з ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції частково задоволено позов, при цьому місцевий суд взяв до уваги подані позивачем докази виконання робіт за договорами , зокрема акт виконаних будівельних робіт №135 за вересень 2017 року на суму 2 726,00 грн., банківські виписки по рахунку, здійснив перерахунок заявленої заборгованості, дослідив обставини справи та надані документи. Відтак дійшов висновку, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2726,00 грн. - заборгованості, 151,46 грн. - 3% річних, 419,12 грн. - 1828,09 грн. підлягають задоволенню, а в позові в частині вимог про стягнення з відповідача 157,01 грн. заборгованості та 4,54 грн. - 3% річних належить відмовити.

2.Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

30.05.2017р. року між Дочірнім підприємством "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" підрядник (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" (замовник) укладено договір про виконання робіт №38 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи мотокотком НД-110, та перевезення мотокотка НД-110 автомобілем МАЗ до місця виконання робіт та назад, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи (п.1.1. договору).

Також у матеріалах справи міститься акт №64 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на суму 7 091,00 грн.

Вказані договір та акт підписані стороною підрядником - ДП "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України".

Дорученням №403-17/Р від 14.09.2017р. ДП "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" доручило начальнику філії «Старокостянтинівський райавтодор» дочірнього підприємства "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" укласти від імені ДП "Хмельницький облавтодор» договір на виконання робіт автогредом ГС.14.02 на суму 9 000, 00 грн. з ТОВ "Єврошляхбуд", а також вчиняти дії щодо виконання умов цього договору.

14.09.2017 року між Дочірнім підприємством "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" підрядник (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" (замовник) укладено договір про виконання робіт №95 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи по плануванню земляного полотна автогрейдером, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.1. договору).

Згідно пункту 3.1 ціна договору становить дві тисячі сімсот двадцять шість гривень, що станом на дату укладенню договору дорівнює загальній вартості робіт.

Замовник (генпідрядник) перераховує підряднику (субпідряднику) аванс в розмірі 40% вартості обсягу робіт за цим договором протягом 3 днів з моменту підписання даного договору; розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника (субпідрядника) протягом 3 днів після одержання від підрядника (субпідрядника) акту ня виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в); прострочення оплати чергового платежу надає право підряднику (субпідряднику) призупинити виконання робіт на кількість днів про строчки з оплати та вимагати стягнення коштів за фактично виконані роботи з врахуванням індексу інфляції, 3% річних, неустойки та інших понесених збитків, витрат, шкоди тощо (п.4.1-4.2. договору).

Акти виконаних робіт готує підрядник (субпідрядник) і разом і представником замовника (генпідрядника) звіряю акти з фактично виконаними обсягами робіт протягом 3 днів з моменту підготовки акту (п. 4.7 договору).

Відповідно до вимог пунктів 6.1., 6.1.1., 6.1.2. замовник (генпідрядник), зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи згідно з актами приймання виконаних підрядником робіт (форма №КБ-2в); приймати належним чином виконані роботи згідно з актом приймання виконаних підрядником робіт (форма №КБ-2в).

Згідно вимог п.7.1 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором передбачена законодавством України відповідальність для сторін застосовується з врахуванням положень цього договору.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій; у разі недосягнення сторонами згоди (розбіжності) вирішуються у судовому порядку за встановленою підвідомчістю такого спору відповідно до норм процесуального права (п.9.1.,9.2.договору).

На виконання договору про виконання робіт №95 від 14.09.2017р. сторонами (ТОВ "Єврошляхбуд" - замовник) та (ДП "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" - генпідрядник) складено і підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №135 за вересень 2017 року на суму 2 726,00 грн.

Вказані договір про виконання робіт №95 та акт №135 підписані сторонами та скріплені їх печатками.

06.10.2017 року між Дочірнім підприємством "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в частині відокремленого структурного підрозділу філії Старокостянтинівський райавтодор - підрядник (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" (замовник) укладено договір про виконання робіт №85 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи по плануванню доріг автогрейдером ГС.14.02, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.1. договору).

На виконання договору про виконання робіт №85 від 06.10.2017р. сторонами (ТОВ "Єврошляхбуд" - замовник) та (ДП "Хмельницький облавтодор" підрозділу філії Старокостянтинівський райавтодор - підрядник) складено і підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №153 за жовтень 2017 року на суму 1 459,00 грн.

Вказані договір про виконання робіт №85 та акт за жовтень 2017 року підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідач неодноразово здійснював розрахунки з підрозділом Філія Старокостянтинівський райавтодор , зокрема:

- 13.06.2017р. оплата рахунку №16 від 31.05.2017р. за БМС в розмірі 29 442,38 грн.;

- 31.07.2017р. оплата за приготування бітумомінеральної суміші рахунок №17 в розмірі 13 379,76 грн;

- 13.10.2017р. оплата за приготування бітумомінеральної суміші згідно рахунку №6 від 29.09.2017р. в розмірі 51 400,58 грн.;

- 17.10.2017р. за виконану роботу автогрейдом згідно рахунку №5 від 26.09.2017р. в розмірі 6 726,00 грн.;

- 24.10.2017р. за виконану роботу автокраном згідно акту №153 за жовтень 2017р. в розмірі 1 667,00 грн.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про дебетові і кредитові операції по підрозділу Філія Старокостянтинівський райавтодор за 13.06.2017р., 31.07.2017р., 13.10.2017р., 17.10.2017р., 24.10.2017р.

Також в матеріалах справи міститься односторонньо складений акт звіряння взаємних розрахунків на дату 28.11.2017р., згідно якого заборгованість ТОВ "Єврошляхбуд" становить 2883,01 грн. Вказаний акт підписаний і скріплений печаткою філії Старокостянтинівський райавтодор дочірнього підприємства "Хмельницького облавтодора" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України".

Позивач, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договорами про виконання робіт нарахував відповідачу 419,12 грн. - інфляції, 156,00 грн. - 3% річних.

Позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість згідно укладених договорів про виконання робіт №95 від 14.09.2017р., №85 від 06.10.2017р., №38 від 30.05.2017р. (вимоги №212 від 24.09.2019р., 1533 від 03.10.2019р.)

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів про виконання робіт №95 від 14.09.2017р., №85 від 06.10.2017р., №38 від 30.05.2017р. щодо оплати виконаних позивачем робіт позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Хмельницької області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" на користь Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2 726,00 грн. заборгованості, 151,46 грн., 3% річних, 419,12 грн. інфляції, 1828,09 грн. витрат по сплаті судового збору. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 157,01 грн. заборгованості та 4,54 грн. 3% річних відмовлено.

Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, не вбачає підстави для задоволення поданої апеляційної скарги враховуючи наступне.

3. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладені між сторонами договори виконання робіт в силу статті 174 ГК України та статті 11 ЦК України є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, визначених цим договором, та за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами ст. ст.853, 854 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, та сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтею 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

4. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

При апеляційному перегляді судом встановлено, що між сторонами укладались господарські договори , які за змістом і правовою природою відносин є договорами підряду. Виконання цих договорів включало здійснення будівельних робіт з використанням спеціальної техніки.

Так, за договором виконання робіт №85 від 06.10.2017р. підрядник зобов`язувався виконати роботи по плануванню робіт автогрейдером ГС.14.02. На виконання умов цього договору сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №153 на загальну суму 1 459,00 грн. Відповідачем сплачено за виконання робіт згідно акту №153 за жовтень 2017р., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 24.10.2017р. (в розмірі 1667,00 грн. з призначенням платежу "за виконану роботу автокраном згідно акту №153 за жовтень 2017р.").

З матеріалів справи також вбачається, що 14.09.2017р. між сторонами у справі укладено договір про виконання робіт №95, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання з виконання робіт по плануванню земляного полотна автогрейдером, а відповідач - з оплати виконаних позивачем робіт. Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №135, підрядником виконані роботи згідно договору №95 на загальну суму 2726,00 грн., а замовником вказані роботи прийняті 30.09.2017р., що підтверджується актом з підписом та печаткою підприємства - ТОВ Єврошляхбуд (без зауважень). Згідно акту №135 підрядником було виконано роботи у вигляді: перегону автогрейдеру з бази філії Старокостянтинівський облавтодор до місця виконання робіт і назад.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи банківські виписки не підтверджують оплати відповідачем роботи згідно акту №135, оскільки серед здійснених платежів на рахунок філії Старокостянтинівський облавтодор відсутні платежі із зазначенням призначення платежу, з якого вбачалася б оплата робіт, виконаних згідно акту №135 за вересень 2017 за договором №95 від 14.09.2017р.

Скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу суду на ту обставину, що із документів наданих позивачем вбачається, що відповідачем, перераховано 17.10.2017р. на адресу позивача 6 726,0 грн. із призначенням платежу: за роботу автогрейдером. Оскільки, призначення платежу відповідає предмету договору №95 від 14.09.2017р., відтак роботи виконані позивачем за договором №95 повністю оплачено.

Однак, цей довід апеляційної скарги колегія суддів оцінює критично, оскільки посилання апелянта на банківську виписку, згідно якої було сплачено за договором №95 від 14.09.2017 р. суму у розмірі 6726 грн., суд апеляційної інстанції неналежним доказом оплати зазначеного акту, враховуючи відсутність прямої вказівки в призначенні платежу за який саме обсяг виконаної роботи здійснено оплату. За таких обставин банківські виписки не підтверджують належним чином ті обставини, на які посилається апелянт. Інших належних доказів, які підтверджують сплату заборгованості, у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", скаржником не надано.

Таким чином заборгованість за договором виконання робіт №95 від 14.09.2017р. на час розгляду справи залишається непогашеною відповідачем.

Апеляційний суд погоджується з оцінкою судом першої інстанції щодо заборгованості, яка виникла на підставі договору виконання робіт №38 від 30.05.2017р., відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати роботи мотокотком НД-110, та перевезення мотокотка НД-110 автомобілем МАЗ до місця виконання робіт та назад. Позивач зазначає про те, що підтвердженням виконаної роботи є акт приймання виконаних робіт №64 за травень 2017р. на загальну суму 7091,00 грн. Натомість, договір виконання робіт №38 від 30.05.2017р. та акт №64 не містять ні підпису, ні печатки сторони замовника (ТОВ Єврошляхбуд ), тобто вказані документи складені в односторонньому порядку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини перша, сьома статті 179 ГК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша статті 181 ГК України).

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Як вбачається з п. 10.1 договору №38 від 30.05.2017р., цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017р., а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання.

Враховуючи вище зазначене, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги договір №38 від 30.05.2017р., оскільки він підписаний в односторонньому порядку, не набрав чинності, та не призвів до виникнення між сторонами прав та обов`язків.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з пунктом 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункт 96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві).

Натомість, акт №64 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017р. на загальну суму 7091,00 грн. в графі прийняв не підписаний замовником - ТОВ Єврошляхбуд , та не містить печатки підприємства. Крім того, у випадку відмови замовника від підпису вказаного акту про це повинно було зазначено у акті, однак така відмітка відсутня.

Також доказом виконання умов договору виконання робіт №38 від 30.05.2017р. позивач вважає копію податкової накладної від 31.05.2017р. на суму 7091,00 грн. із зазначенням за виконану роботу згідно акта №132 за травень 2017р. . Однак, вказана податкова накладна не може свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем послуг та наявність у нього заборгованості перед позивачем згідно акту №64, і може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки не підтверджує факту здійснення господарської операції.

Такий висновок є усталеною судовою практикою, аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2019р. по справі № 905/49/15, від 29.01.2020р. по справі № 916/922/19.

Відтак колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що надані позивачем докази не можуть вважатися належними та допустимими доказами виконання виконаних робіт за договором №38 від 30.05.2017р., оскільки додані до матеріалів справи договір №38 від 30.05.2017р., та акт №64 за травень 2017р. не підписані та не скріплені печаткою замовника - відповідача, враховуючи заперечення відповідача, та те, що позивачем не доведено факту наявності між сторонами виникнення господарських відносин згідно вказаного договору, а отже заявлена до стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 157,01 грн. є необгрунтованою.

Беручи до уваги подані позивачем банківські виписки по рахунку, здійснивши перерахунок заявленої заборгованості, дослідивши обставини справи та надані документи, судами встановлено, що оскільки акт №153 за жовтень 2017р. на загальну суму 1 459,00 грн. відповідачем оплачено, позивачем заявлена заборгованість на підставі акта №64 за травень 2017р. та акта №135 за вересень 2017р.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком сулу першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2726,00 грн. заборгованості згідно акту №135 за вересень 2017р. є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню. В частині стягнення 157,01 грн. заборгованості згідно акту №64 за травень 2017р. судом обгрунтовано відмовлено у зв' язку з відсутністю доказів складання сторонами акту №64.

Відносно сум, нарахованих позивачем на підставі частини другої ст.625 ЦК України, апеляційним судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за період з 28.11.2017р. по 04.10.2019р. нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 156,00 грн. та інфляційні витрати у сумі 419,12 грн. за період з листопада 2017 року по вересень 2019 року. Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних (за допомогою системи "Законодавство"), суд першої інстанції встановив, що розрахунок 3% річних на суму 2726,00 грн. позивачем здійснено невірно у визначеному ним розмірі - 156,00 грн. за зазначені у розрахунку періоди, а тому, вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі 151,46 грн. Також, перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 419,12 грн. за період з листопада 2017 року по вересень 2019 року (за допомогою системи "Законодавство") суд першої інстанції встановив, що розрахунок позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом, тому вказана вимога задоволена судом в сумі вимог позивача у розмірі 419,12 грн.

Апеляційним судом не встановлено помилковості в обрахуванні судом указаних сум, крім того, апеляційна скарга не містить доводів щодо помилковості цієї частини рішення.

Відтак, враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для часткового стягнення заявлених позивачем сум.

5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошляхбуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.02.2020 р. у справі №924/1110/19 - залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу №924/1110/19 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "27" травня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.