Рішення

від 25.05.2020 по справі 910/17725/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020Справа № 910/17725/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3"

про стягнення 109 958, 01 грн.

представники сторін:

від позивача: Березова І Г. - представник за довіреністю № 40 від 02.01.2020 р.; Ворон С. В. - представник за довіреністю № 185 від 04.03.2020 р.

від відповідача: Апостолюк О. О. - представник за ордером № 145529 від 09.01.2020 р.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал", позивач) з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3" (далі - ЖБК "Крістал-3", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 109 958, 01 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 03037/4-05 від 05.09.2003 р. про надання послуг водопостачання та водовідведення в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у ЖБК "Крістал-3" утворилась заборгованість.

У позові ПрАТ "АК "Київводоканал" просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 97 415,81 грн., пеню в сумі 4 231,77 грн., штраф у сумі 4 780,80 грн., інфляційну складову боргу в сумі 1 994,01 грн. та 3 % річних в сумі 1 445,63 грн., що разом складає 109 958, 01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач у строк, визначений законом, надав відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив, вказав на відсутність заборгованості за послуги водопостачання і водовідведення холодної води, щодо послуг з відведення гарячої води зазначив, що їх вартість позивачем не доведена, також просив застосувати строк спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

У підготовчому засіданні судом було розглянуте клопотання про витребування від КП "Київтеплоенерго" та АТ "К.Енерго" довідок, що містять дані про обсяги гарячої води, поставленої у період з 01.05.2018 р. по 31.08.2019 р. споживачам будинку, що належить ЖБК "Крістал-3". На виконання вказаної ухвали від КП "Київтеплоенерго" 11.02.2020 р. надійшла довідка, якою останнє повідомило про відсутність такої інформації.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважав, що заявлені до стягнення суми нараховані позивачем необгрунтовано, зокрема, основний борг за послуги з водопостачання та водовідведення холодної води був повністю сплачений ЖБК "Крістал-3", а об`єм та вартість спожитих послуг з водовідведення гарячої води позивачем не підтверджено. Заяву про застосування строку позовної давності підтримав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 05.09.2003 р. між ВАТ "АК "Київводоканал", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", (постачальник) та ЖБК "Крістал-3" (абонент) був укладений договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 03037/4-05. Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 (п. 1.1).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стячних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обліковими документами для проведення звірки даних та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).

Щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.6 договору).

Договір є безстроковим і діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1).

Згідно зі ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" цього Закону централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил).

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 р. (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Правила № 37 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства) (п. 1.2).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Відповідно до п. 3.1. Правил № 190 від 27.06.2008 р. розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються з усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.7 Правил).

Із матеріалів справи вбачається, що умовами укладеного сторонами договору регулюються відносини надання послуг з водопостачання та водовідведення холодної води, а також із приймання стічних вод, що утворились після використання води, що підігрівається тепловим пунктом відповідача.

Також згідно з укладеним між сторонами договором для обліку наданих послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: вул. Північна, 16/176, ПАТ "АК "Київводоканал" присвоїло ЖБК "Крістал-3" наступні абонентські коди:

- 5-443 - для здійснення розрахунків за питну воду (для потреб холодного водопостачання) та відповідний об`єм стоків;

- 5-50443 - для здійснення розрахунків за об`єм стоків для потреб гарячого водопостачання.

Зокрема, за кодом абонента 5-443 був закріплений особовий рахунок 424-15 та встановлений лічильник № 9250410, що підтверджується дислокацією житлового фонду, нарядом № 11201 від 23.12.2010 р. та актом опломбування лічильника від 18.01.2015 р.

Як встановлено судом, на виконання умов договору у період з 01.04.2019 р. по 31.08.2019 р. ПрАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) надало відповідачу (абоненту) послуги з водопостачання та водовідведення холодної води на загальну суму 189 005,94 грн., що підтверджується актами про зняття показників з приладу обліку, розшифровками рахунків абонента (особовий рахунок 424-15) за вказаний період.

Відповідач, зі свого боку, умови договору в частині сплати указаних послуг з водопостачання та водовідведення холодної води виконав неналежним чином, вартість послуг сплатив частково - на суму 91 590,13 грн.

ЖБК "Крістал-3", заперечуючи проти позову, вказував, що надані у період з 01.04.2019 р. по 31.08.2019 р. послуги з холодного водопостачання та водовідведення були ним сплачені у повному обсязі, на підтвердження чого надав платіжні доручення № 42 від 19.04.2019 р., № 55 від 28.05.2019 р., № 65 від 12.06.2019 р., № 79 від 28.08.2019 р., № 91 від 25.09.2019 р., № 96 від 30.10.2019 р., № 106 від 14.11.2019 р., № 111 від 28.11.2019 р.

Проте, перевіривши надані докази, суд встановив, що частина вказаних платіжних доручень не стосується заявленого періоду, а саме - № 91 від 25.09.2019 р., № 96 від 30.10.2019 р., № 106 від 14.11.2019 р., № 111 від 28.11.2019 р. (на загальну суму 116 105,80 грн.). Згідно з призначенням платежу, зазначеного у цих платіжних дорученнях, відповідач здійснював оплату за інші періоди - починаючи з вересня 2019 року по жовтень 2019 р. При цьому встановлено, що призначення платежів позивачем не змінювалось без згоди абонента, тому сплачені позивачем кошти зараховувались за ті місяці, за які вказував абонент. Враховуючі такі обставини, указані платіжні доручення не були прийняті судом до уваги.

Так само, за призначенням платежу, були враховані платіжні доручення, які свідчать про часткову оплату вартості зазначених послуг за період з квітня по серпень 2019 р., а саме - платіжні доручення № 42 від 19.04.2019 р., № 55 від 28.05.2019 р., № 65 від 12.06.2019 р., № 79 від 28.08.2019 р. на загальну суму 91 590,13 грн.

Отже, за висновком суду у відповідача виникла заборгованість за послугами постачання та відведення холодної води у сумі 27 385,34 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Ураховуючи викладене та той факт, що зобов`язання з оплати послуг холодного водопостачання та водовідведення (код 5-443) на суму 27 385,34 грн. залишились відповідачем невиконаними, суд вважає, що вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Що стосується послуг за кодом 5-50443 - відведення стоків, що утворились після використання води, що йде на підігрів у будинку за адресою: вул. Північна, 16, м. Київ, то позивач нарахував відповідачу борг у сумі 70 030,47 грн. за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2019 р.

Перевіряючи доводи позивача у цій частині, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, відповідно до показників водолічильника, та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію.

На підтвердження заборгованості з указаної послуги позивач надав суду акти про зняття показань з приладу обліку ПАТ "АК "Київводоканал" та розшифровки рахунків абонента за кодом 5-50443 (особовий рахунок 424-14).

Проте, дослідивши вказані акти, суд встановив, що вони не містять жодного посилання на те, яка саме вода (холодна чи гаряча) за ними обліковувалась, а розшифровки рахунків абонента за кодом 5-50443 (особовий рахунок 424-14) не є первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували наявність заборгованості у відповідача за послуги з відведення гарячої води у заявлений період.

Також для підтвердження обсягу питної води, яка надійшла до теплового пункту будинку відповідача, позивачем були долучені до матеріалів справи копії актів про зняття показань з приладу обліку за особовим рахунком 424-14 (код 5-50443), підписані представниками позивача та АТ "Київенерго". При цьому позивач вказував, що нарахування обсягів відведення гарячої води здійснювалось відповідно до показів працюючого приладу обліку, який знаходиться на балансі АТ "Київенерго", від якого одночасно споживали питну воду для потреб гарячого водопостання житлові будинки інших абонентів, а тому подальший розподіл об`єму відведення стоків гарячої води здійснювався у процентному відношенні пропорційно кількості проживаючих мешканців у житлових будинках, зокрема, для 473 мешканців ЖБК "Крістал-3" - 22,621 %.

Разом з тим, надані позивачем акти про зняття показань з приладу обліку, складені представниками позивача і АТ "Київенерго", лише засвічують кількість води, що надійшла до центрального теплового пункту, що знаходиться за адресою: вул. Північна, 16, а не безпосередньо до відповідача - ЖБК "Крістал-3".

Доводи позивача про порядок розрахунку відведення стоків гарячої води (пропорційно до кількості мешканців у будинках) не відповідають умовам укладеного між сторонами договору № 03037/4-05 від 05.09.2003, а саме - пункту 3.3 договору, та не свідчить про фактичний обсяг наданих послуг з приймання стоків гарячої води саме ЖБК "Крістал-3".

Так само, не знайшли підтвердження вказані доводи позивача і у судовому засіданні, оскільки згідно з довідкою КП Київтеплоенерго , наданою на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 р., КП Київтеплоенерго не володіє інформацією щодо обсягів споживання гарячої води ЖБК "Крістал-3" за період з 01.05.2018 р. по 31.08.2019 р.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки позивач не довів суду належними та вірогідними доказами факт та обсяг надання ЖБК "Крістал-3" послуг відведення гарячої води за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2019 р., суд приходить до висновку, що вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" в частині стягнення заборгованості в сумі 70 030,47 грн. (код 5-50443) задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених пені в сумі 4 231,77 грн. та штрафу у сумі 4 780,80 грн. за порушення зобов`язання, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, з урахуванням встановлених у даній справі обставин, зокрема, щодо суми основного боргу за кодом 5-443, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 1 182,75 грн. та штраф в сумі 1 369,27 грн., тобто у меншому розмірі, ніж просить позивач, виходячи із суми основного боргу.

При цьому, розглянувши клопотання представника ЖБК "Крістал-3" про застосування строків спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки, що було заявлене під час розгляду даної справи, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Згідно із ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Виходячи з того, що порушення зобов`язання за послугами з водопостачання та водовідведення холодної води розпочалось у квітні 2019 р., а з даним позовом до суду ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулось у грудні 2019 року, то суд вважає, що строк позовної давності, встановлений законом для стягнення неустойки в 1 рік, на час розгляду справи позивачем пропущений не був.

Окрім вказаних нарахувань, за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача також інфляційну складову боргу в сумі 1 994,01 грн. та 3 % річних в сумі 1 445,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат, з урахуванням обставин, встановлених у справі, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише 3 % річних у сумі 103,76 грн., зважаючи на дефляцію, що мала місце у заявлений позивачем період.

Також суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами), постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, у зв`язку з чим до ГПК України внесені зміни щодо продовження процесуальних строків.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3" про стягнення заборгованості у сумі 109 958, 01 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Крістал-3" (04214, м. Київ, вул. Північна, 16; ідентифікаційний код 22883678) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) основний борг у сумі 27 385 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят п`ять) грн. 34 коп., пеню у сумі 1 182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 75 коп., штраф у сумі 1 369 (одна тисяча триста шістдесят дев`ять) грн. 27 коп., 3 % річних у сумі 103 (сто три) грн. 76 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 524 (п`ятсот двадцять чотири) грн. 83 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 25 травня 2020 року.

Повний текст рішення буде складений 1 червня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення, який не може бути меншим строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головіна К. І.