Ухвала

від 01.06.2020 по справі 917/317/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/317/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба Яхниківська

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 (головуючий суддя Лакіза В. В., судді Здоровко Л. М., Мартюхіна Н. О.)

у справі № 917/317/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба Яхниківська

до 1) Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Гаївщина-Агро

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1) Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2) Комунальне підприємство Реєстраційно-інвентаризаційна служба Опішнянської територіальної громади і 3) Харківецька сільська рада

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі і скасування державної реєстрації договорів

ВСТАНОВИВ:

13.03.2020 скаржник вдруге надіслав через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.04.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на необхідність навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ухвали від 16.04.2020 представник скаржника 04.05.2020 надіслав до суду (І) заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій зазначив як підставу подання касаційної скарги пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та надав додаткові пояснення щодо поважності причин пропуску строку.

29.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли (ІІ) письмові пояснення щодо порушення строків на касаційне оскарження (вх. № № 2957/2020 Д2, 2957/2020 Д3) від ТОВ Дружба Яхниківська за підписом директора Дерябіна В. М.

(І) Представник скаржника у своїй заяві зазначає таке:

1.1. відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, проте, на час його звернення до лікаря 30.01.2020 він не мав наміру отримувати матеріальне забезпечення за рахунок відповідного фонду соціального страхування, а переймався виключно своїм лікуванням і не звертався до сімейного лікаря за отриманням відповідного листка непрацездатності;

1.2. він не знав про те, що під час його хвороби йшов строк на вчинення процесуальної дії та що в його офісі знаходиться ухвала суду про усунення недоліків із строком для такого усунення, а з клієнтами по робочих питаннях він не контактував;

1.3. ТОВ Дружба Яхниківська було упевнене, що ним вчиняються всі необхідні дії для оскарження судового рішення; клієнт не знав про його хворобу та, відповідно, не мав можливості усунути недоліки первісної касаційної скарги самостійно;

1.4. представники, яким ТОВ Дружба Яхниківська надало повноваження довіреністю від 29.11.2019 б/н, не мали права на представництво останнього, оскільки відповідно до статті 131-2 Конституції України виключно адвокати мають право здійснювати представництво іншої особи в суді і крім цього, у пункті 6 Договору про надання правничої допомоги від 05.12.2019 адвокат зобов`язаний діяти особисто та не має права передоручати свої права та обов`язки за цим договором будь-яким іншим особам, а договір укладено тільки з адвокатом Ульяновим Р. А., а тому інші особи не мали права усунути виявлені судом недоліки під час його хвороби;

1.5. разом з тим, посилається на те, що строк на касаційне оскарження скаржником пропущено не внаслідок недоліків в організації роботи;

1.6. звертає увагу на незначний пропуск строку на касаційне оскарження;

1.7. також додає до своєї заяви заяву свідка - Ульянової Ю . А. , в якій дружина адвоката підтверджує проживання з ним однією родиною і роботу в одному офісі, а також надає оцінку стану його здоров`я.

(ІІ) Пояснення директора ТОВ Дружба Яхниківська зводяться до такого:

2.1. справа № 917/317/19 подібна зі справою № 917/258/19, яка вже розглядалася Верховним Судом;

2.2. справа розглядається протягом 436 днів, з яких 28 % часу вирішується питання про поновлення строку на касаційне оскарження;

2.3. за судовий захист інтересів та розгляд цієї справи підприємство сплатило 275 663,50 грн судового збору;

2.4. існуюча ситуація є неприпустимою та такою, що підтверджує неналежне виконання адвокатом своїх обов`язків за договором; просить не ототожнювати добросовісність довірителя з процесуальною дієздатністю представника; підприємство розглядає питання щодо звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії; просить суд оцінити обмежені можливості до зміни адвоката на стадії поновлення строку для подання касаційної скарги; у справі відсутні будь-які узгоджені дії між довірителем та адвокатом щодо умисного затягування розгляду справи;

2.5. є практика Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження;

2.6. поновлення строку у цій справі не призведе до анулювання вимог процесуального законодавства та не вплине на справедливість провадження щодо інших учасників справи; в іншому випадку сама суть права буде зведена нанівець.

Колегія суддів, розглянувши заяву про усунення недоліків з наданням додаткових пояснень щодо поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить представник скаржника та сам скаржник у заяві та поясненнях, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

(і) Як вже зазначалося в ухвалах Верховного Суду від 28.02.2020 і 16.04.2020, представник скаржника не надав Суду належних доказів своєї непрацездатності (у будь-який момент і за будь-який період).

Додатково додана заява свідка (п. 1.7 вище) зводяться до констатації фактів, вказаних самим адвокатом Ульяновим Р. А. (яким суд вже давав оцінку у зазначених ухвалах) та оцінці стану здоров`я адвоката (доказів відповідної компетенції та кваліфікації у дружини адвоката не надано).

Інструкцією, на яку посилається представник скаржника (п. 1.1 вище), передбачено, що листок непрацездатності видається також особам, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема, особам, які займаються адвокатською діяльністю (п. 1.3.4 цієї Інструкції).

(іі) Суд відхиляє посилання Ульянова Р. А. на відсутність повноважень у інших представників, які зазначені в довіреності від 29.11.2019 б/н (пункт 1.4 вище), оскільки за змістом частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, матеріали справи містять підтвердження наявності повноважень ще у трьох осіб (крім власне адвоката Ульянова Р.А.).

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво).

Колегія суддів зазначає, що сторони (або їх уповноважені представники) мають добросовісно користуватись своїми правами та вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

(ііі) Доводам щодо внутрішньої організації роботи скаржника, його взаємовідносин з адвокатом, організації роботи адвоката, взаємовідносинам адвоката з його іншими клієнтами (пункти 1.2, 1.3 вище) Суд вже також надавав оцінку в ухвалах від 28.02.2020 і 16.04.2020.

Ці обставини не є і не можуть вважатися об`єктивною причиною, яка перешкоджала здійснити процесуальні дії у встановлені строки. Не є такою причиною і можливе неналежне виконання адвокатом своїх обов`язків, на яке посилається директор скаржника у своїх поясненнях (п. 2.4 вище), оскільки так само стосується взаємовідносин між адвокатом і клієнтом.

Окрім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що посилання стороною на неналежне виконання власним адвокатом своїх обов`язків як на підставу для поновлення строку на касаційне оскарження може бути розцінене як зловживання правом.

Також, з огляду на зазначене у цьому пункті суперечливими є посилання на те, що строк на касаційне оскарження скаржником пропущено не внаслідок недоліків в організації роботи (пункт 1.5 вище).

(iv) Суд відхиляє доводи, викладені у пункті 1.6 вище (щодо незначного пропуску строку), оскільки, з огляду на викладене вище, такий пропуск зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони / її представника.

(v) Посиланням на подібну справу (пункт 2.1 вище) Суд вже також давав оцінку в ухвалі від 16.04.2020.

(vi) Інформація, викладена у пунктах 2.2 і 2.3 вище, взагалі не має ніякого відношення до поважності або неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а тому не береться Судом до уваги.

(vii) Доводи скаржника, викладені у пункті 2.6 вище, спростовуються положеннями статті 129 Конституції України та статей 2 і 13 Господарського процесуального кодексу України (Суд детально про це зазначав в своїй ухвалі від 16.04.2020).

(viii) Посилання скаржника на випадки поновлення Верховним Судом строку на касаційне оскарження (пункт 2.5 вище) так само ніяк не підтверджують поважності пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

Згідно зі статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України , зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними .

Так, скаржник не обґрунтував поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а тому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Дружба Яхниківська на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19 .

За таких обставин, керуючись статтями 119, 234, 287, 288, 292, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю Дружба Яхниківська у заяві про усунення недоліків касаційної скарги (з урахуванням письмових пояснень) підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба Яхниківська на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19.

3. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил