Постанова від 26.05.2020 по справі 910/13786/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13786/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Гросер ,

кредитор (ініціюючий) - Товариство з обмеженою відповідальністю Продзернопром - адвокат Яндян О.А., ордер ЛГ № 003692 від 26.05.2020,

кредитор - ОСОБА_1 - адвокат Руденко А.О., ордер КС № 634816 від 03.01.2020,

арбітражний керуючий - Кравченко Радіон Миколайович - особисто, посвідчення № 133 від 12.02.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

ОСОБА_1

на постанову Господарського суду м. Києва

від 17.10.2019

у складі судді: Пасько М.В.

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.01.2020

у складі колегії суддів: Копитової О.С. (головуюча), Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер ,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2016 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Продзернопром (далі - ТОВ Продзернопром ) порушено провадження у справі № 910/13786/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Гросер (далі - ТОВ Гросер ), введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гулу Я.О.

2 . Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2018 у справі № 910/13786/16 достроково припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Гули Я.О. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

3. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2018 у справі № 910/13786/16 визнано кредиторами ТОВ Гросер :

ТОВ Продзернопром на суму 990 668,20 грн., з яких: 13 780, 00 грн. - вимоги першої черги, а 976 888, 20 грн. - вимоги четвертої черги;

ТОВ Хардінвест на суму 10 047 089, 43 грн., з яких: 2 756, 00 грн. - вимоги першої черги, а 10 044.333, 43 грн. - вимоги четвертої черги;

ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на суму 1 380 851, 24 грн., з яких: 2 756, 00 грн. - вимоги першої черги, а 1 378 095, 24 грн. - вимоги четвертої черги.

Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 12 418 608, 87 грн.

Відмовлено у визнанні кредитором до ТОВ Гросер : ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на суму 1 061 870, 00 грн.; ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 42, 46 грн.

Вчинено інші необхідні процесуальні дії.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 910/13786/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.11.2018 у справі № 910/13786/16 скасовано в частині визнання ТОВ Хардінвест кредитором ТОВ Гросер на суму 10 047 089,43 грн., з яких: 2 756, 00 грн. - вимоги першої черги, а 10 044 333, 43 грн. - вимоги четвертої черги, прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволені відмовлено. В решті ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.11.2018 у справі №910/13786/16 залишено без змін. Зобов`язано арбітражного керуючого внести зміни до реєстру.

5. Постановою Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/13786/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 910/13786/16 (в частині відмови у визнанні кредитором ОСОБА_1 до ТОВ Гросер на суму 1 061 870, 00 грн.) - скасовано. Прийнято у справі № 910/13786/16 нове рішення. Визнано ОСОБА_1 кредитором ТОВ Гросер з грошовими вимогами на суму 1 061 870, 00 грн. як вимоги четвертої черги та на суму 12 402 грн. як вимоги першої черги. Зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ Гросер відповідні зміни.

6. 22.07.2019 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кравченко Р.М. подав уточнений реєстр вимог кредиторів.

7. Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 17.09.2010 призначено судове засідання на 17.10.2019 та зобов`язано розпорядника майна у строк до 16.10.2019 надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

8. 16.10.2019 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кравченко Р.М подав клопотання про припинення процедури розпорядження майном у справі, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

9. Постановою Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 у справі №910/13786/16 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Гросер . Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кравченка Р.М. Визнано ТОВ Гросер банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кравченка Р.М. та інше.

10. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що 15.10.2019 комітетом кредиторів прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кравченка Р.М. Станом на 17.10.2019 ні боржником, ні розпорядником майна боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 у справі №910/13786/16 залишено без задоволення. Постанову Господарського суду м. Києва від 17.102019 у справі №910/13786/16 залишено без змін.

12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на наявність у комітету кредиторів повноважень на прийняття рішення стосовно визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, зазначив, що винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є беззаперечною підставою для ліквідації такого боржника та відповідно неможливості продовження судових процесів розпочатих за його участю.

13. Під час розгляду справи, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено:

За результатами оскарження ухвали попереднього засідання, кредиторами боржника визнані ТОВ Продзернопром на суму 990 668,2 грн., ОСОБА_2 на суму 1 380 851,24 грн., ОСОБА_1 на суму 1 074 272 грн., про що ліквідатором складено та подано суду 22.07.2019 оновлений реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 17.09.2010 було призначено судове засідання на 17.10.2019 та зобов`язано розпорядника майна у строк до 16.10.2019 надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, розпорядником майна боржника неодноразово скликались збори кредиторів, однак на дату їх проведення ніхто з кредиторів не з`являвся.

Так, листом від 14.08.2019 (направлений кредиторам згідно копій фіскальних чеків 15.08.2019) розпорядник майна повідомив кредиторів про проведення зборів кредиторів ТОВ Гросер 23.09.2019 о 10.00 за місцезнаходженням боржника: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.

На засідання зборів кредиторів з`явились представники двох кредиторів, а саме ТОВ Продзернопром та ОСОБА_2 , представники ОСОБА_1 . не з`явились.

Розпорядником майна надана копія конверту, в якому на адресу ОСОБА_1 було направлено відповідне повідомлення про проведення зборів кредиторів, яке повернулось з адреси вказаної на конверті ( АДРЕСА_1 ) на адресу розпорядника майна з відміткою поштового відділення фактично не проживає .

Наявні в матеріалах справи поштові відправлення, які повернулись на адресу місцевого суду, направлені ОСОБА_1. на вказану адресу, зокрема ухвали Господарського суду м. Києва від 17.09.2019, з вказанням, що адресат вибув .

Не отримав ОСОБА_1 і ухвали апеляційного суду, направлені на вказану адресу, з тих самих підстав.

Згідно матеріалів справи та пояснень представника ОСОБА_1., наданих в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, адреса: АДРЕСА_1 є адресою реєстрації ОСОБА_1 , в зв`язку з чим він має там отримувати надіслану йому поштову кореспонденцію. Доказів того, що ОСОБА_1 повідомляв розпоряднику майна іншу адресу для листування матеріали справи не містять.

23.09.2019 відбулись збори кредиторів, на яких сформовано комітет кредиторів ТОВ Гросер у складі двох кредиторів - ТОВ Продзернопром та ОСОБА_4 та делеговано комітету кредиторів боржника повноваження на прийняття рішень передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Також, 23.09.2019 було проведено збори новобраного комітету кредиторів та було прийнято рішення про обрання головою комітету кредиторів ТОВ Продзернопром . При цьому, доручено розпоряднику майна ТОВ Гросер - арбітражному керуючому Кравченку Р.М. здійснити усі заходи на стадії розпорядження майном, термін - до 15.10.2019; скликати наступний комітет кредиторів ТОВ Гросер 15.10.2019 для заслуховування звіту розпорядника майна за наслідками процедури розпорядження майном боржника; зобов`язано розпорядника майна ТОВ Гросер - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. надати комітету кредиторів пропозиції для прийняття рішення відносно звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття наступної процедури у відношенні боржника - санації, ліквідації або укладання мирової угоди.

15.10.2019 відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ Гросер , на якому було погоджено звіт розпорядника майна - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про виконану роботу, здійснені заходи та виконані повноваження; звіт розпорядника майна - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ Гросер за період з 11.10.2018 по 15.10.2019. Крім того, на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 15.10.2019, виходячи з відсутності пропозицій від можливих інвесторів та у зв`язку зі значним обсягом кредиторської заборгованості, було прийнято рішення звернутись до Господарського суду м. Києва із клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном ТОВ Гросер , припинення повноваження розпорядника майна ТОВ Гросер арбітражного керуючого Кравченка Р.М., визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТОВ Гросер арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

На виконання рішення комітету кредиторів ТОВ Гросер розпорядником майна 15.10.2019 було подано до Господарського суду м. Києва клопотання про закінчення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись з постановою Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16, ОСОБА_1 . звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого її розгляду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13786/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.02.2020.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 02.03.2020 прийнято справу № 910/13786/16 Господарського суду м. Києва до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 910/13786/16 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 відбудеться 14.04.2020. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 31.03.2020. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

17. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13786/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020.

18. 13.04.2020 від арбітражного керуючого Кравченка Р.М. засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадження карантину на території України.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Пєскова В.Г. від 14.04.2020 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі 910/13786/16. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 відбудеться 26.05.2020.

20. В судове засідання 26.05.2020 з`явилися представники ОСОБА_1 ТОВ Продзернопром та арбітражний керуючий Кравченко Р.М., які надали пояснення у справі.

21. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

22. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 26, 27 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).

23. Скаржник вказує на те, що суд ухвалив постанову на підставі рішення комітету кредиторів, а не рішення зборів кредиторів. Крім того, зазначає, що розпорядником майна не було включено до комітету кредиторів ОСОБА_1 , який має двадцять п`ять і більше відсотків голосів та мав би бути автоматично включений до складу комітету кредиторів. Наголошує, що арбітражним керуючим не було надано суду доказів направлення ОСОБА_1 повідомлення про проведення зборів кредиторів ТОВ Гросер .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).

25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Враховуючи, що станом на день прийняття оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом діяв Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а Кодекс України з процедур банкрутства не був введений в дію, в цій справі застосовуються положення вказаного закону.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Слід звернути увагу на те, що процедури банкрутства, за приписами Закону про банкрутство, мають строковий характер. Відтак, всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом про банкрутство строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірної тривалості цих процедур як для кредиторів так і боржника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, в цій справі процедура розпорядження майном введена ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2016, тобто строк розпорядження майном триває значно більший термін ніж встановлено в законі.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону про банкрутство протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

Нормами ч. 6 ст. 26 Закону про банкрутство визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Тобто, комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, який Законом наділений певними повноваженням щодо участі у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.

Ч. ч. 1 та 3 ст. 27 наведеного вище Закону визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; про введення процедури санації та зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про припинення провадження у справі про банкрутство; про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.

Ст. 27 Закону про банкрутство врегульовано питання стосовно закінчення процедури розпорядження майном. Перехід до наступних судових процедур або припинення провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном відбувається у судовому засіданні, яке має назву підсумкового. Питання щодо переходу до наступних процедур банкрутства, зокрема ліквідаційної, господарський суд вирішує з урахуванням рішення зборів кредиторів.

Таким чином, законодавець визначив процедуру прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури та звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням, відповідно з якою (процедурою) рішення про введення наступної процедури за розпорядженням майна належить зборам кредиторів (на підставі звіту розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням належить комітету кредиторів, як представницькому органу.

Така ж правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.08.2018 у справі № 925/308/16, від 10.10.2018 у справі № 908/2418/17, від 10.10.2018 у справі № 908/2462/17, від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14, від 27.02.2019 у справі № 904/794/14.

Крім того, в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 914/2618/16 також викладена правова позиція, відповідно до якої саме до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення щодо переходу до наступної судової процедури банкрутства.

При цьому, збори кредиторів є органом, у прийнятті рішень якого беруть участь безпосередньо всі кредитори. Тобто, воля кредиторів реалізується безпосередньо, а не через утворений зборами кредиторів орган - комітет кредиторів, якому делеговані повноваження представляти інтереси кредиторів під час провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при прийнятті постанови від 17.10.2019 про визнання боржника ТОВ Гросер банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не було встановлено склад загальних зборів та комітету кредиторів ТОВ Гросер .

При перегляді вказаного рішення в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції було встановлено, що 23.09.2019 відбулись збори кредиторів, на яких сформовано комітет кредиторів ТОВ Гросер у складі двох кредиторів - ТОВ Продзернопром та ОСОБА_4 та делеговано комітету кредиторів боржника повноваження на прийняття рішень передбачених ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.09.2019 було проведено збори новобраного комітету кредиторів та було прийнято рішення про обрання головою комітету кредиторів ТОВ Продзернопром . При цьому, доручено розпоряднику майна ТОВ Гросер - арбітражному керуючому Кравченку Р.М. здійснити усі заходи на стадії розпорядження майном, термін - до 15.10.2019; скликати наступний комітет кредиторів ТОВ Гросер 15.10.2019 для заслуховування звіту розпорядника майна за наслідками процедури розпорядження майном боржника; зобов`язано розпорядника майна ТОВ Гросер - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. надати комітету кредиторів пропозиції для прийняття рішення відносно звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття наступної процедури у відношенні боржника - санації, ліквідації або укладання мирової угоди.

15.10.2019 відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ Гросер , на якому було погоджено звіт розпорядника майна - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про виконану роботу, здійснені заходи та виконані повноваження; звіт розпорядника майна - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ Гросер за період з 11.10.2018 по 15.10.2019. Крім того, на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 15.10.2019, виходячи з відсутності пропозицій від можливих інвесторів та у зв`язку зі значним обсягом кредиторської заборгованості, було прийнято рішення звернутись до Господарського суду м. Києва із клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном ТОВ Гросер , припинення повноваження розпорядника майна ТОВ Гросер арбітражного керуючого Кравченка Р.М., визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТОВ Гросер арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

На виконання рішення комітету кредиторів ТОВ Гросер розпорядником майна 15.10.2019 було подано до Господарського суду м. Києва клопотання про закінчення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядником майна боржника неодноразово скликались збори кредиторів, однак на дату їх проведення ніхто з кредиторів не з`являвся.

Так, листом від 14.08.2019 (направлений кредиторам згідно копій фіскальних чеків 15.08.2019) розпорядник майна повідомив кредиторів про проведення зборів кредиторів ТОВ Гросер 23.09.2019 о 10.00 за місцезнаходженням боржника: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на засідання зборів кредиторів з`явились представники двох кредиторів, а саме ТОВ Продзернопром та ОСОБА_2 , представники ОСОБА_1. не з`явились.

Розпорядником майна надана копія конверту, в якому на адресу ОСОБА_1 було направлено відповідне повідомлення про проведення зборів кредиторів, яке повернулось з адреси вказаної на конверті ( АДРЕСА_1 ) на адресу розпорядника майна з відміткою поштового відділення фактично не проживає .

Наявні в матеріалах справи поштові відправлення, які повернулись на адресу місцевого суду, направлені ОСОБА_1. на вказану адресу, зокрема ухвали Господарського суду м. Києва від 17.09.2019, з вказівкою, що адресат вибув .

Не отримав ОСОБА_1. і ухвали апеляційного суду, направлені на вказану адресу з тих самих підстав.

Згідно матеріалів справи та пояснень представника ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, адреса: АДРЕСА_1 є адресою реєстрації ОСОБА_1 , в зв`язку з чим він має там отримувати надіслану йому поштову кореспонденцію.

Доказів того, що ОСОБА_1 повідомляв розпоряднику майна іншу адресу для листування, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розпорядник майна належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення кредитора ОСОБА_1 про проведення зборів кредиторів боржника, а останній не з`явився на їх проведення з незалежних від розпорядника майна обставин.

Водночас, відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 26 Закону про банкрутство на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.

Кредитор, що має двадцять п`ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій не взято до уваги, що комітет кредиторів був сформований без участі ОСОБА_1 , якого відповідно до Постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/13786/16, визнано кредитором ТОВ Гросер з грошовими вимогами на суму 1 061 870, 00 грн.

Таким чином, рішення комітету кредиторів про звернення до Господарського суду м. Києва із клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном ТОВ Гросер , припинення повноваження розпорядника майна ТОВ Гросер арбітражного керуючого Кравченка Р.М., визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТОВ Гросер арбітражного керуючого Кравченка Р.М. було прийняте без участі ОСОБА_1

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні, за результатами якого була прийнята оскаржувана постанова від 22.01.2020, суд апеляційної інстанції вислухав думку представника ОСОБА_1 , який не навів суттєвих доводів щодо безпідставності закінчення процедури розпорядження майном та переходу до ліквідаційної процедури ТОВ Гросер .

Доводи ОСОБА_1. про наявність у Господарському суді м. Києва заяв ТОВ Гросер про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі № 910/26420/15, наслідком розгляду якого може бути повернення боржнику майна вартістю більше 4 млн. грн., суд апеляційної інстанції правомірно відхилив, вказавши, що винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є беззаперечною підставою для ліквідації такого боржника та відповідно неможливості продовження судових процесів розпочатих за його участю.

Крім того, беручи до уваги приписи ч. 5 ст. 27 Закону про банкрутство, слід вказати, що наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів в разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника, оскільки господарський суд має право, відповідно до приписів вищенаведеної норми Закону про банкрутство, винести ухвалу про введення процедури санації у випадках:

- якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;

- якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Законодавцем надано право суду (ч. 4 ст. 27 Закону про банкрутство), навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів, але за наявності певних обставин (після закінчення термінів визначених вищевказаним Законом щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника чи укладення мирової угоди), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.

На підставі аналізу положень ч. ч. 4, 5 ст. 27 Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.

Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до поданого звіту розпорядника майна ТОВ Гросер за наслідками процедури розпорядження майном, не виявлено активів боржника, за рахунок яких можливо задовольнити кредиторські вимоги, на підтвердження чого додано довідки компетентних органів (копії в матеріалах справи).

В ході проведення процедури розпорядження майном розпорядником майна боржника на підставі відомостей Головного управління статистики у м. Києві виявлено, що ТОВ Гросер до Головного управління статистики у м. Києві подавало фінансову звітність за період 2013, 2014, 2015 роки. З ІІ кварталу 2015 року по теперішній час звітність підприємство не подавало.

Кредиторська заборгованість боржника складає 3 445 791,44 грн., вартість активів ТОВ Гросер складає 0 грн., тобто зобов`язання ТОВ Гросер жодним чином не забезпечені активами для їх погашення.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 15.10.2019 заяв від потенційних інвесторів, а також пропозицій від власників боржника щодо погашення ними зобов`язань ТОВ Гросер не надходило.

Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність ознак неплатоспроможності боржника та можливість задоволення вимог кредиторів лише за результатами процедури ліквідації з застосуванням механізму реалізації майна банкрута у такій процедурі.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішень у справах Пономарьов проти України , Устименко проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації , повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

У рішенні у справі Сутяжник проти Росії (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. Так, у даному рішенні зазначено, що пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.

Як про це вже зазначалось вище, основною підставою переходу до ліквідаційної процедури є встановлення судом, на підставі належних та допустимих доказів в розумінні процесуального закону, неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через процедуру ліквідації, за рахунок майна.

За сукупністю наведених обставин (встановлення неплатоспроможності боржника), враховуючи позицію кредиторів, зокрема, ТОВ Продзернопром та ОСОБА_4 , що володіють більшістю голосів кредиторів, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що скасування оскаржених судових рішень лише з підстав відсутності відповідного рішення зборів кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури банкрутства та за наявності рішення комітету кредиторів (якому було делеговано відповідні повноваження), буде суперечити меті Закону про банкрутство та може призвести до порушення прав кредиторів у справі на задоволення своїх вимог в межах розумного строку за рахунок отриманих коштів від відчуження активів боржника у процедурі ліквідації.

Встановлена ж під час касаційного провадження відсутність мотивування та оцінки судами попередніх інстанцій в оскаржуваних постановах обставин прийняття рішення комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури банкрутства без участі кредитора ОСОБА_1 , не призвели до прийняття по суті невірного рішення.

26. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

27. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та викладення мотивувальної частини постанови Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16 в редакції цієї постанови, залишивши резолютивну частину постанови Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16 - без змін.

28. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Мотивувальну частину постанови Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

3. Резолютивну частину постанови Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 910/13786/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков