Рішення

від 01.06.2020 по справі 927/22/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/22/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження, у відкритому засіданні розглянуто справу

за позовом: Акціонерного товариства Кредобанк ,

юридична адреса: вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026;

адреса для листування: вул. Ж. Жабаєва, 7, м. Київ, 04112;

до відповідача 1: Фермерського господарства Добро ,

вул. Безубівська, буд. 64, с. Красляни, Прилуцький район, Чернігівська область, 17552;

до відповідача 2: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

предмет спору: про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 2624061,50грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

У судовому засіданні 01.06.2020, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

08.01.2020, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Акціонерного товариства Кредобанк до відповідача 1 - Фермерського господарства Добро та відповідача 2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення 2624061,50грн заборгованості за кредитним договором №14/18 від 10.05.2018, а саме: 2235875,09грн неповернутої суми кредиту, 276928,68грн прострочених відсотків, 77048,85грн пені та 34208,88грн штрафу за невиконання грошового обороту.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням позичальником - Фермерським господарством Добро умов кредитного договору №14/18 від 10.05.2018 щодо своєчасного повернення кредиту згідно з погодженим графіком та сплати процентів за користування кредитними коштами. Виконання умов вказаного кредитного договору забезпечено договором поруки №14/18/2 від 10.05.2018 укладеним між Акціонерним товариством Кредобанк та відповідачем 2 - фізичною особою ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/22/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.02.2020. Зобов`язано позивача до початку підготовчого засідання надати суду письмове обґрунтування розміру змінної ставки, виходячи з якої проведено нарахування суми відсотків за користування кредитними коштами заявленими до стягнення в межах цього позову з поданням належних доказів на підтвердження проведених розрахунків. Викликано повноважного представника позивача в підготовче засідання 12.02.2020, визнано його явку обов`язковою.

12.02.2020, підготовче судове засідання по розгляду справи не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відрядженні, про що сторони завчасно повідомлені листом від 05.02.2020 вих.№927/22/20/223/20.

Ухвалою суду від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання в справі №927/22/20 на 24.02.2020 о 12:00, повторно зобов`язано позивача до початку підготовчого засідання надати суду письмове обґрунтування розміру змінної ставки, за якою проведено нарахування суми відсотків за користування кредитними коштами, заявленими до стягнення в межах даного позову, з поданням належних доказів на підтвердження проведених розрахунків (із зазначенням всіх змінюваних відсоткових ставок, періоду їх дії та порядку визначення розміру відсоткових ставок; надання витягів із офіційного джерела, зокрема сайту НБУ, в обґрунтування розміру діючих у спірному періоді відсоткових ставок). Визнано явку повноважного представника позивача в підготовче судове засідання 24.02.2020 обов`язковою.

24.02.2020, сторони у підготовче судове засідання не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачі 1 та 2 правом на подачу відзиву на позов у строк встановлений судом не скористались, проти заявлених вимог не заперечили.

За висновком суду, позивач вимоги ухвали суду від 17.02.2020 не виконав, витребувані судом документи не надав.

Ухвалою суду від 24.02.2020, у межах строків проведення підготовчого провадження, відповідно до п.3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) відкладено судове засідання на 04.03.2020, повторно зобов`язано позивача надати суду: письмове обґрунтування розміру змінної ставки, за якою проведено нарахування суми відсотків за користування кредитними коштами, заявленими до стягнення в межах даного позову, з поданням належних доказів на підтвердження проведених розрахунків (із зазначенням усіх змінюваних відсоткових ставок, періоду їх дії та порядку визначення розміру таких ставок (п.4.10.1.2 - п.4.10.1.5. кредитного договору); витяги із офіційного джерела, зокрема сайту НБУ, в обґрунтування розміру діючих у спірному періоді відсоткових ставок).

Додатково зобов`язано позивача надати суду письмове обґрунтування порядку зарахування коштів, сплачених позичальником протягом дії кредитного договору, в рахунок погашення заборгованості, з урахуванням вимог п.5.6. кредитного договору (зокрема щодо платежів проведених 31.10.2018, 03.01.2019, 28.02.2019); письмово обґрунтувати підставу та розмір штрафу, заявленого до стягнення, виходячи з умов п.2.10, п.6.2.3 та п.7.8. кредитного договору щодо кожного з його складових.

На виконання вимог ухвал суду від 23.01.2020, 17.02.2020 та 24.02.2020 позивачем надано суду письмові пояснення від 04.03.2020 №Ir0012503032020o (1294625). Розмір змінюваних ставок, виходячи з яких нараховано відсотки за користування кредитом, обґрунтований належним чином завіреними копіями листів Німецько-Українського Фонду, в рамках програми якого укладено кредитний договір від 10.05.2018 №14/18 (додані до письмових пояснень №Ir0012503032020o (1294625)).

04.03.2020, у підготовче судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідачі 1 та 2 в підготовче засідання повторно не прибули, явку повноважних представників не забезпечили без пояснення причин; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслали; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Судом, відповідно до п.3 частини 2 статті 183 ГПК України в межах процесуальних строків, встановлених частиною 3 статті 177 ГПК України, відкладено підготовче судове засідання в справі №927/22/20 на 18.03.2020, про що відповідачі 1 та 2 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

Судом викликано в наступне підготовче засідання повноважного представника позивача, визнано його явку обов`язковою, зобов`язано його письмово: обґрунтувати можливість відступу банку від умов п.5.6 кредитного договору (щодо черговості зарахування часткових оплат позичальника); подати до суду (у разі наявності) квартальну та річну звітність позичальника; довідки по руху коштів позичальника за усіма поточними рахунками (виходячи з умов п.6.2 кредитного договору); обґрунтувати виходячи з умов кредитного договору та вимог чинного законодавства України можливість нарахування неустойки (пені) на суму штрафу, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 починаючи з 12.03.2020 на всій території України введено карантин, дія якого неодноразово продовжувалась постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 04.05.2020 №343 та від 20.05.2020 №392 - по 22.06.2020.

18.03.2020, на електронну адресу суду позивачем подано додаткові пояснення в справі №Ir0012417032020о (1294625) з повідомленням, що в Банку відсутні будь-які фінансово-економічні, планові та звітні дані, розрахунки, бухгалтерські документи, звіти та інші матеріали, що характеризують фінансовий стан позичальника чи довідки про рух грошових коштів позичальника в звітних періодах, з огляду на недотримання останнім вимог п.6.2. кредитного договору, що стало підставою для нарахування та заявлення до стягнення в межах даної справи штрафу в розмірі 0,51% від суми заборгованості. Одночасно позивач зазначив про непідтримання вимог у частині стягнення з відповідачів 1 та 2 пені в сумі 4025,24грн по простроченій комісії за адміністрування кредиту, яку нараховано помилково оскільки умовами кредитного договору даних платежів не передбачено. Письмово обґрунтував застосування приписів п.5.6. кредитного договору при розподілі Банком коштів у сумі 243638,33грн, що надійшли від позичальника 03.01.2019.

Просив провести підготовче засідання за відсутності його повноважного представника, з урахуванням наданих письмових пояснень, закрити підготовче провадження, та призначити розгляд справи по суті.

Беручи до уваги, що позивачем виконано вимоги ухвали суду, постановленої (без виходу до нарадчої кімнати) в судовому засіданні 04.03.2020, враховуючи, що явка повноважних представників відповідача 1 та 2 в підготовчі засідання 24.02.2020, 04.03.2020 та 18.03.2020 обов`язковою не визнавалась, та останні впродовж усього судового розгляду (провадження в справі відкрито 23.01.2020) не скористались процесуальними правами сторони на подання до суду заперечень відносно заявлених вимог (строк на подачу відзивів на позов пропущено відповідачами 1 та 2 до введення карантину), враховуючи граничні строки підготовчого провадження, а також період часу, на протязі якого урядом введено загальнонаціональний карантин, суд задовольнив клопотання позивача про проведення підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи №927/22/20 по суті на 08.04.2020 о 12:40, про що постановлено відповідну ухвалу від 18.03.2020.

У подальшому судом неодноразово (08.04.2020, 27.04.2020 та 20.05.2020) відкладались судові засідання по розгляду справи по суті, у зв`язку з продовженням дії карантинних обмежень, вжитих урядом з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, про що сторони повідомлялись ухвалами суду від 08.04.2020, 27.04.2020 та 20.05.2020.

Судом враховано положення п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX), за яким під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені зокрема статтею 195 вказаного Кодексу (строки розгляду справи по суті) продовжуються на строк дії такого карантину.

20.05.2020, судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання по розгляду справи по суті на 01.06.2020.

При цьому, судом взято до уваги, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , за якого продовжено дію введеного карантину до 22.06.2020, передбачено послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів (з дотриманням ряду умов), зокрема з 22.05.2020 дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, та з 01.06.2020 дозволено перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами.

01.06.2020, сторони в судове засідання по розгляду справи по суті не прибули, повноважних представників не направили, відповідачі 1 та 2 будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслали, причини неприбуття до суду не пояснили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

На електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 01.06.2020 за відсутності його повноважного представника. Повідомив про підтримання позову в повному обсязі, за виключенням вимог про стягнення з відповідачів пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 4025,24грн.

Судом клопотання позивача задоволено.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 частини 3 статті 202 ГПК України).

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи при розгляді справи, з огляду на зміст статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язку добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

За приписами статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак явку повноважних представників до суду не забезпечили без пояснення причин, відповідачі 1 та 2 правом на подання до суду відзиву на позов в установлений строк не скористались (строк пропущений до введення карантину), враховуючи зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, з огляду на розумність тривалості строків судового розгляду наявного спору, та беручи до уваги послаблення урядом з 22.05.2020 протиепідемічних заходів та часткове відновлення транспортного сполучення в країні (зокрема в місті Чернігові та Чернігівській області, де зареєстровані відповідачі), що свідчить про відсутність перешкод для прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе вирішити наявний спір за відсутності відповідачів, оскільки їх неприбуття в судові засідання 08.04.2020, 27.04.2020, 20.05.2020 та 01.06.2020 не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018, між Публічним акціонерним товариством Кредобанк (надалі - Кредитор за Договором) та Фермерським господарством Добро (надалі - Позичальник за Договором) укладено кредитний договір №14/18.

Відповідно до абз. 2 та абз. 3 п.1.2. Статуту Акціонерного товариства Кредобанк /погодженого Національним банком України 03.01.2019, затвердженого рішенням акціонерів №03/2018 від 29.11.2018/ прийнято рішення про зміну найменування Публічного акціонерного товариства Кредобанк на Акціонерне товариство Кредобанк (код ЄДРПОУ 09807862) (надалі - АТ Кредобанк ).

АТ Кредобанк виступає правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Кредобанк , яке в свою чергу виступає правонаступником всіх прав та зобов`язань Відкритого акціонерного товариства Кредобанк , Акціонерного товариства Кредо Банк (Україна) і Акціонерного товариства Західно -Український Комерційний Банк .

Кредитний договір №14/18 від 10.05.2018 укладений в рамках програми Німецько-Українського фонду з підтримки фінансування інвестиційних проектів малих і середніх підприємств за пріоритетними напрямками за фінансової підтримки Уряду Німеччини, який через Німецький банк розвитку надав Україні позику та грант на реалізацію проекту Підтримка малих і середніх підприємств за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої НУФ через KIW (Кредитну установу для відбудови) в рамках проектів Фінансування малих і середніх підприємств у рамках Східного партнерства - Етап ІІ та EU4Business для відшкодування збитків від курсової різниці за кредитами, що надаються малим і середнім підприємствам у рамках даної Програми.

Виходячи з умов п.1., п.2.1., п.2.2. та п.2.5. Кредитного договору, Банк зобов`язався надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - Кредит) в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит і сплатити проценти за користування ним та комісії.

Розмір та валюта кредиту - 2510000,00грн. Цільове призначення: для купівлі сільськогосподарської техніки - комбайна зернозбирального, марка/модель John Deere 9880 STS, 2005 випуску, в комплекті з жаткою 9,15м та транспортним візком, згідно договору №239/1 від 14.02.2018 (продавець: ТОВ Агроснаб Україна ЛТД ).

Термін остаточного повернення включно до 28.02.2023 року.

Відповідно п.4.3., п.4.6. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, визначеною згідно Договору з дня видачі Кредиту до дня повернення Кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору.

Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.3. Договору, у валюті Кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Згідно з п.2.3. Кредитного договору сторонами погоджено змінювану процентну ставку та встановлено її розмір до спливу календарного кварталу (січень-березень, квітень-червень, липень-вересень, жовтень-грудень), в якому укладено Договір, та протягом наступного календарного кварталу (тобто в період починаючи з 10.05.2018 по 30.09.2018) у розмірі 14,94% річних. Надалі розмір змінюваної відсоткової ставки переглядається (встановлюється) в порядку, визначеному п.4.10. Договору.

За умовами п.4.10. Кредитного договору (підпункти 4.10.1.1. - 4.10.1.5., 4.10.3.), розмір змінюваної процентної ставки за Договором визначається з урахуванням індексу UIRD 3M. Під UIRD 3M в даному Договорі мається на увазі ставка UIRD, що оголошується банками України за період, який складає 3 місяці. Під UIRD в даному Договорі мається на увазі український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - індикативна ставка, що розраховується о 15:00 за Київським часом кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, що діють в 20 найбільших українських банках за розміром депозитного портфелю фізичних осіб.

Джерело, де публікується інформація для значення UIRD 3М, сторінка сайту НБУ в мережі Інтернет: (https:bank.gov.ua /control/uk/index ). Установа, яка встановлює (розраховує) UIRD 3М: Thomson Reuters.

Розмір змінюваної процентної ставки за Договором визначається за наступною формулою: Базова ставка х Коефіцієнт, де Базова ставка - значення UIRD 3М (визначене з урахуванням п.4.10.1.4. Договору) та Коефіцієнт - числове значення, величина якого погоджена сторонами, та яке використовується для розрахунку процентної ставки за Договором. Сторони погодили значення Коефіцієнту в розмірі 1,1.

Розмір змінюваної процентної ставки за Договором визначається (переглядається) за кожний календарний квартал (січень-березень, квітень-червень, липень-вересень, жовтень-грудень) протягом строку дії Договору. Розмір змінюваної процентної ставки на календарний квартал визначається з урахуванням UIRD 3М, встановленого за 15 банківських днів до початку такого календарного кварталу.

При цьому, максимальний розмір змінюваної процентної ставки за Кредитом не може перевищувати 25% річних. У випадку, коли розрахунок значення розміру змінюваної процентної ставки перевищує розмір максимальної процентної ставки, застосовується максимальна процентна ставка.

Про зміну змінюваної процентної ставки Банк повідомляє позичальника шляхом надсилання письмового повідомлення Позичальнику не пізніше як за 15 календарних днів до дати зміни процентної ставки.

За умовами п.2.12. та п.2.14. Кредитного договору, надання Кредиту здійснюється на підставі заявки Позичальника, форма якої встановлена Банком, протягом трьох робочих днів після укладення цього Договору або в довший строк, вказаний Позичальником у Заяві, шляхом: перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника в Банку (№ НОМЕР_1 ) з подальшим скеруванням за цільовим призначенням. Датою видачі Кредиту вважається день перерахування кредитних коштів (у повній або частковій сумі) з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника.

За п.5.6. Кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: прострочені платежі по сплаті комісій за користування Кредитом (п.5.6.1.); прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом (п.5.6.2.); прострочені платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) (п.5.6.3.); строкові платежі по сплаті нарахованих комісій за користування Кредитом, термін яких наступає в поточному місяці (п.5.6.4.); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом, термін сплати яких наступає в момент надходження коштів (п.5.6.5.); строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) за поточний місяць (п.5.6.6.); проценти за користування кредитом, термін сплати яких наступає в поточному місяці (п.5.6.7.); пеня, штрафи та інші види неустойки (п.5.6.8.); строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці (п.5.6.9.). Сторони не вправі самостійно змінювати встановлену черговість погашення заборгованості. У випадку надходження від Позичальника коштів з призначенням платежу, яка порушує встановлений вище порядок погашення Банк проводить погашення заборгованості Позичальника відповідно до положень цього пункту незалежно від вказаного Позичальником призначення платежу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 2 та 3 цієї статті кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За частиною 1 даної статті до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом позову в даній справі є дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у частині тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, обумовлених кредитним договором, неустойки (пені) за порушення грошових зобов`язань по своєчасній сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії за адміністрування кредиту, а також штрафу за порушення вимог щодо забезпечення Позичальником грошового обороту по рахунках, відкритих у Банку.

Тобто, до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить факт порушення відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором; наявність у позивача права вимагати дострокового повернення кредиту; забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором порукою.

За змістом укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались кредитні правовідносини, врегульовані § 1 Позика та § 2 Кредит Глави 71 ЦК України.

У силу положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору №14/18 від 10.05.2018, позивач, на відкритий відповідачу 1 - ФГ Добро поточний рахунок № НОМЕР_1 , згідно меморіального ордеру №25557562 від 11.05.2018, перерахував кредитні кошти в сумі 2510000,00грн. Наведене також підтверджується банківськими виписками по поточному рахунку Позичальника за період з 10.05.2018 по 11.12.2019, а також по рахунку НОМЕР_2 за період з 10.05.2018 по 08.11.2019.

Про цільове використання Позичальником кредитних коштів свідчить лист ТОВ Агроснаб Україна ЛТД , яким підтверджено факт належного виконання відповідачем 1 зобов`язань за Договором купівлі-продажу №239/1 від 14.02.2018, зокрема щодо повної оплати ФГ Добро повної ціни за Товар (комбайн зернозбиральний, марка/модель John Deere 9880 STS, 2005 випуску, в комплекті з жаткою 9,15м та транспортним візком).

Наведені обставини відповідачами 1 та 2 не заперечуються.

Виходячи зі змісту п.5.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та строки, передбачені цим Договором, але не пізніше строку, вказаного у п.2.5. цього Договору (по 28.02.2023). Повернення суми Кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами в п.5.1. Договору графіку.

Відповідно до п.5.8. Кредитного договору, Банк, у випадках передбачених п.2.16. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника. Зокрема за п.2.16. цього договору Банк вправі відмовити у видачі Позичальнику Кредиту або його частини в випадку несвоєчасної сплати Позичальником процентів та/або повернення Кредиту (частини кредиту).

За частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

23.08.2019, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, керуючись умовами підпунктів 2.16. та 5.8. Кредитного договору, Кредитор направив Позичальнику письмову вимогу №1294625 від 23.08.2019 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №14/18. Вимагав виконання Позичальником зобов`язання за кредитним договором шляхом сплати заборгованості протягом 10 банківських днів. Вказав, що станом на 23.08.2019 загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 2442254,46грн. До сплати належить також сума пені, яка розраховується станом на день погашення заборгованості.

Дане повідомлення-вимога №1294625 отримана Позичальником 29.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень №0411200791274.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення Позичальником умов Кредитного договору, зокрема в частині своєчасного погашення тіла Кредиту, згідно погодженого графіку (п.5.1.), та сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимогу до відповідача 1 про дострокове повернення Кредиту та сплати відсотків за Кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з умовами Кредитного Договору за наявності прострочення виконання грошових зобов`язань в обумовлений сторонами строк Кредитор використав право вимагати дострокове повернення всієї суми кредиту, що залишилась не сплаченою, а також належних йому процентів за користування кредитом у відповідності до статті 1048 ЦК України шляхом пред`явлення до Позичальника в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України письмової вимоги №1294625 (одержана відповідачем 1 29.08.2019).

Такими діями Кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку кредитування, періодичності платежів та порядку сплати процентів, встановивши строк повернення кредиту (з усіма платежами, в тому числі відсотками за кредитом) у 10 банківських днів, з дня отримання Позичальником вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором (№1294625 від 23.08.2019).

За статтею 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

З наведеного слідує, що правомірною є вимога про сплату процентів від суми позики до дня, встановленого Кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту. Після спливу встановленого Кредитором строку на дострокове повернення суми позики, строк виконання грошових зобов`язань Позичальника щодо повернення всієї суми позики та відповідно сплати належних Кредитору процентів за користування кредитом є таким, що настав, при цьому, за умови прострочення Позичальником грошових зобов`язань перед Кредитором, застосуванню підлягають саме приписи частини 2 статті 625 ЦК України.

Виходячи зі змісту письмової вимоги Кредитора до Позичальника про дострокове повернення кредиту, пред`явленої останньому відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, строк кредитування змінився зі спливом десяти банківських днів з дати отримання цієї вимоги, тобто строк повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами є таким, що настав з 13.09.2019.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється в разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. У такому разі положення абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, за якими проценти виплачуються щомісяця до повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку кредитування.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постановах: від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, що є обов`язковими для врахування в силу приписів частини 4 статті 236 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц навела висновок про те, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється в разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

У постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 Велика Палати Верховного Суду зазначила про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована сторонами в межах погодженого строку кредитування. Отже, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що починаючи з 13.09.2019, тобто після спливу строку, визначеного у вимозі Кредитора до Позичальника про дострокове повернення кредиту, право Кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом припинилось, а тому вимога про стягнення відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню в період з 01.02.2019 по 12.09.2019.

Дослідивши наявні матеріали справи та перевіривши розрахунки позивача за Кредитним договором в частині розміру тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в період з 11.05.2018 по 12.09.2019, судом встановлено порушення позивачем вимог п.5.6. Кредитного договору щодо порядку черговості погашення заборгованості, право на зміну якого в односторонньому порядку в Банку було відсутнє.

З урахуванням вимог п.5.6. Кредитного договору, кошти сплачені Позичальником 03.01.2019 в сумі 243638,33грн в рахунок погашення заборгованості мали бути розподілені Банком у наступному порядку: 30974,11грн в рахунок прострочених відсотків за користування кредитом у період з 01.11.2018 по 30.11.2018; 32006,58грн в рахунок прострочених відсотків за користування кредитом у період з 01.12.2018 по 31.12.2018; 89718,90грн в рахунок простроченого платежу по поверненню Кредиту (за листопад 2018 року); 90000,00грн в рахунок простроченого платежу по поверненню Кредиту (за грудень 2018 року); та 938,74грн в рахунок строкового платежу по поверненню кредиту за поточний місяць (за січень 2019 року).

Кошти, що надійшли від Позичальника 28.02.2019 в сумі 138420,84грн в рахунок погашення заборгованості мали бути розподілені Банком в наступному порядку: 32270,03грн в рахунок прострочених відсотків за користування кредитом у період з 01.01.2019 по 31.01.2019; 89061,26грн в рахунок простроченого платежу по поверненню Кредиту (за січень 2019 року); 17089,55грн в рахунок строкового платежу по поверненню кредиту за поточний місяць (за лютий 2019 року).

Наведений порядок зарахування коштів, погоджений сторонами у п.5.6. Кредитного договору, Банком щодо платежів датованих 03.01.2019 та 28.02.2019 не дотримано.

Здійснивши перерахунок заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у період з 11.05.2018 по 12.09.2019, виходячи зі змінюваної відсоткової ставки, діючої у період з 11.05.2018 по 30.09.2018 у розмірі 14,94%, у період з 01.10.2018 по 31.12.2018 у розмірі 14,81%, у період з 01.01.2019 по 31.03.2019 у розмірі 16,01%, у період з 01.04.2019 по 30.06.2019 у розмірі 16,36%, у період з 01.07.2019 по 12.09.2019 у розмірі 16,19%, з урахуванням часткових оплат проведених Позичальником та порядку черговості погашення заборгованості, визначеної п.5.6. Кредитного договору, суд, беручи до уваги доведення на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України порушення відповідачем 1 грошових зобов`язань за договором №14/18 від 10.05.2018 дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 1 простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2222910,45грн та в частині стягнення прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 225505,15грн за період з 01.02.2019 по 12.09.2019.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, зокрема виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 статті 231 ГК України встановлено, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За статтями 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до п.7.1. Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі визначеному п.2.11. цього Договору, а саме в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

З наведеного слідує, що сторонами погоджена відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочку виконання грошових зобов`язань по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний календарний день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом у період з 07.05.2019 по 07.11.2019, за таких обставин, здійснивши перерахунок пені за прострочку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у заявленому періоді, з урахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України, положення якої було невірно застосовано позивачем (не було взято до уваги періодичний характер платежів по відсоткам за користування кредитом, зокрема порушено граничний шестимісячний період нарахування пені по відсоткам за користування кредитом, нарахованих у лютому, березні та квітні 2019 року), суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення пені за порушення грошових зобов`язань по поверненню кредиту підлягає задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 41061,90грн , та щодо стягнення пені за порушення грошових зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами частково , в сумі 26003,35грн, за заявлений період.

За висновком суду, вимоги щодо стягнення пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 4025,24грн за період з 07.05.2019 по 07.11.2019 задоволенню не підлягають, оскільки умовами Кредитного договору не передбачено обов`язок Позичальника сплачувати комісію саме за адміністрування кредиту (види комісії визначені п.2.4. цього Договору), та в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження порушення Позичальником даних грошових зобов`язань. У цій частині позов позивачем не підтримано (додаткові пояснення №Ir0012417032020о (1294625) від 18.03.2020; письмове клопотання від 01.06.2020 (1294625), разом з тим, будь-яких заяв про зменшення позову або про залишення позову в цій частині без розгляду, до суду не надходило.

За умовами п.2.10. Кредитного договору Позичальник зобов`язався щомісячно починаючи з 01.08.2018 проводити по рахунках, відкритих у Банку, обороти з господарської діяльності на рівні 60% кожного місяця (з можливим відхиленням 10%).

Виходячи зі змісту п.6.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язався самостійно надавати Банку фінансово-економічні, планові та звітні дані, розрахунки, бухгалтерські документи, звіти та інші матеріали, що характеризують фінансовий стан Позичальника (Баланс ф №1/1-м, Звіт про фінансові результати ф №2/2-м, розшифрування даних форми №2 Звіт про фінансові результати річної фінансової звітності щодо структури доходів, декларації, довідки про рух грошових коштів, довідки/виписки з рахунків 2600 та 2603, зокрема для підтвердження надходження валютної виручки, тощо) в наступні строки: квартальну та/або річну фінансову звітність - протягом 3-х днів після подання в органи статистики та ДФС України (п.6.2.1.); відомості про стан наданого забезпечення, інші відомості про Позичальника - відповідно до вимог Банку (п.6.2.2.); довідки про рух грошових коштів, довідки/виписки тощо за усіма поточними рахунками Позичальника за періоди лютий - квітень, травень - липень, серпень - жовтень, листопад - січень (аналізовані періоди) - до 01 числа календарного місяця наступного за кожним аналізованим періодом (п.6.2.3.).

В п.7.8. Кредитного договору сторонами погоджено, що у випадку порушення, невиконання Позичальником вимог/обов`язків, передбачених у п.2.10. Договору, в будь-якому аналізованому періоді (лютий - квітень, травень - липень, серпень - жовтень, листопад - січень) Позичальник сплачує на користь Банку штраф у розмірі 0,51% від суми заборгованості Позичальника за всіма Кредитами за Договором. Для розрахунку розміру вказаного штрафу береться сума заборгованості за Кредитом станом на 01 число другого календарного місяця, що настає після аналізованого періоду.

При цьому сторони погодили, що несвоєчасне надання Позичальником Банку документів, визначених п.6.2.3. Договору, або надання ним Банку неналежних документів прирівнюється до порушення, невиконання Позичальником вимог/обов`язків передбачених п.2.10. Договору, та має наслідком виникнення обов`язку Позичальника сплатити штраф, передбачений попереднім абзацом цього пункту Договору.

Враховуючи, що Позичальником не дотримано вимог п.2.10, п.6.2.3., п.7.8. Кредитного договору в частині надання Банку належних документів, що характеризують фінансовий стан Позичальника в звітних періодах, а саме: листопад 2018 року - січень 2019 року, лютий - квітень 2019 року, травень - липень 2019 року, що відповідачами 1 та 2 не заперечувалось, позивачем заявлено до стягнення 34208,88грн штрафу.

Беручи до уваги погоджені сторонами умови Кредитного договору (п.2.10., п.6.2.3., п.7.8.), за відсутності обґрунтованих заперечень відповідачів 1 та 2, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення штрафу за ненадання Позичальником у звітних періодах Банку в погоджені строки документів про його фінансовий стан, перелік яких визначено п.6.2.3. цього Договору.

При цьому, здійснивши перевірку розрахунку позивача в цій частині вимог, судом встановлено, що сума штрафу обрахована позивачем за ставкою 0,51 відсотків, виходячи із тіла кредиту, як простроченого так і поточного (сумарно), про що в тому числі свідчать банківські виписки по рахунках Позичальника станом на 01.03.2019, 01.06.2019, 01.09.2019, що додані до письмових пояснень №Ir0012503032020o (1294625) від 04.03.2020, в обґрунтування розрахунку штрафу.

За висновком суду, поточне тіло кредиту, сплата якого згідно погодженого сторонами графіку (п.5.1. Договору) не настала на момент виникнення в Банка права на стягнення штрафу (01.03.2019, 01.06.2019, 01.09.2019), безпідставно віднесено позивачем до заборгованості за Кредитом.

Здійснивши перерахунок штрафу, порядок нарахування якого визначений п.7.8. Кредитного договору, виходячи із суми заборгованості за Кредитом (простроченого Кредиту) станом на 01 число другого календарного місяця, що слідує за аналізованим періодом, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в сумі 2416,02грн.

Таким чином, дослідивши та перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи позивача, за відсутності мотивованих заперечень відповідачів 1 та 2, суд встановив, що заборгованість Фермерського господарство Добро за Кредитним договором №14/18 від 10.05.2018 становить 2517896,87грн, у тому числі: 2222910,45грн простроченого кредиту, 225505,15грн прострочених відсотків за користування кредитом, 67065,25грн неустойки (пені) та 2416,02грн штрафу, обумовленого п.7.8. Кредитного договору. За висновком суду, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися в тому числі порукою.

За договором поруки відповідно до статті 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або в повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З наведеного слідує, що порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.05.2018 між Кредитором (позивачем у справі) та ОСОБА_1 (відповідачем 2 у справі, Поручителем за Договором) укладено договір поруки №14/18/2, за п.1.1. якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором за виконання ФГ Добро зобов`язань у повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок тощо) за Кредитним договором №14/18 від 10.05.2018 укладеним між Боржником та Кредитором, відповідно до якого Боржнику Кредитором надається кредит на наступних умовах: розмір кредиту - 2510000,00грн; дата остаточного повернення кредиту - до 28.02.2023 року (включно); на момент укладення Кредитного договору розмір змінюваної процентної ставки - 14,94% річних; умови застосування змінюваної процентної ставки (встановлення, зміна) визначені Кредитним договором. Подальший розмір змінюваної процентної ставки визначається як Базова Ставка х Коефіцієнт, в порядку визначеному Кредитним договором. Підписанням цього Договору Поручитель надав згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності за цим Договором, у разі зміни (збільшення) в порядку та на умовах визначених Кредитним договором розміру змінюваної процентної ставки.

Пунктом 2.6. договору поруки сторони погодили, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

За умовами п.2.1. та п.2.2. договору поруки, у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника. Поручитель, у свою чергу, зобов`язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором.

Кредитор одночасно з направленням Позичальнику письмової вимоги №1294625 від 23.08.2019 про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором №14/18, звернувся до Поручителя з аналогічною за змістом вимогою №1294625/2 від 23.08.2019 (направлена за адресою Поручителя 23.08.2019).

Відповідач 2 вимог Кредитора щодо дострокового погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконав, що ним не заперечується.

За приписами частин 1 та 2 статті 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, виходячи з приписів частини 1 статті 543 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся з вимогою виконати зобов`язання за Кредитним договором до обох солідарних боржників (відповідачів 1 та 2 в справі).

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем 1, як боржником за основним зобов`язанням - Кредитним договором №14/18 від 10.05.2018, зобов`язань по достроковому поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та неустойки (пені, штрафу), тому в силу п.1.1., п.2.6. Договору поруки відповідач 2 відповідає перед Кредитором у тому ж розмірі, що і Позичальник.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов до відповідача 2 підлягає задоволенню в частині дострокового стягнення: заборгованості за кредитом у сумі 2222910,45грн, прострочених відсотків за користування кредитом у сумі 225505,15грн за період з 01.02.2019 по 12.09.2019, неустойки (пені) в сумі 67065,25грн за порушення грошових зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами за період з 07.05.2019 по 07.11.2019 та 2416,02грн штрафу, обумовленого п.7.8. Кредитного договору.

При ухвалені рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Беручи до уваги, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 37766,81грн мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідачів 1 та 2.

Суд не вбачає правових підстав для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат позивача на правову допомогу, орієнтовний розмір якої визначено в позовній заяві в сумі 341128,00грн, за відсутності в матеріалах справи на момент винесення рішення в справі будь-яких доказів на підтвердження фактичних (реально понесених) витрат позивача. Як встановлено судом, у матеріалах справи наявний лише орієнтовний розрахунок таких витрат, що планує понести позивач в ході судового розгляду наявного спору (факт отримання позивачем адвокатських послуг на вказану суму документально не підтверджений). При цьому, суд вважає за доцільне констатувати, що до закінчення судових дебатів позивачем не подано письмову заяву про надання таких доказів до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це обумовлено частиною 8 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) до Фермерського господарства Добро (17552, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Красляни, вул. Безубівська, 64, код ЄДРПОУ 32463891) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про солідарне стягнення 2624061,50грн задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Добро (17552, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Красляни, вул. Безубівська, 64, код ЄДРПОУ 32463891) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитом у сумі 2222910,45грн, прострочених відсотків за користування кредитом у сумі 225505,15грн, пені в сумі 67065,25грн, штрафу в сумі 2416,02грн та судового збору в сумі 37766,81грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 03.06.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко