Рішення

від 25.05.2020 по справі 160/2901/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Справа № 160/2901/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В., секретаря судового засідання: Безрученко К.В.,

за участі:

представника позивача: Тронька В.В.,

представника відповідача: Бузунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.09.2018: №0025601402; №0025611402; №0025641402; №0025631402; №0025481410; № 0025621402.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідком проведеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 17.09.2018 № 52965/04-36-14-02/37916049, відповідачем прийняті оскаржені податкові повідомлення - рішення, які позивач вважає протиправними з таких підстав.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем у 2016 році у бухгалтерському обліку відображено господарські операції з придбання та подальшої реалізації товару у наступних контрагентів-постачальників: ТОВ МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , ТОВ ФІНАНСГРУП , ТОВ АГРОМОНТАЖНИК АТБ , ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , ТОВ ЕКСПО ОІЛ ПЛЮС , ТОВ АТП ОЙЛ , ТОВ АПК ЕНЕРГІЯ , ТОВ УКРЕКСПОСЕРВІС , ПАТ Комбікорм , ТОВ ВСЕСВІТ , ТОВ БЕЛГРАВІЯ , ТОВ ЕКСФЛОІТ , ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 , по яким за результатами перевірки не підтверджено господарські операції. Однак, у цей період мало місце захоплення та заволодіння невідомими особами корпоративними правами ТОВ Агрофірма Агростеп із застосуванням незаконних методів та засобів, а саме: внесено зміни до установчих документів та відомостей щодо підприємства позивача в ЄДР на підставі незаконних рішень загальних зборів, які приймалися без волевиявлення дійсного та єдиного учасника Товариства - Компанії ЕКВІТІЗ ЕДВАЙЗОРІ ЛТД (станом на період, що перевірявся).

Тобто, у період з 31.08.2016 по 18.11.09.2016 уповноваженими особами, які діяли від імені ТОВ Агрофірма Агростеп , зокрема, визначали, планували та координували всі види діяльності підприємства, а також здійснювали представництво у взаємовідносинах з контрагентами були - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - особи, які незаконним шляхом набули статусу учасника та директорів Товариства, і внаслідок цього здійснювали незаконну господарську діяльність від імені ТОВ Агрофірма Агростеп . Разом з тим, у період з 31.08.2016 по 18.11.2016 справжній директор ТОВ Агрофірма Агростеп ОСОБА_4 . та головний бухгалтер Кисельова Ю.В. не мали можливості фактично здійснювати фінансово -господарську діяльність Товариства, приймати управлінські рішення та виконувати інші організаційно-розпорядчі функції, притаманні посадовим особам Товариства.

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження №12016040030001143 від 07.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Позивач вказав, що суми по господарським взаємовідносинам із контрагентами ТОВ МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , ТОВ ФІНАНСГРУП , ТОВ АГРОМОНТАЖНИК АТБ , ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , ТОВ ЕКСПО ОІЛ ПЛЮС , ТОВ АТП ОЙЛ , ТОВ АПК ЕНЕРГІЯ , ТОВ УКРЕКСПОСЕРВІС , ПАТ Комбікорм , ТОВ ВСЕСВІТ , ТОВ БЕЛГРАВІЯ , ТОВ ЕКСФЛОІТ , ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 не були включені до складу витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та відповідно не вплинули на результати по декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

Позивачем до перевірки не було надано жодного первинного документа стосовно господарських відносин із переліченими контрагентами, оскільки позивач ніколи не співпрацював зі вказаними підприємствами та вони йому невідомі, до того ж, у період з 30.08.2016 по 07.11.2016 згідно даних ЄДР учасником ТОВ Агрофірма Агростеп був ОСОБА_1 , а посаду директора займали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мали право діяти від імені підприємства, володіли печаткою та мали право підпису.

Однак, з метою отримання інформації та документального підтвердження здійснення господарських операцій з вищевказаними суб`єктами господарювання, 01.06.2018 позивачем були надіслані в адресу контрагентів листи з проханням надати всі документи, що складалися під час та за результатом таких операцій, проте, жодної відповіді та жодного документу ТОВ Агрофірма Агростеп не отримало. Не зважаючи на відсутність первинної документації, відповідач провів податкову перевірку на підставі даних баз даних ДФС (АІС Податковий блок , ЄРПН). Під час перевірки контролюючим органом додаткові документи не запитувалися та не досліджувалися. Не взявши до уваги, ані повідомлення про відсутність первинних документів, ані надані до перевірки судові рішення по справі № 804/2960/16 та № 804/7281/16, користуючись виключно даними інформаційної бази даних ДФС, контролюючий орган дійшов висновку про не встановлення фактичного отримання позивачем товарів та послуг від вказаних контрагентів - постачальників та проведення за період з 30.08.2016 по 07.11.2016 документального оформлення операцій по придбанню товарно - матеріальних цінностей та послуг, які в дійсності не відбувалися. Відповідачем в акті перевірки зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, такі висновки грунтувалися лише на підставі аналізу даних, що містяться в автоматизованій базі ДФС. У той же час аналіз даних, що містяться в базі даних ДФС та Єдиному реєстрі податкових накладних не є належними та безпосередніми доказами вчинення платником податків порушень законодавства. Окрім того, правомірність висновків акта перевірки від 17.09.2018 №52965/04-36-14-02/37916049 спростовується висновком судового експерта ОСОБА_5 , яким встановлено, що у підприємства відсутні договори, первинні документи, банківські виписки щодо придбання та продажу товарів, їх оплати за період: 2016 року, в якому відповідальними за здійснення господарських операцій були інші особи, ніж призначено наказами ТОВ Агрофірма Агростеп , а встановлення фактів здійснення таких операцій виходить за межі компетенції експерта.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/2901/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03 травня 2019 року. Останнє судове засідання відбулося 25 травня 2020 року.

24 квітня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, якій містить доводи, аналогічні висновкам акта перевірки від 17.09.2018 № 52965/04-36-14-02/37916049, також в обгрунтвання своєї позиції представник відповідача вказав, що під час перевірки у позивача були відсутні первинні документи на підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку.

02 травня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладені доводи, аналогічні тим доводам, що наведені в позовній заяві.

У судовому засіданні 25 травня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з оскаржуваних питань у запереченні від 17.08.2018 № 30 (вх. ГУ ДФС від 17.08.2018 № 28056/10) до акту документальної планової виїзної перевірки від 18.07.2018 №38160/04-36-14-02/37916049 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, результати якої оформлені актом від 17.09.2018 №52965/04-36-14-02/37916049.

Згідно з висновками означеного акта перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5629211 грн., у тому числі за 2016 рік (01.01.2016-30.06.2016) в сумі 60816 грн., за 2017 рік (01.07.2016-30.06.2017) в сумі 5568395 грн.. Зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2016 рік (01.01.2016-30.06.2016) на суму 42980 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5283296 грн., в т.ч. за серпень 2016 року на суму 7255 грн., за вересень 2016 року на суму 3032532 грн., за жовтень 2016 року на суму 2218919 грн., за листопад 2016 року на суму 24590 грн.;

- п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно подано загальну декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, а також несвоєчасно подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік;

- п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, в результаті чого встановлено неоприбуткування (неповне, несвоєчасне) готівки в касі підприємства у сумі 1972,36 грн.. Відповідальність за дане порушення передбачена ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

На підставі акта від 17.09.2018 №52965/04-36-14-02/37916049 відповідачем прийняті оскаржені податкові повідомлення - рішення від 20.09.2018:

- №0025601402 (форми "Р"), за яким донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 7036513,75 грн., з яких за основним платежем - 5629211,00 грн. та 1407302,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0025611402 (форми "П") про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 42980,00 грн.;

- №0025621402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 7924944 грн. з яких: за основним платежем - 5283296,00 грн та 2641648,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0025631402 (форми "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності (декларації) з податку на додану вартість;

- №0025641402 (форми "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності (декларації) з податку на прибуток приватних підприємств;

-№0025481410 (форми "С"), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як видно з акта перевірки, посадовими особами відповідача здійснено перевірку на підставі даних ЄРПН та податкових декларацій платника, оскільки підприємством не було надано первинних документів по господарським взаємовідносинам за перевіряємий період.

Так, в ході перевірки встановлено, що аналізом податкових накладних ТОВ Агрофірма Агростеп , які зареєстровані в ЄРПН, встановлено здійснення у 2016-2017 роках ТОВ Агрофірма Агростеп операцій з реалізації власної сільськогосподарської продукції пшениці, ячменю, соняшника, кукурудзи, ріпаку, а також мінеральних добрив, будівельних матеріалів, тощо, всього на суму 28996775,00 грн. (крім того ПДВ - 5799355,00 грн.), які підприємством не було включено до складу доходу у декларацію по податку на прибуток.

Таким чином, в порушення п.44.1. ст.44, пп.134.1.1 п.134.1, ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України занижено показники рядку 01 Декларацій дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 на суму у розмірі 28996775,00 грн., в тому числі 2016 рік на суму у розмірі 499250,00 грн., за 2017 рік на суму у розмірі 28497525,00 грн..

Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2016 по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками рахується дебіторська заборгованість по ТОВ Квіста-М у сумі 2438000,00 грн., яка виникла в травні 2014 року.

Аналізом наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 встановлено списання безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості в квітні 2017 року та відображено її на рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності в сумі 2438000,00 грн..

ТОВ Квіста-М має стан-0 (платник податків за основним місцем обліку) знаходиться на обліку у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області не платник ПДВ, вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, реєстрації в ДПА 27.01.2015, ТОВ Квіста-М з дати реєстрації не звітувало взагалі.

Окрім того, до перевірки ТОВ Агрофірма Агростеп не надано банківські виписки, які підтверджують перерахування грошових коштів в адресу ТОВ Квіста-М . Тобто, дебіторська заборгованість ТОВ Квіста-М в сумі 2438000,00 грн, яка виникла з даними бухгалтерського обліку у травні 2014 року (до дати створення ТОВ Квіста-М - 2015) є нереальною (безпідставною).

Таким чином, ТОВ Агрофірма Агростеп неправомірно включено до складу витрат за 2017 рік дебіторську заборгованість по ТОВ Квіста-М в сумі 2438000,00 грн , чим порушено вимоги п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агрофірма Агростеп несвоєчасно подано декларацію з податку на прибуток за 2017 рік (граничний термін подання 29.08.2017), яку фактично подано 02.03.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1. п.198.2. п.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній декларації з ПДВ за вересень 2016 року у розмірі 657384 грн., внаслідок віднесення до складу податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 та завищено податковий кредит з податку на додану вартість по скороченій декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткуванні сільського господарства) на загальну суму 4625912 грн. внаслідок віднесення до його складу податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , ТОВ ФІНАНСГРУП , ТОВ АГРОМОНТАЖНИК АТБ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , ТОВ ЕКСПО ОІЛ ПЛЮС , ТОВ АТП ОЙЛ , ТОВ АПК ЕНЕРГІЯ , ТОВ УКРЕКСПОСЕРВІС , ПРАТ КОМБІКОРМ , ТОВ ВСЕСВІТ , ТОВ БЕЛГРАВІЯ , ТОВ ЕКСФЛОІТ , які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агрофірма Агростеп несвоєчасно подано загальну декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), яку фактично подано 27.09.2016.

Також, перевіркою встановлений факт неоприбуткування у касовій книзі ТОВ Агрофірма Агростеп готівкових коштів у сумі 1972,36 грн., виданих на підставі відомості на видачу грошей від 13.01.2017 № 12971.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 17.09.2018 № 52965/04-36-14-02/37916049 виходячи з такого.

Так, в обгрунтування своєї позиції щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень - рішень позивач зазначає, що на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі № 804/2690/16, державним реєстратором Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 30 серпня 2016 року та 31 серпня 2016 року вчинені реєстраційні дії, які полягали в скасуванні деяких реєстраційних дій щодо ТОВ Агрофірма Агростеп , внаслідок чого єдиним власником (засновником) ТОВ Агрофірма Агростеп замість Компанії ЕКВІТІЗ ЕДВАЙЗОРІ ЛТД став ОСОБА_1 , а директором підприємства призначено ОСОБА_2 .

05 вересня 2016 року ОСОБА_1 , перебуваючи в статусі єдиного засновника ТОВ Агрофірма Агростеп , звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (ТОВ Агрофірма Агростеп ), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв`язку з вищезазначеним, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради було вчинено реєстраційні дії, які полягали в державній реєстрації змін до установчих документів ТОВ Агрофірма Агростеп від 05.09.2016 №12151050038000819 і внесені зміни до відомостей про юридичну особу від 05.09.2016 №12151070039000819, а саме: було змінено директора підприємства з ОСОБА_2 на Чарікову ОСОБА_6 Володимирівну.

Таким чином, як вказав представник позивача, мало місце захоплення та заволодіння невідомими особами корпоративними правами ТОВ Агрофірма Агростеп .

У зв`язку із вищезазначеним, 01 вересня 2016 року Компанією ЕКВІТІЗ ЕДВАЙЗОРІ ЛТД подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 по справі № 804/2690/16.

25 жовтня 2016 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вказану вище апеляційну скаргу було задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду.

У зв`язку з чим, реєстраційні дії вчинені 30.08.2016 та 31.08.2016 державним реєстратором Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп були фактично скасовані.

Також, одноособовий учасник ТОВ Агрофірма Агростеп - Компанія ЕКВІТІЗ ЕДВАЙЗОРІ ЛТД звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання незаконними дій державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, які полягали в державній реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 05.09.2016 №12151050038000819 і внесених змін до відомостей про юридичну особу від 05.09.2016 №12151070039000819, та скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 05.09.2016 №12151050038000819 і внесені змін до відомостей про юридичну особу від 05.09.2016 №12151070039000819.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року по справі №804/7281/16 позов задоволено, скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп (код ЄДРПОУ 37916049) від 05.09.2016 №12151050038000819 та внесення змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп (код ЄДРПОУ 37916049) від 05.09.2016 № 12151070039000819.

Отже, у період з 31.08.2016 по 18.11.09.2016 уповноваженими особами, які діяли від імені ТОВ Агрофірма Агростеп , зокрема: визначали, планували та координували всі види діяльності підприємства, а також здійснювали представництво у взаємовідносинах з контрагентами були - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - особи, які незаконним шляхом набули статусу учасника та директорів Товариства, і внаслідок цього здійснювали незаконну господарську діяльність від імені ТОВ Агрофірма Агростеп .

Окрім того, у період з 31.08.2016 по 18.11.2016 справжній директор Товариства Вакулюк О.В. та головний бухгалтер Кисельова Ю.В. не мали можливості фактично здійснювати фінансово-господарську діяльність Товариства, приймати управлінські рішення та виконувати інші, організаційно-розпорядчі функції, притаманні посадовим особам ТОВ Агрофірма Агростеп .

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12016040030001143 від 07.12.2016 за ознаками кримінального праворушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У зв`язку з чим позивач вказав про відсутність у підприємства позивача первинних документів по господарським операціям за період, що перевірявся.

Зазначені доводи представника позивача як обгрунтування протиправності оскаржених податкових повідомлень - рішень суд відхиляє, з огляду на таке.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи документів, в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Агрофірма Агростеп посадовими особами відповідача 13.03.2018 від ТОВ Агрофірма Агростеп отримано лист №25, за яким підприємством повідомлено про неможливість надання до перевірки первинних документів через незаконне вчинення реєстраційних дій щодо зміни засновників та керівників позивача. У зв`язку з означеним, перевірку було призупинено та складено акт від 13.03.2018 №123/04-14-02/37916049 про перенесення терміну перевірки на 90 днів та вручено відповідний наказ від 13.03.2018 №1482-п під розписку головному бухгалтеру підприємства Кисельовій Ю.В.

Термін поновлення перевірки ТОВ Агрофірма Агростеп сплинув - 12.06.2018, але у зв`язку з тим, що підприємство надало лист від 12.06.2018 за № 26 та повідомило, що посадові особи підприємства знаходяться у відпустці з 12.06.2016, відповідачем перенесено дату початку перевірки на 04.07.2018.

У зв`язку з ненаданням до перевірки оригіналів запитуваних документів за період: з 30.08.2016 по 07.11.2016 складено акт від 09.07.2018 №35148/04-36-14-02/37916049.

У період з 06.09.2018 по 12.09.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з оскаржуваних питань у запереченні від 17.08.2018 № 30 (вх. ГУ ДФС від 17.08.2018 №28056/10) до акту документальної планової виїзної перевірки від 18.07.2018 №38160/04-36-14-02/37916049 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Зазначена перевірка через ненадання платником податків первинних документів проведена на підставі баз даних ДФС, зокрема АІС Податковий блок та ЄРПН.

Відповідно до п.п.19-1.1.1. п.19-1.1. ст.19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Пунктом 75.1. ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України).

Вимогами п.85.2. ст.85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами, з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Таким чином, з наведеного видно, що податковий орган зобов`язаний проводити перевірки платників податків, оскільки через проведення перевірок здійснюється функція контролю за адмініструванням податків, зборів, платежів, яка покладена на податкову службу.

Окрім того, у платника податків виникає обов`язок по оформленню, зберіганню та наданню контролюючому органу первинних документів, які були підставою для формування даних податкової звітності та даних бухгалтерського обліку. У випадках втрати таких документів з будь-яких причин Податковим кодексом України передбачено процедуру перенесення термінів перевірки задля надання платнику податків можливості такі документи відновити.

Означене в даному випадку було виконано відповідачем, проте позивач не вжив заходів з метою відновлення таких документів, доказів зворотного до суду не надано.

Таким чином, оскільки безпосередньо позивачем не було виконано вимоги ПК України та не поновлено документи, які були підставою для формування даних податкової звітності, податковий орган цілком правомірно провів перевірку на підставі даних своїх інформаційних систем та даних ЄРПН, що передбачено п.83.1.2 п.83.1 ст.83 ПК України.

А тому посилання представника позивача на неможливість податковим органом проведення перевірки на підставі відомостей з інформаційних баз у даному випадку є необгрунтованим, оскільки зазначена поведінка податкового органу мала місце через невиконання платником податків свого обов`язку по наданню документів, що виключає можливість поставити під сумнів правомірність проведеної перевірки.

Щодо суті виявлених порушень, суд виходить з такого.

Посадовими особами відповідача встановлено, що ТОВ Агрофірма Агростеп у 2016-2017 роках здійснювалися операції з реалізації власної сільськогосподарської продукції пшениці, ячменю, соняшника, кукурудзи, ріпаку, а також мінеральних добрив, будівельних матеріалів, тощо, всього на суму 28996775,00 грн. (крім того, ПДВ - 5799355,00 грн.). Зазначену суму підприємством не було включено до складу доходу у декларацію по податку на прибуток, що призвело до заниження показника рядку 01 Декларації дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 на суму у розмірі 28996775,00 грн, в тому числі, 2016 рік на суму у розмірі 499250,00 грн., за 2017 рік на суму у розмірі 28497525,00 грн..

Також, перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показники за 2016 рік (-42980) грн. та за 2017 рік -32633 грн..

Перевіркою повноти декларування ТОВ Агрофірма Агростеп показників рядка 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено їх заниження у загальній сумі 31316367 грн., у тому числі за 2016 рік -380842 грн., за 2017 рік -30935525 грн., у зв`язку з не підтвердженням первинними документами та даними бухгалтерського обліку витрат, що впливають на фінансовий результат до оподаткування.

Згідно з п.п.14.1.178 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , на підставі якого підприємствами визначається дохід від своєї діяльності.

Зазначене положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з п.5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

У відповідності до п.7 П(С)БО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору, тощо).

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно зі статтею 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень цього Кодексу.

Враховуючи наведені положення, підприємство зобов`язане вести облік доходів і витрат та визначати базу оподаткування податком на прибуток, виходячи зі здійснених у звітному періоді господарських операцій.

Також під час перевірки відповідачем встановлено, що станом на 01.01.2016 по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у позивача обліковувалася дебіторська заборгованість по ТОВ Квіста-М у сумі 2438000,00 грн., яка виникла в травні 2014 року.

Аналізом наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 встановлено списання безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості в квітні 2017 року та відображення на рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності суми у розмірі 2438000,00 грн.

Однак до перевірки ТОВ Агрофірма Агростеп не надано банківські виписки, які б підтверджували перерахування грошових коштів в адресу ТОВ Квіста-М . До того ж згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації ТОВ Квіста - М (і.к. 39600281) є 26.01.2015, тобто після виникнення дебіторської заборгованості.

Згідно зі ст.14 ПК України, безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженим наказом Міністерства фінансів України 08.10.99 №237 (далі - П(С)БО 10) визначена безнадійна дебіторська заборгованість як поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Відповідно до п.11 П(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Відповідно до п.15 П(С)БО 15, визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість . Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Таким чином, списання безнадійної дебіторської заборгованості відбувається за певних умов із дотриманням вищенаведених стандартів бухгалтерського обліку, проте позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи не підтверджено як правомірність виникнення дебіторської заборгованості ТОВ Квіста-М , так і правомірності її списання з балансу підприємства.

Позивачем суду не надано жодного документа по взаємовідносинам із ТОВ Квіста-М , не підтверджено природу походження такої дебіторської заборгованості.

Окрім того, як період виникнення такої заборгованості, так і період її списання як безнадійної не входить до того періоду, коли, як стверджує представник позивача, ТОВ Агрофірма Агростеп не була підконтрольна її законним власникам через протиправні дії третіх осіб.

У зв`язку з наведеним, суд погоджується із доводами представника відповідача щодо неправомірного включення ТОВ Агрофірма Агростеп до складу витрат за 2017 рік дебіторської заборгованості ТОВ Квіста-М в сумі 2438000,00 грн., чим допущено порушення вимог п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення від 20.09.2018: № 0025601402 та № 0025611402 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо встановленого перевіркою порушення позивачем п.198.1. п.198.2. п.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній декларації з ПДВ за вересень 2016 року у розмірі 657384,00 грн., внаслідок віднесення до складу податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 та завищено податковий кредит з податку на додану вартість по скороченій декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування сільського господарства) на загальну суму у розмірі 4625912 грн., внаслідок віднесення до його складу податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , ТОВ ФІНАНСГРУП , ТОВ АГРОМОНТАЖНИК АТБ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , ТОВ ЕКСПО ОІЛ ПЛЮС , ТОВ АТП ОЙЛ , ТОВ АПК ЕНЕРГІЯ , ТОВ УКРЕКСПОСЕРВІС , ПРАТ КОМБІКОРМ , ТОВ ВСЕСВІТ , ТОВ БЕЛГРАВІЯ , ТОВ ЕКСФЛОІТ , які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів п.198.1 та п.198.2 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі, при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, під час вирішення таких спорів судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами і реальність зміни майнового стану першого.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.2.1 ст.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 2.2. Положення, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2019 року у справі №816/434/18 (адміністративне провадження №К/9901/14843/19), обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити, зокрема, підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у продавця відчужуваних ним товарів, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

Позивач посилається на неможливість надання первинних документів по взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 , ТОВ МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , ТОВ ФІНАНСГРУП , ТОВ АГРОМОНТАЖНИК АТБ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , ТОВ ЕКСПО ОІЛ ПЛЮС , ТОВ АТП ОЙЛ , ТОВ АПК ЕНЕРГІЯ , ТОВ УКРЕКСПОСЕРВІС , ПРАТ КОМБІКОРМ , ТОВ ВСЕСВІТ , ТОВ БЕЛГРАВІЯ , ТОВ ЕКСФЛОІТ , оскільки такі операції вчинені у період керівництва підприємством позивача невідомими особами, також позивач зазначає, що ним було вчинено дії з метою отримання таких документів у перелічених підприємств, однак відповіді на свої звернення від означених підприємств ТОВ Агрофірма Агростеп не отримало.

Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки в матеріалах справи містяться документи по взаємовідносинам із ТОВ ВСЕСВІТ за період: червень 2016 року, в тому числі, договір №16/12-1 від 16.12.2015 та складені на його підставі первинні документи, також в матеріалах справи міститься і договір із ТОВ ЕКСФЛОІТ про надання телекомунікаційних послуг №000752/16, датований 01.03.2016 та підписаний від позивача директором - ОСОБА_4 , тобто перераховані документи складені до подій, на які посилається представник позивача. Разом із тим, договір складського зберігання зерна №17 від 11.07.2016, укладений між ТОВ Агрофірма Агростеп та ТОВ БЕЛГРАВІЯ , який також міститься в матеріалах справи (а.с. 175-189, т.1) підписаний від позивача директором Вакулюк О.В., тобто діючим директором.

Зазначені обставини спростовують доводи представника позивача про неможливість ТОВ Агрофірма Агростеп отримати первинні документи від вказаних контрагентів з якими, як свідчать матеріали справи, позивач співпрацював ще до періоду отримання контролю над підприємством невідомими особами.

Суд також враховує, що позивач не звертався до господарського суду із позовами про визнання недійсними правочинів, укладених із контрагентами: ТОВ ЄВРОКОНТАКТ 2016 , ТОВ МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , ТОВ ФІНАНСГРУП , ТОВ АГРОМОНТАЖНИК АТБ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , ТОВ ЕКСПО ОІЛ ПЛЮС , ТОВ АТП ОЙЛ , ТОВ АПК ЕНЕРГІЯ , ТОВ УКРЕКСПОСЕРВІС , ПРАТ КОМБІКОРМ , ТОВ ВСЕСВІТ , ТОВ БЕЛГРАВІЯ , ТОВ ЕКСФЛОІТ у період з 31.08.2016 по 18.11.2016.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про неправомірне включення ТОВ Агрофірма Агростеп до складу податкового кредиту з ПДВ у загальній декларації з ПДВ за вересень 2016 року суми у розмірі 657384 грн. та у скороченій декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткуванні сільського господарства) суми у розмірі 4625912 грн. та правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018 №0025621402 (форми "Р").

Як вказав Верховний Суд в постанові від 15 травня 2020 року у справі №826/10347/15 (адміністративне провадження №К/9901/27592/18) при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У своєму позові позивач посилається на матеріали судово - економічної експертизи та на матеріали кримінального провадження №12016040030001143, у той же час матеріали кримінального провадження №12016040030001143, до матеріалів справи представником позивача залучені не були.

Матеріали судово-економічної експертизи, надані представником позивача 25.05.2020, не можуть бути враховані судом, оскільки подані на стадії судових дебатів без обгрунтованого клопотання із наведенням причин неможливості подання таких доказів раніше, як це передбачено вимогами ст. 79 КАС України.

Стосовно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі №160/5440/19, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Дніпропетровській області стосовно не відображення показників (даних, числових показників) уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється вересень, жовтень 2016 року) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп в електронних базах даних податкової звітності та зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити показники (дані, числові показники) уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється вересень, жовтень 2016 рок) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп в електронних базах даних податкової звітності, то судом не встановлено вплив означеного судового рішення на обставини справи №160/2901/19.

В матеріалах адміністративної справи №160/2901/19 відсутні податкові декларації з ПДВ ТОВ Агрофірма Агростеп за вересень, жовтень 2016 року, відсутні також уточнюючі розрахунки, якими підприємство самостійно виправило помилки у звітності за вказаний період, у зв`язку із чим у суду відсутня можливість встановити, які саме помилки ТОВ Агрофірма Агростеп були виправлені у декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2016 року та яким чином таке виправлення впливає на предмет розгляду у цій справі.

Згідно з оскарженим податковим повідомленням - рішенням від 20.09.2018 №0025481410 (форми "С") до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9861,80 грн. за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій за неоприбуткування у касовій книзі готівкових коштів у сумі 1972,36 грн, виданих на підставі відомості на видачу грошей від 13.01.2017 №12971.

Оцінюючи правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення від 20.09.2018 №0025481410 (форми "С") суд зазначає, що відповідно до п.1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 2.6 означеного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як встановлено Указом Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (пункт 1 Указу), у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В обгрунтування відсутності допущення зазначеного порушення позивачем не надано суду жодних пояснень та будь-яких доказів, у зв`язку з чим суд доходить висновку про правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення від 20.09.2018 0025481410 ( форми "С"),

Стосовно податкових повідомлень - рішень від 20.09.2018 № 0025631402 (форми "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності (декларації) з податку на додану вартість та №0025641402 ( форми "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання податкової зі (декларації) з податку на прибуток приватних підприємств, суд виходить з такого.

Як видно з матеріалів справи ТОВ Агрофірма Агростеп несвоєчасно подано загальну декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), яку фактично подано 27.09.2016 та несвоєчасно подано декларацію з податку на прибуток за 2017 рік (граничний термін подання 29.08.2017), яку фактично подано 02.03.2018.

Відповідно до п. 202.1.ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Як передбачено п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 137.4. ст. 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому, податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з п.п.36.1., п.п.36.2. ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За положеннями п. 120.1 ст.120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем жодним чином не спростовано допущення порушень встановленого строку для подання податкових декларацій з ПДВ та з податку на прибуток.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що відповідачем надані достатні докази на обгрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, у той час як позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження зворотного.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно.

У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 205, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агростеп (вул. Дружби, буд. 4, смт. Новопокровка, Солонянського району Дніпропетровської області, 52441, і.к. 37916049) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, і.к. 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 червня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова