Рішення

від 03.06.2020 по справі 400/82/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 р. справа № 400/82/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н", вул. 1 Слобідська, 8-А, кв. 3, м. Миколаїв, 54055

до відповідачаДержавної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачатовариство з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг", вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007

проскасування рішення від 28.11.2019 р. № 1340180/41528079

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" (надалі - позивач або ТОВ "Мегабуд-Н") звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна податкова служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг" (надалі - ТОВ "Чисто Клінінг"), в якому просить суд скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 28.11.2019 року № 1340180/41528079.

Вимоги позивач обґрунтував тим, що для реєстрації податкової накладної ним були подані всі необхідні документи, які підтверджували виконання господарської операції. Реєстрація податкової накладної зупинена без зазначення конкретного пункту Критеріїв ризиковості платника податку. Після надання письмових пояснень та додаткових документів, контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної без зазначення чітко визначеної підстави. Позивач вважає, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням встановленої процедури.

Головне управління ДПС у Миколаївській області та ДПС України подали відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просили відмовити. Заперечуючи проти позову вказали, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання ТОВ "Мегабуд-Н" первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів відповідачем та неправомірності дій останнього (а. с. 103-112).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 10.03.2020 року суд замінив неналежного відповідача у справі з Головного управління ДПС у Миколаївській області на належного - Державну податкову службу України (надалі - відповідач або ДПС України).

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

01.10.2019 року позивач уклав з ТОВ "Чисто Клінінг" договір № 01-10-2019 купівлі-продажу товарів, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400 000,0 грн.

Згідно видаткової накладної № 136 від 18.10.2019 року ТОВ "Мегабуд-Н" поставило на адресу ТОВ "Чисто Клінінг" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 364,20 грн. із ПДВ.

18.10.2019 року позивачем було складено податкову накладну № 65, та 12.11.2019 року зазначену накладну направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) (а. с. 22).

Відповідач прийняв податкову накладну, але реєстрація накладної була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідною квитанцією, доданою до матеріалів справи. У квитанції вказано, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН.

Позивач направив контролюючому органу пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ "Чисто Клінінг" із наданням відповідних доказів.

Відповідач не врахував надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження і рішенням від 28.11.2019 р. № 1340180/41528079 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18.10.2019 р. № 65 в ЄРПН (а. с. 29-30).

Підставою для відмови вказано ненадання платником первинних документів.

Відповідно до ст. 201 п. 201.1. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу ст. 201 п. 201.16. ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми прийнятий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (надалі - Порядок № 117), чинний протягом дії спірних правовідносин.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117).

Згідно з п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, обов`язковою складовою квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної, є зазначення конкретно визначеного критерію ризиковості платника податків.

Листом ДФС України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 затверджені Критерії ризиковості платника податку (надалі - Критерії).

Суд відзначає, що ці Критерії не пройшли процедуру погодження, передбачену п. 10 Порядку № 117.

Відповідно до п. 1 пп. 1.6. цих Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, так як п. 1 пп. 1.6. Критеріїв містить 7 підстав для встановлення ризиковості платника податків, відповідач не вправі обмежуватись загальним посиланням на цю норму та повинен був вказати на визначений пункт, чого відповідач не зробив.

В постанові від 04.12.2018 р. у справі № 821/1173/17 Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав контролюючому органу копії фінансово-господарських документів щодо діяльності ТОВ "Мегабуд-Н".

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем документи для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення ДПС України.

Враховуючи викладене, маються підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 102,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 318 від 13.01.2020 року (а. с. 81), з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 6 306,0 грн.

Відповідач у відзиві просив відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, так як заявлена сума витрат є необґрунтованою, безпідставною та надмірною.

На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір-доручення № ПН-1 про надання правової допомоги від 03.01.2020 року, що був укладений ТОВ "Мегабуд-Н" та адвокатським бюро "Сергія Бєліка"; протокол № 1 узгодження договірної ціни від 03.01.2020 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги; рахунок-фактуру № 65-10 від 08.01.2020 року; платіжне доручення від 08.01.2020 року № 194; акт № 65-10/1 від 08.01.2020 року приймання-передачі правових послуг згідно договору про надання правових послуг № ПН-1 від 03.01.2020 року; звіт № 65-10/1 про надані правові послуги від 08.01.2020 року.

Так, згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що згідно з статтею 41 Конвенції, суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловнена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17.

За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим та мати розумну суму.

Позивач просить скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 65 на загальну суму 364,20 грн., з яких ПДВ складає 60,70 грн., та заявляє про понесені витрати на правову допомогу в сумі 6 306,0 грн.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки аналіз положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат повинен бути пропорційним до предмету спору та співмірним до тих витрат, які поніс позивач, в зв`язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" (вул. 1 Слобідська, 8-А, кв. 3, м. Миколаїв, 54055, ЄДРПОУ 41528079) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг" (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, ЄДРПОУ 41304358), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рiшення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2019 р. № 1340180/41528079.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" (вул. 1 Слобідська, 8-А, кв. 3, м. Миколаїв, 54055, ЄДРПОУ 41528079) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз