Ухвала

від 02.06.2020 по справі 420/2572/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2572/20

УХВАЛА

02 червня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши заяву громадської організації САМООБОРОНА ОДЕСИ до Новоселівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадської організації САМООБОРОНА ОДЕСИ до Новоселівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність Новоселівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка полягає в не проведенні державної реєстрації речових прав (права комунальної власності) земельних ділянок, що належали ліквідованому колективному сільськогосподарському підприємству Світлий шлях на території с. Новоселівка - протиправною;

- зобов`язати Новоселівську сільську раду Ананьївського району Одеської області зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки, що належали ліквідованому колективному сільськогосподарському підприємству Світлий шлях на території с.Новоселівка.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позивачем 01.06.2020 року надано заяву про забезпечення позову (вхід. № 20954/20), в якій заявник просить суд заборонити Новоселівській сільській раді Ананьївського району Одеської області відчуження земель колишнього колгоспу (колективного сільськогосподарського підприємства Світлий шлях шляхом прийняття рішення про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність та рішень про затвердження проектів землеустрою таких земельних ділянок, до розгляду справи по суті.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що згідно з позицією позивача протиправна бездіяльність відповідача полягає у нездійсненні державної реєстрації права власності територіальної громади села Новоселівка (комунальної власності) на землі колишнього колгоспу (колективного сільськогосподарського підприємства), що існувало на території села - Колективного сільськогосподарського підприємства Світлий шлях , код ЄДРПОУ 03765803, яке ліквідовано 08.10.2008 року. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки протягом липня, серпня 2019 року відповідачем були прийняті рішення про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність із земель колишнього колгоспу. Позивач стверджує, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову має призвести до подальшого відчуження вказаних земельних ділянок, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду про зобов`язання відповідача зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки, що належали ліквідованому колективному сільськогосподарському підприємству на території с. Новоселівка.

Також позивач зазначає, що на його думку запропоноване забезпечення позову не є втручанням в законні дискреційні повноваження відповідача як органу місцевого самоврядування, оскільки відсутня законна підстава для розпорядження вказаними землями - не проведено державну реєстрацію права комунальної власності та не сформовано земельні ділянки як об`єкти речових прав.

Розглянувши заяву про забезпечння позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.168 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з вимогами ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, ч.2 ст.150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 2 ст.150 встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що підставою для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відчуження земель колишнього колгоспу (колективного сільськогосподарського підприємства Світлий шлях шляхом прийняття рішення про надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність та рішень про затвердження проектів землеустрою таких земельних ділянок, до розгляду справи по суті є наявність очевидної небезпеки подальшого відчуження вказаних земельних ділянок, та ускладнить їх відновлення.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з цим, предметом судового розгляду у справі є бездіяльність відповідача щодо реєстрації речових прав (права комунальної власності) на земельні ділянки, які належали ліквідованому КСП Світлий шлях та зобов`язання відповідача зареєструвати право комунальної власності на вказані земельні ділянки. На підтвердження намірів відповідача щодо розпорядження землями, які належали ліквідованому КСП Світлий шлях , позивачем надано декілька рішень відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на землях колективної власності колишнього КСП Світлий шлях на території Новоселівської сільської ради.

Слід зазначити, що позивачем не надано доказів оскарження, визнання протиправними та скасованими рішень відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на землях колективної власності колишнього КСП Світлий шлях на території Новоселівської сільської ради.

Отже фактично, позивач просить забезпечити позов шляхом застосування заходів заборони вчиняти дії, посилаючись на припущення що в майбутньому можливе подальше відчуження земельних ділянок та не маючи доказів того, що на даний час відповідач має намір вчиняти такі дії.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви громадської організації САМООБОРОНА ОДЕСИ про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом громадської організації САМООБОРОНА ОДЕСИ до Новоселівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя П.П. Марин