Постанова

від 28.05.2020 по справі 640/86/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/86/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Епель О.В., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вітес на ухвалу Окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вітес до Генеральної прокуратури України, Першої Київської державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Вітес (далі - ТОВ Вітес ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправну бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо не направлення постанови про зняття арешту майна від 28.02.2013 року до Першої київської державної нотаріальної контори;

- зобов`язати Генеральну прокуратуру України направити Постанову про зняття арешту майна від 28.02.2013 року до Першої київської державної нотаріальної контори.

- зобов`язати Першу київську державну нотаріальну контору, здійснити реєстрацію припинення обтяження у вигляді арешту майна, а саме нерухомого майна - нежитлову будівлю, літера А , загальною площею 654.6 м2 за адресою: м . Київ. вул . Дніпровська Набережна. 2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі ТОВ Вітес посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема, скаржник зазначає, що предметом цього позову є протиправна бездіяльність відповідача щодо ненаправлення постанови про зняття арешту майна та відмова видати копію вказаної постанови. Оскільки, ці функції не пов`язані з повноваженнями слідчого, визначеними КПК України, спірні правовідносини мають характер публічно-владних управлінських функцій, а спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо не направлення постанови про зняття арешту майна від 28.02.2013 року до Першої київської державної нотаріальної контори; зобов`язання Генеральну прокуратуру України направити Постанову про зняття арешту майна від 28.02.2013 року до Першої київської державної нотаріальної контори; зобов`язання Першої київську державну нотаріальну контору, здійснити реєстрацію припинення обтяження у вигляді арешту майна, а саме нерухомого майна - нежитлову будівлю, літера А , загальною площею 654.6 м2 за адресою: м. Київ. вул. Дніпровська Набережна . 2.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що суть спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з діями слідчого в особливо важливих справах щодо не направлення постанови про зняття накладеного арешту на майно від 28.02.2013 начальнику Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та завідувачу Першої Київської нотаріальної контори. Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України врегульовано порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Таким чином, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України, а позивачу за таких обставин необхідно звернутись до слідчого судді відповідного місцевого суду, як то передбачено ст.306 КПК України.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Отже, зазначеними положеннями КАС визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

При віднесенні спору до тієї чи іншої юрисдикції важливо враховувати, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

При цьому КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як визначено в статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ( п.5 ч.1 ст. 3 КПК України).

Стаття 303 КПК України зокрема зазначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу

Відповідно до частини першої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Як вбачається з матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України 07.09.2010 порушено кримінальну справу, 21.02.2013 дані про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013000000000085. Постановою прокурора Титор Д.П. від 15.09.2010 було накладено арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, літера А , загальною площею 654.6 м2 за адресою: м. Київ. вул. Дніпровська Набережна. 2 .

Станом на 08.12.2019 кримінальне провадження №42013000000000085 від 22.02.2013, закрито, відомості внесено реєстратором Савенко Д.Л.

28.11.2019 представник ТОВ Вітес звернувся до Генеральної прокуратури України з клопотанням про надання інформації та копій процесуальних документів та зобов`язання вчинити певні дії в рамках кримінального провадження № 42013000000000085.

З листа Генеральної прокуратури України від 04.12.2019 року №13/1-744ВИХ-19 вбачається, що до архівного фонду Генеральної прокуратури України оригінали процесуальних документів у кримінальному провадженні №42013000000000085 на зберігання не передавалися.

Згідно Інструкції з діловодства в органах прокуратури України затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 15.01.2013 № 3 (діяла на момент закриття кримінального провадження №42013000000000085), оформлення та передача до архіву прокуратури справ, заведених у структурних підрозділах прокуратури, покладається на працівників, що забезпечують діловодство цих підрозділів за методичною допомогою архіву прокуратури. Закінчені в діловодстві справи постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та з особового складу передаються до архіву прокуратури для наступного зберігання та користування. Справи тимчасового зберігання (до 10 років включно) можуть передаватися в архів прокуратури за рішенням її керівника. їх передавання здійснюється тільки за описами справ.

Отже, матеріали кримінального провадження №42013000000000085 повинні були передаватися до архіву для подальшого зберігання.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ Вітес зверталось до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання представника ТОВ Вітес - Марченко В.А. від 28.11.2019 про надання інформації та копій процесуальних документів та зобов`язання вчинити певні дії в рамках кримінального провадження № 42013000000000085.

Ухвалою від 26 лютого 2020 року у задоволенні скарги відмовлено. Відмовляючи у задоволенні скарги суд виходив з наданих відомостей про закриття кримінального провадження № 42013000000000085 в рамках якої подано скаргу ТОВ Вітес .

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що оскільки кримінальне провадження закрито і позивач позбавлений можливості захистити своє право шляхом звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність слідчого або прокурора у порядку передбаченому КПК України, цей спір має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в ухвалі суду від 28 травня 2020 року, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вітес задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанову складено в повному обсязі 02 червня 2020 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя О.В.Епель

суддя О.М.Оксененко