Ухвала

від 15.05.2020 по справі 308/2248/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2248/20

1кс/308/1125/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчогоуправління ГУНПв Закарпатськійобласті капітана поліції ОСОБА_5 про арешт майна у рамках кримінального провадження, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 14.11.2019 року за № 42019070000000387, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчогоуправління ГУНПв Закарпатськійобласті капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 , про арешт майна у рамках кримінального провадження, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 14.11.2019 року за № 42019070000000387, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

У клопотанні вказано, що замовником ОСОБА_7 здійснюється будівництво багатоквартирного будинку у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015 без відповідних дозвільних документів, а також вже розпочато реалізацію квартир у вказаному багатоквартирному будинку.

12.11.2019 року прокуратурою області отримано відповідь від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про те, що в період 21.10.2019 року по 30.10.2019 року спеціалістами Управління ДАБК проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті за вищевказаною адресою.

Перевіркою ДАБК встановлено, що замовником ОСОБА_7 попередні приписи ДАБК від 19.08.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт не виконано, а саме: на момент проведення перевірки виявлено, що будівельні роботи не зупинені. Замовником додатково влаштовано монолітний залізобетонний каркас з 1 -го по 3-й поверх. Більше того, дозвільні документи, що дають право виконувати будівельні роботи - відсутні.

За твердженням слідчого, вищевказане дає підстави вважати, що будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється самоправно. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ст. 356 КК України.

Водночас, вказує слідчий, незважаючи на відсутність дозвільних документів на проведення будівельних робіт, встановлено, що площа будівництва огороджена парканом, будівництво проводиться, у тому числі із залученням великої кількості будівельної техніки, баштових кранів та значної кількості працівників.

Також, до перевірки вищевказаного об`єкту було залучено Управління Держпраці у Закарпатській області. Так, 19.11.2019 року до прокуратури області надійшла відповідь Управління Держпраці про проведення інспекційного відвідування, у ході якого встановлено, що на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , займається будівельними роботами фізична особа- підприємець ОСОБА_8 .

Таким чином, як зауважує слідчий, замовником ОСОБА_7 , а також фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 , у порушення ст. 26, 29, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», без відповідних дозвільних та правовстановлюючих документів, здійснюються незаконні дії з будівництва на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015, житлового багатоповерхового будинку з приміщеннями комерційного призначення, чим державним інтересам заподіяна значна шкода.

Зважаючи на це, слідчий зазначає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити будівельно-технічну експертизу з метою встановлення факту та характеру допущених при проведенні будівельних робіт порушень, виявлених у тому числі працівниками ДАБК.

З огляду на викладене, слідчий констатує, що досудовим розслідуванням виявлено достатньо даних, які можуть свідчити про незаконність проведення будівельних робіт, у зв`язку з чим, виникла необхідність накладення арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а також розташованих на ній об`єктів будівництва, будівель, споруд, тимчасових архітектурних форм, інших об`єктів незавершеного та завершеного будівництва.

Слідчий також зазначає, що метою накладення арешту згідно процесуальних норм п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, а також наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, слідчий просить постановити ухвалу про арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить землевласнику ОСОБА_9 , правокористувачам згідно договорів суперфіцію ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також розташованих на ній об`єктів будівництва, будівель, споруд, тимчасових архітектурних форм, інших об`єктів незавершеного та завершеного будівництва, шляхом заборони користування вказаним майном, а саме шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будівельних робіт, а також заборони відчуження вищезазначеного майна.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_9 , правокористувачів майна ОСОБА_10 , ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши прокурора, представника власника та правокористувачів майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст.131КПКУкраїни заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 132КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначенимист. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 10 ст. 170КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цьогоКодексу (ч. 1 ст. 173КПК України).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованим станом на 20.11.2019 року, органом досудового розслідування- Головним управлінням Національної поліції в Закарпатської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2019 року за № 42019070000000387, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогост. 356 КК України.

Постановою старшого слідчого від 21.01.2020 року земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015, а також розташовані на ній обэєкти будівництва, будівлі, споруди, тимчасові архітектурні форми, інші обэєкти незавершеного та завершеного будівництва визнані у матеріалах досудового розслідування за № 42019070000000387 в якості речових доказів.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 203278946, дата формування: 06.03.2020 року) власником в цілому земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015, площею 0,4221 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 264530421101).

Відповідно до інформації про державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) серія та номер: 127, виданий 26.01.2017 року, видавник: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , правокористувачем земельної ділянки площею 0,175 га, що позначена в додатку до договору як «ділянка № 2 (0,175 га), є ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Вид іншого речового права: право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Зміст, характеристика іншого речового права: здійснення суперфіціарієм будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, безстрокове.

Крім того, згідно з інформацією про державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) серія та номер: 2319, виданий 18.09.2015 року, видавник: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , іншим правокористувачем є ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме щодо об`єкта іншого речового права: суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в користування земельну ділянку площею 0,071 га, що позначена в додатку до даного договору як «III черга будівництва (0,071 га)» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вид іншого речового права: право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Зміст, характеристика іншого речового права: безстрокове.

Як вбачається з матеріалів клопотання, на звернення прокурора щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:03:001:0015 в м. Ужгород, виконавчий комітет Ужгородської міської ради повідомив, що спеціалістами управління ДАБК проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті за вищевказаною адресою в період з 21.10.2019 року по 30.10.2019 року. Під час перевірки встановлено, що вимоги приписів від 19.08.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, замовником ОСОБА_7 не виконано, а саме: на момент проведення перевірки виявлено, що будівельні роботи не зупинені. Замовником додатково влаштовано монолітній залізобетонний каркас з 1-го по 3-й поверх. Дозвільні документи, що дають право виконувати будівельні роботи, відсутні. За результатом перевірки складені документи, які вимагаються постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», а саме: акт № 196 від 30.10.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення від 30.10.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30.10.2019 року. Замовника притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № 114 від 06.11.2019 року.

06.11.2019 року начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю винесено постанову № 114 по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, а саме за невиконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.08.2019 року, чим порушено вимоги абз. 4 п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

08.11.2019 року головним інспектором управління Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) фізичної особи, яка використовує найману працю № ЗК/408/214/АВ, згідно з яким у ході інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_8 здійснює свою діяльність згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого дата державної реєстрації ФОП ОСОБА_8 08.11.2007 року. Процес інспекційного відвідування зафіксоване засобами відеотехніки. В ході інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_8 займається будівельними роботами за адресою АДРЕСА_1 . У своїй діяльності ОСОБА_8 залучає до роботи найманих працівників. Також ФОП ОСОБА_8 надав договір субпідряду № 01/10/19 з приватним підприємцем ОСОБА_12 на виконання загально-будівельних робіт. В свою чергу ФОП ОСОБА_12 залучає до роботи найманих працівників, з якими уклав трудові договору.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.12.2019 року, на момент проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015, будівельні роботи не проводились.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та слідує з письмового заперечення ОСОБА_7 на клопотання про арешт майна від 10.03.2020 року та клопотання адвоката ОСОБА_4 про долучення до матеріалів справи копій документів від 11.03.2020 року, замовнику ОСОБА_7 , де генеральний підрядник ФОП ОСОБА_13 , управлінням ДАБК Ужгородської міської ради надано дозвіл на виконання будівельних робіт за №ЗК112200651535 від 05.03.2020 року, а саме на будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення, місце розташування об`єкта: АДРЕСА_2 . Згідно довідки управління містобудування та архітектури від 07.11.2019 року № 168-АД, виданої ОСОБА_7 , проектованому багатоквартирному будинку з приміщеннями комерційного призначення (ІІІ черга будівництва (поз. 4 згідно генплану) на земельній ділянці по АДРЕСА_3 (Договір суперфіції №2319 від 18.09.2015; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №44093723 від 18.09.2015; Номер запису про інше речове право: 11230749: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:264530421101; кадастровий номер 2110100000:03:001:0015, Договір оренди землі №1860 від 27.07.2016, кадастровий номер 2110100000:03:001:0224) згідно адресного плану міста та відповідно до наказу начальника управління містобудування та архітектури №230-А від 07.11.2019 року надана поштова адреса: АДРЕСА_2 .

21.02.2019 року замовнику ОСОБА_10 управлінням ДАБК Ужгородської міської ради надано дозвіл на виконання будівельних робіт за №ЗК112190521567, де генеральний підрядник ФОП ОСОБА_8 , а саме: будівництво багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями комерційного призначення в АДРЕСА_1 , місце розташування об`єкта: АДРЕСА_1 , місце розташування об`єкта: АДРЕСА_1 , 2110100000:03:001:0015

Крім того, згідно листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.01.2020 року за №58/03-17, у міської ради відсутні відомості про наявність майнових та/або немайнових претензій щодо громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_10 .

При оцінці доведеності прокурором існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 132 КПК України, слідчий суддя врахував наступне.

Не зважаючи на значний час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 14.11.2019 року за № 42019070000000387, жодній особі не оголошено про підозру.

Кримінальне провадження, в рамках якого подано клопотання про арешт майна, розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а саме: самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. З об`єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких ознак: 1) самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій; 2) оспорюваністю правомірності цих дій з боку інших громадян або юридичних осіб; 3) заподіянням такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам; 4) причинним зв`язком між діями винної особи та значною шкодою. При цьому, оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин або підприємство, установа, організація вважають дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджуються з ними, оскаржують їх. При цьому не обов`язково, щоб оскарження відбувалось саме у передбаченому законом порядку (судовому, адміністративному тощо). Відсутність оспорюваності дій виключає визнання їх кримінальне караним самоправством. Злочин визнається закінченим з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Самоправство, яке не заподіяло значної шкоди правоохоронюваним інтересам, розглядається як адміністративне правопорушення (ст. 186 КУпАП).

З огляду на викладене, слідчий судя констатує, що прокурором, а також слідчим у клопотанні не наведено жодних доказів щодо оспорювансті правомірності будівництва на замельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:03:001:0015 з боку інших громадян або юридичних осіб, а також не надано підтверджуючих матеріалів щодо розміру заподіяної шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо таку заподіяно.

У клопотанні слідчий зазначив, що метою накладення арешту згідно процесуальних норм п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. При цьому, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України зобов`язаний при вирішенні питання про накладення арешту на майно у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 КПК України,також врахуватирозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням.Як зазначеновище,жодних данихщодо розмірузавданої шкодиу ходісудового розглядуне надано,не містятьсявони ів клопотанніслідчого,що усвою чергупозбавляє можливостіслідчого суддюзробити належнийвисновок про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також співмірність вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Прокурором та слідчим не доведено наявність обставин, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном, призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, у матеріалах клопотання відсутні відомості про призначення будівельно-технічної експертизи, на необхідність якої посилається сторона кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також враховуючи наявність у забудовників відповідних дозволів, відсутність оспорюваності правомірності будівництва, відсутність відомостей щодо заподіяння значної шкоди правоохоронюваним інтересам та можливості приховування, пошкодження майна, чи вчинення інших дій, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов переконання про відсутність правових підстав для накладення арешту.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей на обґрунтування того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Керуючись ст. ст.98,131,132,170-173,175,309,376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали 20 травня 2020 року 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1