Рішення

від 25.05.2020 по справі 428/9103/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №428/9103/18

Пров.№2/409/157/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року смт Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

за участю представника позивача: О .І.Балабая

за участю відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом Петропавлівської селищної ради Станично - Луганського району Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення завданих матеріальних збитків, -

В с т а н о в и в :

До Білокуракинського районного суду Луганської області з Луганського апеляційного суду надійшла за підсудністю цивільна справа за позовною заявою Петропавлівської селищної ради Станично - Луганського району Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення завданих матеріальних збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Петрівською селищною радою Станично-Луганського району Луганської області та приватним підприємством Блиц-Буд був укладений договір про закупівлю робіт за кошти місцевого бюджету № 157 від 26 вересня 2012 року на здійснення робіт по об`єкту Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області . Ціна договору склала 5 049 766 гривень 86 копійок, в тому числі ПДВ - 841 627 гривень 81 копійка. По даному договору підписані акти приймання виконаних робіт: № 4 від 20 грудня 2012 року на суму 158 494 грн 80 коп., № 1 від 25 квітня 2013 року на суму 297 715 грн 20 коп., № 2 від 25 квітня 2013 року на суму 152 660 грн 40 коп., № 3 від 24 травня 2013 року на суму 1019763 грн 60 коп., № 1 від 01 липня 2013 року на суму 155 325 грн 60 коп., № 1 від 05 вересня 2013 року на суму 132 672 грн 00 коп., № 1 від 01 жовтня 2013 року на суму 211 708 грн 80 коп. Відповідно до договору № 36 від 21 березня 2013 року, укладеного між Петрівською селищною радою Станично-Луганського району Луганської області та товариством з обмеженою відповідальністю БУД-ВІК в особі генерального директора відповідача - ОСОБА_3 , остання здійснювала технічний нагляд та приймання виконаних робіт по об`єкту Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області , достовірно знаючи, що по вказаному об`єкту роботи виконані не в повному обсязі, своїми підписами та печаткою затвердила вищевказані акти приймання виконаних робіт. У подальшому на підставі договору № 157 від 26 вересня 2012 року та актів виконаних робіт, погоджених сторонами та інженером з технічного нагляду ОСОБА_3 , позивачем були складені у повному обсязі платіжні доручення та безпідставно через Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області перераховані бюджетні кошти підрядній організації ПП Блиц-Буд . Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1346/1353 від 11 листопада 2016 року вартість робіт, які не виконувались згідно з актом комісії з Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області склала 399265 грн 84 коп. Внаслідок зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права - генеральним директором ТОВ БУД-ВІК ОСОБА_3 спричинено тяжкі наслідки Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області, а саме спричинено майнову шкоду на загальну суму 399265 грн 84 коп. Вироком Біловодського районного суду Луганської області від 22.03.2018 року по справі № 408/1005/18 вина відповідача була повністю доведена та її дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 364-1 КК України, як зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки. ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала себе винною у повному обсязі, підтвердила всі обставити вчиненого нею злочину. У скоєному кримінальному правопорушенні щиро розкаялася та була засуджена до покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600, 00 грн з позбавленням права обіймати адміністративні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три місяці. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки в розмірі 399265 грн 84 коп..

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду підрядника, який виконував роботи за договором у 2014 році загинув, його обов`язки виконував його син, з яким вони не знайшли спільної мови. І як наслідок, кримінальна справа. Позовні вимоги не визнає, оскільки не одна вона винувата.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією вироку Біловодського районного суду Луганської області від 22.03.2018 у справі № 408/1005/18-к ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600,00 грн в дохід держави з позбавленням права обіймати адміністративні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на три місяці (а.с. 3-4).

Як вбачається з копії вироку Біловодського районного суду Луганської області від 22.03.2018, останнім встановлено, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1346/1353 від 11.11.2016 року вартість робіт, які не виконувались згідно з актом комісії з Реконструкція каналізаційного колектора, мережі та каналізаційної насосної станції смт Петрівка Станично-Луганського району Луганської області склала 399265 грн 84 коп.. Внаслідок зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права - генеральним директором ТОВ БУД-ВІК ОСОБА_3 спричинено тяжкі наслідки Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області, а саме спричинено майнову шкоду на загальну суму 399265 грн 84 коп. (а.с.3-4).

Згідно копією вироку Апеляційного суду Луганської області від 15.08.2018 у справі № 408/1005/18-к, апеляційну скаргу прокурора Мички В.І. задоволено у повному обсязі. Вирок Біловодського районного суду Луганської області від 22.03.2018, яким ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за ч. 2 ст. 364-1 КК України, скасовано у частині призначеного додаткового покарання. Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_3 , яка визнана винною за ч. 2 ст. 364-1 КК України, додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати адміністративні посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, строком на один рік. У іншій частині вирок залишено без змін (а.с. 53-58).

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків, які повинна відшкодувати відповідач. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зі змісту п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна (з наступними змінами) та абз.1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року по справі № 461/8496/15.

Позивач Петропавлівська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області надала до суду належні, допустимі та достатні докази того, що саме відповідач ОСОБА_3 своїми злочинними діями спричинила їй матеріальну шкоду на суму 399265, 84 грн, в той час як відповідач ОСОБА_3 не надала до суду жодних доказів того, що шкоди могло бути завдано не з її вини.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що обставини, викладені Петропавлівською селищною радою Станично-Луганського району Луганської області в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, в даному випадку наявні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_3 завданих матеріальних збитків, яка їх не відшкодувала у добровільному порядку, у зв`язку з чим позов Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення завданих матеріальних збитків, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5 988, 99 грн.

На підставі викладеного та керуючись п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна (з наступними змінами), абз.1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , ст.ст. 22, 1166, 1177 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355, п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення завданих матеріальних збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області (код ЄДРПОУ 04335759, місцезнаходження: 93613, Луганська область, Станично-Луганський район, смт Петропавлівка, площа Петропавлівська, 1) завдані матеріальні збитки у сумі 399 265 (триста дев`яносто дев`ять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 5 988 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 99 коп.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Позивач: Петропавлівська селищна рада Станично-Луганського району Луганської місцезнаходження: 93613, Луганська область, Станично-Луганський район, смт Петропавлівка, площа Петропавлівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04335759.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Артемівським ЛМУ УМВС України в Луганській області 16.02.2001 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 03.06.2020 року.