Постанова

від 15.05.2020 по справі 3-3343

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі ОСОБА_1 , захисника особи - адвоката Швецової Н.А., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій наявне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, відповідно до постанови суду, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Як зазначено в постанові суду, 30 травня 2010 року працівниками ДАІ був затриманий ОСОБА_1 під час керування автомобілем Ваз-2103 в стані алкогольного сп`яніння, проходження медичного огляду підтвердило стан алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року скасувати, прийняти нову, якою провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційних вимог, ОСОБА_1 вказує, що не був обізнаний як щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення - 30 травня 2010 року, так і щодо існування оскаржуваного рішення від 18 червня 2020 року стосовно нього. І вперше про ці обставини йому стало відомо від працівників поліції, на вимогу яких він був зупинений та які йому повідомили, що він позбавлений права на керування транспортними засобами ще в 2010 році.

Одночасно, в апеляційній скарзі постановлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року, про яку, як зазначає ОСОБА_1 він дізнався тільки після звернення до місцевого суду та отримання копії оскаржуваного рішення, а тому і строк на апеляційне оскарження вважає пропущеним з поважним причин.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Швецової Н.А. в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та доводів на підтримку апеляційної скарги про скасування постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення та додатково надані дані, слід прийти до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови місцевого суду, ОСОБА_1 не був присутнім під час постановлення рішення 18 червня 2010 року, пояснюючи в суді апеляційної інстанції це тим, що про існування цього судового рішення дізнався після його зупинки працівниками поліції - 23 листопада 2019 року.

Оскільки, відповідно до акту Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2015 року, справи про адміністративні правопорушення за період 2010 року - знищені, то перевірити доводи клопотання ОСОБА_1 щодо неотримання ним судових повісток, повідомлень та самої копії оскаржуваної постанови тощо - не виявилось за можливе.

А тому, за наведеним, а також виходячи з того, що апеляційна скарга, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, була подана 26 грудня 2019 року, тобто у 10 десятиденний строк - з моменту отримання її копії в місцевому суді - 17 грудня 2019 року, можна погодитися з клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді від 18 червня 2010 року.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то вони є слушними з огляду на нижченаведене.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції в повній мірі не дотримані з огляду на наступне.

Так, як пояснив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, то з часу нібито складання протоколу про адміністративне правопорушення - 30 травня 2010 року і ухвалення судового рішення від 18 червня 2010 року до моменту його зупинки працівниками поліції - 23 листопада 2019 року він мав при собі посвідчення водія, яке за весь цей період ніким не вилучалось.

Про існування зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду обізнаний не був, оскільки 30 травня 2010 року він не порушував Правила дорожнього руху, в т.ч. і п. 2.9 цих Правил; ніколи не проживав за адресою, зазначеною в постанові суду: АДРЕСА_1 , а зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; не мав притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом 2010 року.

На підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , суду апеляційної інстанції були надані та отримані останнім наступні дані, листи, відповіді, інформація тощо.

Відповідно до відповіді Державної виконавчої служби Білоцерківського міського відділу Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 96237 (а.с. 10), перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у Білоцерківському міському відділу державної виконавчої служби на примусовому виконанні виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованості не перебуває та станом на дату надання відповіді - 06 грудня 2019 року - не надходило.

За відомостями Комунального підприємства Київської обласної ради Південне бюро технічної інвентарізації від 04 березня 2020 року № 657, відповідно паперових носіїв, за адресою: АДРЕСА_3 - зареєстрована нежитлова будівля. Інформація стосовно багатоквартирного житлового будинку за вищевказаною адресо в архіві БТІ - відсутня.

Крім того, суду апеляційної інстанції був наданий звіт СПД ОСОБА_2 , який є суб`єктом оціночної діяльності, за № 113 від 10 вересня 2007 року про оцінку автомобіля ВАЗ-21033, державний номер НОМЕР_1 , після отримання механічних пошкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29 липня 2007 року.

Відповідно до вказаного звіту - відновлювальний ремонт даного автомобіля - економічно недоцільний .

Вказаний звіт та висновки, викладені в ньому, матеріалами провадження - не спростовані та, в сукупності з іншими даними, дають підстави вважати суду апеляційної інстанції про спроможність доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та передчасних висновків суду першої інстанції про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Головне управління Національної поліції в Київській області Білоцерківського відділу поліції Національної поліції України повідомило Київський апеляційний суд, що стосовно ОСОБА_1 було складено один протокол про адміністративне правопорушення - в 2011 році та три - у 2019 році, із зазначенням інформації щодо їх виконання.

Одночасно в цьому листі зазначено, що будь-яка інформація щодо надходження на адресу Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року стосовно ОСОБА_1 - відсутня.

Отже, дослідивши з повнотою матеріали провадження та документи, отримані з різних інстанцій, не пов`язаних між собою структурними підрозділами та формами власності, застосувавши всі можливі заходи для встановлення істини у провадженні, постає питання щодо законності постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в якій, крім іншого, не зазначено час та місце вчинення адміністративного правопорушення, не ідентифіковано автомобіль, яким нібито керував ОСОБА_1 , правильність та достовірність всіх його анкетних даних, в тому числі адреси мешкання, роботи, перебування у користуванні/власності конкретного транспортного засобу - ВАЗ-2103, без зазначення держаного номерного знаку, тощо.

За наведеним, слід прийти до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 - є слушними та підлягають до задоволення, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення від 30 травня 2010 року.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Провадження в справі за протоколом про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій