Постанова

від 27.05.2020 по справі 403/148/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 403/148/18

провадження № 61 -6177св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного

цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина степу ,

боржники: ОСОБА_1 , фермерське господарство Абара Геннадій Анатолійович ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Буря Олександр Володимирович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2018 року у складі судді АтамановоїС. Ю. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Дудковського О. Л., Письменного О. А., Мельник 0. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина степу (далі - ТОВ Агрофірма Перлина степу ) звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Устинівський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) Бурі 0. В.

Скарга мотивована тим, що у провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області на розгляді перебуває справа № 403/148/18 за позовом ТОВ Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_1 , фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович (далі - ФГ Абара Г. А. ) про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року у зазначеній справі, задоволено заяву ТОВ Агрофірма Перлина Степу про забезпечення позову та заборонено суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,5115 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

29 серпня 2018 року ТОВ Агрофірма Перлина Степу звернулося до Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області із заявою про примусове виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року.

14 вересня 2018 року державним виконавцем Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Бурею О. В. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, згідно з яким у вищевказаному судовому рішенні про забезпечення позову визначено боржниками державних реєстраторів, але не зазначено відомості про їх найменування, місцезнаходження, чітко не визначено особу боржника, що унеможливлює виконання цього судового рішення.

ТОВ Агрофірма Перлина Степу вважало, що такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки ухвала Устинівського районного суду

Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову відповідає вимогам, що пред`являються до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження , тому останній на підставі положень закону зобов`язаний здійснити реєстрацію обтяження спірного майна у процесі забезпечення позову.

На підставі викладеного ТОВ Агрофірма Перлина степу просило суд визнати дії державного виконавця Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Бурі 0. В. щодо направлення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 14 вересня 2018 року неправомірними та зобов`язати останнього виконати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року у справі № 403/148/18.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2018 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Бурі 0. В. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 14 вересня 2018 року №3655 по примусовому виконанню ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі №403/148/18 за позовом ТОВ Агрофірма Перлина степу до ОСОБА_1 та ФГ Абара Г. А. про визнання договору оренди землі недійсним та визнання поновленим договору оренди землі.

Скасовано винесене старшим державним виконавцем Бурею 0. В. повідомлення від 14 вересня 2018 року №3655 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

Зобов`язано старшого державного виконавця Бурю О. В. виконати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі №403/148/18 на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України Про виконавче провадження та резолютивною частиною ухвали суду від 03 травня 2018 року.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що державний виконавець при поверненні виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання діяв у порушення статей 4, 26 Закону України Про виконавче провадження , у той час коли органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

У листопаді 2018 року Устинівський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем не було вжито передбачених законодавством дій, спрямованих на примусове виконання ухвали суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року Устинівський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Справа є малозначною, з огляду на пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави вважати, що розгляд справи у касаційному порядку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. Задоволено клопотання Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, дію ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2018 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від14лютого 2019 року зупинено до закінчення касаційного провадження.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки зазначення у пред`явленій до виконання ухвалі Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову боржниками відповідачів у справі суперечить статті 4 Закону України Про виконавче провадження , ОСОБА_1 , ФГ Абара Г. А. не є зобов`язаними особами у розумінні цього судового рішення, оскільки обов`язок щодо його виконання фактично покладено на суб`єктів державної реєстрації прав, яким заборонено вчиняти реєстраційні дії відносно відповідної земельної ділянки, а, отже, такі обставини свідчать про те, що чітко не визначено особу боржника.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що в провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_1 та ФГ Абара Г. А. про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року в порядку забезпечення позову заборонено суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,5115 га, кадастровий номер: 3525888300:02:000:00061, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

ТОВ Агрофірма Перлина Степу зверталося до Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області із заявою про прийняття до примусового виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову.

Державним виконавцем Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Бурею 0. В. 14 вересня 2018 року повернуто стягувану ТОВ Агрофірма Перлина Степу ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову без прийняття її до виконання з підстав, невідповідності ухвали суду вимогам для виконавчого документа, встановленого законом.

В ухвалі Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову зазначено найменування сторін: позивач (стягувач): ТОВ Агрофірма Перлина степу , місцезнаходження: вул. Суворова, 23, с. Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, 28611; відповідач (боржник): ОСОБА_1, місце проживання: с . Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, 28611 ; відповідач (боржник): ФГ Абара Г. А. , місцезнаходження: вул. Молодіжна,10 с. Седнівка Устинівського району Кіровоградської області, 28620 та інші відомості, які відповідають вимогам до виконавчого документа.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи скаргу ТОВ Агрофірма Перлина степу на дії державного виконавця місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державний виконавець при поверненні виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання діяв у порушення статей 4, 26 Закону України Про виконавче провадження , у той час коли органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи (у тому числі державні виконавці) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частинами першою, третьою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У пункті 3 частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у виконавчому документі, зокрема, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частин другої - четвертої статті 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Вимоги до виконавчого документа, визначені у Законі України Про виконавче провадження , є єдиними. Іншими нормативно-правовими актами може бути встановлено додаткові вимоги до виконавчого документа, проте їх звуження не допускається.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Проте ФГ Абара Г. А. та ОСОБА_1 не є зобов`язаними особами в розумінні ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову, оскільки обов`язок щодо виконання цієї ухвали покладено на суб`єктів державної реєстрації прав, яким заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо визначеної земельної ділянки.

Тобто, судове рішення має бути виконано зобов`язаною особою, а згідно з ухвалою суду такою зобов`язаною особою є державний реєстратор, і в ухвалі суду не зазначено, що саме має виконати державний виконавець.

При цьому в ухвалі Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року не визначено особу боржника, що унеможливлює виконання цього судового рішення.

Ураховуючи викладене, суди у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, тому дійшли помилкового висновку про задоволення скарги.

Такий же висновок про застосування норм права у тотожних обставинах міститься у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року № 403/153/18-ц (провадження № 61 -48925св18).

Таким чином, касаційна скарга подана на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року є обґрунтованою, а висновки судів щодо задоволення скарги - помилковими.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень, беручи до уваги вимоги статті 141 ЦПК України, з ТОВ Агрофірма Перлина Степу на користь Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 683,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 1 762,00 грн та за подання касаційної скарги, у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 412, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Устинівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити.

Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року скасувати.?

У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу про визнання неправомірними дій державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу на користь Устинівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг, у розмірі З 683,00 (три тисячі шістсот вісімдесят три) грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик