Постанова

від 02.06.2020 по справі 910/18868/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Справа№ 910/18868/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020

(повний текст рішення складено 25.02.2020)

у справі № 910/18868/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕП Сіті"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 220 145,25 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: Алексенко В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДЕП Сіті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення 220 145,25 грн., з яких 31 462,25 грн. 3% річних та 188 683,00 грн. пені за договором поставки № Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 позов задоволено повністю, стягнуто пеню у сумі 188 683,00 грн., 3% річних у сумі 31 462,25 грн. та судовий збір у розмірі 3 302,20 грн.

Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач несвоєчасно оплатив продукцію, отриману за видатковою накладною РН-0000019 від 27.12.2018 на суму 3 208 960,00 грн., у зв`язку з чим позивач нарахував пеню за період з 29.01.2019 по 26.06.2019 та три відсотки річних за період з 30.01.2019 по 26.06.2019.

Не погодившись з рішенням, АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушення норм процесуального права, а саме ст. 236 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник стверджує, що ТОВ "ДЕП Сіті" не виконано п. 6.1 договору, а саме не надано відповідачу інвойс, міжнародну товарно-транспортну накладну, вантажну митну декларацію країни виробника.

Крім того, АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" просить визнати причини пропуску строку на подання клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій поважними та поновити строк на подання зазначеного клопотання у справі 910/18868/19; розглянути клопотання та застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України і зменшити заявлену до стягнення суму пені та 3% річних щонайменше на 50% або у розмірі, визначеному на розсуд суду.

На думку АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", застосування штрафних санкцій у заявленому розмірі не може відповідати критеріям розумності та співмірності, оскільки позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких майнових втрат, а зобов`язання відповідачем виконано. Також заявник вказує на майновий стан та соціальну значущість підприємства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/18868/19 та призначено до розгляду на 12.05.2020.

06.04.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "ДЕП Сіті", просило залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/18868/19 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність. Позивач наполягає, що ним було виконано поставку товару у повній відповідності до умов договору, а відповідачем було прострочено оплату. Позивач не погоджується з тим, що в даному випадку наявні підстави для зменшення суми позовних вимог.

24.04.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд справи було відкладено на 02.06.2020.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоч позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 та від 12.05.2020 доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від позивача не надходило клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності його представника, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутні представника позивача за наявними у справі доказами.

Представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, а також задовольнити клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 04.12.2018 між ТОВ "ДЕП Сіті" (постачальник) та ПАТ "Українська залізниця (перейменоване на АТ "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (покупець) був укладений договір поставки № ПЗ/НХ-181789/НЮ, на умовах якого постачальник зобов`язався у 2018 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (гарнітур електроприводу для стрілки Р65 М1/11 на залізобетонній основі (лівих та правих), (2018 року випуску) (далі - товар) згідно зі специфікацією № 1 (додаток № 1), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити цей товар.

Згідно із п. 5.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP виробничий підрозділ: Київський головний матеріальний склад ( 07434 , Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, вул. Польова, 5 (ст. Бобрик) (відповідно Інкотермс у ред. 2010р.).

Поставка товару здійснюється протягом 20 робочих днів, тільки після письмової (в т.ч. електронної) заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому товару. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується в заявці, несе покупець (п. 5.2. договору).

Уповноважений представник підрозділу покупця (вантажодержувача товару, вказаного в п. 5.1 договору) при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній/акті приймання передачі, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність на отримання даної партії товару (п. 6.5 договору).

Загальна сума по договору складає 2 108 960,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 518 160 грн. (п. 3.1 договору).

У відповідності до підписаної між сторонами специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) сторонами погоджено найменування, кількість, вартість товару, що становить 3 108 960 грн.

У пункті 4.1 договору сторони погодили, що оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору здійснюється покупцем у безготівковій формі не пізніше 20 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару, обумовленого згідно з п. 6.1 договору, та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно із п. 6.6, п. 6.7 договору прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 зі змінами та доповненнями та Інструкцією № П-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 зі змінами.

Відповідно до п. 8.2.1 договору, у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 3 108 960 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 27.12.2018 та актом прийому-передачі від 27.12.2018.

Факт отримання товару покупцем не заперечується.

Позивач зареєстрував податкову накладну по поставці товару, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, відповідач оплатив товар з простроченням платежу, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача (08.05.2019 відповідач оплатив 1 554 480,00 грн.; 07.06.2019 відповідач оплатив 777 240,00 грн., 01.07.2019 відповідач оплатив 388 620,00 грн., 26.07.2019 відповідач оплатив 388 620,00 грн.).

04.11.2019 позивач звертався до відповідача з претензією (вих.№ 04/11-2) про сплату господарських санкцій за прострочення оплати за товар.

У відповідь на претензію відповідач повідомив про відсутність кредиторської заборгованості по договору № ПЗ/НХ-181789/НЮ від 04.12.2018 (лист № НХ-4/5874 від 21.11.2019).

У зв`язку із простроченням оплати товару, позивачем нараховано пеню у сумі 188 683,00 грн. за період з 29.01.2019 по 26.07.2019 та 3% річних у сумі 31 462,25 грн. з 30.01.2019 по 26.07.2019.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені сумі 188 683,00 грн. та 3% річних у сумі 31 462,25 грн.

Доводи скаржника про безпідставність застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати прийнятого товару з огляду на порушення постачальником умов договору щодо передачі товаросупровідної документації судом відхиляються, оскільки покупцем товар прийнятий без зауважень, а обов`язок оплатити товар виникає з факту його прийняття покупцем.

Дійсно, у пункті 4.1 договору сторони погодили, що оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору здійснюється покупцем у безготівковій формі не пізніше 20 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару, обумовленого згідно з п. 6.1 договору, та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

У п. 6.1 договору наведено перелік документів, які надаються покупцю для приймання товару, в якому зазначено, що в разі постачання товару, виготовленого за межами митної території України, постачальник направляє разом із продукцією, забезпечивши умови їх збереження на шляху прямування до місця призначення, наступні документи: відвантажувальну специфікацію; документи, що підтверджують якість продукції, визначеної у п. 2.2 договору; сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 встановленої форми, який виданий митними органами країни експортера ЄС з обов`язковим зазначенням повної назви всього переліку продукції, передбаченої до постачання у даній партії, місць і пакування, ваги брутто, номеру інвойсу країн або групи країн, з яких походить продукція, країни призначення, реквізитів постачальника та замовника (у разі постачання та виробництва товару з країни ЄС); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR або SMGS); пакувальні аркуші (при наявності); вантажну митну декларацію країни виробника (завірену оригінальною початковою декларанта)

Правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати документи, що стосуються товару визначені ст. 666 ЦК України та передбачають право покупця встановити розумний строк для їх передання (ч. 1) та право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2).

Доказів відмови від договору та повернення товару позивачу суду не надано. Навпаки, після приймання-передачі товар був повністю оплачений покупцем.

Заявлене в суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не може бути задоволене судом, оскільки викладені в ньому обставини не підтверджені належними доказами.

Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічні правові висновки викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 16.04.2020 у справі № 923/639/19).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/18868/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/18868/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/18868/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова