Постанова

від 04.06.2020 по справі 910/15393/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. Справа № 910/15393/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 р. (повне рішення складено 22.01.2020 р.)

у справі № 910/15393/19 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресавто"

про стягнення заборгованості у розмірі 8110,05 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" про стягнення суми боргу за договором про надання послуг № 64-12/18 від 01.12.2018 р. у розмірі 8110,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/15393/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 р. (повне рішення складено 22.01.2020 р.) у справі № 910/15393/19 у задоволенні позову Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 р. апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" з доданими документами повернуто заявникові без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України.

Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а також тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

У поданій апеляційній скарзі позивач вказує на помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання актів про надання послуг на адресу відповідача. При цьому скаржником до апеляційної скарги додано копію доказу, що не був поданий до суду першої інстанції, а саме копію листа № 1853/1 від 18.12.2019 р., з яким відповідачеві було надіслано акти надання послуг по договору № 64-12/18 від 01.12.2018 р. Відтак, позивач просить долучити вказаний доказ до матеріалів справи на підставі ст. 269 ГПК України, як такий, що не був поданий до суду першої інстанції з поважних причин.

Окрім цього, позивач також зазначає, що оскільки рахунки на оплату послуг не є первинними документами, висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю доказів надсилання рахунків відповідачеві є неправомірним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 р. апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" у справі № 910/15393/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 р. позивачеві поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15393/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Проте, у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.

Разом з цим, суд зазначає, що копію ухвали від 08.04.2020 р. про відкриття апеляційного провадження Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" засобами поштового зв`язку не отримано. При цьому, зазначену копію ухвали було надіслано відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, а саме: 04128, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 20А. Однак, поштове відправлення було повернуто до суду з зазначенням на зворотньому боці конверта причини такого повернення - організація вибула .

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Отже, судом виконано у повному обсязі приписи процесуального закону в частині належного повідомлення відповідача про розгляд апеляційної скарги, а також про порядок та строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відтак, враховуючи приписи ч. 1 ст. 273 ГПК України щодо розгляду апеляційної скарги у шестидесятиденний строк з дня відкриття провадження, дана постанова приймається за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, 01.12.2018 р. між Ритуальною службою спеціалізованим комунальним підприємством "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" (замовник) укладено договір про надання послуг № 64-12/18, відповідно до п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання по наданню послуг з використання оглядової канави та проведення ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів власними силами замовника.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 цього договору виконавець зобов`язується надати місце у зоні поточного ремонту автомашин (оглядова канава) для проведення ремонту та (або) технічного обслуговування автотранспорту власними силами замовника.

Замовник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати виконавцю вартість наданих послуг (пп. 2.2.2 п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 укладеного правочину у редакції додаткової угоди № 1 від 31.03.2019 р. за надані послуги замовник перераховує на поточний рахунок виконавця кошти у сумі 69,05 грн за годину за фактично наданий час з урахуванням ПДВ 20%.

Оплата послуг здійснюється на умовах передоплати кожного місяця на наступний місяць у розмірі відповідно до пункту 3.1 договору. Оплата здійснюється до 20 числа поточного місяця за наступний місяць у відповідності з рахунками, які надані виконавцем, впродовж 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 3.3 договору).

Термін дії договору встановлено з 01.12.2018 р. до 31.12.2019 р. (п. 5.1 договору).

На підтвердження виконання зобов`язань за договором позивачем надано суду акти надання послуг № 66 від 31.01.2019 р. на суму 4896,00 грн, № 355 від 31.03.2019 р. на суму 6660,00 грн, № 486 від 30.04.2019 р. на суму 1104,80 грн, № 626 від 31.05.2019 р. на суму 138,10 грн та № 876 від 31.07.2019 р. на суму 207,15 грн, що разом складає 13006,05 грн. При цьому, зазначені акти надання послуг підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача.

Також позивачем надано платіжні доручення № 1623 від 04.02.2019 р. на суму 2688,00 грн та № 1637 від 12.02.2019 р. на суму 2208,00 грн, що підтверджують оплату відповідачем наданих послуг за використання оглядової канави у грудні 2018 року та січні 2019 року згідно з рахунками № 5 від 21.01.2019 р. та № 69 від 31.01.2019 р.

На переконання позивача, враховуючи часткову оплату наданих послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" не оплачено такі послуги на загальну суму 8110,05 грн.

Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" листом № 722 від 05.06.2019 р., надісланим відповідачеві 06.06.2019 р., вимагало сплатити наявну заборгованість за січень-травень 2019 року у сумі 7902,90 грн. Відповіді на даний лист з боку відповідача матеріали справи не містять.

Позивач у поданій позовній заяві зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" постійно ухиляється від підписання актів наданих послуг по договору № 64-12/18 від 01.12.2018 р.

Зазначені вище обставини у їх сукупності і стали підставою для звернення Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" до суду з даним позовом про стягнення суми основного боргу за договором про надання послуг у розмірі 8110,05 грн.

Відмовляючи у задоволенні даного позову, судом першої інстанції зазначено, що позивачем документально не підтверджено надання відповідачеві послуг за договором, оскільки останнім не надано рахунків на оплату послуг, акти надання послуг не підписані з боку відповідача, а у матеріалах справи також і відсутні будь-які докази надсилання або вручення вказаних актів Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогресавто".

З такими висновками місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як убачається з матеріалів справи та зазначено вище, позивачем надано суду акти надання послуг № 66 від 31.01.2019 р. на суму 4896,00 грн, № 355 від 31.03.2019 р. на суму 6660,00 грн, № 486 від 30.04.2019 р. на суму 1104,80 грн, № 626 від 31.05.2019 р. на суму 138,10 грн та № 876 від 31.07.2019 р. на суму 207,15 грн. Зазначені акти надання послуг підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, доказів надсилання відповідачеві поштою або вручення особисто під підпис уповноваженому представнику вказаних актів позивачем суду не надано.

Відповідно до п. 3.3 договору про надання послуг № 64-12/18 від 01.12.2018 р. оплата послуг здійснюється на умовах передоплати кожного місяця на наступний місяць у розмірі відповідно до пункту 3.1 договору. Така оплата здійснюється до 20 числа поточного місяця за наступний місяць у відповідності з рахунками, які надані виконавцем, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

Проте Ритуальною службою спеціалізованим комунальним підприємством "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" не надано суду ані рахунків на оплату послуг, ані доказів їх надсилання відповідачеві.

При цьому, з огляду на те, що акти надання послуг, копії яких наявні у матеріалах справи, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресавто" не підписані, доцільно зробити висновок про відсутність і факту належного надання таких послуг відповідачеві. Непідписання таких актів може свідчити і про відсутність погодження з боку відповідача обсягу послуг та їх вартості.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Натомість, оскільки позивачем не доведено належними доказами факт надання обумовлених договором послуг, то відсутній і факт порушення договірних зобов`язань по оплаті з боку замовника, тобто відповідача.

Отже, враховуючи усе вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо неприйняття як належних та допустимих доказів надання послуг, непідписаних з боку відповідача актів надання послуг по договору № 64-12/18 від 01.12.2018 р. Тому, відсутні і правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8110,05 грн.

Як вже було зазначено, у поданій апеляційній скарзі позивач вказує на помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання актів про надання послуг на адресу відповідача. Скаржником до апеляційної скарги додано копію доказу, що не був поданий до суду першої інстанції, а саме копію листа № 1853/1 від 18.12.2019 р., з яким відповідачеві надсилалися акти надання послуг по договору № 64-12/18 від 01.12.2018 р. Позивач просить долучити вказаний доказ до матеріалів справи на підставі ст. 269 ГПК України, як такий, що не був поданий до суду першої інстанції з поважних причин.

Апеляційний суд зазначає, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2019 р. прийнято позовну заяву Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15393/19 та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на підставі ст. ст. 12, 247, 252 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Убачається, що копію листа № 1853/1 від 18.12.2019 р. не було додано позивачем до позовної заяви, оскільки такий лист створено вже після відкриття провадження у справі.

Згідно з 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 10 ст. 80 ГПК України).

Враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, а також те, що оскаржуване рішення ухвалено більше ніж через місяць з моменту створення доказу, апеляційний суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості у порядку ч. 10 ст. 80 ГПК України подати до суду першої інстанції копію листа № 1853/1 від 18.12.2019 р. з відповідним обґрунтуванням неможливості подання такого доказу разом з позовною заявою. Однак цього позивачем зроблено не було.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, які стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, а також межі перегляду справи апеляційним судом, колегія суддів не приймає до розгляду додану до апеляційної скарги копію листа № 1853/1 від 18.12.2019 р., оскільки такий доказ поданий з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Таким чином доводи апеляційної скарги позивача щодо помилковості висновку суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання актів про надання послуг на адресу відповідача, колегією суддів відхиляються.

Стосовно аргументів позивача з приводу посилання суду першої інстанції на відсутність доказів надсилання відповідачеві рахунків на оплату послуг, колегія суддів зазначає, що як встановлено вище, підставою для відмови у задоволенні даного позову є відсутність у матеріалах справи підписаних з боку відповідача актів надання послуг, а отже і відсутність самого факту надання таких послуг. Таким чином, зазначені доводи позивача також колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 р. прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 р. у справі № 910/15393/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 р. у справі № 910/15393/19.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Ритуальну службу спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 04.06.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко