Ухвала

від 04.06.2020 по справі 910/6600/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

04.06.2020Справа №910/6600/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь" (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 18; ідентифікаційний код 07773293)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Румікуб" (42006, Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 106; ідентифікаційний код 38976418)

про стягнення 11 641,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військово-клінічний госпіталь" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Румікуб" про стягнення 11 641,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військово-клінічний госпіталь" зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Румікуб" було прострочено виконання своїх негрошових зобов`язань на 11 діб за Договором №54 від 21.10.2019 з поставки товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 11 641,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 вказаний позов залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк на усунення встановлених недоліків шляхом подання до суду протягом п`яти робочих днів з дня вручення даної ухвали належних доказів направлення відповідачу за адресою місцезнаходження копії даної позовної заяви (вих. №2/2204 від 07.05.2020) та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

03.06.2020 через відділ діловодства суду від Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь" на підтвердження виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/6600/20 надійшли описи вкладення у листи від 02.06.2020, фіскальні чеки та накладні відділення поштового зв`язку.

З наведеного вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в межах визначеного судом строку.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь" до розгляду та відкриття провадження у справі, судом враховано наступні обставини.

По-перше, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

По-друге, розділом 3 глави 2 Господарського процесуального кодексу України визначена територіальна юрисдикція (підсудність) господарських справ.

Так, відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, стаття 29 Господарського процесуального кодексу України визначає альтернативну підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 641,88 грн. за прострочення ним своїх зобов`язань з постачання товару за Договором №54 від 21.10.2019.

Отже, спір у справі виник з приводу виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Статтею 197 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

В свою чергу, відповідач зобов`язаний був поставити та поставив товар позивачу за його місцезнаходженням: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 18. У зв`язку з чим, місцем виконання Договору №54 від 21.10.2019 (поставка/передача товару) визначено місто Київ.

Системний аналіз положень частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України та частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України вказує на можливість пред`явлення позову як до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, так і до господарського суду за місцем виконання договору.

Таким чином, з огляду на визначення сторонами у договорі місця виконання договору - місто Київ та предмет дослідження у даній справі, у позивача наявне право обирати суд, який має розглянути спір, або за місцезнаходженням відповідача відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, або за місцем виконання договору згідно з положеннями частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Варто відзначити, що аналогічний правовий висновок щодо наявності у позивача права вибору пред`явити позов до господарського суду як за місцезнаходженням відповідача, так за місцем виконання зобов`язання з поставки товару був викладений у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №910/17507/19.

За таких обставин, позивач звернувшись з позовом до Господарського суду міста Києва, правомірно скористався наданим йому процесуальним правом щодо вибору суду, у відповідності до положень частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, приймаючи до уваги право позивача на вибір суду, якому підсудна справа, та звернення позивача саме до Господарського суду міста Києва, справа №910/17507/19 може бути розглянута цим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у справі №910/6600/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд, керуючись ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У вступній частині свого позову Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військово-клінічний госпіталь" вказує в якості третьої особи Управління якості Міністерства оборони України, однак ні зміст позовної заяви, ні його прохальна частини не містять клопотання про залучення вказаної особи до участі у розгляді даної справи.

В той же час, суд не вбачає підстав для залучення Управління якості Міністерства оборони України до участі у розгляді даної справи, оскільки, по-перше, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості учасника справи може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її структурного підрозділу (якщо підрозділ наділений відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Натомість Управління якості Міністерства оборони України не має статусу юридичної особи та не наділене самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, а відтак не може набути статусу третьої особи у господарському процесі.

По-друге, з позовних матеріалів не вбачається, а позивачем не обґрунтовано як саме може вплинути права та обов`язки Міністерства оборони України рішення у даній справі, а тому станом на дату відкриття провадження суд не вбачає підстав для залучення Міністерства оборони України до участі у розгляді даної справи.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на те, що предметом позову Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь" є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі свідчать про її незначну складність, а відтак для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність у проведенні судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, тому з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, суд на підставі ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відповідності до пунктів 8) та 10) частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, строк для подання відповідачем відзиву на позов, строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В свою чергу, в силу приписів ст.ст. 166, 167 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, який дозволить іншим учасниками справи їх отримати завчасно до початку розгляду справи по суті.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись тим, що приписи п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України є спеціальними нормами до ст. 165 цього Кодексу, та зважаючи на те, що п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин до 11.05.2020, який може бути продовжено, суд прийшов до висновку про можливість встановлення відповідачу строку на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання даної ухвали, однак в будь-якому разі такий строк не може бути меншим ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у випадку його продовження.

Таким чином, строк на подання відзиву в силу п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України автоматично продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В свою чергу, подання відповіді на відзив та заперечень в силу приписів Господарського процесуального кодексу України поставлене в залежність від подання відповідачем відзиву.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивачем було долучено до своєї позовної заяви два примірники (копії) позовної заяви та доданих до неї документів для інших учасників справи. На думку суду, позивачем було помилково припущено, що порядок подання позову до господарського суду є подібним до порядку подання позову до адміністративного чи загального суду, який передбачає самостійне направлення судом учасниками справи позовної заяви з додатками разом із ухвалою про відкриття провадження.

Попри наведене, наявність у матеріалах господарської справи двох примірників позовної заяви з додатками (окрім оригіналу) є недоцільною, у зв`язку з чим суд вбачає за необхідне повернути дані документи позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 50, 116, 165, 166, 167, 176, 234, 247, 251, 252 та п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

3. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

4. Запропонувати відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду:

- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;

- докази направлення відзиву позивачу.

5 . Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

6. Запропонувати позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

7. Визначити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) з доказами їх направлення позивачу - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Зобов`язати сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем суми коштів, стягнення якої є предметом даного спору.

9. Повернути Національному військово-медичному клінічному центру "Головний військово-клінічний госпіталь" долучені до позовної заяви два примірники (копії) позовної заяви з додатками.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Р.В. Бойко

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.