Рішення

від 25.05.2020 по справі 913/40/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 травня 2020 року Справа №913/40/20

Провадження №16/913/40/20

За позовом фермерського господарства "Земля і воля", с.Зелеківка Біловодського району Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рутеск ХХІ", м.Сєвєродонецьк Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватного підприємства "Віктор і К", м.Свідловодськ, смт.Власівка Кіровоградської області

про стягнення 56753 грн 00 коп.,

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Саламаха В.Р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ в„– 002388 від 09.10.2019, ордер серія АХ №1009536 від 14.02.2020;

від третьої особи: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення 56753 грн 00 коп. вартості втраченого вантажу згідно договору на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.01.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали суду.

Від позивача 28.01.2020 на адресу господарського суду Луганської області надійшла заява б/д та №б/н до якої позивач надав оригінал квитанції від 24.01.2020 №0.0.1594759200.1 про сплату судового збору у сумі 2102 грн на належні реквізити господарського суду Луганської області та оригінал опису вкладення від 09.01.2020 про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача.

Крім цього, позивач в тексті позовної заяви надав уточнення щодо витрат судового збору, які він поніс при поданні позовної заяви, та зазначив що він сплатив судовий збір у сумі 2102 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у даній справі призначено на 18.02.2020 о 15 год. 30 хв.

Від позивача 10.02.2020 на адресу господарського суду Луганської області надійшло письмове клопотання від 06.02.2020 №б/н про проведення підготовчого судового засідання 18.02.2020 о 15 год. 30 хв. у даній справі у режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити Святошинському районному суду м.Києва за адресою: 01032, м.Київ, вул.Жилянська, 142.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.02.2020 у задоволенні клопотання позивача відмовлено, у зв`язку з відсутністю технічної можливості проведення відеоконференції у вищевказаному приміщенні суду.

У судове засідання 18.02.2020 прибув повноважний представник відповідача.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 17.02.2020 №б/н, яким відповідач проти позову заперечив з огляду на наступне.

Відповідач вважає, що покупець - ПП "Віктор і К" повинен був прийняти товар, який він визначив як неякісний, та зберігати його до того часу, поки продавець - ФГ "Земля і воля", не забере його у розумний строк.

Крім цього, відповідач, посилаючись на умови п.п.2-3 договору на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1, зазначив, що обов`язок розвантаження товару та очищення транспортного засобу від залишків вантажу, покладається на позивача, як замовника транспортних послуг.

Відповідач у відзиві стверджує, що він, як перевізник, виконав свої обов`язки за договором, вантаж було доставлено до місця призначення без затримок, у визначеній договором кількості і передано уповноваженій особі, що на думку відповідача підтверджується товарно-транспортними накладними від 25.02.2019 №5, від 25.02.2019 №6, від 26.02.2019 №7 та від 26.02.2019 №8.

Від ФГ "Земля і воля" через канцелярію суду надійшла заява від 14.02.2020 №б/н, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи документи на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правової допомоги, провести підготовче судове засідання 18.02.2020 за відсутності позивача та його представника і призначити розгляд справи по суті.

Для надання можливості позивачу підготувати відповідь на відзив, суд ухвалою від 18.02.2020 відклав підготовче судове засідання на 17.03.2020.

У судове засідання 17.03.2020 прибув повноважний представник відповідача.

Від позивача 02.03.2020 надійшло клопотання про проведення судового засідання 17.03.2020 у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2020 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, у зв`язку із браком вільних місць у запропонованих позивачем судах для проведення відеоконференцзв`язку.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання б/д та №б/н про долучення додаткових пояснень та документів до матеріалів справи.

Відповідач у поясненнях зазначив, що заперечень і зауважень щодо кількості прийнятого товару, у вантажоодержувача - ПП " Віктор і К", не виникло, оскільки при прийнятті вантажу відповідальною особою було підписано товарно-транспортні накладні від 25.02.2019 №5, від 25.02.2019 №6, від 26.02.2019 №7 та від 26.02.2019 №8.

Відповідач стверджує, що 5,51 т - це кількість товару, який не був прийнятий покупцем через неналежну якість, але довезений перевізником, а отже перевізник повністю і належним чином здійснив свої зобов`язання за договором на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1.

До пояснень відповідач надав копії товарно-транспортних накладних, документів в підтвердження проведення службового розслідування на підприємстві відповідача, а також докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу.

Суд оглянув вказані документи та долучив до матеріалів справи.

Від позивача 11.03.2020 через канцелярію суду надійшла заява від 05.03.2020 про проведення наступного судового засідання за відсутності позивача та його представника та про призначення дати судового засідання для розгляду справи по суті.

Від відповідача 17.03.2020 надійшло клопотання від 17.03.2020 №б/н про долучення до матеріалів справи доказів витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, а також заявлено клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача між сторонами.

Суд приймає вказане клопотання, долучає до матеріалів справи надані відповідачем документи та зазначає, що питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено під час розгляду спору по суті при постановленні рішення.

Ухвалою від 17.03.2020 суд, за власною ініціативою, залучив до участі у справі приватне підприємство "Віктор і К" (27552, м.Свідловодськ, смт.Власівка Кіровоградської області, вул. Висоцького, буд.2, ід.код 20651018) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, зобов`язав позивача надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу третьої особи, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 07.04.2020.

У судове засідання 07.04.2020 прибув повноважний представник відповідача.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 30.03.2020 №б/н про відкладення судового засідання на іншу дату.

Позивач заявив клопотання, мотивуючи його суперечливими підставами, а саме: в клопотанні зазначено про відмову декількома судами у проведенні відеоконференції і у цьому ж клопотанні представник позивача зазначив про свою особисту зайнятість у численних судових процесах.

У зв`язку з введенням на території України карантину, ухвалою господарського суду Луганської області від 07.04.2020 суд відклав підготовче судове засідання на 27.04.2020.

У судове засідання 27.04.2020 представники сторін не прибули.

Від позивача 27.04.2020 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від 22.04.2020 №б/н, в якій позивач зазначив, що представник позивача був відсутній при проведенні ПП " Віктор і К" перевірки якості насіння та складанні актів відбору проб насіння, тому не міг контролювати процес проведення відбору та надати свої заперечення.

Крім цього, за твердженням позивача, листом від 07.03.2019 відповідач повідомляв позивача та третю особу про можливість повернення вантажу, не прийнятого 27.02.2019 елеватором ПП "Віктор і К", загальною вагою 5,510 тон. Як вказує позивач, водночас у листі від 07.03.2019 вказано про місцезнаходження частини вантажу на зберіганні на складі ПП "Віктор і К" у с.Новоселівка Криничанського району Дніпропетровської області - за адресою, не передбаченою умовами договору.

Позивач вважає посилання відповідача на ст.ст. 690, 909 Цивільного кодексу України помилковими, а доводи щодо віднесення функцій розвантаження на підприємство позивача, та твердження відповідача про доставку вантажу вагою 82,830 тон, необґрунтованими.

Також позивач у відповіді на відзиві заперечив проти правильності складення актів відбору насіння.

Позивач вважає, що докази проведення службового розслідування на підприємстві відповідача 04.03.2019, не заслуговують на увагу, оскільки позивач вказує, що під час розгляду у 2019 році господарським судом Луганської області справи про стягнення з ФГ "Земля і воля" заборгованості за послуги перевезення за договором 22.02.2019 №2202/П/1, вказані документи були відсутні.

Як стверджує позивач у відповіді на відзив, факт передачі товару/вантажу/послуг повинен підтверджуватися документами, підписаними з обох сторін, а не поясненнями однієї із сторін.

Також позивач заперечив проти правомірності доказів, наданих відповідачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та її співмірності і реальності. Позивач вважає, що докази понесення витрат на правову допомогу, надані відповідачем, містять посилання на те, що ФОП Саламаха В.Р. отримував кошти як підприємець, а не як адвокат, що виключає надання професійної правничої допомоги, яку надають виключно адвокати.

Позивач просить провести підготовче засідання 27.04.2020 за відсутності представника позивача.

Суд задовольнив вказане клопотання.

Також від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії договору поставки від 22.02.2019 №22021906 та документів, витребуваних ухвалою суду від 07.04.2020, в заяві позивач просить призначити справу до судового розгляду по суті.

Суд оглянув вказані документи та долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.04.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.05.2020.

У судове засідання 07.05.2020 представники сторін не прибули.

У зв`язку з тим, що спір, розгляд якого розпочато по суті не можливо було вирішити в судовому засіданні 07.05.2020, суд відклав судове засідання на 19.05.2020.

У судове засідання 19.05.2020 прибув повноважний представник відповідача.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 12.05.2020 №б/н про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з продовженням карантину до 22.05.2020.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні на 25.05.2020, у зв`язку з тим, що спір, розгляд якого розпочато по суті, неможливо вирішити у судовому засіданні 19.05.2020 та враховуючи клопотання позивача.

У судове засідання 25.05.2020 прибув повноважний представник відповідача.

Строк для надання необхідних документів для вирішення спору було продовжено судом на підставі п. 4 Розділу Х "Перехідні положення" ГПК України, у зв`язку із введенням на території України карантину.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.05.2020 суд не зобов`язував сторін явкою.

Станом на 25.05.2020 в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 25.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді спору судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Рутеск ХХІ" (відповідач, перевізник) та фермерським господарством "Земля і воля" (позивач, замовник) укладено договір на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1, за умовами п.1.1. якого замовник доручає, а перевізник зобов`язується надавати послуги з перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом перевізника.

Перевізник зобов`язується приймати, а замовник надавати для перевезення вантажі в об`ємі і порядку, встановленому умовами договору (п.1.2 договору).

Відповідно до умов п.п. 3.1 та 3.2 договору, замовник зобов`язаний не пізніше 48 годин до початку здійснення транспортних послуг надати перевізникові заявку на перевезення вантажів у вільній формі. Заявка повинна супроводжуватися докладною інформацією про місця вантаження/розвантаження, з вказівкою об`єму/тоннажу перевезення, часу роботи складів, де здійснюватиметься розвантаження, і терміну, протягом якого повинне бути здійснене перевезення.

Згідно п.4.3. договору, вантаж, переданий замовником до перевезення, повинен бути доставлений до місця розвантаження в узгоджені терміни.

За умовами п. 5.2. договору, у разі неналежного виконання однієї зі сторін узятих на себе зобов`язань за договором, винна сторона несе майнову відповідальність відповідно до даного договору і чинного законодавства України.

У всьому останньому, що не передбачено даним договором, сторони керуються Законом України "Про транспорт" і Правилами перевезення вантажів.

Даний договір засвідчений підписами та відбитками печатки сторін, а тому в силу умов п. 8.1. набув чинності та діяв до 31.12.2019 року.

На виконання умов договору перевезення, замовник - ФГ "Земля і Воля", надав перевізнику:

-заявку №1, за якою узгоджено перевезення вантажу - насіння соняшникового вагою 23 тони насипом, яке повинно бути здійснене 25.02.2019 року за маршрутом: с. Зелеківка Біловодського району Луганської області - м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, умови оплати: 100% на р/р перевізника по факту розвантаження;

-заявку №2, за якою узгоджено перевезення вантажу - насіння соняшникового вагою 23 тони насипом, яке повинно бути здійснене 25.02.2019 року за маршрутом: с. Зелеківка Біловодського району Луганської області - м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, умови оплати: 100% на р/р перевізника по факту розвантаження;

-заявку №3, за якою узгоджено перевезення вантажу - насіння соняшникового вагою 23 тони, яке повинно бути здійснене 26.02.2019 року за маршрутом: с. Зелеківка Біловодського району Луганської області - м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області умови оплати: 100% на р/р перевізника по факту розвантаження;

-заявку №4, за якою узгоджено перевезення вантажу - насіння соняшникового вагою 23 тони, яке повинно бути здійснене 26.02.2019 року за маршрутом: с. Зелеківка Біловодського району Луганської області - м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, умови оплати: 100% на р/р перевізника по факту розвантаження.

Згідно умов даних заявок вантажовідправником виступає замовник ФГ "Земля і Воля", а вантажоодержувачем ПП "Віктор і К" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача).

На виконання обов`язку перевезення відповідач перевіз вантаж до вантажоодержувача, на підтвердження чого сторонами спору надано завірені копії ТТН:

-згідно товарно-транспортної накладної від 25.02.2019 №5 23,46 т;

-згідно товарно-транспортної накладної від 25.02.2019 №6 21 т;

-згідно товарно-транспортної накладної від 26.02.2019 №7 22,34 т;

-згідно товарно-транспортної накладної від 26.02.2019 №8 21,54 т, всього масою 88,34 тонни на суму 909902грн. по ціні 10300грн. за одну тонну (ціна вказана у рахунку на оплату від 22.02.2019 №1, а.с.13).

Усі товарно-транспортні ТТН на лицьовому боці містять інформацію щодо ваги "брутто", "нетто" "тара", інформацію про транспортний засіб перевізника, відомості про перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача, а також три підписи: відповідальної особи вантажовідправника, водія підприємства перевізника та відповідальної особи вантажоодержувача про отримання вантажу.

На зворотній стороні копій накладних, наданих до справи відповідачем, міститься інформація у вигляді заповненого "вручну" кліше із зазначенням назви підприємства позивача - відправника товару, цифр у графах "маса нетто", "маса брутто", "маса тари", а також інформація із зазначенням критерій та показників якості насіння.

Якій саме особі даних правовідносин - вантажовідправнику, отримувачу вантажу або перевізнику - належить заповнення зворотної сторони ТТН, на якому з трьох примірників ТТН зазначена вказана інформація і для якої особи вона належить - не вказано. Розшифровки підписів повноважних осіб, які містяться в кліше на звороті накладних, не має.

Правовідносини між постачальником (позивачем) та покупцем товару (3-ою особою) врегульовані договором поставки від 22.02.2019 №22021906, укладеним між фермерським господарством "Земля і воля" (постачальник-позивач) та приватним підприємством "Віктор і К" (покупець-3 особа) про постачання товару - насіння соняшника - саме того вантажу, з приводу втрати частини якого виник спір між позивачем (постачальником) і відповідачем (перевізником) у даній справі.

Відповідно до п.1.1. договору поставки постачальник зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника (в подальшому-товар) за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у даному договорі, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах даного договору.

Покупець сплачує за поставлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника та/або шляхом внесення готівки в касу підприємства протягом 14 календарних днів з моменту надання належним чином оформлених документів (п.3.4. договору поставки).

Згідно п.4.2. договору поставки, у випадку, якщо якість товару не відповідає параметрам якості, покупець має право відмовитись від приймання товару, або здійснити доведення фактичних показників якості товару до базисних норм, затверджених на підприємстві.

За умовами п.6.3. договору поставки покупець звільняється від відповідальності за відмову приймати товар в разі невідповідності якості, поставленого постачальником товару, вимогам, зазначеним у цьому договорі.

На виконання договору поставки постачальник (позивач) поставив покупцю (3 особі) насіння соняшника у кількості 88,34 тонни на суму 909902грн., що підтверджено рахунком на оплату від 22.02.2019 №1, пред`явленим постачальником покупцеві та товарно-транспортними накладними (вказаними вище за текстом рішення). Поставка відбувалась автомобільним транспортом відповідача, як перевізника, на підставі договору перевезення, укладеного між сторонами даного спору.

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає приписам інституту "Поставка" Господарського кодексу України (ст.265-267).

З позовної заяви та з документів, наданих до справи представником відповідача, з письмових пояснень сторін спору вбачається, що після доставки вантажу перевізником до покупця - ПП "Віктор і К", у покупця виникли зауваження щодо якості товару кількістю 5,510кг на суму 56753грн. Але, покупець неякісний товар не повернув постачальнику. З листа від 07.03.19, направленого перевізником постачальнику і покупцю (а.с.26) і доданого до справи позивачем, вбачається, що неприйнятий товар у кількості 5,510тонн на суму 56753грн. знаходиться на зберіганні у покупця (у 3 особи). Цим листом і листами від 07.03.19 (а.с.24,25) перевізник пропонував сторонам договору поставки надати свій транспорт для перевезення (повернення) неякісного вантажу на адресу постачальника (позивача).

Між тим, в позовній заві позивач не зазначає, а матеріали справи не містять документів і пояснень сторін і 3 особи щодо врегулювання спору по якості товару між постачальником та покупцем. Постачальник - позивач - дійшов висновку про втрату насіння у кількості 5,510кг на суму 56753грн. перевізником в результаті неналежного виконання останнім договору перевезення і звернувся з даним позовом до суду.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, заявляє до стягнення вартість 5,510 т соняшника у сумі 56753 грн, стверджуючи, що вказаний вантаж втрачено перевізником - ТОВ "Рутеск ХХІ". Позивач на підтвердження своїх доводів надав до справи договір перевезення, укладений з відповідачем, договір поставки, укладений з 3 особою, товарно-транспортні накладні та акти відбору проб насіння, складених, як вказує позивач, покупцем - третьою особою.

Також, як на підтвердження доводів про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором перевезення і втрату ним частини вантажу у кількості 5,510кг. , позивач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2019 у справі №913/310/19 за позовом ТОВ "Рутеск ХХІ" до ФГ "Земля і Воля" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПП " Віктор і К " про стягнення плати за перевезення вантажу за договором на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1. Цим рішенням з ФГ "Земля і Воля" на користь ТОВ "Рутеск ХХІ" стягнуто плату за перевезення вантажу за виключенням плати за перевезення 5,510 т соняшника.

Відповідач проти позову заперечує, стверджує про те, що обов`язок щодо перевезення товару, перевізник виконав у повному обсязі, товар, завантажений позивачем у кількості 88,34 тонни на суму 909902грн. (по 10300грн. за 1 тонну), був доставлений ПП "Віктор і К" у повному обсязі. На підтвердження своїх доводів відповідач надав договір перевезення, завірені копії ТТН та документи з приводу проведення на своєму підприємстві службового розслідування по факту неприйнятого покупцем товару у кількості 5,510тонн. Також відповідач підтвердив обставини про листування зі сторонами договору поставки щодо можливості у нього надати транспорт для перевезення товару у кількості 5,510тонн. Листами від 07.03.19 (а.с.24,25,26) перевізник пропонував сторонам договору поставки надати свій транспорт для перевезення (повернення) неякісного вантажу на адресу постачальника (позивача).

Третя особа відзиву на позов не надіслала.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, вірогідність, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю за таких підстав.

Правовідносини між сторонами спору врегульовані договором на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1 і до стягнення заявлено вартість втраченого перевізником вантажу.

Договір на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1 за своєю правовою природою є договором перевезення і відповідає главі 64 Цивільного Кодексу України "Перевезення".

Законодавчо дані правовідносини врегульовані ст.ст.310,314 ГК України, ст.ст.909,924 ЦК, Законом України Про автомобільний транспорт (ст.33,47,49,52) та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Згідно зі статтею 909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст.909 ЦК України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч.1 ст.924 ЦК України).

Стаття 310 ГК України встановлює, що відповідальність перевізника за збереження вантажу, припиняється з моменту видачі його в пункту призначення. Відповідно до ч. 3 ст.314 Господарського Кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до п.п.3.4.5 ч.2 ст.52 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник зобов`язаний:

забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення;

відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Згідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі-правила), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п.11.3 правил).

За умовами п. 11.4 правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У випадку, коли Перевізник за погодженням із Замовником бере на себе виконання вантажно-розвантажувальних робіт, він несе відповідальність за пошкодження вантажу під час вантаження та розвантаження (п.8.8. правил).

Згідно п. 15.1. правил, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4 .

У разі направлення претензій отримувачем або відправником перевізникові, то, відповідно до п.16.10. правил, до претензії додаються документи, які її обґрунтовують. Товарно-транспортні накладні та акт, що засвідчують обставини, відповідно до яких наступає матеріальна відповідальність, подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, крім е-ТТН.

Швидкопсувні вантажі перевозяться автомобілями-рефрижераторами тільки за пломбою вантажовідправника, який несе відповідальність за якість, кількість, асортимент і відповідність вантажу санітарним вимогам (п.29.12. правил).

З матеріалів справи вбачається - з договору перевезення, замовлень на перевезення, ТТН - і не спростовано позивачем те, що відповідачем доставлена повністю кількість вантажу - 88,34тонни, яка і була відправлена позивачем на адресу 3 особи. Коли вантаж був доставлений до пункту призначення і видано покупцю у відповідності до умов договору перевезення і замовлень позивача, відповідальність перевізника - відповідача за збереження вантажу припинилась (ст.310 ГК України).

Договір перевезення (розділ 1 та 4), укладений між сторонами спору, не містить обов`язку перевізника вивантажувати товар або здійснювати повернення товару (частини відправленого товару) без замовлення відправника (позивача). Замовлення вантажовідправника (позивача) до перевізника (відповідача) про повернення частини неякісного товару у кількості 5,510тонн не надходило і на письмові пропозиції перевізника про надання його власного транспорту за необхідності доставити неприйнятий покупцем вантаж - вантажовідправник (позивач) не відповів. Такі висновки підтверджені матеріалами справи - договором перевезення, ТТН та листами на а.с.24-26, позовною заявою, письмовими поясненнями сторін і не заперечено позивачем.

Замовлення позивача (4 замовлення) про надання відповідачем транспорту для перевезення вантажу на виконання договору перевезення містять інформацію щодо перевезення у відповідності до умов договору. Доказів про невиконання перевізником замовлень в матеріалах справи не має.

В товарно-транспортних накладних (4 накладних) вказано, що відправник вантажу (позивач) надав перевізникові (відповідачу) до перевезення насіння соняшника у кількості 88,34тонни. ТТН містять підпис отримувача вантажу (покупця товару, 3 особи) саме у вказаній кількості і за вказаною адресою (а.с.20-23, т.1).

Акт про зіпсуття або пошкодження вантажу, а також про розбіжності між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, складений у паперовій або електронній формі, що наведена в додатку 4 Правил перевезення, в матеріалах справи відсутній. З огляду на приписи Правил перевезення відмітки на зворотній стороні ТТН (в примірниках, наданих відповідачем) не є належними, вірогідними і допустимими доказами прийняття покупцем товару у кількості, невідповідній відправленій та зазначеній в ТТН.

Акти, додані позивачем до позовної заяви про відбір вантажоодержувачем проб зерна на дослідження якості, не є і не можуть бути належними та допустимими доказами про втрату перевізником частини вантажу у кількості 5,510тонн на суму 56753грн. Вантаж був відправлений постачальником (позивачем) і прийнятий покупцем (3 особою) у кількості 88,34тонни. Цей факт підтверджений ТТН та не спростований позивачем і не заперечений жодним доказом.

Обставини з приводу неприйняття покупцем частини вантажу у кількості 5,510тонн на суму 56753грн. у зв`язку з неякісністю товару, про які пише сам позивач у позовній заяві, ніяким чином не підтверджують факт втрати відповідачем цього неякісного вантажу і настання за це відповідальності. Навпаки, такі обставини говорять про те, що вантаж було доставлено повністю -у тій кількості, яка була направлена відправником - 88,34тонни.

Таким чином, суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем своїх обов`язків по перевезенню вантажу у відповідності до умов договору перевезення і вимог закону у кількості 88,34тонни - без спричинення збитків, без втрат і чітко на адресу замовлення.

Доказів про втрату, нестачу, крадіжку товару в матеріалах справи немає. Тобто, відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу, як то передбачено ст.52 Закону України Про автомобільний транспорт .

При таких обставинах суд вважає необхідним наголосити на тому, що перевізник (відповідач) не зобов`язаний приймати участь у спорі між сторонами договору поставки - постачальником товару (позивачем) і покупцем (3 особою) - і нести відповідальність за поставку постачальником неякісного товару. Спір про якість товару на підставі договору поставки і спір про втрату (нестачу, псування) частини вантажу при виконанні перевізником договору перевезення є суть відмінними спорами - як по суб`єктному складу сторін, так і по предмету та підставам. Обставини правовідносин сторін таких різних спорів повинні бути доведені різними доказами.

Отже, аналізуючи вказані норми права, матеріали справи та надаючи оцінку доказам, суд дійшов висновку про те, що взагалі відсутні законні підстави обвинувачувати перевізника за відправлений постачальником неякісний товар. Як і відсутні законні підстави для покладання на перевізника вини за неприйняття неякісного товару покупцем. Відповідно до цього, відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості 56753 грн частини втраченого товару у кількості 5,510 тонн.

Також слід відзначити, що з матеріалів справи наявний висновок про відсутність наміру у постачальника (позивача) звернутись з вимогами (з претензіями) до покупця (3 особи) про поставку та прийняття (неприйняття) товару за якістю. Позивач вирішив стягнути гроші за поставлений ним неякісний товар у кількості 5,510 тонн ціною 56753 грн з перевізника (відповідача), що не передбачено ні договором перевезення, ні законом.

На підтвердження такого висновку суд вказує про таке:

Прохальна частина позовної заяви суперечить тексту позовної заяви, в якому фермерським господарством "Земля і воля" вказано, що вантаж був доставлений покупцю повністю. Позивач додає документи - листи відповідача (а.с.24-26), з яких вбачається, що відповідач пропонував позивачу оформити заявки на надання відповідачем транспорту для повернення вантажу на адресу позивача, як неприйнятого покупцем - ПП " Віктор і К".

Стосовно актів відбору проб, позивач у позовній заяві і запереченнях на відзив надає їм суперечливу оцінку, як доказам втрати товару і як доказам вини відповідача. При твердженні про те, що покупець (третя особа) прийняв меншу кількість товару ніж відправлено постачальником, позивач оцінює вказані документи як належний доказ. Разом з цим - при твердженні у позовній заяві і запереченнях на відзив про те, що покупець неправомірним способом прийняв товар за якістю, позивач заперечує правомірність цих актів і вважає їх неналежним доказом прийняття товару покупцем.

Водночас, позивач не звертає уваги на те, що в актах відбору проб зерна взагалі не зазначена кількість прийнятого і не прийнятого за якістю соняшника. Не зазначено скільки насіння залишилось в машинах перевізника.

Враховуючи викладене, позивач намагається спір по якості товару, який повинен вирішуватися між постачальником і покупцем, кваліфікувати як спір з перевізником про стягнення збитків за часткову втрату товару, вважаючи відправлену неякісну кількість товару 5,510тонн на суму 56753 грн., втраченою з вини перевізника.

Правовідносини між постачальником і покупцем з приводу несплати частини кількості товару жодним чином не мають відношення до перевізника - відповідача, оскільки ні закон, ні договір перевезення, ні договір поставки, укладений між покупцем і постачальником, не зобов`язує перевізника приймати участь у прийнятті товару за якістю та не зобов`язує переважувати товар за місцем його вивантаження (призначення).

Стосовно посилання позивача у позовній заві на рішення господарського суду, як на підтвердження доводів позову, суд вказує.

Відсутні підстави вважати рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2019 у справі №913/310/19 за позовом ТОВ "Рутеск ХХІ" до ФГ "Земля і воля" про стягнення заборгованості за договором на надання транспортних послуг від 22.02.2019 №2202/П/1 у сумі 48821,35 грн підтвердженням факту втрати ТОВ "Рутеск ХХІ" (перевізником відповідачем у даному спорі) товару на суму 56753грн. у кількості 5,510тонн при перевезенні. Таких фактів в рішенні господарського суду від 13.08.19 не встановлено. Про докази, які б підтверджували такі факти - отримання покупцем вантажу у кількості, меншій ніж відправлено, про втрату вантажу перевізником, про нестачу вантажу, - в рішенні господарського суду Луганської області від 13.08.2019 у справі №913/310/19 не вказано. Не вказано також в цьому рішенні про докази в підтвердження вини або відсутності вини перевізника, у зв`язку з чим суд не встановив факт вини або відсутності вини перевізника. Висновки, які зробив суд при постановленні рішення від 13.08.19 у справі №913\310\19, є результатом оцінки судом обставин та матеріалів справи. При постановленні даного рішення суд встановлює обставини та оцінює докази саме в даній справі у відповідності до суті спору, підстав позову і вимог закону.

На підставі викладеного у позові слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на позивача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання від 17.03.2020 №б/н про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У заяві від 17.03.2020 №б/н відповідач вказує, що за надання професійної правничої допомоги ним сплачено 5000 грн із 15000 грн, обумовлених в акті приймання-передачі наданих послуг від 13.02.2020 №03/20.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката відповідач надав до матеріалів справи копії наступних документів:

-договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом від 10.02.2020 №10/02/20-С;

-акту приймання-передачі наданих послуг від 13.02.2020 №03/20 на суму 15000 грн;

-рахунку-фактури від 17.02.2020 №03/20-С на суму 5000 грн;

-додатку №1 до договору від 10.02.2020 №10/02/20-С "гонорар та порядок розрахунку";

-платіжного доручення від 17.02.2020 №518 про сплату ТОВ "Рутеск ХХІ" адвокату Саламасі В.Р. 5000 грн за надання правової допомоги за договором від 10.02.2020 №10/02/20-С.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем до справи надано докази фактично понесених витрат на послуги адвоката на суму 5000 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 17.02.2020 №03/20-С та платіжним дорученням від 17.02.2020 №518 про сплату ТОВ "Рутеск ХХІ" адвокату Саламасі В.Р. 5000 грн за надання правової допомоги за договором від 10.02.2020 №10/02/20-С.

За таких обставин, клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами слід задовольнити на суму 5000 грн та стягнути вказані кошти з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 126, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.У позові відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

3.Стягнути з фермерського господарства "Земля і воля" (92831, с.Зелеківка Біловодського району Луганської області, вул.Молодіжна, буд.25, ід.код 13411986) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рутеск ХХІ" (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Механізаторів, буд.14, ід.код 34306105), витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 04.06.2020

Суддя Р. Шеліхіна