Судовий наказ

від 03.06.2020 по справі 916/1525/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СУДОВИЙ НАКАЗ

"03" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1525/20

Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магрест" (73003, м. Херсон, вул. Театральна, буд. 8, офіс 21; код ЄДРПОУ 38610971) про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Степаненко Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магрест" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою (вх. № 1574/20 від 29.05.2020 р.) про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Степаненко Олени Михайлівни заборгованості за договором поставки № 34 від 04.10.2019 р. в загальній сумі 44196,40 грн., у т.ч.: основного боргу за поставлений товар в сумі 37867,40 грн., пені в сумі 6329,00 грн., судового збору у сумі 210,20 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заяву обґрунтовано невиконанням фізичною особою-підприємцем Степаненко Оленою Михайлівною умов договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Положеннями п. 1.1. договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. сторони передбачили, що постачальник зобов`язується передати торгівельне, холодильне та технологічне обладнання, надалі - обладнання, у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти обладнання в кількості і асортименті, узгоджених сторонами і сплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. обладнання, що поставляється, оплачується по узгодженим цінам, згідно специфікацій, які є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно п. 2.2 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. сторони встановлюють, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх підписаних специфікацій (специфікація 1 та специфікація 2) та 169367,40 грн.

У п. 2.5 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. визначено, що остаточний розрахунок у розмірі 39367,40 грн. по відповідним специфікації 1 та специфікації 2 перераховується покупцем постачальнику протягом 30 днів з моменту поставки обладнання.

Умовами п. 2.6 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. передбачено, що право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження обладнання переходить до покупця в момент передачі обладнання від постачальника покупцю за накладною постачальника.

Пунктом 5.1 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. сторонами погоджено умови поставки: м. Одеса (Інкотермс 2010). Доставка та монтаж за рахунок постачальника.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. передача обладнання покупцю по цьому договору проводиться в строки і в кількостях, узгоджених цим договором. Передача обладнання постачальником та прийняття його покупцем повинні бути проведені протягом 5 тижнів з моменту надходження на рахунок постачальника згідно п. 2.3. цього договору передоплати.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. за порушення покупцем строку оплати, встановленого п. 2.4. даного договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику за кожний день прострочення виконання зобов`язання по оплаті обладнання, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.

Положеннями п. 9.1. договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 р., але у будь-якому випадку не припиняє свою дію раніше дати здійснення остаточного розрахунку між сторонами.

Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в т.ч. електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магрест" про видачу судового наказу про стягнення із фізичної особи-підприємця Степаненко Олени Михайлівни основної грошової заборгованості за договором поставки № 34 від 04.10.2019 р. у сумі 37867,40 грн., суд не встановив передбачених ст. 152 ГПК України підстав для відмови у видачі судового наказу.

Щодо вимог заявника про стягнення пені за прострочення оплати за поставлений товар в розмірі 6329,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, заявником заявлено вимоги про стягнення із фізичної особи-підприємця Степаненко Олени Михайлівни грошових зобов`язань, що виникли внаслідок невиконання ним договору поставки № 34 від 04.10.2019 р. в частині оплати поставленого товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2018 року по справі № 903/125/18.

Враховуючи викладене, а також положення ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 6, 7, 20, 175, 193, 198, 265 Господарського кодексу України, а також правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року по справі № 903/125/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за поставлений товар за договором № поставки № 34 від 04.10.2019 р. в загальній сумі 44196,40 грн., у т.ч.: основного боргу за поставлений товар в сумі 37867,40 грн., пені в сумі 6329,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 6 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у судовому наказі зазначається, зокрема, сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Відповідно до приписів ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів заяви, ТОВ "Магрест" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується звітом № 3 про виконану роботу за договором від 18.05.2020 р. та платіжним дорученням від 22.05.2020 № 5599 на суму 3000,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн. підлягають стягненню, як такі, що підтверджені належними доказами заявника.

В свою чергу боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу подати заяву про його скасування до суду, який його видав (ч. 1 ст. 157 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 147-148,154,155 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Н А К А З А В:

1. СТЯГНУТИ із фізичної особи-підприємця Степаненко Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магрест" (73003, м. Херсон, вул. Театральна, буд. 8, офіс 21; код ЄДРПОУ 38610971) заборгованість за поставлений товар у розмірі 37867/тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят сім/грн. 40 коп., пеню в сумі 6329/шість тисяч триста двадцять дев`ять/ грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 210/двісті десять/грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000/три тисячі/грн. 00 коп.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магрест" (73003, м. Херсон, вул. Театральна, буд. 8, офіс 21; код ЄДРПОУ 38610971).

Боржник: фізична особа-підприємець Степаненко Олена Михайлівна ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ).

2. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.

3. Повідомити заявника та боржника про те, що у відповідності до п.7 ч.1 ст.155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

4. Повідомити боржника, що:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.159 ГПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Дата набрання судовим наказом законної сили:

Наказ дійсний для пред`явлення до виконання у строки, визначені ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р.

Дата видачі судового наказу стягувачу:

Суддя Петров Володимир Степанович