Рішення
від 25.05.2020 по справі 922/159/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/159/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (м. Львів), в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод №2" (м. Харків) простягнення 4524,85 грн, за участю представників:

позивача - адв. Мудраченка І.В.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Галпідшипник", в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (позивач), надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод №2" (відповідач), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод №2" (61106, м. Харків, пр. Московський, 283) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10, код ЄДРПОУ: 26355982) заборгованість за договором поставки технічних запчастин №0251 від 07.11.2018 в розмірі 4251,60 грн та пеню у розмірі 273,25 грн, що разом складає 4524,85 грн, а також сплачений позивачем судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором "0251 поставки технічних запчастин від 07.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2020 було залишено без руху позовну заяву Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

Вищевказану ухвалу вручено позивачу 31.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.02.2020 позивач надав Господарському суду Харківської області заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 27.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Вказаною вище ухвалою суду підготовче засідання призначено на 02.03.2020 о 14:30 год, про що повідомлено учасників справи.

02.03.2020 позивач надав суду заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2020 було задоволено заяву позивача про долучення документів до матеріалів справи.

Також, 02.03.2020 позивач надав заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн.

Протокольною ухвалою від 02.03.2020 суд вважає за необхідне вирішити надану позивачем заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.03.2020 учасників справи було повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 18.03.2020 об 11:30 год.

18.03.2020 позивач надав письмове пояснення, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію претензії від 19.12.2019 та копії документів, що підтверджують її направлення відповідачу.

Протокольною ухвалою суду від 18.03.2020 було задоволено клопотання позивача про долучення копії претензії від 19.12.2019 та копії документів, що підтверджують її направлення відповідачу.

18.03.2020 ухвалою Господарського суду Харківської області було повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 06.04.2020 об 11:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 06.04.2020 продовжено проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання було відкладено судом на 29.04.2020 об 12:30 год, про що ухвалою суду від 06.04.2020 повідомлено сторін.

29.04.2020 ухвалою Господарського суду Харківської області учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 12.05.2020 о 10:30 год.

04.05.2020 позивач надав письмове пояснення по справі.

12.05.2020 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020 об 11:00 год, про що ухвалою суду від 12.05.2020 повідомлено сторін.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, зокрема у судове засідання від 25.05.2020, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 3 ст. 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Положеннями ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Ухвала суду від 12.02.2020 про відкриття провадження у справі, а також інші ухвали були відправлені на адресу відповідача, вказану у позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1006382627 станом на 25.02.2020, а саме: 61106, м. Харків, пр. Московський, буд. 283, однак поштові конверти з відповідними рекомендованими відправленням повернуті відділенням зв`язку до суду з відмітками "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Крім того ухвала Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.02.2020.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище положення Господарського процесуального кодексу України, якими регламентовано порядок повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що явка відповідача не була визнана обов`язковою, а також те, що неявка його представника не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07.11.2018 між позивачем та відповідачем був укладений договір №0251 поставки технічних запчастин (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця товар для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити такий товар, зокрема, запасні частини та комплектуючі до обладнання та техніки покупця, а саме: підшипники, паси, шківи, гумові та технічні ущільнення, ланцюги, зірочки, муфти, втулки, системи лінійного переміщення, інструмент, мастила та ін. запчастини та комплектуючі (надалі - товар).

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура, ціна, кількість та терміни поставки товару встановлюються в рахунках постачальника, які складаються на підставі замовлення покупця. Сторони можуть погоджувати ціни, номенклатуру, кількість або інші умови поставки товару в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору постачальник має право постачати товар окремими партіями, оформленими видатковими (товарними) накладними, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що поставка товару проводиться окремими партіями протягом терміну дії договору на підставі погоджених сторонами замовлень покупця та/або укладених сторонами специфікацій.

Під партією товарів розуміється товар, переданий на умовах цього договору по одному транспортному документу.

Згідно з п. 2.2 зазначеного договору після отримання від покупця замовлення на товар постачальник надає покупцю рахунок, в якому визначає найменування, кількість, ціну товару та строки його поставки. Покупець протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після отримання рахунку погоджує запропоновані постачальником умови поставки шляхом:

- здійснення передоплати вартості товару в сумі згідно виставленого рахунку. Якщо в рахунку встановлений строк оплати, то передоплата здійснюється в строк згідно рахунку;

- надання постачальнику офіційного листа з підтвердженням поставки товару на визначених в рахунку умовах га гарантією своєчасної та повної оплати вартості товару в строк згідно п. 5.3 цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник має право визначити в рахунку укладення сторонами специфікації як умову поставки. В такому випадку поставка товару здійснюється з урахуванням умов, визначених в підписаних сторонами специфікаціях.

Пунктом 2.4 вказаного договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється покупцем своїми силами та за свій рахунок на умовах поставки товару: EXW "Ex Works" ("Франко завод"), місце поставки - "Склад постачальника в м. Харкові", згідно із офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС 2010".

Згідно з п. 5.1 договору оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу строком на 10 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, якщо інші умови розрахунку не погоджені сторонами.

Відповідно доп. 5.2 цього ж договору покупець здійснює передплату шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника сум, зазначених у рахунках або в специфікаціях на товар в строки, зазначені в таких рахунках або в специфікаціях. Постачальник не несе відповідальності за порушення умов поставки товару за рахунками або специфікаціями, які не були своєчасно оплачені покупцем.

Пунктом 5.3 вказаного договору сторони узгодили, що у випадку відвантаження товару без попередньої оплати, отриманий товар повинен бути оплачений покупцем у повному обсязі впродовж 5-ти (п`яти) банківських днів з дати поставки товару, якщо інші терміни оплати не погоджені сторонами, зокрема в специфікації.

Згідно з п. 7.3 договору приймання-передача товару по кількості та якості/комплектності товару здійснюється представниками сторін в місці поставки та оформлюється шляхом підписання накладних в 2-х оригінальних примірниках (по одному для кожної сторони).

Відповідно до п. 12.1 вказаного договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019 включно, а в частині виконання зобов`язань, що виникли у період його дії - до їх повного виконання сторонами.

Позивач у письмовому поясненні від 04.05.2020 вказав, що відповідач здійснював замовлення усно, оскільки договором №0251 поставки технічних запчастин від 07.11.2018 не встановлено форму здійснення замовлення.

Також, у цьому поясненні позивач зазначив, що п. 1.2 вказаного вище договору закріплює саме право, а не обов`язок сторін мати специфікації, та в даному випадку специфікації не оформлювались.

Крім того, позивач вказує у цьому ж поясненні, що офіційного листа з підтвердженням поставки товару не може надати суду, з огляду на те, що таке підтвердження надавалось в усній формі за домовленістю сторін.

Позивач у наданому поясненні від 04.05.2020 також зазначає, що фактом того, що товар є відвантаженим та є в наявності - є підписані відповідачем накладна №5731 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 16.07.2019.

Як убачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар на суму 4251,60 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №5731 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 16.07.2019, підписаною уповноваженими представниками сторін, а також копією довіреності відповідача на отримання ТМЦ №42 від 15.07.2019.

Відповідач не оплатив отриманий товар у встановлений договором строк.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором №0251 поставки технічних запчастин від 07.11.2018 становить 4251,60 грн.

29.10.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №74 від 28.10.2019, в якій він просив відповідача в найкоротший термін перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість в сумі 4251,60 грн за договором №0251 від 07.11.2018, що підтверджується копіями фіскального чеку від 29.10.2019, опису вкладення від 29.10.2019 та поштової накладної від 29.10.2019.

Як свідчать матеріали справи відповідач не сплатив заборгованість за отриманий товар за договором в сумі 4251,60 грн та відповіді не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2 вищевказаного договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

На підставі п. 10.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 27.07.2019 по 18.12.2019 в сумі 273,25 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково - за період з 10.11.2019 по 18.12.2019 в сумі 67,22 грн, оскільки позивач безпідставно здійснив розрахунок пені з 27.07.2019, оскільки сторони у договорі не досягли згоди щодо форми та строку оплати (п. 5.1 - 5.3 договору). Відтак договір у цій частині є неукладеним, а строк відповідно невстановленим. У зв1язку з чим прострочення виконання зобов`язання відповідача по оплаті товару слід рахувати з наступного дня після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України, з урахуванням поштового обігу, тобто з 10.11.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав господарському суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором №0251 поставки технічних запчастин від 07.11.2018, пені або будь-яких заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково, стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар за договором №0251 поставки технічних запчастин від 07.11.2018 в сумі 4251,60 грн, пеню за період з 10.11.2019 по 18.12.2019 в сумі 67,22 грн.

Згідно з п. 9 ч. 3 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У поданій позовній заяві від 18.12.2019 (вх.№159/20 від 20.01.2020) позивач вказав, що він поніс витрати тільки за оплату судового збору за подання позовної заяви та додаткових витрат понести не очікує.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 статті 124 ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Разом з першою заявою по суті спору (позовною заявою згідно з ст. 161 ГПК України) до суду не було подано заяви про орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу.

Така заява була подана позивачем тільки 02.03.2020 за вх.№5411.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг) та інших доказів виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.

Відсутність детального опису робіт (послуг) виконаних (наданих) адвокатом, доказів із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним предмету спору.

Досліджуючи це питання, оцінюючи обставини предмета доказування, спору у цій справі, суд доходить висновку, що він не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність оформлених процесуальних документів не є значним.

Представником позивача надано акт №15 від 18.12.2019 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2017, в якому зазначено загальну суму витрат на правничу допомогу без конкретизації витраченого часу та витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, у зазначеному акті вказано, що адвокатом в межах договору про надання правової допомоги надано правову допомогу, а саме: підготовка та складання позовної заяви до ТОВ "Ремонтно-механічний завод №2" про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області.

Послуги передбачені вищезазначеним актом, не вимагають великого обсягу юридичної роботи (більше технічної), такі дії не потребують професійних навичок.

При цьому, правова позиція позивача визначена у позовній заяві, після укладення договору про надання правничої допомоги, не змінилася.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа East/WestAllianceLimited проти України , заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п. 268).

З огляду на те, що позивачем разом з першою заявою по суті спору не подано до суду попереднього орієнтованого розрахунку суми судових витрат, яку він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат, крім судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2006,29 грн.

Керуючись статтею 193, ГК України, статтями 525, 526, 530, 610, 611, 629, 692, 712 ЦК України, статтями 73 - 74, 76 - 80, 123, 124, 126, 129, 161, 165, 178, 202, 232 - 233, 237 - 238, 240 - 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод №2" (61106, м. Харків, пр. Московський, 283. Код ЄДРПОУ 37366240) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238-3. Код ЄДРПОУ 19170443), в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10. Код ЄДРПОУ 26355982) заборгованість за договором №0251 поставки технічних запчастин від 07.11.2018 в сумі 4251,60 грн, пеню у сумі 204,23 грн та судовий збір у сумі 2069,94 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "03" червня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http:// reyestr.court.gov.ua .

Дата ухвалення рішення25.05.2020
Оприлюднено05.06.2020

Судовий реєстр по справі —922/159/20

Ухвала від 04.06.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Рішення від 25.05.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 12.05.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 29.04.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 06.04.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 18.03.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 02.03.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 12.02.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 27.01.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні