Ухвала

від 02.06.2020 по справі 917/156/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02.06.2020 р. Справа № 917/156/20

За заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №917/156/20

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022 (адреса для листування : пр-т Свободи, 8, м. Кременчук, 39600)

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9, вул. Івана Мазепи, 69, м. Кременчук, 39600

про стягнення 141 368,50 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники сторін:

від стягувача: не з`явився,

від заявника (боржника): не з`явився.

Обставини справи: Господарським судом Полтавської області розглядалася справа № 917/156/20 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про стягнення 141 368,50 грн. заборгованості.

27.04.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі № 917/156/20.

Крім того, заявник просив суд зупинити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2020 року у справі № 917/156/20 до винесення ухвали за результатами розгляду заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.04.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2020 року у справі №917/156/20 до винесення ухвали за результатами розгляду заяви; прийнято заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №917/156/20 до розгляду; розгляд заяви призначено у судове засідання на 12.05.2020 року на 10:30 год.

Учасники справи представництво у судове засідання 12.05.2020 року не забезпечили.

Ухвала від 29.04.2020 р. була надіслана учасникам справи 04.05.2020 р. (згідно відмітки канцелярії на оригіналі ухвали, що міститься в матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Станом на 12.05.2020 р. в матеріалах справи були відсутні докази повідомлення заявника (відповідача) про дату, час і місце проведення судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, неможливість розгляду даної заяви, з метою дотримання принципу рівності прав сторін, суд відклав розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №917/156/20 на 02.06.2020 р. на 09:00 год.

Учасники справи представництво у судове засідання 02.06.2020 р. не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили. Останні були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи.

Стягувач (позивач) надав заперечення на заяву № 503 від 25.05.2020 р. (вх. № 5727 від 29.05.2020 р.), в яких стягувач зазначає, що він заперечує проти задоволення заяви боржника щодо відстрочення виконання останнім рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/156/20.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/156/20 від 30 березня 2020 року стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго 96 900,00 грн. основного боргу, 3 397,23 грн. інфляційних втрат, 6 160,88 грн. трьох процентів річних та 1 596,87 грн. витрат по сплаті судового збору.

27.04.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі № 917/156/20 на один рік.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що своєчасність проведення розрахунків ОСББ з AT Полтаваобленерго напряму залежить від своєчасних розрахунків співвласників будинку (споживачів) за надані житлово-комунальні послуги. Однак, співвласники даного ОСББ нехтують обов`язками щодо проведення розрахунків з ОСББ за отримані послуги з опалення та гарячої води. Так, станом на 21 квітня 2020 року заборгованість співвласників перед ОСББ №9 по теплопостачанню та гарячому водопостачанню відповідно до бухгалтерської довідки складає 70 719,56 грн., заборгованість співвласників ОСББ по сплаті внесків за утримання будинку складає 14 453,41 (бухгалтерська довідка додається).

При цьому, ОСББ № 9 станом на 21.04.2020 рік має заборгованість перед AT Полтаваобленерго за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 651 від 01.08.2008 року в сумі 74 478,03 грн. На час ухвалення Рішення, ОСББ №9 було проведено часткову оплату боргу за договором на розрахунковий рахунок AT Полтаваобленерго в сумі 22 421,97 грн., що підтверджується платіжними доручення.

На теперішній час, заявник звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчук із заявами про видачу судових наказів про стягнення зазначеної заборгованості із співвласників даного будинку (копія супровідного листа додається). Однак, на дату подання даної заяви до Господарського суду Полтавської області результати розгляду заяв про видачу судових наказів ОСББ невідомі.

Заявник зазначає, що сума боргу, яка стягнута за Рішенням суду є занадто великою для разової оплати, та її сплата не можлива в силу недостатності грошових коштів на банківському рахунку ОСББ № 9.

Станом на 21 квітня 2020 року залишок коштів на банківському рахунку ОСББ № 9 складає 1 379,96 грн., що підтверджується випискою за рахунками та бухгалтерською довідкою (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 151-152).

Всі вище наведені обставини на думку заявника є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення суду по даній справі. Враховуючи вищевикладене заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 30.03.2020 року на один рік. Відстрочення виконання Рішення на думку заявника надасть ОСББ № 9 можливість накопичити грошові кошти та виконати Рішення з уникненням примусового стягнення.

Надаючи оцінку викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання відстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З зазначених норм права, суд вбачає, що розстрочка рішення допускається при наявності обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення.

Як зазначено у п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"). Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд також бере до уваги те, що п. 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". В зв`язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс визначає перелік обставин, які зазначалися вище в ч. 4 ст. 331 ГПК України, разом з тим, не обмежує їх перелік, оскільки можуть бути і інші обставини, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення суду.

Посилання заявника на те, що останній є неприбутковою організацією і несплата співвласників (споживачів) за отримані житлово-комунальні послуги, спричинила виникнення заборгованості, яка була стягнута рішенням по даній справі, судом не оцінюється як виключні, оскільки дана обставина не свідчить про те, що особа (боржник) не може виконати рішення суду.

Судом приймаються до уваги доводи стягувача, стосовно того, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України Про виконавче провадження способів виконання рішення суду.

Заявником до суду не надано доказів на підтвердження доводів щодо наявності виключних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Крім того, боржником не надано доказів, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, зміняться у наступному, та доказів здійснення заявником заходів для зміни таких обставин і виконання судового рішення в повному обсязі.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, боржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутність коштів у заявника за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Отже, невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Тобто, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що для виконання рішення суду необхідна відстрочка виконання рішення суду саме на один рік.

При вирішенні заяви про відстрочення виконання рішення по даній справі, судом враховано, що рішення судів наразі фактично і так не виконуються, оскільки положеннями ч. 4 розд. Х "Прикінцеві положення" ГПК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46 , 157 , 195 , 229 , 256 , 260 , 288 , 295 , 306 , 321 , 341 , 346 , 349 , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (положення ч. 4 розд. Х "Прикінцеві положення" ГПК України).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем не подано належних доказів, які б свідчили про наявність виключних об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому заява про відстрочку виконання рішення по даній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 9 про надання відстрочки виконання рішення суду від 30.03.2020 р. по справі №917/156/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів (ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 04.06.2020 р.

Суддя О.М.Тимощенко