Рішення

від 25.05.2020 по справі 922/139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/139/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305) про та за зустрічною позовною заявою до про стягнення 290 812,38 грн. Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234) стягнення пені у сумі 35 659,01 грн та штрафу у сумі 19 501,02 грн за участю представників учасників справи:

позивача (за первісним позовом), відповідача (за зустрічним позовом) - адвоката Карабут М.В., довіреність №5 від 15.01.2020;

відповідача (за первісним позовом), позивача (за зустрічним позовом) - адвоката Леньшиної О.В., довіреність № 425 від 20.05.2020;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 290 812,38 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №ПВРЗ(ВГМ-18.736)ю від 08.11.2018, який укладений між сторонами, зокрема щодо оплати останнього етапу виконаних позивачем робіт, зафіксованих в акті прийому - передачі виконаних робіт №3 від 16.10.2019 на суму 278 586,00 грн, який був направлений на адресу відповідача, проте повернутий без підписання на адресу позивача. Також, у зв`язку із наявністю заборгованості на суму 278 586,00 грн позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1 166,90 грн та пеню у розмірі 11 059,48 грн передбачену п.6.2. договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2020 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу у 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали запропоновано подати до господарського суду Харківської області попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та уточнити повне найменування відповідача, що відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.01.2020 до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. №1824), у якому останній надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та уточнив повне найменування відповідача, що відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом розглянуто надані позивачем документи та встановлено, що позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/139/20. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "25" лютого 2020 о 10:00.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у даній справі 31.01.2020, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернуто на адресу суду поштовим відділенням.

17.02.2020 до господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву за вх.№4106, в якому відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, оскільки позивачем порушені строки виконання робіт, що погоджені сторонами в п.2.2. договору, зокрема відповідач вважає, що останнім днем строку, коли позивач мав завершити роботи зазначені в акті прийому-передачі виконаних робіт № 3 від 16.10.2019 є 10 червня 2019, отож порушення позивачем (підрядником) строків виконання робіт, закінчення строку дії договору 31.05.2019, унеможливило підписання цього акту. За таких обставин, відповідач вважає, що позивач не надав суду належні та допустимі докази, які дають можливість суду задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача пеню, 3% річних та інфляційних втрат.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі надано зустрічний позов (про стягнення пені та штрафу), в якому відповідач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" пеню у сумі 35 659,01 грн, штраф у сумі 19 501,02 грн, витрати зі сплати судового збору 2102,00 грн. Вказані санкції нараховані позивачем за зустрічним позовом згідно п.6.3. договору підряду №ПВРЗ(ВГМ-18.736)ю від 08.11.2018, який укладений між сторонами, у зв`язку із порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків завершення робіт, про що також зазначено у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2020 прийнято відзив на позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця (вх.№4106 від 17.02.2020) до розгляду. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця (про стягнення пені та штрафу) залишено без руху. Встановлено позивачу за зустрічним позовом для усунення недоліків зустрічного позову 5-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу за зустрічним позовом запропоновано у 5-денний строк з дня вручення даної ухвали подати до господарського суду Харківської області: докази сплати судового збору за подання даного зустрічного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.

24.02.2020 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову за вх.№4806. До заяви надано оригінал платіжного доручення №2560617 від 14.02.2020 про сплату судового збору на суму 2 102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2020 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" про стягнення пені у сумі 35 659,01 грн та штрафу у сумі 19 501,02 грн у справі №922/139/20, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та підготовче засідання відкладено на 23.03.2020 о 10:00.

25.02.2020 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив за вх. №4977.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2020 відповідь на відзив (вх. № 4977 від 25.02.2020) та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" без розгляду.

25.02.2020 та 10.03.2020 до господарського суду Харківської області надійшов відзив на зустрічний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" за вх.№ 4979 та 6132 відповідно. У поданому відзиві на зустрічний позов позивач зазначив, що проти зустрічного позову заперечує та просить у задоволенні зустрічного позову відмовити. В обґрунтування заперечень проти зустрічного позову відповідач за зустрічним позовом зазначив, що позивач за зустрічним позовом порушив строки передачі верстата в ремонт, зокрема передав його 30.01.2019. Про зміну початку робіт позивача за зустрічним позовом повідомлено відповідача за зустрічним позовом листом за № 01-06/8545 від 20.11.2018. Порушення позивачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань щодо своєчасної передачі верстата в ремонт, з огляду на укладання договору між сторонами 08.11.2018, позбавило відповідача за зустрічним позовом своєчасно забезпечити закупівлю необхідних комплектуючих та максимально ефективно спланувати графіки робіт. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що позивачем за зустрічним позовом несвоєчасно сплачувались роботи попередніх етапів, про що останній повідомлявся згідно листів: № 48 від 20.03.2019 та № 80 від 21.05.2019. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що за умовами договору позивач за зустрічним позовом мав підготувати місце для встановлення верстата після ремонту, проте вказане зобов`язання останній не виконав, зокрема стан фундаменту і анкерних болтів залишалося не нормативним для монтажу, крім того, не було здійснене підведення точки електричного живлення верстата, що не дозволило підряднику виконати договірні зобов`язання в строк, про зазначені обставини позивач за зустрічним позовом повідомлявся листом № 80 від 21.05.2019.

16.03.2020 до господарського суду Харківської області від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов за вх. № 6731. У поданій відповіді останній зазначив, що з доводами відповідача за зустрічним позовом не погоджується, оскільки умовами договору не передбачено строків передачі верстата в ремонт, про яке зазначає останній, отже й про порушення таких строків стверджувати безпідставно. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що умовами договору, зокрема п.2.2. було визначено строки проведення підрядником робіт з капітального ремонту верстату, а саме 130 календарних днів з моменту передачі верстата в ремонт з правом дострокового виконання. Оскільки верстат переданий підряднику 30.01.2019, про що свідчить акт прийому - передачі обладнання, що наданий до зустрічного позову, строк на виконання робіт підрядником спливає 10.06.2019, проте вказані роботи виконанні підрядником 21.10.2019, тобто із простроченням 128 днів. Також, позивач за зустрічним позовом зазначив, що листи № 48 від 20.03.2019 та № 80 від 21.05.2019, про які зазначає відповідач за зустрічним позовом на адресу позивача за зустрічним позовом не надходили, фіскальний чек, що наданий відповідачем за зустрічним позовом до відзиву на зустрічну позовну заяву за відсутності опису вкладення у цінний лист, в якому б вказувалися документи, що направлені не доводить надсилання зазначеного листа та його отримання. Згідно трекінгу, який відстежується на офіційному сайті Укрпошта данні про відправлення за номером поштового відправлення 8433346999805 (міститься на фіскальному чеку) на даний час відсутні, тому не зареєстровані в системі. не зареєстровані в системі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2020 у даній справі прийнято відзив на зустрічний позов до розгляду. Прийнято відповідь на відзив на зустрічний позов до розгляду. Також, вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі №922/139/20 на тридцять днів; відкладено підготовче провадження без визначення дати та часу наступного підготовчого засідання. При цьому вказано, що про дату та час наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2020 призначено підготовче засідання на 27.04.2020 о 12:00.

В підготовчому засіданні 27.04.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 27.04.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.05.2020 о 14:20.

Присутній представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримував та просив первісний позов задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Присутній представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні проти первісного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, підтримав зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ПАТ Українська залізниця в особі Філії Панютинський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник за договором, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОНСНАБТЕХСЕРВІС (підрядник за договором, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) укладено договір підряду № ПВРЗ(ВГМ-18.736)ю від 08.11.2018 року (далі по тексту - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору, підрядник виконує за завданням замовника роботу по капітальному ремонту токарно-карусельного верстату моделі КС1512, зав № 5421, 1980 р.в., а замовник зобов`язується прийняти та оплатити результати робіт.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що початок робіт - на протязі 10 календарних днів після повідомлення від замовника про початок робіт.

Замовник за договором (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) у листі від 20.11.2018 за № 01-06/8545 (арк. справи №133) повідомив підрядника за договором (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) проте, що згідно умов договору підряду № ПВРЗ(ВГМ-18.736)ю від 08.11.2018 року підрядник має виконати капітальний ремонт токарно-карусельного верстату моделі КС1512, зав № 5421, 1980 р.в., який експлуатується на Філії Панютинський вагоноремонтний завод ПАТ Українська залізниця . Проте на час направлення вказаного листа вищевказаний верстат безпосередньо задіяний у виконанні виробничого завдання підприємства. У зв`язку із виробничою необхідністю замовник не має можливості віддати в ремонт вищевказаний верстат. Вказані обставини замовник просив врахувати в роботі підрядника та почати роботи згідно умов договору у 2019 році.

Отже, замовник за договором (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) повідомив підрядника за договором (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) про початок робіт у 2019 році.

Відповідно акту прийому - передачі від 30.01.2019 відповідач (за первісним позовом) передав позивачу (за первісним позовом) в капітальний ремонт токарно - карусельний мод. КС1512 зав.№ 5421 (арк.справи № 82).

Згідно з п.2.2. договору сторони погодили завершення робіт - на протязі 130 календарних днів з моменту передачі верстата в ремонт з правом дострокового виконання.

У п.2.3. договору сторони погодили, що роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт.

Сторони у справі не заперечують, що останнім днем строку, коли мали бути закінчені роботи підрядником є 10.06.2019. Вказане також підтверджується матеріалами справи та відповідає умовам договору.

Відповідно до п.3.1. договору вартість робіт за договором складає 844 200 грн 00 коп. (вісімсот чотири тисячі двісті грн. 00 коп), в т.ч. ПДВ 140 700 грн 00 коп (сто сорок тисяч сімсот грн. 00 коп), згідно з Додатком №2 до цього договору.

Згідно з п.3.3. договору розрахунки за виконану роботу замовник проводить наступним чином: розрахунки здійснюються поетапно з урахуванням якості виконаних робіт на підставі підписаного акту здачі - приймання виконаних робіт протягом 20 календарних днів з моменту його підписання.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що платником за виконану роботу та отримувачем результатів роботи є філія Панютинський вагоноремонтний завод публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, а відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не заперечує, що роботи виконувались в декілька етапів, про що свідчать акти прийому - передачі виконаних робіт, зокрема акт №1 від 27.02.2019 на суму 211 050,00 грн (арк. справи № 20); акт № 2 від 07.05.2019 на суму 354 564,00 грн (арк. справи № 21). Вказані акти прийому - передачі виконаних робіт підписані з боку замовника за договором (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) та містять печатки Філії "ПВРЗ" АТ "Українська залізниця".

Проте, у встановлені п.3.3. договору строки замовник за договором (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) роботи виконані підрядником за договором (позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом) згідно акту №1 від 27.02.2019 на суму 211 050,00 грн (арк. справи № 20) та акту № 2 від 07.05.2019 на суму 354 564,00 грн (арк. справи № 21) своєчасно не сплатив.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом стверджує, що 20.03.2019 він звернувся до замовника за договором (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) із листом № 48 від 20.03.2019 (арк. справи № 134), в якому останній повідомив про порушення замовником строків оплати виконаних згідно акту прийому - передачі № 1 від 27.02.2019 робіт, що прийняті замовником та просив негайно провести оплату в сумі 211 050,00 грн. Також у вказаному листі підрядник зазначив, що у зв`язку із несвоєчасним отриманням вказаної суми підрядник може призупинити роботи по ремонту верстату та відповідно строк ремонту збільшиться на строк до отримання суми.

Крім того, 21.05.2019 підрядник за договором (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) звернувся до замовника за договором (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) із листом № 80 від 21.05.2019 (арк. справи № 135) в якому останній зазначив, що у зв`язку із порушенням п.3.3. договору укладеного між сторонами замовником, зокрема оплата за проміжним актом №1 від 27.02.2019 проведена через 44 календарних дні, замість двадцяти календарних днів визначених договором, підрядником збільшений строк ремонту обладнання на 90 днів, оскільки порушився строк отримання комплектуючих. Також, у вказаному листі підрядник повідомив, що за умовами договору підряду № ПВРЗ(ВГМ-18.736)ю від 08.11.2018 замовник зобов`язаний до проведення монтажних робіт на території замовника підготувати місце встановлення верстату після ремонту. Вказані зобов`язання замовником не виконані, стан фундаменту та анкерних болтів залишається не нормативним для монтажу, не здійснено підведення точки електричного живлення верстата та інше. Всі зазначені недоліки підготування місця установки верстату після ремонту, як й несвоєчасна оплата вже виконаних етапів робіт, не дозволяють підряднику виконати договірні зобов`язання у строк. Отже, підрядник просив замовника погасити наявну заборгованість, збільшити строк ремонту обладнання та продовжити строк дії договору.

Отже, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом зазначає, а відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом не заперечує, що перший та другий етапи виконаних підрядником робіт, що оформлені актами приймання - передачі: №1 від 27.02.2019; №2 від 21.05.2019 оплачені Замовником із простроченням, доказів на спростування вказаного відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом не надав.

Проте, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом заперечує проти повідомлення його про зупинення робіт по ремонту верстату, у зв`язку з несвоєчасною оплатою першого та другого етапу робіт.

Матеріали справи не містять доказів про погодження сторонами інших строків виконання робіт, ніж ті, що визначені у п.2.2. Договору.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом зазначає про виконання третього етапу робіт, що оформлене актом №3 від 16.10.2019, що включає в себе розробку електричних схем, збірку і монтаж панелей керування електричної частини, збірку, монтаж, програмування пультів керування, перевезення, монтаж, пусконаладку токарно - карусельного верстату мод. КС1512 на загальну суму 278 586,00 грн. Вказаний акт позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача за первісним позовом згідно супровідного листа за вих. № 148 від 16.10.2019 (арк. справи № 31) поштовим відправленням, докази направлення та інформація щодо поштового відстеження за № 8433347307265 з офіційного сайту ПАТ Укрпошта додані до позовної заяви (арк. справи №23, 24). Відповідно відстеження поштового відправлення № 8433347307265 вказане поштове відправлення вручене відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом 21.10.2019. Також, на адресу відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом було надіслано рахунок № 18.736/3 від 06.11.2019 року на суму 278 586,00 грн згідно поштової накладної № 8433347350403.

Згідно з п.5.1. договору сторони погодили, що виконані роботи приймаються Замовником з обов`язковим складанням відповідного акту здачі - приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Підрядника.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що Замовник протягом 10 банківських днів після отримання акту прийому-передачі виконаних робіт (в даному разі до 05.11.2019 року) зобов`язаний направити Підряднику підписаний акт або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Відповідно до п.5.3. договору сторони погодили, що у випадку мотивованої відмови Замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків та термінів їх усунення за рахунок Підрядника. Акт здачі - приймання виконаних робіт набирає чинності на день усунення недоліків.

Проте, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом зазначає проте, що акт прийому - передачі №3 від 16.10.2019 відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом не підписаний, мотивованої відмови від приймання робіт в порядку пункту 5.2. договору на адресу позивача за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом також не надходило, що не заперечується відповідачем за первісним позовом та позивачем за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у відповідь на отриманий акт №3 від 16.10.2019 надав відповідь згідно листа б/н від 07.11.2019 (арк. справи № 30), в якому зазначив, що підтверджує факт повернення позивачем токарно - карусельного верстату та виконання ремонту в повному обсязі. Але вказав, що згідно умов договору № ПВРЗ(ВГМ-18.73 6)ю від 08.11.2018 термін дії договору закінчився 31.05.2019, через що юридично не має право підписати акт прийому - передачі виконаних робіт від 16.10.2019. Подальші дії будуть скореговані після з`ясування можливості виконання робіт згідно Положення про постійно діючу комісію ПАТ Укрзалізниця з питання залучення сторонніх організацій для виконання проектно - вишукувальних робіт, робіт з капітального будівництва та ремонту основних засобів затвердженого наказом від 16.05.2016 №357.

Також, матеріали справи свідчать дані про повернення Підрядником верстату після ремонту Замовнику, зокрема акт прийому - передачі від 26.09.2019 (арк. справи №136), що підписаний з боку обох сторін договору.

Отож, третій етап робіт відповідачем за первісним позовом не було оплачено, у зв`язку із чим позивач за первісним позовом звернувся до останнього із претензією за вих. № 163 від 28.11.2019, в якій позивач за первісним позовом вимагав від відповідача за первісним позовом сплати у строк до 05.12.2019 заборгованість по акту №3 прийому - передачі виконаних робіт у розмірі 278 586 грн. Докази направлення претензії додані позивачем за первісним позовом до позовної заяви.

Проте, відповідач за первісним позовом на вказану претензію не відреагував та суму заборгованості не сплатив, що зумовило звернення позивача за первісним позовом до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 278 586,00 грн. Також, у зв`язку із простроченням оплати позивачем за первісним позовом нараховані пеня згідно п. 6.2. договору за період з 25.11.2019 по 14.01.2020 у розмірі 11059,48 грн та 3% річних за період з 25.11.2019 по 14.01.2020 у розмірі 1 166,90 грн.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, зазначає проте, що роботи за договором виконані підрядником (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) із простроченням, зокрема роботи мали були виконані 10.06.2019, проте фактично роботи виконані 17.10.2019, про що свідчить акт приймання - передачі виконаних робіт №3 датований 16.10.2019. Отже у зв`язку із порушенням позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом строків виконання зобов`язання, відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення пені у сумі 35 659,01 грн та штрафу у сумі 19 501,02 грн, що нараховані згідно п.6.3. договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем за первісним позовом, далі по тексту - Підрядник та відповідачем за первісним позовом, далі по тексту - Замовник у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору підряду.

Сторони погодили обов`язок виконання робіт Підрядником по капітальному ремонту токарно-карусельного верстату моделі КС1512, зав № 5421 на протязі 130 календарних днів (п.2.2. договору), та обов`язок Замовника по прийняттю та оплаті результатів робіт на протязі 20 календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт (п.3.3. договору). Строком дії договору сторони погодили до 31.05.2019 (п.10.1 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Матеріали справи свідчать про виконання Підрядником робіт в три етапи згідно актів прийому - передачі виконаних робіт: № 1 від 27.02.2019 на суму 211 050,00 грн; № 2 від 07.05.2019 на суму 354 564,00 грн, № 3 від 16.10.2019 на суму 278 586,00 грн.

Акти прийому - передачі виконаних робіт: №1 від 27.02.2019 та № 2 від 07.05.2019 підписані Замовником. Проте, оплачені виконані Підрядником роботи по вказаним актам Замовником із простроченням, про що свідчать платіжні доручення: 1756261 від 12.04.2019 на суму 211 050,00 грн (оплата по акту № 1 від 27.02.2019); №1980560 від 08.07.2019 на суму 354564,00 грн (оплата по акту № 2 від 07.05.2019).

Також, прострочення оплати Замовником за вищевказаними актами не спростовані та не заперечуються останнім під час розгляду справи.

Матеріали справи свідчать про виконання Підрядником робіт по третьому етапу, що оформлене актом прийому передачі № 3 від 16.10.2019 на суму 278 586,00 грн. Проте Замовник вказаний акт не підписав та роботи виконані Підрядником по третьому етапу не оплатив, зазначаючи проте, що строк дії договору укладеного між сторонами закінчився 31.05.2019.

Суд не погоджується із вказаною позицією Замовника (відповідач за первісним позовом) з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботи, а на замовника обов`язок прийняття і оплати виконаних підрядником робіт.

Згідно з ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання підрядником робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі № 922/4783/16, від 23.02.2015 у справі № 910/7686/13, від 11.05.2012 у справі № 21/5005/14068/2011.

За умовами договору, зокрема п.5.1. договору сторони погодили, що виконані роботи приймаються замовником з обов`язковим складанням акту здачі приймання виконаних робіт. Згідно з п.5.2. протягом 10 банківських днів від дня отримання акту здачі - приймання виконаних робіт, замовник зобов`язаний направити підряднику підписаний акт, або направити мотивовану відмову від приймання робіт. У разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків та термінів їх усунення за рахунок Підрядника.

Отже, обов`язок прийняття робіт замовника встановлений ч. 1 ст. 853 ЦК України та розділом 5 договору.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Акт прийому - передачі виконаних робіт №3 від 16.10.2019 отриманий Замовником 21.10.2019, про що свідчить інформація з офіційного сайту "Укрпошта" за відстеженням поштового відправлення №842347307265 (акр. справи №24). Отримання вказаного акту прийому - передачі виконаних робіт №3 від 16.10.2019 не заперечується й Замовником у зустрічному позові та представником у судовому засіданні.

Мотивованої відмови від підписання акту прийому - передачі №3 від 16.10.2019 в порядку визначеному у розділі 5 договору Замовник не надав.

Згідно п. 10.4. договору, сторони погодили, що Замовник має право у будь - який час до завершення робіт відмовитись від Договору, виплативши Підряднику плату за фактично виконані роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням Договору.

Відповідно до ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник, який зазначає про закінчення строку дії договору 31.05.2019, до Підрядника із заявою про відмову від договору згідно з п.10.4. договору та ч.4 ст. 849 ЦК України не звертався. Отже, Замовник погодився із продовженням виконання Підрядником робіт поза межами строку дії договору.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що Замовник прийняв роботи виконані підрядником по третьому етапу, що оформлені актом №3 від 16.10.2019, оскільки останнім не надано мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт по третьому етапу або заяви про відмову від договору до закінчення роботи по третьому етапу.

Матеріали справи містять докази про прийняття робіт по третьому етапу по договору, що оформлені актом прийняття - передачі №3 від 16.10.2019, зокрема у листі № 01-06/6318 від 07.11.2019 (арк. справи №30) замовник підтвердив повернення токарно-карусельного верстату моделі КС1512, зав № 5421 замовнику, в акті прийому - передачі від 26.09.2019 сторони зазначили, що склали вказаний акт проте, що підрядник здав, а замовник прийняв після капітального ремонту токарно - карусельний верстат мод КС-1512, зав. №5421 у кількості 1шт.

Отже, роботи по третьому етапу є виконаним Підрядником належним чином та прийняті Замовником без зауважень, що свідчить про обов`язок Замовника сплатити Підряднику за актом №3 від 16.10.2019 у розмірі 278 586,00 грн.

Щодо доводів відповідача за первісним позовом про те, що позивач за первісним позовом не надав суду належні та допустимі докази, які дають можливість суду задовольнити позовні вимоги, оскільки позивачем за первісним позовом (підрядником) порушені строки виконання робіт, а також закінчення строку дії договору 31.05.2019 унеможливило підписання акту прийняття - передачі №3 від 16.10.2019, суд зазначає про їх безпідставність виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною другою цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Отож, зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення Замовником (відповідачем за первісним позовом) умов договору підряду № ПВРЗ(ВГМ-18.736)ю від 08.11.2018 в частині оплати наданих позивачем послуг з капітального ремонту токарно - карусельного верстату мод. КС1512 , зав. № 5421, 1980 р.в. по третьому етапу, оформленого актом №3 від 16.10.2019 своєчасно та у повному обсязі, а тому відповідач за первісним позовом визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за вказаним договором щодо оплати наданих послуг у розмірі 278 586,00 грн (сума основного боргу), а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 059,48 грн, що нарахована ним згідно п.6.2. договору.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачена відповідальність Замовника, зокрема за несвоєчасне здійснення розрахунків за Договором Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом, що викладений у позовній заяві пеня нарахована ним з 25.11.2019 по 14.01.2020 та складає 11 059,48 грн.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем за первісним позовом пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання за допомогою системи "Ліга Закон", суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення пені в сумі 11 059,48 грн. підлягають задоволенню повністю.

Також, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 166,90 грн за період з 25.11.2019 по 14.01.2020.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц дійшла до висновку, що формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, період нарахування останнім сум 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон", суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 166,90 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню у сумі 35 659,01 грн та штраф у сумі 19 501,02 грн, що нараховані згідно п.6.3. договору за період з 11.06.2019 по 17.10.2019.

Згідно з п.6.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення погоджених строків здачі робіт (етапів робіт), несвоєчасного усунення недоліків, що виникли з вини Підрядника виявлених при прийманні робіт (етапу робіт), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує 7% вказаної вартості.

Отже, умовами договору підряду сторони передбачили відповідальність підрядника у разі прострочення ним виконання підрядних робіт за наявності вини підрядника у простроченні виконанні робіт.

Судом встановлено, що останнім днем строку виконання підрядником робіт по здійсненню ремонту токарно-карусельного верстату моделі КС1512, зав № 5421, 1980 р.в., є 10.06.2019. Проте, підрядником по третьому етапу роботи виконані 16.10.2019, отже мало місце прострочення виконання робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем за зустрічним позовом пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем за зустрічним позовом періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання за допомогою системи "Ліга Закон", суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення пені у сумі 35 659,01 грн та штрафу у сумі 19 501,02 грн підлягають задоволенню повністю.

Стосовно доводів відповідача за зустрічним позовом щодо відсутності прострочення виконання зобов`язання з боку підрядника, у зв`язку з несвоєчасною оплатою позивачем за зустрічним позовом окремих етапів робіт, суд відхиляє їх виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчать про неможливість виконання підрядником робіт за договором у погоджені сторонами строки, у зв`язку з несвоєчасною оплатою замовником окремих етапів робіт, а тому відповідач за зустрічним позовом не довів, що він не міг виконати свій обов`язок у строк визначений договором, у зв`язку з несвоєчасною оплатою замовником окремих етапів робіт.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати у цій справі у вигляді судового збору у розмірі 4 362,19 грн за подання первісного позову суд покладає на відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця"; за подання зустрічного позову у розмірі 2 102,00 грн покладає на позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС".

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 837, 849, 854, 882 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" про стягнення 290 812,38 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234) заборгованість у розмірі 290 812,38 грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 278586 грн, пені в розмірі 11059,48 грн та 3% річних в сумі 1166,90 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Зустрічний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" про стягнення пені у сумі 35 659,01 грн та штрафу у сумі 19 501,02 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305) пеню у сумі 35 659,01 грн та штраф у сумі 19 501,02 грн

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 4 362,19 грн за подання первісного позову покласти на відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом): Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця"; за подання зустрічного позову у розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача (за первісним позовом) та відповідача (за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234).

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234) судовий збір у розмірі 4362,19 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач (за первісним позовом), відповідач (за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБТЕХСЕРВИС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 56, ідентифікаційний код 35718234).

Відповідач (за первісним позовом), позивач (за зустрічним позовом): Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 5, ідентифікаційний код ВП 40081305).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.4 розділу X "Прикінцеві положення", п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "04" червня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова