Ухвала
від 02.06.2020 по справі 925/756/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/756/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Ткача І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,

за участю представників:

Виконавчого комітету Черкаської міської ради - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" - Сьомка Р.О.,

Офісу Генерального прокурора - Федюк Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020

(головуючий - Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2019

(суддя Дорошенко М.В.)

у справі за позовом Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест"

про визнання укладеним договору про пайову участь та стягнення 7 163 196,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.05.2020, який наявний в матеріалах справи.

2. Заступник прокурора Черкаської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю"Компанія "Метал Інвест" (далі також - відповідач) про:

1) визнання укладеним договору пайової участі в редакції, викладеній у позовній заяві;

2) стягнення з відповідача на користь позивача 7 163 196,00 грн пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Черкаси.

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не звернувся до позивача за укладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і тим самим порушив права позивача на укладення такого договору і одержання від відповідача коштів пайової участі.

4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Суди мотивували свої висновки тим, що позовні вимоги прокурора є правомірними та обґрунтованими, однак останній звернуся з даним позовом до суду з пропуском позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску.

6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 26.02.2020 Перший заступник прокурора міста Києва звернувся з касаційною скаргою, в якій, просить рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

7. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами в порушення ч. 4 ст. 236 ГПК України не взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.01.2019 у справі № 362/75/17.

8. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

9. Виконавчий комітет Черкаської міської ради подав пояснення, у яких підтримує касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва та просить її задовольнити у повному обсязі.

10. Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2019 у справі №925/756/19. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.06.2020.

11. Відповідно до ч. 3 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

12. Згідно з ч. 4 ст. 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

13. Під час підготовки даної справи до розгляду колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи, касаційної скарги і відзиву на касаційну скаргу, дійшла висновку про необхідність передачі справи № 925/756/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на наступне.

14. Так, предметом позову у даній справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та стягнення 7 163 196,00 грн пайового внеску, обґрунтовані порушенням відповідачем вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

15. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

16. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

17. Частиною 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

18. Встановивши, що об`єкт будівництва, щодо якого відповідачем не було виконано обов`язку з укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, був прийнятий в експлуатацію 18.04.2012, про що позивачу стало відомо 27.04.2012, суди дійшли висновку про те, що саме з цієї дати (27.04.2012) почався перебіг загальної позовної давності за позовними вимогами про визнання укладеним договору про пайову участь та стягнення пайового внеску.

19. Тобто суди дійшли висновку про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, початок перебігу якої обраховується від дня, коли позивачу (міській раді) стало відомо про порушення його права.

20. Разом з тим, у постанові від 16.01.2019 у справі № 362/75/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду за подібних предмета, підстав позову, змісту позовних вимог та фактичних обставин справи, дійшов висновку про те, що дії відповідача про несвоєчасне укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який укладається на пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не є таким, що обмежений у часі, оскільки Закон України Про регулювання містобудівної діяльності не містить приписів, згідно з якими замовник звільняється від своїх обов`язків щодо укладання договору про пайову участь, у разі не звернення до відповідного органу з відповідною заявою. Тому порушення відповідачем у даній справі своїх обов`язків є триваючим .

21. За таких обставин, оскільки саме на замовника покладено обов`язок щодо укладання договору про пайову участь, який відповідно до приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування з відповідною заявою, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин щодо визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та стягнення пайового внеску.

22. Верховний Суд у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від вказаного висновку Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, враховуючи наступне.

23. Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

24. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини першої статті 261 ЦК, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

25. Отже, за зальним правилом відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

26. Згідно із статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

27. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

28. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

29. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

30. Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що невиконання відповідачем протягом тривалого часу обов`язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не може бути підставою для висновку про незастосування визначеної у ст. 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.

31. При цьому висновок щодо наявності підстав для застосування загальної позовної даності до вимог щодо визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту висловлено, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі від 27.03.2019 №904/379/18 та від 21.08.2018 у справі №904/8827/17.

32. Враховуючи зазначене, з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне передати справу №925/756/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.01.2019 у справі №362/75/17.

Керуючись ст.ст. 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Справу № 925/756/19 разом із касаційною скаргою Першого заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.10.2019 у даній справі передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

І. В. Ткач

Дата ухвалення рішення02.06.2020
Оприлюднено05.06.2020

Судовий реєстр по справі —925/756/19

Постанова від 22.09.2020

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Постанова від 22.09.2020

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 08.09.2020

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 17.06.2020

Господарське

Велика палата Верховного Суду

Кібенко Олена Рувімівна

Ухвала від 02.06.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 04.05.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 31.03.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 10.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Євсіков О.О.

Ухвала від 23.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Євсіков О.О.

Ухвала від 02.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Євсіков О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні