Рішення

від 02.06.2020 по справі 360/1437/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1437/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (далі - відповідач), в якій просить суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд 4 , до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період з 08 січня 2020 року по 09 січня 2020 року у відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", на підставі посвідчення на проведення перевірки № 1 від 08 січня 2020 року, здійснено позапланову перевірку відповідача Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області за адресою: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд 4, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) № 1 від 09 січня 2020 року.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

04 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив (арк.спр. 71-75),

В обґрунтування відзиву зазначено, що у період з 08 січня 2020 року по 09 січня 2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , доручення Прем`єра Міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19 та наказу Головного управління № 405 - НО від 13 грудня 2019 року Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у редакції наказу Головного управління № 409 - НО від 17 грудня 2019 року Про внесення змін до наказу Головного управління № 405 - ПО від 13.12.2019 , на підставі посвідчення на проведення перевірки № 2 від 01 січня 2020 року здійснено позапланову перевірку відповідача - Розпасіївська гімназія Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області , зареєстрований за адресою: 92140. Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд. 4, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту суб`єктом господарювання.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 1 від 09 січня 2020 року. Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України вказаної статті техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

В контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень.

Виявлені порушення та недоліки мають тимчасовий характер.

Відповідачем частково усунуто порушення, вказані в акті перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме: на території закладу освіти Розпасіївської гімназії пожежний щит доукомплектований первинними засобами пожежогасіння, відповідно до вимог п. 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; встановлено адресний вказівник на фасаді будівлі із освітленням у темний час доби; у приміщенні класу інформатики, переносні вогнегасники розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього горця вогнегасника; також в закладі освіти в наявності є документи щодо проходження навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з питань пожежної безпеки; у приміщенні класу інформатики встановлені грати які розкриваються. Втім, для виконання кількох порушень потрібен деякий час і кошти

Відповідач звернувся з клопотанням до Відділу освіти, молоді та спорту Троцької селищної ради Троїцького району Луганської області щодо надання коштів для усунення виявлених порушень та недоліків.

Відповідач вважає, що обраний позивачем захід реагування є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень з врахуванням характеру виявлених порушень позивачем не наведено і належними доказами не доведено.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

25 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 114-115).

Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 29-30).

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року у задоволенні клопотання про залучення третьої особи та заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовлено (арк. спр. 68-69).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 111).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Розпасіївська гімназія Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області ідентифікаційний код 20184858, зареєстрована в якості юридичної особи 10 січня 1991 року за № 13781200000000086 на комунальній формі власності на підставі рішення Троїцької районної ради Луганської області від 15 грудня 2004 року № 17/5, місцезнаходження: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд 4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27 липня 2018 року та Статутом Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (арк.спр. 40-58, 59-60, 61-64, 76-94).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", Розпасіївську гімназію Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області включено в графік щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебування людей на території Луганської області (пункт 310) (арк. спр. 9, 10-11).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 08 січня 2020 року № 1, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, розташованого за адресою: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд 4, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" у період з 08 січня 2020 року по 09 січня 2020 року посадовими особами Троїцького МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту (арк. спр. 12).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області складено акт № 1 від 09 січня 2020 року (арк. спр. 13-24).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено порушення:

1. Пункту 1.21 глави І розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - не влаштовано блискавкозахист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також щодо їх перевірки відповідно до вимог ДСТУ Б 8.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

2. Підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

3. Пунктів 2.17, 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - облицювання стін на шляхах евакуації (дерев`яні елементи декору) виконано з матеріалів з не відповідною пожежною безпекою.

4. Пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - на території закладу освіти пожежний щит не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння.

5. Пункту 1.2 глави І розділу V ППБУ - будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 8.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

6. Пункту 16 Розділ ІІ ППБУ- у закладі освіти посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

7. Пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

8. Пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - експлуатація вогнегасників не здійснюється згідно Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників.

9. Пункту 4 глави 6 розділу V ПТБ - не надано підтверджуючі документи щодо проходження навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з питань цивільного захисту, зокрема техногенної безпеки.

10. Пункту 8 Розділ VI Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України - заклад освіти не забезпечений у повній мірі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу.

11. Пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - у приміщеннях будівель з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (приміщення електрощитової, їдальня).

12. Пункту 8 розділу II ППБУ - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не в повному обсязі забезпечені відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISО 6309:2007.

13. Пункту 2.32 глави 2 розділу III ППБУ - в приміщеннях будинку не встановлено світлові покажчики Вихід .

14. Розділу III Пункт 11 Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України затверджено Наказом МОН України від 15.08.2016 №974 - Відсутні документи щодо димоутворювальної здатності (сертифікати відповідності) покриття підлоги у приміщеннях де перебувають діти.

15. Пункту 2.22 глави 2 розділу III ППБУ - не встановлений адресний вказівник на фасаді будівлі або іншому видному місці із освітленням у темний час доби.

16. Пункту 2.16 глави 2 розділу III ППБУ - у класі інформатики установлені грати, вони не розкриваються, не розсуваються та не знімаються.

Акт підписано директором Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області Боровою Л.О. без зауважень (арк.спр. 24).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті, не проводилися, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V) та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Приписами статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 8 розділу ІІ ППБУ встановлено, що територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Згідно пункту 16 розділу ІІ ППБУ посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях".

Пунктом 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 2.17, 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з пунктом 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Пунктом 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що світлові покажчики Вихід необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів (пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ).

Пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ передбачає, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Згідно підпунктом 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Відповідно до пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватися згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 листопада 2018 року № 879 (далі - ПТБ) допуск до роботи працівників здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.

Пунктом 11 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15 серпня 2016 року № 974 встановлено, що у приміщеннях, де перебувають діти, покриття повинно кріпитися до підлоги (крім дошкільних навчальних закладів) та мати помірну димоутворювальну здатність.

Згідно з пунктом 8 розділу VІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15 серпня 2016 року № 974 усі будівлі закладів та установ мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, іншим пожежним інструментом.

Заклади та установи мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (далі - Типові норми належності вогнегасників).

Вибір типу та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння для закладів та установ здійснюються відповідно до Типових норм належності вогнегасників.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку закладу чи установи окремо для кожного поверху та приміщення. Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для закладів та установ наведений у додатку 2 до цих Правил. Під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати пожежонебезпечні властивості речовин та матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами та площу приміщень закладів та установ.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Відповідач у відзиві зазначив, що ним усунуто порушення, які вказані в пунктах 4, 9 та 15, на підтвердження чого надано засвідчену копію Журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки від 01 вересня 2003 року (арк. спр. 100-106) та копію фотографії на якій зображена цегляна стіна на яку закріплено дві таблички з написами вулиця Молодіжна , 4 та ПГ № 6 (адресний вказівник та показник ПГ) (арк. спр. 107).

Суд зазначає, Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки від 01 вересня 2003 року, передбачений додатком 2 до Порядку затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням (пункт 7 розділу IV), свідчать про те, що керівником Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області вживаються заходи щодо створення безпечних умов функціонування ліцею, встановлені в ході судового розгляду справи обставини свідчать про те, що порушення пожежної та техногенної безпеки пов`язані, насамперед, з відсутністю належного фінансування.

Разом з цим, суд не приймає до уваги надану відповідачем копію фотографії, оскільки з неї не можливо встановити факт усунення порушення зазначених в Акті перевірки.

Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.

З наданих відповідачем пояснень та документів вбачається, що шістнадцяти пунктів порушення фактично виконано один, при цьому не усунуто порушення вказані в пунктах Акту за №№ 1-8, 10-16 при цьому позивачем перевірку повторно не проведено, а встановити усунення виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення повторної перевірки та оформлення її результатів.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Крім того, ті порушення, існування яких не заперечується відповідачем станом на дату розгляду справи може створювати загрозу життю та здоров`ю учнів і персоналу навчального закладу, що є підставою для застосування заходів реагування.

Такий висновок в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 160/998/19.

З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 09 січня 2020 року за № 1, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому посилання відповідача про виявлені порушення є тимчасовими та не створюють ризику виникнення пожежі є безпідставними.

Крім того, відповідач у відзиві не заперечує, що виявлені позивачем порушення можуть створити небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей під час пожежі.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Посилання відповідача щодо відсутності коштів, суд вважає необґрунтованим, оскільки під час судового розгляду справи відповідачем не надано документального підтвердження відсутності коштів та здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема обладнання приміщення гімназії системою протипожежного захисту.

Суд зазначає, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 09 січня 2020 року № 1, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень туберкульозного диспансеру, розташованого за адресою: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд 4, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 09 січня 2020 року № 1.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Розпасіївської гімназії Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області (92140, Луганська обл. Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20184858) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Розпасіївка, вул. Молодіжна, буд 4, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 09 січня 2020 року № 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 04 червня 2020 року.

Суддя Т.В. Смішлива