Рішення

від 02.06.2020 по справі 640/18576/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року м. Київ № 640/18576/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Концерну Техвоєнсервіс (вул. Дегтярівська, 13/24, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ: 33689867)

до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 00015622)

про визнання протиправними дій та скасування постанови від 13.06.2018р. ВП №49114244 про арешт коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Концерн "ТЕХВОЄНСЕРВІС" (далі - позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому просить суд:

- постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 13.06.2018р. у виконавчому провадженні №49114244 про арешт коштів боржника визнати протиправною та скасувати в частині накладення арешту на кошти філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр на рахунку № НОМЕР_1 у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 та рахунку № НОМЕР_2 в АКБ Індустріалбанк , МФО 313849, які призначені для оплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податків та інших платежів до бюджету;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з розрахункових рахунків Філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр накладений постановою про арешт коштів боржника від 13.06.2018 у виконавчому провадженні №49114244;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір у сумі 1921,00 грн. на користь Концерну Техвоєсервіс .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії ДВС по накладенню арешту на рахунки філії Концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС" Науковий центр є неправомірними, оскільки з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 та рахунку № НОМЕР_2 в АКБ Індустріалбанк , МФО 313849 здійснюється виплата заробітної плати працівникам та обов`язкових платежів до держбюджету, що підтверджується довідкою від 20.03.2019 року філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк та довідкою від 20.03.2019 року АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК . Зазначає, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Також, позивач зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження №49114244 відсутні докази направлення постанови про арешт коштів боржника від 13.06.2018 року позивачу, про що його представником було вчинено запис інформації про виконавче провадження, яка знаходиться у матеріалах вказаного виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2020р. витребувано у Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копії матеріалів виконавчого провадження №49114244.

Відповідач подав клопотання про долучення копії матеріалів виконавчого провадження №49114244. У клопотанні вказав на те, що оскаржувана постанова направлялась позивачу відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження простим поштовим відправленням, яке не передбачає отримання чеків та накладних від засобів поштового відправлення, які могли б підтвердити таке направлення. Зазначає, що сторони виконавчого провадження (боржник, стягувач) мають право і можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, прийнятими рішеннями та винесеними постановами особисто на прийомі у державного виконавця та через мережу Інтернет з використанням ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, відповідно після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, вони вважаються обізнаними про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках виконавчого провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №49114244.

13.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. винесена постанова про арешт коштів, що належать філії Науковий центр Концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС". Вказаною постановою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 (м. Київ, вул. Володимирська, 27), АКБ Індустріалбанк , МФО 313849 (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7), АТ КІБ МФО 322540 (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6), АТ Укрексімбанк МФО 322313 (м. Київ, вул. Антоновича,127) та належать філії Науковий центр Концерну "ТЕХВОЄНСЕРВІС".

Із матеріалів справи виконавчого провадження №49114244 вбачається, що представником позивача було 17.09.2019 року зазначено, що з матеріалами виконавчого провадження №49114244 ознайомився. Вказав, що при матеріалах документального підтвердження факту відправлення (отримання) Концерну Техвоєнсервіс постанов про арешт коштів боржника виявлено не було.

Судом встановлено, що із змісту довідки філії-Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк №59 від 20.03.2019 року вбачається, що грошові кошти, які надходили на поточний рахунок № НОМЕР_1 Філії Науковий Центр Концерну Техвоєнсервіс (код ЄДРПОУ 36406233) з моменту відкриття і до цього часу використовувались у тому числі для виплати заробітної плати працівникам Філії, обов`язкових платежів до бюджету та утримань з заробітної плати згідно діючого законодавства.

Відповідно до листа №359 від 20.03.2020 року АКБ Індустріалбанк, 08.09.2015 року Філія Науковий Центр Концерну Техвоєнсревіс (код ЄДРПОУ 36406233) відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні. Кошти, які надходили на вказаний рахунок з моменту його відкриття до цього часу, спрямовувались на виплату заробітної плати працівникам Філії, на сплату обов`язкових платежів до бюджету та утримань з заробітної плати згідно діючого законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що пунктом 1 наказу Міністерства оборони України №493 від 16.09.2019 року передбачено припинити юридичну особу - Концерн Техвоєнсревіс , ідентифікаційний код юридичної особи - 33689867 (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) шляхом його ліквідації та призначено ліквідаційну комісію (пункт 2 наказу №493 від 16.09.2019 року).

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині накладення арешту на кошти філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр на рахунку № НОМЕР_1 у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 та рахунку № НОМЕР_2 в АКБ Індустріалбанк , МФО 313849, які призначені для оплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податків та інших платежів до бюджету позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі- Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч.2 ст.52 Закону №1404-VIII).

Згідно з ч.3 ст. 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 56 Закон №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частина 5 ст. 97 Кодексу Законів про працю України встановлює, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 ст. 10 Конвенції Про захист заробітної плати , ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Згідно положень ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічна норма міститься також у статті 24 Закону України Про оплату праці . Отже, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Суд зазначає, що за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат встановлено кримінальну відповідальність за ст. 175 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Постановою про арешт коштів боржника від 13.06.2018 ВП №49114244 накладений арешт на кошти позивача, які знаходяться на всіх його рахунках у банківських установах у тому числі і на кошти, які використовуються для виплати заробітної плати, податків, страхових коштів.

Отже, накладення арешту на кошти філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр по рахунку № НОМЕР_1 у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 та рахунку № НОМЕР_2 в АКБ Індустріалбанк , МФО 313849, які призначені для оплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податків та інших платежів до бюджету унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних правпрацюючих громадян.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 13.06.2018р. у виконавчому провадженні №49114244 про арешт коштів боржника визнати в частині накладення арешту на кошти філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр на рахунку № НОМЕР_1 у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 та рахунку № НОМЕР_2 в АКБ Індустріалбанк , МФО 313849, які призначені для оплати заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податків та інших платежів до бюджету.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з розрахункових рахунків Філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр накладений постановою про арешт коштів боржника від 13.06.2018 у виконавчому провадженні №49114244 суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № 11 (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.80, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 21.05.2013 у справі № 21-87а13).

Дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом (правова позиція Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17).

А тому, за вказаних вище обставин, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з розрахункових рахунків Філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр накладений постановою про арешт коштів боржника від 13.06.2018 у виконавчому провадженні №49114244.

Крім того, належних доказів щодо протиправності накладення арешту в рамках виконавчого провадження №49114244 позивачем до суду не надано.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини,, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 77, 122, 123, 242, 243, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Концерну Техвоєнсервіс (вул. Дегтярівська, 13/24, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ: 33689867) - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 13.06.2018р. у виконавчому провадженні №49114244 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти філії Концерну Техвоєнсервіс Науковий центр на рахунку № НОМЕР_1 у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669 та рахунку № НОМЕР_2 в АКБ Індустріалбанк , МФО 313849 в межах сум для оплати заробітної плати.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України(вул. Городецького 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ:00015622) на користь Концерну Техвоєнсервіс (вул. Дегтярівська, 13/24, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ: 33689867) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн., 50 коп.).

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська