Постанова

від 27.05.2020 по справі 340/2659/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2659/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №340/2659/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м`ясокомбінат "Українські ковбаси" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» , товариство з обмеженою відповідальністю «ДАП ВЕСТ» , товариство з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ - АТГ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Соколівський м`ясокомбінат «Українські ковбаси» (позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №00000020501 від 18.10.2019 року, №00000030501 від 18.10.2019 року.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що податковий орган прийняв рішення за результатами перевірки, які ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу, щодо відсутності реального виконання господарських операцій. Проте такі висновки позивач вважає безпідставними, а прийняті рішення підлягають скасуванню, оскільки підприємством було надано всі первинні документи перевіряючим, щодо посилання податкового органу та дослідження ланцюгів контрагентів позивача, то відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операцій вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також є безпідставними посилання відповідача у акті перевірки на наявність кримінальних проваджень відносно посадових осіб позивача та контрагента позивача, оскільки відсутні судові вироки.

Судом першої інстанції до участі в справі були залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» , товариство з обмеженою відповідальністю «ДАП ВЕСТ» , товариство з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ - АТГ» .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у ході розгляду справи, на думку відповідача, не було спростовано висновків перевірки щодо виявлених порушень, а саме, відсутності фактичної поставки таких товарів по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників ТОВ «ДАП ВЕСТ» , ТОВ «Вірлент Компані» та ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» до позивача, відображення безтоварних операцій в податковому обліку з метою заниження податків до сплати в бюджет, а отже не спростовані доводи контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань. Також судом першої інстанції не враховані пояснення відібрані працівниками податкової міліції відповідача в рамках кримінального провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить у її задоволенні відмовити. У відзиві зазначає, що позивачем як під час перевірки так і у ході розгляду справи були надані докази на підтвердження позиції щодо відсутності порушень з боку позивача.

Треті особи скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що будь-яких претензій податкового органу до товариства не має, а тому висновки щодо порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Соколівський м`ясокомбінат «Українські ковбаси» є безпідставним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАП ВЕСТ» у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що було укладено та виконано договір поставки у відповідності до норм чинного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ - АТГ» у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що висновки податкового органу є припущенням, а угоди з позивачем укладені та виконані.

Суду апеляційної інстанції відповідачем подано додатково копії процесуальних документів з кримінального провадження: протоколів огляду, протоколу додаткового огляду від 04.05.2020р., 05.05.2020р., 07.05.2020р., 08.05.2020р., 12.05.2020р., копії висновків експерта від 27.04.2020р., 18.05.2020р.

Представником позивача зазначено, що ці документи є лише копіями з кримінального провадження, такі не існували на час проведення перевірки, прийняття оскаржених рішень та прийняття судом першої інстанції рішення по суті справи. Крім того, зазначив, що такі можуть бути визначені як доказ лише в разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Надав пояснення по суті доводам скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Суду зазначив, що як у ході проведення планової документальної перевірки та і у ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем надано всі документи, та спростовано доводи відповідача. Апеляційна скарга не містить нових доводів, які б не досліджувались судом першої інстанції.

Представник ТОВ ДАП ВЕСТ в судовому засіданні просив також відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначив, що вважає, судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та надано належну оцінку доводам сторін.

Інші представники сторін до суду апеляційної інстанції не з`явились, повідомлені про день та час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019року, іншого законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2019 року №7/ 11 - 28 - 05 - 01/34374788. (т.1 а.с. 52-200)

Перевіркою встановлені порушення позивачем, зокрема:

- п. 44 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 865 571,00грн., в т.ч. по періодах: IV квартал 2017 року на суму 384 955,00грн.; II квартал 2018 року на суму 199 939,00грн.; III квартал 2018 року на суму 656329,00грн.; IV 2018 року на суму 1 105 121,00грн.; І квартал 2019 року на суму 519 227,00грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1175 926,00грн., в т.ч. по періодах: грудень 2017 року на суму 356 440,00грн.; червень 2018 року на суму 185129,грн.; липень 2018 року на суму 129423,00грн.; серпень 2018 року на суму 49217,00грн.; вересень 2018 року на суму 284603,00грн.; жовтень 2018 року на суму 36481,00грн.; листопад 2018 року на суму 134282,00грн.; грудень 2018 року на суму 59586,00грн.; лютий 2019 року на суму 229678,00 грн.; червень 2019 року на суму 251087,00грн. (т.1 а.с. 130).

За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішенням форми «Р» - №00000020501 від 18.10.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1715926,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25%, що дорівнює 428 981,00грн. (т.1 а.с.212, т.2 а.с.142); податкове повідомлення - рішення №00000030501 від 18.10.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2865 571,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25%, що дорівнює 716 393,00 грн. (т.1 а.с.213, т.2 а.с.143).

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з підтвердження належним чином оформленими первинними документами та реального здійснення господарських операцій, документального підтвердження формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «ДАП ВЕСТ» , ТОВ «Вірлент Компані» та ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» .

Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 , іншого законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2019 року №7/ 11 - 28 - 05 - 01/34374788. (т.1 а.с. 52-200)

Перевіркою встановлені порушення позивачем, зокрема:

- п. 44 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 865 571,00грн., в т.ч. по періодах: IV квартал 2017 року на суму 384 955,00грн.; II квартал 2018 року на суму 199 939,00грн.; III квартал 2018 року на суму 656329,00грн.; IV 2018 року на суму 1 105 121,00грн.; І квартал 2019 року на суму 519 227,00грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1175 926,00грн., в т.ч. по періодах: грудень 2017 року на суму 356 440,00грн.; червень 2018 року на суму 185129,грн.; липень 2018 року на суму 129423,00грн.; серпень 2018 року на суму 49217,00грн.; вересень 2018 року на суму 284603,00грн.; жовтень 2018 року на суму 36481,00грн.; листопад 2018 року на суму 134282,00грн.; грудень 2018 року на суму 59586,00грн.; лютий 2019 року на суму 229678,00 грн.; червень 2019 року на суму 251087,00грн. (т.1 а.с. 130).

Підставою для висновку податкового органу про заниження товариством податку на прибуток та заниження податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що позивачем прийнято до обліку первинні документи (оформлених без реального здійснення господарської операції або складених із порушенням вимог щодо їх змісту та форми) та формування на їх підставі бухгалтерського обліку дані яких в подальшому включено до фінансової звітності, а також вчинення нереальних господарських операцій, недостовірність даних відповідних первинних документів. також висновки перевірки ґрунтуються на ланцюгах постачання/придбання товару контрагентами позивача, а також посилання на інформацію у кримінальному провадженні.

За результатами перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішенням форми «Р» - №00000020501 від 18.10.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1715926,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25%, що дорівнює 428 981,00грн. (т.1 а.с.212, т.2 а.с.142); податкове повідомлення - рішення №00000030501 від 18.10.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2865 571,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25%, що дорівнює 716 393,00 грн. (т.1 а.с.213, т.2 а.с.143).

Таким чином, спірним в цій справі є правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин з вищевказаними контрагентами.

Судом встановлено, що між позивачем покупцем - ТОВ «Соколівський мясокомбінат «Українські ковбаси» та постачальником ТОВ «ДАП ВЕСТ» , укладено Договір поставки №1202-19 від 12.02.2019 року на поставку олії соняшникової врожаю 2018 року.

Згідно вказаного вище договору, поставка (передача) товару за даним Договором визначається як обов`язок постачальника здійснити всі формальності і фактичні дії з передачі товару, спрямовані виникнення права власності на товар у покупця. Поставка товару здійснюється у момент передачі товару шляхом підписання сторонами двостороннього акту приймання-передачі. Також постачальник повинен надати разом з актами приймання - передачі товарно-транспортні накладні та декларації виробника. Датою поставки Товару вважається дата підписання сторонами двостороннього, акту приймання-передачі товару.

Фактичне здійснення господарської операції підтверджено наданими товариством специфікацію №1 від 12.02.2019 року, виписано видаткові накладні №21 від 28.02.2019 року на 67,852 тони олії соняшникової на 1 465 603,20 грн. (в т. ч. ПДВ 244 267,20грн.) та №22 від 01.03.2019 року на 65,694 тони олії соняшникової на 1418 990,40грн. (в т.ч. ПДВ 236 498,40грн.). Всього позивачем отримано товару за двома видатковими накладними на загальну суму 2 884 593,60грн. (в т.ч. ПДВ 480 765,60грн.), акти приймання - передачі товару №1 від 28.02.2019 року та №2 від 01.03.2019 року.

Перевезення вантажу відбулось залізничним транспортом, що підтверджується накладною. Згідно вказаної накладної одержувач ТОВ «ЕВЕРІ» (Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117), відправник ТОВ «Акрукс Груп» (код ЄДРПОУ - 40817517, м. Київ, площа Спортивна, 1 - А).

Факт здійснення оплати позивачем придбаного товару підтверджено платіжними дорученнями №594 від 28.03.2019 року на суму 80000,00грн.; №1674 від 02.04.2019 року на суму 66560,00грн.; №737 від 19.04.2019 року на суму 250000,00грн.; №753 від 22.04.2019 року на суму 550000,00грн.; №749 від 22.04.2019 року на суму 500000,00грн.; №752 від 22.04.2019 року на суму 298000,00грн.; №765 від 23.04.2019 року на суму640000,00грн.; №754 від 23.04.2019 року на суму 200000,00грн.; №1795 від 07.05.2019 року на суму 100000,00грн.; №865 від 08.05.2019 року на суму 100000,00грн.; №937 від 20.05.2019 року на суму 50000,00грн.№ 957 від 23.05.2019 року на суму 30000,00грн.; №967 від 24.05.2019 року на суму 20033,60грн. ( т.2 а.с.224-250, т.3 а.с. 1-4).

Між покупцем - ТОВ «Соколівський м`ясокомбінат «Українські ковбаси» та постачальником -ТОВ «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» 16.11.2017 року укладено Договір поставки №16/11.

Згідно вказаного вище договору, поставка (передача) товару за даним Договором визначається як обов`язок постачальника здійснити всі формальності і фактичні дії з передачі товару, спрямовані виникнення права власності на товар у покупця. Поставка товару здійснюється у момент передачі товару шляхом підписання сторонами двостороннього акту приймання-передачі. Також постачальник повинен надати разом з актами приймання - передачі товарно-транспортні накладні та декларації виробника. Датою поставки Товару вважається дата підписання сторонами двостороннього, акту приймання-передачі товару. Місцем поставки товару є Термінал ТОВ «ЕВЕРІ» (Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117).

Факт виконання договору позивачем підтверджено специфікаціями: №1 від 16.11.2017 року на суму 2 340 000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 390 000,00грн.); №2 від 01.06.2018 року на суму 2 226 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 371 000,00грн ); №3 від 10.09.2018 року на суму 2 420 220,00грн. (в т.ч. ПДВ -403 370,00грн.); видатковими накладними, що складені Постачальником (ТОВ «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» ) та Покупцем (ТОВ «СОКОЛІВСЬКИИ М`ЯСОКОМБІНАТ «УКРАЇНСЬКІ КОВБАСИ» ); актами приймання - передачі товару до договору поставки №16/11 від 16.11.17 складені Постачальником (ТОВ «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» ) та Покупцем (ТОВ «СОКОЛІВСЬКИИ М`ЯСОКОМБІНАТ «УКРАЇНСЬКІ КОВБАСИ» ) та товаро - транспортні накладні (ф. №1-ТН).

До перевірки надавались типові сертифікати якості на олію соняшникову нерафіновану не виморожену, в яких зазначено, що виробником олії є ТОВ «АГРО ПОСТАЧ» , адреса: 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Пролетарська, 125 (код ЄДРПОУ - 38797874) ( т. 3 а.с.5-125).

Оплата підтверджена платіжним дорученнями Банку, дебіторська або кредиторська заборгованість по розрахунках з відсутня.

ТОВ «Соколівський м`ясокомбінат «Українські ковбаси» провело коригування податкових накладних № 8 - 11 в 2018році, шляхом подання уточнюючої декларації з ПДВ за грудень 2017 року. Відповідно до якої, сума податку на додану вартість, що віднесена до податкового кредиту за грудень 2017 року складає 356 440,00грн.

Також між позивачем (покупець) та постачальником -ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» укладено Договір поставки №15/10-18 від 15.10.2018 року.

Згідно вказаного вище договору, поставка (передача) товару за даним Договором визначається як обов`язок постачальника здійснити всі формальності і фактичні дії з передачі товару, спрямовані виникнення права власності на товар у покупця. Поставка товару здійснюється у момент передачі товару шляхом підписання сторонами двостороннього акту приймання-передачі. Також постачальник повинен надати разом з актами приймання - передачі товарно-транспортні накладні та декларації виробника. Датою поставки Товару вважається дата підписання сторонами двостороннього, акту приймання-передачі товару.

На виконання умов зазначеного договору на позивачем надано суду складені специфікації, ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» видано видаткові накладні на суму 6 139 560,00грн.; складені акти приймання передачі товару, на товар наявні сертифікати якості видані ТОВ «САУНДАГРО» , товар поставлений за адресою: ТОВ «Евері» , м.Миколаїв, вул. Громадянська, 117, згідно наданих товарно - транспортних накладних ( ф. №1 - ТН).

ТОВ «Соколівський м`ясокомбінат «Українські ковбаси» перерахувало ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» за Договором поставки №15/10-18 від 15.10.2018 року 5 231 672,47грн. Станом на 30.06.2019 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 907 887,53грн. ( т. 2 а.с.144 - 223).

Відповідач не заперечує наявність у ТОВ «Соколівський мясокомбінат «Соколівські ковбаси» такої продукції, як олія соняшникова, однак заперечує факт придбання такого товару у контрагентів ТОВ «ДАП ВЕСТ» , ТОВ «Вірлент Компані» та ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» , оскільки вказані підприємства не звітували щодо придбання вказаного товару та подальшої її реалізації ( т.9 а.с.194).

Придбаний у вказаних контрагентів товар, позивачем було реалізовано кінцевим споживачам згідно договорів комісії від 15.10.2018 року №151018 -К укладеного з ТОВ «ЗЕРНОТОРГ 2017» та від 16.11.2017 року №16/11 - 1к укладений з ПП «Н.В. Плюс» .

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами-продавцями не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів та послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, подальший рух та використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Так згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від постачальника до покупця за певну грошову суму.

Фактична передача товару за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, та поставки товару підтверджуються наданими первинними документами, які складено належним чином, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними.

Щодо послання відповідача на те, що в залізничних накладних в графі відправник зазначені інші товариства (підприємства), колегія суддів зазначає, що відповідач не наводить норму законодавства, яка б визначала порушення з цього приводу. Крім того, на таких міститься позначка терміналу приймання товару ТОВ ЕВЕРІ , що передбачалось умовами договору стосовно місця постачання.

Також на товарно-транспортних накладних міститься позначка терміналу приймання товару ТОВ ЕВЕРІ , що передбачалось умовами договору стосовно місця постачання.

Стосовно наявності окремих недоліків товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не є безумовним свідченням нереальності господарської операції; крім того, окремі недоліки таких документів, зокрема товарно-транспортних накладних, є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати підставою для донарахування податкових зобов`язань платнику податків.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до позиції податкового органу про відсутність можливості контрагентами позивача, за результатами дослідження ланцюгу поставки, поставити товар позивачу, оскільки законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

Зазначені контрагенти позивача перебували на час здійснення господарських операцій на податковому обліку. Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

У відзиві на апеляційну скаргу контрагент позивача - ТОВ Вірлен Компані зазначав, про те, що у податкового органу відсутні питання до товариства та документальної перевірки не проводилось.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування витрат та оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Посилання відповідача на не підтвердження господарських операцій за ланцюгом, при посилання на ймовірність відсутності придбання товару суд вказує, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов`язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених за придбані товари та послуги сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуг), - до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру таких витрат та податкового кредиту.

В даному випадку позивачем надано належні докази, які б надавали позивачеві право на формування податкового кредиту а тому висновок щодо безтоварності операцій позивача є безпідставними.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

Щодо позиції податкового органу на формування позивачем податкового кредиту по незареєстрованим податковим накладним ТОВ «КОМІНВЕСТ - АТГ» , судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/1068/19 від 27.06.2019, що набрало законної сили, яким зокрема зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвест - АТГ",( вул. Велика Морська, 79/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41827882):податкову накладну від 20.11.2018 року № 18 на суму 583440,00 грн.; податкову накладну від 20.11.2018 року № 13 на суму 424320,00 грн.; податкову накладну від 21.11.2018 року № 15 на суму 426360,00 грн.; податкову накладну від 21.11.2018 року № 20 на суму 581400,00 грн.; податкову накладну від 22.11.2018 року № 22 на суму 534480,00 грн.; податкову накладну від 24.11.2018 року № 30 на суму 461040,00 грн.; податкову накладну від 05.12.2018 року № 6 на суму 450840,00 грн.; податкову накладну від 06.12.2018 року № 7 на суму 442680,00 грн.; податкову накладну від 07.12.2018 року № 8 на суму 410040,00 грн.; податкову накладну від 08.12.2018 року № 9 на суму 440640,00 грн.; податкову накладну від 09.12.2018 року № 10 на суму 408000,00 грн.; податкову накладну від 10.12.2018 року № 11 на суму 461040,00 грн.. (т. 6 а.с.47-62).

Посилання відповідача на інформацію директора ТОВ Агро-Постач про те, що такий не здійснював зберігання-доробки олії соняшникової для ТОВ Вірлен Компані , як доказ неможливості виконати ТОВ Вірлен Компані договір постави позивачу, колегія суддів не визнає як належний доказ, оскільки така отримана відповідачем у листопаді 2018р., та не витребовувалась під час проведення планової документальної перевірки позивача в період 22.08.2019р. - 19.09.2019р. (а.с. 51 Т11)

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також відхиляє доводи і посилання контролюючого органу як у акті перевірки так і в апеляційній скарзі на пояснення отримані в межах кримінального провадження №3201912001000047 оскільки в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок, а отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, інформація, що міститься в протоколі допиту, отриманого на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнана як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №340/2659/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м`ясокомбінат "Українські ковбаси" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРЛЕНТ КОМПАНІ» , товариство з обмеженою відповідальністю «ДАП ВЕСТ» , товариство з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ - АТГ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 червня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак