Рішення

від 25.05.2020 по справі 387/573/19

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/573/19

Номер провадження по справі 2/387/38/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.

за участю представника позивача Холоденка Р.В.

позивача ОСОБА_2

представника відповідача Оніщука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Добровеличківка справу за позовом за позовом адвоката Холоденка Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Згода про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про дострокове розірвання договору оренди землі, в якому зазначив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/3 частина земельної ділянки загальною площею 6,7660 га, яка знаходиться на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Зазначену земельну ділянку вона успадкувала після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена земельна ділянка, на підставі додаткової угоди до договору оренди від 31.12.2007, який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ "Згода", перебуває в останнього в оренді. Відповідно до п.4.1-4.4 додаткової угоди до договору оренди землі, за оренду належної позивачеві земельної ділянки відповідач зобов`язався щорічно сплачувати орендну плату в розмірі 4,5 % від грошової оцінки земельної ділянки. Позивачка взяті на себе зобов`язання виконала, проте відповідач в період з 2017 по 2018 роки ухиляється від виплати орендної плати, що на думку ОСОБА_2 є підставою для розірвання договору. Крім того, відповідно до п. 9.3 додаткової угоди - у разі прострочення здійснення розрахунків по орендній платі орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення. За таких обставин, ОСОБА_2 вважає, що має право вимагати стягнення з відповідача суми боргу та пені, а також, на підставі ст. 625 ЦПК України, 3% річних від простроченої суми та інфляційних, що загалом становить 10347 гривень 00 копійок.

Позивачка та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та обґрунтували їх обставинами, викладеними в позовній заяві. Позивачка зазначила, що письмово орендаря про те що вона є власником земельної частки після смерті матері та необхідності своєчасного розрахунку із нею не повідомляла. Водночас вказує на те, що відповідачу було усе відомо та вона визнала що факт розрахунку за оренду землі за 2017 рік відповідно до наданого відповідачем касового ордеру від 16 квітня 2018 року відбувся. Однак відповідач не сплатив орендної плати за землю за 2018 -2019 роки, що тягне істотне порушення договірних умов та є підставою для розірвання договору оренди землі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлених вимог не визнав, мотивуючи тим, що доводи сторони позивача не відповідають фактичним обставинам справи та надав відзив на позовну заяву. Зі змісту відзиву та наданих пояснень в судовому засіданні представника відповідача зазначає, що позивач не повідомила ТОВ Згода про зміну власника спірної земельної ділянки, відповідних документів та реквізитів відповідачу не надала, а тому орендна плата за вказану земельну ділянку нараховувалась, але не виплачувалась. Згідно з п.7.2. додаткової угоди до договору оренди землі від 31.12.2007 року, орендодавець зобов`язаний повідомляти орендарю реквізити для перерахування орендної плати. Пунктом 9.4 додаткової угоди до договору оренди землі від 31.12.2007, зазначено, що орендар звільняється від відповідальності за прострочення здійснення розрахунків по орендній платі у випадку, якщо орендодавець не надав орендарю реквізитів для перерахування орендної плати. В судовому засіданні зазначив, що відповідачем не було допущено систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку так як орендна плата за 2017 рік була виплачена особисто ОСОБА_4 16 квітня 2018 року. В подальшому орендна плата за всю земельну ділянку була сплачена ОСОБА_5 , який є співвласником землі. Будь-яких претензій від позивачки до моменту звернення до суду не надходило. Тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, 14.04.2019 позивачем подано заяву в якій просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті орендної плати за 2019 рік, у розмірі 4010 грн 87 копійок.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача 14.05.2020 подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою він вказав, що в порушення вимог ст. 49 ЦПК України стороною позивача після першого судового засідання 05.03.2020 та 06.05.2020 подано заяву про збільшення позовних вимог, що в справах спрощеного позовного провадження є недопустимим. Розрахунки надані разом із уточненою позовною заявою повністю суперечать цифрам, які зазначені у тексті уточненої позовної заяви,зокрема і щодо тіла кредиту ( а.с. 143-145).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяви по суті спору та письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини .

Судом встановлено, що представник позивача просив долучити заяву про збільшення позовних вимог в судовому засіданні 06.05.2020, яке надійшло на адресу суду 10.04.2020, що підтверджується відповідною відміткою суду на заяві.

Згідно з п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що перше судове засідання судом проведене 05.03.2020 та 13.04.2020, а сторона позивача повинна була подати таку заяву до початку першого судового засідання 05.03.2020. Оскільки позивачем при подачі заяви про збільшення позовних вимог у спрощеному позовному провадженні не було дотримано вимог діючого ЦПК України, тому підстав для прийняття до розгляду зазначеної заяви немає. Тому суд не приймає надану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, а тому розглядає позовні вимоги в межах тих позовних вимог, які сформульовані позивачем при пред`явленні позову.

ОСОБА_2 є власником 1/3 частини земельної ділянки

( паю ) площею 6, 7660 га,кадастровий номер 3521783500:02:000, розташованої на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.06.2017. Вказану земельну ділянку ОСОБА_2 успадкувала після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Земельна ділянка належала ОСОБА_3 , згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії I-KР №011785, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 201 (а.с.10, а.с.20).

ОСОБА_3 (орендодавець) 31.12.2007 уклала із ТОВ "Згода" (орендар) договір оренди землі (договір ), який зареєстрований у Добровеличківському відділі земельних ресурсів 09.09.2008 . Згідно з п.п.8, 15 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на 10 років для ведення товарного виробництва належну позивачеві земельну ділянку площею 6,77 га. Відповідно до п.п. 9,11 договору, за оренду земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься у строки з 01 січня по 31 грудня. Відповідно до п.20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Згідно з п. 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (а.с.11).

З акту прийому-передачі земельної ділянки, який є невід`ємним додатком до договору, встановлено, що ОСОБА_3 передала відповідачу належну земельну ділянку у користування (а.с.12).

ОСОБА_3 27.10.2016 уклала із ТОВ "Згода" додаткову угоду до договору оренди землі від 31.12.2007. Відповідно до п.4.1-4.4 додаткової угоди до договору, за оренду належної позивачці земельної ділянки відповідач зобов`язався щорічно сплачувати орендну плату в розмірі 12032,6 гривень, що відповідає 4,5 % від грошової оцінки земельної ділянки, орендна плата сплачується до 30 грудня поточного року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка площа 6,766 га, кадастровий номер 3521783500:02:000:0201, цільове призначення для ведення сільськогосподарського виробництва Кіровоградська область Добровеличківський район Марківська сільська рада, номер запису про інше речове право 18976654 орендодавець ОСОБА_3 , орендар ТОВ Згода , строк дії 08.09.2028.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України ОСОБА_2 в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 отримувала доходи у ТОВ Згода (а.с.21).

З видаткового касового ордеру від 16.04.2018 №920 кореспондуючий рахунок, субрахунок 685/11 виданого ТОВ Згода встановлено, що ОСОБА_2 отримала 16 квітня 2018 року орендну плату за 2017 рік в сумі 5666 гривень 00 копійок ( а.с.79).

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як слідує зі статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Аналогічні положення втілені в п. 40 договору оренди землі від 31.12.2007, за яким: при переході права власності на орендовану земельну ділянку до другої, не є підставою для зміни або розірвання договору (а.с. 11).

Таким чином, спадкоємець ОСОБА_4 з моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 успадкувала права та обов`язки на 1/3 частку, що мав орендодавець ОСОБА_3 у договорі оренди землі від 31.12.2007 та укладеної додаткової угоди від 31.12.2007.

За положеннями ч. 3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За змістом ч. 4 ст. 148-1 ЗК України за згодою сторін договору оренди до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Як з`ясовано, підставою для звернення до суду із даним позовом ОСОБА_2 про розірвання договору є систематична несплата відповідачем орендної плати у строки, передбачені договором, зокрема прострочення виплат орендної плати з 2017 -2018 роки.

Відповідно до ст.ст. 1, 13, 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі , п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.

Положеннями ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з частиною другою ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, з моменту отримання 07.06.2017 свідоцтва про право на 1/3 частку успадкованої земельної ділянки ОСОБА_4 впродовж унормованого ст. 148-1 ЗК України одномісячного строку не повідомляла рекомендованим листом орендаря ТОВ Згода щодо набуття права власності на цей об`єкт нерухомості. Така інформація взагалі не надсилалась відповідачеві. А тому орендну плату відповідач виплатив особисто ОСОБА_4 за 2017 рік 16 квітня 2018 року кошти в розмірі 5666 гривень, що підтверlжується касовим ордером (а.с.79).

Також позивачка не заперечувала в судовому засіданні того, що не пред`являла письмові вимоги, як то передбачено умовами договору, про виплату заборгованої орендної плати чи поінформування орендаря про банківські реквізити з бажанням отримати орендну плату через банківський картковий рахунок, чи використати спосіб поштового переказу грошей. Також відсутні докази про відмову орендаря сплатити належну позивачеві орендну плату судовим розглядом не здобуто та таких відомостей не надано і до суду апеляційної інстанції. Також позивачем не представлено і доказів про висування позивачем пропозиції до відповідача про укладення нового договору на інших умовах або укладення додаткової угоди до договору оренди землі в межах її частки.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Твердження ОСОБА_4 про неодноразові її звернення до відповідача не підтверджені жодними доказами. Отже суд встановлюючи системність несплати орендної плати враховує загальні засади цивільного законодавства у відповідності до п.6 ст.3 ЦК України, а саме принцип добросовісності, який є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору. Отже враховуючи зазначене, виходячи із принципу добросовісності сторін, суд не вбачає, що має місце умисне порушення відповідачем умов договору, а саме несплата орендної плати за 2017 рік, яке може призвеcти до систематичного порушення у зв`язку із несплатою орендної плати за інший договірний рік.

Водночас суд вбачає порушення відповідача у несплаті орендної плати за 2018 рік так як відповідач за попередній 2017 рік здійснив розрахунок із позивачкою, а тому було відомо про те, що 1/3 частини земельної ділянки знаходиться у власності ОСОБА_4 .

Відповідачем не надано доказів про неможливість здійснити із нею розрахунок або доказів ухилення позивачки від отримання нею орендної плати. Також суд враховує справу Об`єднаної палати колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, яка зазначала, що за змістом частини першої статті 537 ЦК України в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори. При цьому колегія суддів виходила із того, що ця норма матеріального права передбачає право, а не обов`язок перерахування коштів. Враховуючи зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків колегій суддів інших судових палат Касаційного цивільного суду, викладених у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 17 квітня 2019 року у справі №365/315/16 (провадження № 61-23532св18) та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2018 року у справі № 479/187/17 (провадження № 61-4907св18), про порушення орендарями умов договору щодо сплати орендної плати у зв`язку з невиконанням передбаченої цією нормою права можливості сплати орендної плати у депозит нотаріуса.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності позивача на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07 червня 2017 року. Суд зазначає, що доказів щодо звернення позивачем письмово до відповідача з вимогою виплатити йому заборгованість з орендної плати, матеріали справи не містять.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11 жовтня 2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" ст.141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28 вересня 2016 року Верховний суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.32зазначеного Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно із п."д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі№6-146цс12.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже враховуючи, що ТОВ "Згода" не розрахувалася із відповідачем лише за 2018 рік, а тому підстави для розірвання договору оренди землі від 31.12.2007 суд не вбачає так як відсутня умисна систематична несплати орендної плати за 2017 та за 2018 роки.

Щодо стягнення заборгованості за умовами договору оренди землі від 31.12.2007, який укладено між сторонами та укладеної додаткової угоди від 31.12.2016 до договору оренди землі від 31.12.2007, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже умови договору були змінені сторонами на підставі укладеної додаткової угоди від 31.12.2016 до договору оренди землі від 31.12.2007.

Частиною першою, другою статті 21 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини другої статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Згідно з пунктом в частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідач не виконав обов`язки, визначені статтею 24 Закону України Про оренду землі , у цій конкретній справі не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування земельною ділянкою за 2018 рік, у зв`язку із чим доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення орендної плати виходячи із умов додаткової угоди від 15.09.2016 до договору оренди землі від 17.01.2012. Водночас суд враховує, що відповідачу належить 1/3 ідеальної частки земельної ділянки спадкодавця ОСОБА_3 . Враховуючи, що п.4.1 додаткової угоди до договору оренди землі від 27.10.2016, визначає розмір орендної плати за цим договором 12032,6 грн, що відповідає 4,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому 1/3 частка цих коштів становить 4010,8 гривень.

Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по орендній платі за 2018 рік в розмірі 4010,8 гривень.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат суд наводить такі мотиви.

Згідно з ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п.9.3 умов додаткової угоди від 31.12.2007 передбачено, що орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а не двох ставок НБУ, згідно яких було проведено розрахунок пені.

Згідно з ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п.п. 9.3 додаткової угоди до договору оренди землі, у разі прострочення здійснення розрахунків по орендній платі орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Враховуючи зазначене суд вважає, що позивач має право вимагати сплати відповідачем пені за невнесення орендної плати у строки, визначені у договорі оренди землі.

Виходячи із розміру невнесеної орендної плати за 2018 роки, а також враховуючи період прострочення орендної плати за 2017 рік, в межах позовних вимог, розраховуючи за формулою згідно положень Податкового кодексу та Інструкції № 1350/18645 заборгованість за пенею становить : за період з 01.01.2018 по 16.04.2018 на суму 4010, 80 грн за 105 днів прострочення сума пені становить 185 гривень 43 копійок; за період з 01.01.2019 по 05.07.2019 на суму 4010 , 80 грн за 184 дні прострочення сума пені становить 342 гривні 47 копійок, а всього на загальну суму 527 гривень 90 копійок.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із розміру невнесеної орендної плати за 2018 роки, а також враховуючи період прострочення орендної плати за 2017 рік, в межах позовних вимог, заборгованість за інфляційними збитками становить: за період з 01.01.2018 по 16.04.2018 на суму 4010,80 грн інфляційні збитки становлять 176 гривень 48 копійок (4010,8х104,4%/100%) - 4010,8); за період з 01.01.2019 по 05.07.2019 на суму 4010,8 грн інфляційні збитки становлять 148 гривень 40 копійок (4010,8х103,7%/100%) - 4010,8); а всього на загальну суму 324 гривні 88 копійок.

Виходячи із розміру невнесеної орендної плати за 2018 роки, а також враховуючи період прострочення орендної плати за 2017 рік, в межах позовних вимог, суд визначив заборгованість 3% річних, яка становить: за період з 01.01.2018 по 16.04.2018 на суму 4010,80 грн за 105 днів прострочення становить 34 гривні 61 копійка (4010,8х3%:100%/365х105); за період з 01.01.2019 по 05.07.2019 на суму 4010,80 грн за 184 дні прострочення становить 60 гривень 66 копійок (4010,8х3%:100%/365х184); а всього на загальну суму 95 гривень 27 копійок .

Отже загальна сума заборгованості визначена виходячи з такого розрахунку: 4010,8+ 527,9+324,88+95,27=4958,85. Отже кошти в загальному розмірі 4984,36 гривень підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки судом не встановлений факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, а лише факт несплати орендної плати за 2018 рік, а тому суд вважає позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі є безпідставними, так як судом не встановлені істотні порушення ТОВ Згода умов договору оренди землі.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В матеріалах справи наявна відповідна заява представника відповідача Холоденка Р.В. , в якій просить суд надати строк для подачі підтвердження щодо витрат на правничу допомогу. Суд зазначає, що частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачений порядок встановлення процесуального строку, який не потребує встановленню судом.

На підставі ст.ст. 21, 22, 23, 32 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями, п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України, ст.ст. 625, 651 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81,141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов адвоката Холоденка Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Згода про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521783500:02:000:0201 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Згода на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за 2017, 2018 роки за договором оренди землі у розмірі 4958,85 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 85 копійок згідно з умовами договору оренди землі від 31.12.2007, який зареєстровано у Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2008 року за № 040836900126 та додаткової угоди до договору оренди землі від 27.10.2016.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Згода на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 475 ( чотириста сімдесят п`ять) гривень 01 копійка.

В порядку п.4 ч.5 ст.256 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

відповідач - ТОВ "Згода" ЄДРПОУ 23100419, Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Центральна, буд. №84.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складений 29 травня 2020 року.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.