Рішення

від 22.05.2020 по справі 686/22614/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22614/16-ц

Провадження № 2/686/1139/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2020 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Кшановській Є.З., за участю представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов`язання до вчинення дій посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 . Після її смерті позивач разом із рідним братом ОСОБА_6 успадкували земельні ділянки у АДРЕСА_1 , які належали матері.

Набув право власності на земельні ділянки позивач на підставі рішення суду, оскільки за життя матері їм не були присвоєні кадастрові номери. Після того, як останній отримав рішення Хмельницького міськрайонного суду його представник на підставі довіреності ОСОБА_1 (його тітка, рідна сестра матері) замовила технічну документацію на виготовлення державних актів та присвоєння їм кадастрових номерів на землю у Хмельницької регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах . На підставі вказаної технічної документації був складений акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 02.04.2012 р., а також кадастровий план земельної ділянки із погодженням меж власниками суміжних землекористувачів. Вказаний план також погодила і відповідачка ОСОБА_3 , про що свідчить її підпис. Після виготовлення технічної документації, а це вже у 2013 році позивач отримав свідоцтва про право власності на земельні ділянки. Витяг з ДЗК про земельну ділянку та план земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Влітку цього року брат, на прохання представника, вирішив встановити паркан на земельній ділянці, розміром 0.0320 га, яка частково межує із земельною ділянкою відповідачки. Щоб встановити паркан саме на земельній ділянці ОСОБА_1 її брат разом із тіткою ОСОБА_1 запросили представника Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , який виготовляв технічну документацію, для того щоб останній встановив межі повторно.

13 серпня 2016 року представник Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах Гук Віктор Васильович виїхав на місце та встановив межові знаки, шляхом забивання дерев`яних коликів. При цьому була присутня і сама відповідачка ОСОБА_3 , яка не те що не заперечувала проти вказаних меж.

Після того, на початку вересня, ОСОБА_6 вирішив встановити паркан. Він хотів залити бетонну отмостку (фундамент) та встановити металевий паркан. Але побачивши це ОСОБА_3 не дала розпочати будівельні роботи через захват її землі і викликала поліцію, про що свідчить висновок начальника сектору Південно-Західного відділу поліції ХВП ГУНИ в Хмельницькій області.

Позивач вважає, що своїми неправомірними діями відповідачка чинить йому опір у користуванні належній на праві приватної власності земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

На підставі ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. На підставі ч. З п. б цієї ж статті Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ч. 1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. На підставі ч. 1 ст. 107 ЗК України Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

З огляду на переліченні статті Земельного кодексу України в діях відповідачки вбачається саме порушення меж земельної ділянки, відновлення яких має право вимагати шляхом подачі позовної заяви до суду. Оскільки повторне встановлення межових знаків, яке відбувалось 13 серпня 2016 року представником Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах не дало ніяких результатів. Вплинути словесно на відповідачку немає можливості, оскільки вона вперто вважає, що позивач зазіхає на її земельну ділянку.

Просить суд після збільшення позовних вимог зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом відновлення бетонної отмостки тазобов`язати ОСОБА_3 привести координати поворотних точокмеж земельної ділянки з кадастровим номером6810100000:02:001:0038; які є офіційними даними Державного земельного кадастру до фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без зміни її площі та конфігурації, яка існувала на момент виникнення спору, шляхом демонтажу частини огорожі, яка встановлена на межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 02.12.2016 року відкрито провадження по справі за та призначено справу у судове засідання на 19.12.2016 року.

Ухвалою суду від 05.05.2017 року призначено у справі судову будівельно - технічну експертизу.

27.04.2018 року на адресу суду надійшов висновок експерта.

Ухвалою суду 02 травня 2018 року поновлено провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.06.2018 року призначено у справі додаткову судову будівельно - технічну експертизу.

22.11.2019 року на адресу суду надійшов висновок додаткової будівельно - технічної експертизи №4159-4161/18-26.

Ухвалою суду від 05.12.2019 року відновлено провадження та справу призначено до судового розгляду на 29.01.2020 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просили позов задоволити.

Відповідач заперечила проти позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 березня 2011 року визнано за ОСОБА_4 , як спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5 , яка пормерла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,10 га. координаційних промірах згідно плану земельної ділянки, виготовленого Хмельницькою регіональною філією Цент ДЗК в тому числі, у спільній власності з ОСОБА_6 - 0,019 га. у координаційних промірах у рівних частках, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності за ОСОБА_4 зареєстроване 14.09.2016 року згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:02:001:0083.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки №6810100000:14:001:0059 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 600 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 що підтверджується даними державного акту серії ЯА №722273 виданого 26.12.2005 року.

Даними висновку судової будівельно - технічної експертизи №3056/17- 26 від 25.04.2018 року підтверджується, що що станом на 05.12.2017 року фактичні межі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_7 , не відповідають межам, які вказані в кадастровому плані земельної ділянки 6810100000:02:001:0083, який зареєстрований в управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області 05 червня 2013 року відомості про яку наявні в Національній кадастровій системі, (дивитись Додаток до висновку експерта № 3).

По фактичному користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:02:001:0038, яка належить ОСОБА_3 експертом не встановлено порушення умов землекористування, зокрема порушення меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_7 (дивитись Додаток до висновку експерта № 4).

Землевпорядні організації, які виготовляли проектну документацію на земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , ймовірно кожна допустили помилку в частині визначення координат поворотних точок меж, що могло призвести до спірних питань при виносі меж земельних ділянок в натуру (на місцевість). (дивитись Додаток до висновку експерта № 5).

Згідно висновку додаткової судової будівельно - технічної експертизи №4159-4161/18-26 від 21.11.2019 року станом на 22.11.2018 рік фактична площа 0,0325 га та межі земельної

ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , власником

якої є ОСОБА_4 , не відповідають площі 0,0320 га та межам, які вказані в

кадастровому плані земельної ділянки 6810100000:02:001:0083, якийзареєстрований в управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районіХмельницької області 05 червня 2013 року. Більш детально описано вдослідній частині висновку та зображено в Додатку № 1 до висновкуексперта.

Експертом встановлено, що станом на 22.11.2018 рік, самовільнезайняття земельної ділянки та порушення ОСОБА_3 умов землекористування, зокрема порушення меж земельної ділянки,розташованої по АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_4 , відсутнє.

На думку експерта обидві із землевпорядних організацій виготовляючи

документацію із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельних

ділянок в натурі (на місцевості) не врахували фактичне користуванняземельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що призвело до невідповідності меж земельних ділянок,вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Експерт приходить до висновку, що можливий варіант використання суміжних земельних ділянок - це приведення координат поворотних точок меж

земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:02:001:0083,

6810100000:02:001:0038,6810100000:02:001:0087; 6810100000:02:001:0062, 6810100000:02:001:0084, 6810100000:02:001:0086, 6810100000:02:001:0037, 6810100000:14:001:0059, які є офіційними даними Державного земельного

кадастру до фактичного користування земельними ділянками по

АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на підставі технічної документації із землеустрою

щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без зміни їх площ та конфігурацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Разом з тим позивачем та представником не надано доказів на підтвердження своїх вимог щодо порушення умов землекористування, зокрема неправомірності дій відповідача щодо опору у користуванні та порушення меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_4 відповідачем по справі.

Також, представником позивача не спростовано твердження відповідача щодо правомірності користування земельною ділянкою та висновок експертизи щодо відсутності порушення прав землекористувача ОСОБА_4 відповідачем ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. З урахуванням положень статті 13, частини третьої статті 16, статті 319 ЦК у разі вчинення, зокрема, наведених дій суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності.

Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом.

Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи.

Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги обставини справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом відновлення бетонної отмостки тазобов`язання ОСОБА_3 привести координати поворотних точокмеж земельної ділянки з кадастровим номером6810100000:02:001:0038; які є офіційними даними Державного земельного кадастру до фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без зміни її площі та конфігурації, яка існувала на момент виникнення спору, шляхом демонтажу частини огорожі, яка встановлена на межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 та вважає, що позов є необґрунтованим тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складно 01.06.2020 року

Суддя С.Л. Стефанишин