Рішення

від 01.06.2020 по справі 513/1133/19

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1133/19

Провадження № 2/513/35/20

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., представника позивачки адвоката Манової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Манової Інни Миколаївни до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2019 року представник позивачки адвокат Манова І.М. звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього на користь позивачки заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . в сумі 55887, 27 гривень одноразовим платежем, у разі відмови від одноразового платежу, накласти стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі, стягнути судовий збір в сумі 768,40 гривень та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8880 гривень.

Позов обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був чоловіком позивачки та батьком її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,9173 га, розташована на території Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 744202.

Донька позивачки ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини, але виявилось, що приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. була відкрита спадкова справа за заявою ОСОБА_2 , оскільки за життя ОСОБА_6 склав заповіт, яким призначив ОСОБА_2 спадкоємцем усього свого майна.

За позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним Саратським районним судом Одеської області була відкрита справа № 513/1173/18, під час розгляду якої з`ясувалося, що померлий ОСОБА_5 заборгував позивачці аліменти на утримання дітей доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_8 в сумі 55887,27 гривень. Відповідач ОСОБА_2 дізнався про існування боргів спадкодавця під час розгляду зазначеної справи, однак не повідомив кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, як передбачено частинами 1, 2 ст.1281 ЦК України.

Згідно розрахунку заборгованості за аліментами державного виконавця Саратського районного відділу ДВС, який ОСОБА_1 отримала 24 червня 2019 року, заборгованість спадкодавця за аліментами з серпня 2008 року по жовтень 2016 року складає 55887, 27 гривень.

01 липня 2019 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою претензією, в якій просила погасити заборгованість спадкодавця.

Проте відповідач зазначений борг спадкодавця не погасив. Вартість майна, одержаного у спадщину відповідачем ОСОБА_2 складає 112599,71 гривня.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 листопада 2019 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.33).

Ухвалою Саратського районного суду від 17 грудня 2019 року за клопотанням представника позивачки було витребувано у нотаріуса копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47).

Представник позивачки адвокат Манова І.М. під час розгляду справи підтримала позов, просила його задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, але до суду не з`явилися, не повідомили про причини неявки (а.с.116).

Відповідач ОСОБА_2 , якого належним чином неодноразово повідомляли про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, не подав відзиву (а.с. 95, 105, 117). Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 106, 109).

Заяву адвоката Куйтуклу В.Д. про перенесення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі, суд не приймає до уваги, оскільки до заяви не додано довіреності або ордеру на підтвердження повноважень адвоката Куйтуклу В.Д. як представника відповідача.

За положеннями ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевказані обставини та норми закону, суд приходить до висновку про наявність умов для проведення заочного розгляду даної справи та ухвалення заочного рішення.

Заслухавши представника позивачки адвоката Манову І.М. дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступного.

16 січня 2009 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати йому і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчений нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області за реєстровим № 115 (а.с.66).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру заповіт є чинним (а.с.64).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області (а.с.15).

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,9173 га, розташовану на території Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 744202, та майновий пай у пайовому фонді майна СВК ім. Кірова Саратського району Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ОД -ХХІІ № 17149 (а.с.76, 91).

Спадкоємцем за заповітом є відповідач ОСОБА_2 , який 26 квітня 2018 року подав приватному нотаріусу Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакову І.І. заяву про прийняття спадщини (а.с.59).

20 серпня 2019 року ОСОБА_9 отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку площею 4,9173 га, кадастровий номер 5124582200:01:001:0749, розташовану на території Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту ЯЛ № 744202. Оцінка спадкового майна складає 112599,71 гривня (а.с.88).

05 вересня 2019 року нотаріус видав ОСОБА_9 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майновий пай в складі майна пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства Єдність народів Саратського району Одеської області, яке належало ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ОД -ХХІІ № 17149. Вартість майнового паю складає 1709 гривень (а.с.93).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями частини 1 статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною другою статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За положеннями частини 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частинами 1, 2, 3 статті 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З розрахунку заборгованості державного виконавця Саратського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, який направлено ОСОБА_1 24.06.2019 року за вих. № 5736/5, вбачається, що за виконавчим листом за № АЕ-30 від 18.07.2001 року, виданим Саратським районним судом Одеської області, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 07.07.2001 року і до повноліття сина ОСОБА_8 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а потім по 1/4 частці до повноліття доньки ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Заборгованість за аліментами ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 з 07.08.2008 року по 16.10.2016 року складає 55887,27 грн. (а.с.21).

01 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з письмовою претензією, в якій просила погасити заборгованість спадкодавця у розмірі 55887,27 гривень. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначену претензію ОСОБА_2 отримав 09.07.2019 року (а.с. 23, 24).

Відповідно до ст. 179 СК України (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України № 2037-VIII від 17.05.2017 р.), аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 є кредитором щодо права вимоги суми заборгованості за аліментами, які було стягнуто на її користь з ОСОБА_5 , оскільки саме вона була власником зазначених аліментів.

Частиною 4 статті 194 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. Отже від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина.

Відповідно до частини 1 ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Обов`язок платника аліментів щодо їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов`язаний з його особою, як батька, і не може бути виконаний іншою особою.

Проте заборгованість за аліментами у розмірі 55887,27 грн, яка утворилася до моменту смерті боржника ОСОБА_5 та існувала на час відкриття спадщини є зобов`язанням, яке не припинилося смертю боржника і входить до складу спадщини.

Оскільки спадкоємець за заповітом - відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 та отримав у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на належні спадкодавцеві земельну ділянку та майновий пай, тому він зобов`язаний задовольнити вимоги ОСОБА_1 в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 :01:001:0749 площею 4,9173 га не території Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області складає 112599,71 грн. (а.с.25) Вартість майнового паю складає 1709 гривень (а.с.93).

Таким чином, сума заборгованості за аліментами не перевищує вартість майна, одержаного відповідачем у спадщину.

Крім того, встановлено, що вимоги позивачки сплатити одноразовим платежем вищевказану заборгованість за аліментами , відповідач у добровільному порядку не виконав.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті аліментів в сумі 55887,27 грн.

Такий висновок суду грунтується на правовому висновку, який містититься в Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 645/3265/13-ц, відповідно до якого за положеннями статті 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Таке розуміння права кредитора на обрання ефективного способу захисту не порушуватиме прав та інтересів спадкоємців, оскільки завжди в основі вирішення питання про прийняття спадщини лежить вольовий акт, пов`язаний із наміром спадкоємця прийняти спадщину.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Саме таке розуміння особливостей захисту прав кредиторів у спадкових відносинах відповідає основній меті цивільного права, якою є забезпечення стабільності цивільного обороту.

Зважаючи на наведене, позивачка вправі вимагати з відповідача стягнення суми заборгованості за аліментами, оскільки обов`язок спадкоємця боржника перед кредитором спадкодавця полягає у поверненні зазначеної суми заборгованості, що виникла до дня смерті спадкодавця, в межах вартості одержаного у спадок майна.

Вимоги позивачки в іншій частині є передчасними та не знайшли підтвердження, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

За положеннями ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже, з відповідача на користь позивачки належить стягнути судовий збір у розмірі 768,40 гривень та витрати на правову допомогу адвоката в загальній сумі 8880 гривень.

Керуючись ст. 194 СК України, ст. ст. 1216, 1218, 1268, 1270, 1281, 1282, 1297 ЦК України, ст.ст.2-15, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 24 грудня 1998 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянки України, зареєстрованої в будинку АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 09 квітня 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 55887 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 27 копійок одноразовим платежом.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 24 грудня 1998 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянки України, зареєстрованої в будинку АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 09 квітня 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, та витрати на правову допомогу в розмірі 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, а всього 9648 (дев`ять тисяч шістсот сорок вісім) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не пізніше строку закінчення карантину.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 04 червня 2020 року.

Суддя А. І. Бучацька