Ухвала

від 01.06.2020 по справі 711/3199/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/265/20 Справа № 711/3199/20 Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст.179 КПК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю: секретаря судового засідання прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 травня 2020 року, якою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України , -

в с т а н о в и л а :

02.05.2020 слідчим ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 до слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси подано клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Необхідність застосування даного запобіжного заходу обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою з невстановленими під час досудового розслідування особами, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, починаючи з 16.04.2020, погрожуючи насильством, вимагав грошові кошти у ОСОБА_10 за неіснуючі боргові зобов`язання, за таких обставин.

Так, ОСОБА_7 , 16.04.2020 вранці зателефонував ОСОБА_10 та під приводом виплати їй заробітної плати повідомив про необхідність термінової зустрічі з нею в приміщенні офісу за місцем здійснення господарської діяльності фізичної особи - підприємця « ОСОБА_7 », за адресою: АДРЕСА_2 .

На місці зустрічі ОСОБА_7 здійснив вимагання, яке полягало в протиправній вимозі до ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів в сумі 250000 грн. частинами, першу з яких в сумі 20000 грн. необхідно було передати в строк до 21.04.2020, за неіснуючі боргові зобов`язання, нібито за те, що ОСОБА_10 , не будучи особою матеріально відповідальною, привласнила грошові кошти його підприємства, при цьому здійснював дійсні та реальні погрози застосування до ОСОБА_10 насильства в усній формі, погрожував фізичним впливом невстановлених під час досудового розслідування осіб, примушував написати боргову розписку. У подальшому, коли ОСОБА_10 відмовилася, близько 13 год. 30 хв., 16.04.2020, перебуваючи біля банкомату АТ КБ «ПриватБанк» біля ТЦ «Будинок Торгівлі», що розташований за адресою: бульв. Шевченка, 207, м.Черкаси, примусив її зняти з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 600 грн., якими після повернення до офісного приміщення заволодів, після чого примусив ОСОБА_10 зняти із себе та передати йому належні їй прикраси, а саме: перстень золотий з рубіном, два кільця срібні інкрустовані фіанітами та дві сережки срібні інкрустовані фіанітами.

Потерпіла ОСОБА_10 усвідомлювала такі дії ОСОБА_7 як небезпеку для власного життя і здоров`я та розуміла, що у випадку відмови виконати протиправну вимогу про передачу йому грошових коштів в установлений ним строк, може зазнати фізичного впливу від ОСОБА_7 та від інших невстановлених під час досудового розслідування осіб.

Після цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, в період з 21.04.2020 до 04.05.2019, використовуючи абонентські номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , продовжував вимагати в потерпілої грошові кошти, та вказував, що та не виконала свої зобов`язання в строк.

Надалі, 05.05.2020, близько 12 год. 3О хв., на виконання протиправної вимоги ОСОБА_7 про передачу йому грошових коштів в розмірі 10000 грн. ОСОБА_10 прибула у попередньо визначене в телефонній розмові з ОСОБА_7 місце, а саме офіс ФОП « ОСОБА_7 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та передала йому грошові кошти в сумі 10000 грн., які були надано ОСОБА_10 для проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Після того, як ОСОБА_7 перерахував вказані грошові кошти, він запитав ОСОБА_10 , коли вона передасть решту коштів, на що остання повідомила, що не раніше як через дві неділі, після чого ОСОБА_7 швидко покинув приміщення офісу.

В подальшому, о 12.40 год. 05.05.2020 ОСОБА_7 затримано працівниками поліції в порядкуст.208 КПК України.

06.05.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.189 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Придніпровськогорайонного судум.Черкасивід 07травня 2020року в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 відмовлено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що органом досудового розслідування не наведені, у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також не враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні цього запобіжного заходу, що надає суду всі підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчим суддею, крім врахування норм національного законодавства, враховано норми Конвенції про захист прав людини, практику Європейського суду з прав людини та лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України».

Одночасно слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий, має ряд хронічних захворювань, зокрема Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб їм. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» йому діагнозтовано вірус імунодефіциту людини «IV ступеню» (ВІЛ) та хронічний гепатит В. У зв`язку з вказними діагнозами, ОСОБА_7 призначено припарати APT за схемою: TDF/FTC+DTG - безперервно та пожиттєво.

За основним місцем проживання та роботи ОСОБА_7 характеризується позитивно, має постійне місце роботи, зокрема досить тривалий час займається підприємницькою діяльністю, є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТ КОФЕ» (код ЄДРПОУ 41808042) (КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування) та додатково здійснює підприємницьку діяльність, як фізична особа- підприємець ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 07.05.2020 скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що з огляду на обставини справи та особу підозрюваного існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Вказує, що у разі застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою органом досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійсненню підозрюваним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а також виконання останнім процесуальних обов`язків щодо явки для проведення слідчих і процесуальних дій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думки ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Обираючи ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що органом досудового розслідування не наведені, у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також не враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні цього запобіжного заходу, що надає суду всі підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.194 КК України, що підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Згідно ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є обґрунтованим, при вирішенні питання про застосування щодо нього саме такого запобіжного заходу слідчим суддею вірно враховано дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше не судимий, стан здоров`я, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, постійного місця проживання та роботи.

Крім того, у клопотанні слідчий та в апеляційній скарзі прокурор не навели обґрунтування того, що лише тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який би забезпечив належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Стосовно доводів прокурора щодо ймовірності того, що підозрюваний, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню то вони є лише припущеннями, які нічим не підтверджені.

Також, слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з метою запобігання ризику переховуватися від суду, відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, було покладено обов`язки, які, як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_7 виконує, а саме: з`являється за викликами до слідчого та суду.

Тобто, неспроможними є доводи прокурора про те, що у разі застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою органом досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійсненню підозрюваним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а також виконання останнім процесуальних обов`язків щодо явки для проведення слідчих і процесуальних дій.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 не встановлено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як особисте зобов`язання, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог прокурора.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.179, 194, 392, 393, 407, 422 КПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 травня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді