Постанова

від 27.05.2020 по справі 180/196/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 180/196/18

провадження № 61-46766св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - відділ освіти Марганецької міської ради Дніпропетровської області,

третя особа - Марганецька міська рада Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області у складі судді Нанічкіної Н. М. від 14 травня

2018 року тапостанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

від 05 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу освіти Марганецької міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Марганецька міська рада Дніпропетровської області, про скасування наказів про дисциплінарне стягнення, визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 вересня 2003 року вона працювала на посаді директора Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№ 3 Марганецької міської ради (далі - ЗОШ № 3, школа). 10 листопада

2017 року наказом відділу освіти Марганецької міської ради Дніпропетровської області № 156-к/тм їй було винесено догану за порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Вважає, наказ про застосування до неї дисциплінарного стягнення незаконним, оскільки нею, як директором школи, неодноразово направлялися звернення про виділення з місцевого бюджету необхідних коштів для усунення виявлених порушень протипожежної безпеки, однак ці звернення залишилися нерозглянутими. Вказувала, що 14 грудня 2017 року наказом відповідача за № 174-к/тм її знову притягнуто до дисциплінарної відповідальності, однак вже за відсутність у школі документації

за 1983-1984 роки, проте у той час вона не працювала директором вказаного закладу, а тому й не повинна нести відповідальність за інших осіб, у зв`язку із чим просила визнати цей наказ незаконним. Зазначала, що наказом відділу освіти Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 03 січня 2018 року № 01-к/тр її звільнено з посади директора школи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором.

Своє звільнення вважає незаконним та безпідставним, оскільки з її боку було відсутнє систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків. У наказі про звільнення від 03 січня 2018 року зазначаються інші причини звільнення, а саме застосування до неї дисциплінарних стягнень у вигляді двох доган, з однією з яких, а саме від 14 грудня 2017 року її ознайомлено не було. Крім того, на час звільнення вона була тимчасово непрацездатна, що також свідчить про незаконність її звільнення.

Враховуючи викладене, позивач просила: визнати незаконним та скасувати накази відділу освіти від 10 листопада та 14 грудня 2017 року, від 03 січня

2018 року, поновити її на посаді директора ЗОШ № 3; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи

з 04 січня 2018 року до дня поновлення на роботі; зобов`язати начальника відділу освіти ОСОБА_2 відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі

20 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області

від 14 травня 2018 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до позивача застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, відповідачем дотримані норми законодавства, що регулюють порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, підставою звільнення ОСОБА_1 є систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, звільнення позивача проведено правомірно та з дотриманням вимог КЗпП України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних позивачем наказів та поновлення її на посаді.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав звільнення позивача таким, що відповідає вимогам трудового законодавства. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача про звільнення її у період тимчасової непрацездатності, оскільки наказ про звільнення був зачитаний позивачу о 16 год. 50 хв., тоді як звернення до лікарні та її госпіталізація відбулася о 18 год. 40 хв. цього ж дня, отже у момент звільнення позивач не перебувала на лікарняному, а під час госпіталізації її робочий день закінчився.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що звільнення відбулося у період її тимчасової непрацездатності, що заборонено приписами частини третьої статті 40 КЗпП України. Суди не встановили, який саме посадовий обов`язок нею не виконано, не звернули уваги на те, що її не було ознайомлено з наказом про звільнення.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 05 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 01 вересня 2003 року ОСОБА_1 працювала на посаді директора Марганецької ЗОШ № 3 Марганецької міської ради.

23 травня 2017 року у ЗОШ № 3 була проведена планова перевірка щодо додержання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, під час якої було виявлено ряд порушень норм законодавства. За результатами перевірки т.в.о. головного інспектора Марганецького МВ ГУ ДНСН України в Дніпропетровській області Куріленком М. А. було винесено припис № 11 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Припис містить список з 16-ти порушень (а. с.115-116 т. 1).

26 вересня 2017 року позивачем направлено начальнику відділу освіти Марганецької міської ради пропозиції до бюджетних запитів на 2018 рік

з обґрунтуванням необхідності коштів загального фонду на 2018 рік для виконання припису № 11 МВ ГУ ДНСН України в Дніпропетровській області (а. с. 26-27 т. 1)

11 жовтня 2017 року під час позапланової перевірки, здійсненої т.в.о. головного інспектора Марганецького МВ ГУ ДНСН України в Дніпропетровській області Куріленком М. А. , виявлено, що порушення, зазначені у приписі від 23 травня 2017 року № 11 не усунуті. За результатами позапланової перевірки складено акт № 41, яким встановлено порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створило загрозу життю та здоров`ю учасникам освітнього процесу

(а. с. 117-124 т. 1). Винесено припис № 4 про усунення виявлених порушень.

01 листопада 2017 року методистом ОСОБА_4 була здійснена перевірка усунення керівництвом ЗОШ № 3 порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки на ім`я начальника відділу освіти подано доповідну, відповідно до якої в результаті перевірки встановлено усунення порушення пункту 13 припису

№ 11 та не усунення інших порушень у кількості 15 порушень, серед яких є: директор школи не пройшла спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з отриманням спеціального посвідчення; допущено замикання дверей, евакуаційних виходів, які відкриваються зсередини ключем, при наявності людей у приміщеннях; допущено зберігання у тамбурі виходу тимчасового інвентарю та будівельних матеріалів (пункти 8, 12, 16) (а. с. 126 т. 1).

10 листопада 2017 року наказом відділу освіти Марганецької міської ради № 156-к/тм ОСОБА_1 винесено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених пунктами 1.4.14, 2.4 посадової інструкції директора. Зобов`язано позивача вжити заходів щодо усунення виявлених під час перевірки 23 травня 2017 року порушень, а саме

пунктів 8, 12, 16 (а. с. 18 т. 1). З наказом позивач була ознайомлена та надала пояснення з цього приводу (а. с.156 т. 1).

14 листопада 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Марганецької ЗОШ № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у зв`язку із неусуненням поршень, виявлених 23 травня 2017 року.

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 особисто отримала ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року про відкриття провадження у адміністративній справі

№ 804/7548/17 з пропозицією у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати заперечення проти позову та докази, або заяву про визнання позову (а. с.144-146 т. 1).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 11 грудня 2017 року ухвалено застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Марганецької ЗОШ № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта.

24 листопада 2017 року начальником відділу освіти видано розпорядження № 160-р про здійснення перевірки у Марганецькій ЗОШ № 3 щодо дотримання законодавства України про загальну середню освіту стосовно пропуску уроків та бродяжництва учнів ЗОШ № 3, та з метою вивчення управлінської діяльності адміністрації ЗОШ № 3 (а. с. 84 т. 1).

За результатами перевірки 30 листопада 2017 року головним спеціалістом відділу освіти ОСОБА_5 складено довідку, якою зафіксовано недостатній контроль за веденням сторінки облік відвідування (пропуску занять класного журналу; надання недостовірної інформації про дітей та підлітків шкільного віку, які не навчаються без поважних причин; непроінформованості з боку адміністрації шкоди про відсутність на уроках та факт бродяжництва учнів (т. 1 а. с. 99).

Наказом відділу освіти Марганецької міської ради від 14 грудня 2017 року № 174-к/тм ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених пунктами 3.1., 3.12., 3.17., 5.10. посадової інструкції директора (т. 1 а. с.113), а також складено акти про те, що позивач відмовилася надати пояснення з приводу порушення законодавства щодо ведення ділової документації, надання недостовірної інформації, відмовилася ознайомитись та підписати наказ

(а. с.114, 108 т. 1).

Наказом відповідача від 03 січня 2018 року № 1-к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади директора школи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (контрактом), та посадових обов`язків. В наказі зазначено, що у 2017-2018 навчальному році мали місце факти невиконання директором ЗОШ № 3 ОСОБА_1 пунктів 3.1, 3.2, 3.17, 3.25, 5.2, 5.3, 5.6 посадової інструкції, а саме: не здійснювалося на належному рівні забезпечення обліку і збереження документації, не було інформовано відділ освіти Марганецької міської ради про відкриття провадження у справі

№ 804/7548/17, не надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду докази усунення виявлених порушень щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, не вжито заходів щодо відтермінування прийняття судом рішення у справі. Вказано, що неналежне виконання директором ОСОБА_1 посадової інструкції призвело до прийняття Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанови про повне зупинення експлуатації будівлі ЗОШ № 3.

Відповідно до складеного працівниками відділу освіти Марганецької міської ради акту від 03 січня 2018 року позивач відмовилася ознайомлюватися з наказом, отримати його копію та трудову книжку (а. с. 169 т. 1).

Відповідно до довідки без номера та дати, виданої головним лікарем комунального закладу Марганецька центральна міська лікарня , ОСОБА_1 з 03 січня 2018 року з 18:40 годин знаходиться на лікуванні (а. с. 28 т. 1).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Щодо оскарження наказу від 10 листопада 2017 року

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 139 КЗпП працівники зобов`язані працювати чесно й сумлінно, своєчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: догана та звільнення.

При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1,148,149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до посадової інструкції директора Марганецької ЗОШ № 3, з якою ОСОБА_1 була ознайомлена у січні 2014 року, директор школи у своїй роботі керується та повинен знати, зокрема, правила і норми охорони і безпеки праці, правила виробничої санітарної та пожежної безпеки. До основних напрямів директора школи належить створення режиму дотримання норм і правил охорони життєдіяльності працівників та учнів, охорони праці, протипожежної безпеки, дорожнього руху та інше в навчальному закладі (пункти 1.4.14., 2.4).

Директор школи відповідає за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, санітарно-гігієнічного режиму, охорони праці та протипожежної безпеки (пункт 3.25.).

Судами установлено, що 11 жовтня 2017 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за результатами позапланової перевірки складено акт, яким встановлено порушення вимог з боку адміністрації ЗОШ № 3 законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створило загрозу життю та здоров`ю учасникам освітнього процесу. Зокрема встановлено 16 пунктів порушень, в тому числі: директор школи не пройшла спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з отриманням спеціального посвідчення; допущено замикання дверей, евакуаційних виходів, які відкриваються зсередини ключем, при наявності людей у приміщеннях; допущено зберігання у тамбурі виходу тимчасового інвентарю та будівельних матеріалів (пункти 8, 12, 16) (а. с. 121 т. 1).

Відповідно до доповідної методиста ОСОБА_4 від 01 листопада

2017 року позивач не усунула порушення пожежної безпеки, встановленої у зазначеному акті, із 16-ти пунктів порушення усунуто тільки зауваження по пункту 13. У вказаній доповідній зазначено, що не усунуті залишились порушення, викладені у пунктах 8, 12, 16, які не залежали від наявності бюджетних коштів.

Установивши, що позивач не дотримується норм і правил протипожежної безпеки, що підтверджено належними та допустимими доказами, яким суди надали належну правову оцінку, і таке свідчить про неналежне виконання позивачем покладених на нею трудовим договором обов`язків, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу від 10 листопада 2017 року.

Щодо оскарження наказу від 14 грудня 2017 року

Відповідно до пунктів 3.12., 3.17., 5.10. посадової інструкції директора Марганецької ЗОШ № 3 директор школи: забезпечує загальне обов`язкове навчання дітей у закріпленій за навчальним закладом мікрорайон (відповідно до рішення виконкому); забезпечує облік збереження й поповнення навчально-матеріальної бази, облік і збереження документації, організовує діловодство, ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності. Директор школи несе персональну відповідальність за організацію діловодства, зміст, якість підготовки та оформлення документів у закладі.

Судами установлено, що 24 листопада 2017 року відділом освіти Марганецької міської ради було здійснено перевірку ЗОШ № 3 щодо дотримання законодавства про загальну середню освіту в частині організації роботи з учнями, схильними до бродяжництва та пропуску уроків. Перевіркою встановлено, що адміністрація школи здійснює недостатній контроль за веденням сторінки облік відвідування (пропусків занять) класного журналу 9-Б класу, у порушення вимог пункту 2 Вказівок до ведення класного журналу допускається заповнення сторінки олівцем, не вказано кількість пропущених уроків. Адміністрація школи, відповідно до пункту 1.2. наказу відділу освіти № 244 Про дотримання законодавства про загальну середню освіту повинна була щочетверга протягом

2017-2018 років надавати оперативну інформацію про кількісний склад дітей та підлітків шкільного віку, які не навчаються без поважних причин. Фактично така інформація була надана листами від 28 вересня та

від 30 жовтня 2017 року, з порушенням пункту 1.2 вищезазначеного наказу, тобто раз на місяць.

Таким чином, установивши, що позивач не виконувала покладені на нею трудовим договором обов`язки щодо здійснення належного контролю за веденням документації, відвідуванням, ведення обліку відвідування (пропуску) учнями навчальних занять, за які вона несе персональну відповідальність відповідно до 5.10 посадової інструкції, дійшли обґрунтованого висновку про правомірність винесення відповідачем наказу від 14 грудня 2017 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Доводи касаційної скарги про те, що її не було ознайомлено із цим наказом та відповідач не пропонував їй надати пояснення є необґрунтованими, оскільки від таких дій позивач відмовилася, про що свідчать відповідні акти від 14 грудня 2017 року, складені працівниками відповідача

(а. с. 108, 114 т. 1).

Щодо наказу про звільнення від 03 січня 2018 року

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 , серед іншого, посилалася на те, що в день звільнення 03 січня 2018 року вона перебувала в стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується лікарняним листком.

Згідно з частиною 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом п`ятим цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Із довідки без номера і дати, підписаної від імені головного лікаря комунального закладу Марганецька центральна міська лікарня , слідує, що з 03 січня 2018 року з 18:40 год. ОСОБА_1 перебуває на лікуванні у комунальному закладі (а. с. 28 т. 1).

Листка непрацездатності позивача матеріали справи не містять.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у вказаній частині, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач була госпіталізована 03 січня 2018 року о 18:45 год, тоді як наказ про звільнення був зачитаний цього ж дня о 16:15 год, тобто позивач звернулася за медичною допомогою після закінчення робочого часу, а тому її звільнення відбулося не в період тимчасової непрацездатності позивача та з дотриманням норм трудового законодавства.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності , а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року (далі - Інструкція), листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Зміст положення частини третьої статті 40 КЗпП України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у зазначеній постанові, та Інструкції дає підстави для висновку про те, що визначальним при вирішенні питання про поновлення працівника, звільненого у період його тимчасової непрацездатності , є день відкриття листка непрацездатності незалежно від часу такого відкриття. При цьому пунктом 2.6 Інструкції передбачено видання листка непрацездатності як в день завершення робочого дня особи, яка звернулася за медичною допомогою та визнана непрацездатною , так і за її згодою на наступний календарний день.

Отже єдиним належним доказом стану тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, однак ні матеріали справи, ні додані до касаційної скарги документи не містять листка непрацездатності ОСОБА_1 , виданого в день її звільнення, тобто 03 січня 2018 року.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки відкриття листа непрацездатності ОСОБА_1 було здійснено хоч і у день звільнення, але після видання наказу про її звільнення, а відтак відсутні підстави й для визнання її звільнення незаконним, є передчасним та не ґрунтується на матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції належним чином на зміст положення частини третьої статті 40 КЗпП України уваги не звернув, не врахував роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у пункті 17 постанови

від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , у порушення пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, зокрема щодо витребування листка непрацездатності позивача, не перевірив чи дійсно він відкривався 03 січня 2018 року, якщо так, то чи це є підставою для вирішення питання про поновлення позивача на роботі відповідно до статті 235 КЗпП України.

Вказане потягло за собою й передчасність висновку суду про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Вищеперелічені порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції в частині визнання незаконним наказу від 03 січня 2018 року, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

При новому розгляді справи, суду апеляційної інстанції необхідно встановити наявність чи відсутність листка непрацездатності, на спростування чи підтвердження доводів позивача про стан тимчасової непрацездатності у день звільнення, і, в залежності від встановленого, вирішити питання законності звільнення позивача. У випадку встановлення підстав для поновлення трудових прав позивача, суду слід врахувати рішення Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року

№ 6-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17 (провадження № 61-3146св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15-ц (провадження № 61-43676св18), від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16 (провадження № 61-36022св18), від 20 листопада 2019 року

у справі № 823/411/17, від 13 січня 2020 року у справі № 823/411/17 та

від 18 березня 2020 року у справі № 823/1455/17.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до відділу освіти Марганецької міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Марганецька міська рада Дніпропетровської області, про визнання незаконним та скасування наказу від 03 січня 2018 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасувати і справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович