Постанова

від 03.06.2020 по справі 492/181/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 492/181/16-ц

провадження № 61-48606св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є., Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фермерське господарство Мілона ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Кононенко Н. А. від 06 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до фермерського господарства Мілона (далі - ФГ Мілона ) про визнання договору оренди землі від 01 січня 2011 року № 2 недійсним.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі державного акта є власником земельної ділянки площею 5,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області. ФГ Мілона протягом декілька років користується земельною ділянкою позивача, посилаючись на нібито укладений між ОСОБА_1 та

ФГ Мілона договір оренди землі від 01 січня 2011 року № 2, який зареєстрований у відділі Держземагентства Арцизького району Одеської області від 23 жовтня 2012 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за номером № 512040004003293 . Позивач ніколи не укладав з відповідачем від свого імені спірний договір. Крім того, протягом тривалого часу, ОСОБА_1 не було відомо про існування цього договору оренди землі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 02 травня

2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 01 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Мілона , з моменту його вчинення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не укладав договір оренди землі від 01 січня 2011 року № 2, нікого не уповноважував на його укладення, його вільне волевиявлення на укладення спірного договору відсутнє. Підпис ОСОБА_1 в наданій копії спірного договору оренди землі від 01 січня 2011 року № 2 йому не належить. Земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,76 га, що розташована на території Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області, з кадастровий номером 5120481400:01:0020085 позивач нікому не передавав; актів прийому-передачі земельної ділянки ніколи не оформляв та не підписував. Спірний договір оренди землі підписано невідомою особою без належних на те повноважень та згоди позивача. Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності є необґрунтованими та мають суб`єктивний характер.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу ФГ Мілона задоволено. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 травня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, відмовляючи в позові, виходив з безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі доказів наданих сторонами, які належним чином були оцінені судом, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не укладав з відповідачем, від свого імені спірний договір. На протязі тривалого часу ОСОБА_1 не було відомо про існування спірного договору.

Узагальнені доводи відзиву по справі

У січні 2019 року ФГ Мілона подало до Верховного Суду відзив, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що одностороння незгода ОСОБА_1 із раніше укладеним договором, не може визнаватися обставиною для визнання недійсним договору із підстав, передбачених частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 492/181/16-ц з Арцизького районного суду Одеської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю Серії ЯГ № 919285 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 5,76 га на території Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120481400:01:0020085.

Згідно копії типового договору оренди землі від 01 січня 2011 року № 2 ОСОБА_1 надав ФГ Мілона в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,76 га, що розташована на території Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області, строком на 10 років. Договір зареєстровано у відділу Держземагенства Арцизького району Одеської області від 23 жовтня 2012 року за № 512040004003293.

У зв`язку з відсутністю оригіналу договору № 2 від 01 січня 2011 року щодо належності або відсутності підпису в спірному договорі провести експертизу не вдалося. Також судом було установлено, що у місцевій газеті Арцизские вести від 29 квітня 2017 року була розміщена об`ява про втрату оригіналу вищезазначеного договору оренди землі.

Судом також було встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2015 року у справі № 492/1384/14-ц стягнуто з ФГ Мілона на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 3 164,31 грн. В частині позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2011 року № 2, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Мілона - відмовлено. У вказаному рішенні зазначено про те, що спірний договір оренди земельної ділянки № 2 від 01 січня 2011 року був укладений між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ФГ Мілона .

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач заперечував, що він підписував типовий договір № 2 від 01 січня 2011 року.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд, установивши, що ОСОБА_1 у 2014 році звертався до суду із позовом про розірвання укладеного ним договору оренди до ФГ Мілона (який є предметом оскарженні у цій справі) та стягнення на свою користь орендної плати, тобто визнавав факт укладення спірного договору, оригінал якого у подальшому втрачено, про що зроблено оголошення в місцевій газеті, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказати відсутність свого волевиявлення на укладення спірного договору оренди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Оскільки оскаржувану постанову апеляційного суду залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун