Ухвала

від 05.06.2020 по справі 905/1024/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05.06.2020 Справа № 905/1024/20

Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до 1) Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу

2) Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу

про визнання незаконними відмов та вимог відповідача, зобов`язання відповідача внести додатковою угодою зміни до договору надання послуг

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу та Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу про:

- визнання відмови відповідача укласти договір, пункти якого будуть відповідати типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №933) Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , незаконною;

- визнання щорічних вимог відповідача надати на новий рік новий пакет документів для укладання нового договору або продовження старого №390, який не відповідає типовому, затвердженому постановою КМУ №630, та містить вимоги з пунктами, які сформульовані відповідачем на власний розсуд, незаконними;

- зобов`язання відповідача внести додатковою угодою до договору №390 від 09.07.2014 зміни в договір №390, які будуть відповідати пунктам типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2005 №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №933) Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем не додано жодних доказів про сплату судового збору за подання позовної заяви. Однак, заявник у позовній заяві зазначає, що він, як споживач, звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1, 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів .

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Згідно ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, ст. 5 Закону України Про судовий збір визначає пільги щодо сплати судового збору. Звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав, вказаною статтею не передбачено.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З преамбули Закону України Про захист прав споживачів вбачається, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому, згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживачем є фізична особа , яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, на відносини, де набувачем товарів, користувачем послуг є суб`єкт підприємницької діяльності дія цього Закону не поширюється.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що сторонами спірного договору №390 на послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню від 09.07.2014 (з урахуванням наданої позивачем додаткової угоди №6 до договору від 01.01.2020) є Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (виробник) та Фізична особа-підприємець Кочерженко П.І. (споживач).

Таким чином, дія Закону України Про захист прав споживачів не може поширюватися на Договір укладений позивачем як фізичною особою-підприємцем.

Такої ж правової позиції притримується і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 05.12.2019 по справі №925/1150/18 та в ухвалі від 20.06.2019 по справі №916/788/18.

При цьому, посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц (провадження №14-57цс18), в якій на думку позивача, судом встановлено єдину практику щодо звільнення позивачів у справах про захист їхніх прав як споживачів від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір та яка підлягає застосуванню до позивача як споживача у вказаному позові, судом відхиляються, оскільки, стороною у справі №761/24881/16-ц була фізична особа, на яку поширюється дія Закону України Про захист прав споживачів .

Таким чином, обставини у справі №761/24881/16-ц а та у справі №905/1024/20 не є тотожними.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлений на рівні 2102,00грн.

У поданій до Господарського суду Донецької області позовній заяві позивач просить суд: - визнати відмову відповідача укласти договір, пункти якого будуть відповідати типовому договору, незаконною; - визнати щорічні вимоги відповідача надати на новий рік новий пакет документів для укладання нового договору або продовження старого №390, який не відповідає типовому, незаконними; - зобов`язати відповідача внести додатковою угодою, до договору №390 від 09.07.2014 зміни в договір №390, які будуть відповідати пунктам типовому договору.

Отже, у позовній заяві позивачем об`єднано три вимоги немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, позивачем повинно бути сплачено за вищезазначену позовну заяву судовий збір у загальному розмірі 6 306,00 грн за три немайнові вимоги (2 102,00 грн х 3).

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Отримання позовної заяви та доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов`язковою передумовою розгляду справи судом.

Проте, доказів направлення на адреси відповідачів копії позовної заяви та доданих до неї документів до позовних матеріалів взагалі не додано.

Також суд звертаю увагу позивача, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України до позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Водночас, суд зазначає, що у позовній заяві відсутні обґрунтування щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, зокрема, не вказано, чи передбачено такий спосіб захисту нормою матеріального права.

За приписами ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Як вбачається зі вступній частині позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: ОСОБА_1 - позивач та відповідачі - 1) Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу , 2) Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , а також третю особу - Добропільську міську раду.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу юридичною особою не значиться.

Виходячи зі змісту ст. 95 Цивільного кодексу України відокремлений підрозділ юридичної особи є його філією або представництвом, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Як встановлено, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій Добропільське виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства є відокремленим підрозділом юридичної особи - Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , без прав юридичної особи.

Відтак, юрисдикції господарських судів щодо розгляду справи у спорі з позовом до представництва, філії, відокремленого підрозділу юридичної особи Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

В той же час, зі змісту позовної заяви та прохальної її частини не вбачається виклад позовних вимог до кожного відповідача окремо.

Крім того, позивачем у позові не зазначено правових підстав щодо залучення третьої особи до участі у справі. Відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, зазначеної у позові позивачем, через те, що рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки.

Суд також звертає увагу, що обґрунтування позивачем додержання вимог п. 9 ч. 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України здійснюється з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас, судочинство в господарських судах унормовано виключно Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на зазначене, позивачу слід привести нормативне обґрунтування додержання правил подання позовної заяви у відповідність до норм того процесу, в межах якого така заява подана.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу та Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу про визнання незаконними відмов та вимог відповідача, зобов`язання відповідача внести додатковою угодою зміни до договору надання послуг залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) надати суду:

- документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 6 306,00 грн;

- докази направлення копій позовної заяви та доданих до неї документів на адреси місцезнаходження відповідачів;

- письмові пояснення щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права з посиланням на норми матеріального права;

- письмові пояснення щодо визначення змісту позовних вимог до кожного з відповідачів;

- письмові пояснення щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Добропільської міської ради;

- привести нормативне обґрунтування додержання правил подання позовної заяви у відповідності до норм господарського судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.В. Хабарова